Латиші́, або латві́йці (латис. latvieši) — північноєвропейський балтійський народ, корінне населення Латвії. Носії латиської мови, що належить до балтійської групи індоєвропейських мов. Сформувалися у XV—XVII століттях на основі балтських (земгалів, куршів, латгалів, селонів) та угро-фінських (ліви, ести) племен, що заселяли історичну Лівонію. Належать до східно-балтійського расового типу. Зазнали сильного культурного впливу німців, які християнізували та колонізували латвійські землі в ХIII столітті, в ході Лівонського хрестового походу. Мають тісні історично-культурні зв'язки з сусідніми литовцями та естонцями. Традиційно сповідують християнстволютеранство та католицизм. До початку ХХ століття перебували під іноземним пануванням — німецьким, литовським, шведським, російським. У 19181920 роках, внаслідок розпаду Російської імперії та завдяки війні за незалежність, створили власну національну державуЛатвійську Республіку. Під час Другої Світової війни (19391945) були під радянською (19401941) та німецькою (19411944) окупацією. За результатами цієї війни опинилися під радянським гнітом (19441991). Вели визвольну боротьбу в складі партизанських загонів (Лісові брати) та німецьких військ (Латиський добровольчий легіон). Інкорпоровані як Латвійська РСР до складу СРСР (1940). За радянського панування зазнали сильної москвинізації та національно-культурної асиміляції. 1991 року, завдяки розвалу Радянського Союзу, відновили власну незалежність.

Латиші
Krišjānis Valdemārs detail.jpg
Andrejs Pumpurs.JPG
Stamps of Latvia, 2010-20.jpg
Janis Cakste.jpg
Кількість бл. 1,530,000 [1]
Ареал

Латвія Латвія 1 229 067 (2014)[2] США США 96,070–102,000 (2009)[3]
Велика Британія Велика Британія 39,000 (2011)[4][5]
Канада Канада 27,870 (2006)[6]
Німеччина Німеччина 27,752 (2014)[7]
Бразилія Бразилія 25,000 (2002)[8]
Ірландія Ірландія 20,593 (2011)[9]
Австралія Австралія 20,124 (2011)[10]
Росія Росія 20,068 (2010)[11]
Нова Зеландія Нова Зеландія 20,000 (2004)[12]
Норвегія Норвегія 8,077 (2013)[13]


Україна Україна 5,079 (2001)[14]
Близькі народи Литовці, естонці, німці
Мова Латиська
Релігія Лютеранство, католицизм

Зміст

ІсторіяРедагувати

Предками латишів були балтські племена, що оселилися на території Латвії в 3-2-м тисячоріччі до нашої ери. На початку 1-го тисячоріччя нашої ери сформувалися близькі в культурних відносинах етнічні утворення:

В 10-12 століттях на землях латгалів виникають перші державні утворення — князівства Талава, Ерсика й Кокнесе. З кінця 12 століття почалася німецька колонізація Латвії, що завершилася включенням її в землі Ливонського ордена й інших німецьких князівств.

На території Латвії поширилося католицтво, з 1-ї половини 16 століття — протестантизм. В 1561 більша частина Латвії стала залежної від Великого князівства Литовського, пізніше — Речі Посполитої. В 1629 році західна частина відійшла до Швеції.

В 18 столітті в результаті Північної війни й розділів Польщі 1772 й 1795 Латвія включена до складу Російської імперії.

У середині 19 століття на основі середньолатиського діалекту сформувалася літературна мова. В 1920 році Латвія здобула незалежність, але в 1940 завойована СРСР. 1990 року ВР Латвії ухвалила Декларацію про її незалежність.

КультураРедагувати

Традиційні заняття — землеробство (жито, пшениця, ячмінь, овес, гречка, коноплі, бобові, картопля, у Латгалії — льон) і тваринництво (велика рогата молочна худоба, вівці, свині, коні), на узбережжі — рибальство. Традиційні ремесла — обробка дерева, шкіри, металу, бурштину, ткацтво. У латишів різних областей — Латгалії, Курземе, Відземе, Земгалії й ін. зберігаються особливості в культурі.

ЖитлоРедагувати

Традиційні поселення — однодворки (віенсетас), на сході — села рядового і вуличного планування (циемс, саджа). Розташування будівель садиби (житловий будинок — істаба, господарські будівлі — кліть, клуня, хлів, лазня) у різних районах по-різному.

Основний тип традиційного житла — зруб на фундаменті з дикого каменю. Дахи двосхилі (у Відземе й Курземе — чотирьохскатні), із соломи, очерету або дранки. Житлові приміщення розташовувалися по обох сторони сіней (намс) з кухнею. Латгальская істаба, близька до російської й білоруської курної хати, має вигляд двох самостійних зрубів з російською піччю, з'єднаних холодними сіньми (синцес). В 1920-30-х роках поширилися багатокамерні сільські будинки типу котеджів. Наприкінці 1940-х років почалося переселення латишів з хуторів у селища, місцезнаходження яких в основному збігалося з колишніми волосними центрами.

ОдягРедагувати

Традиційний жіночий костюм — довга тунікоподібна сорочка, смугаста або картата спідниця, наплічна накидка (віллайне). Були місцеві особливості в покрої, кольорах й прикрасах одягу. У Видземі сорочки прикрашалися мережкою, накидки — білі, головний убір дівчини — червоний вінок, що розшитий бісером, заміжні — білий вишитий чепець. У Земгалії сорочка прикрашалася білою вишивкою, спідниця — особливим браним («квітковим») візерунком, накидка — багатим тканим візерунком; на голові носили шовкову хустку, що зав'язувалася в дівчини позаду, у заміжніх — під підборіддям; дівчата також носили металеві вінки, заміжні жінки — тюлеві чепці. Курземський костюм (зберігався довше інших, аж до середини 20 століття) відрізнявся металевими поясами, яскраво-синіми накидками з металевими прикрасами, пряжками-сактами. На голові носили металеві або ткані на твердому каркасі вишиті бісером вінки. Латгальский костюм складався із сорочки із червоним браним або вишитим візерунком, картатої (на півночі — білої) спідниці, білої накидки із синьо-зеленою вишивкою, лляного наплічного покривала (снатене). Головний убір дівчини — червоний вишитий бісером вінок, заміжніх — білий вишитий чепець. Аугшземський костюм окремими рисами подібний до латгальського, відземського і земгальського: сорочка із прямими поликами (на відміну від інших латиських жіночих сорочок) прикрашалася червоною вишивкою, спідниця — картата або у світлу смужку, головний убір — полотняний (наматс), по святах надягали фартух.

Чоловічий одяг більш одноманітний, складався з каптана (білого, сірого або синього), штанів (одного кольору з каптаном або картатих), сорочки, пояса, шарфа, шапки, рукавичок. Штани заправлялися в шкарпетки з кольоровим одворотом, взуття — чоботи або постоли. По святах обов'язково одягався чорний або сірий капелю — ратене. І чоловічі й жіночі сорочки сколювалися в коміра металевою пряжкою. З 2-ї половини 19 століття традиційний костюм почав виходити із уживання.

СтравиРедагувати

Традиційна їжа — борошно, крупи, горох, боби. Хліб пекли кислий, в основному з житнього борошна. З товченого конопельного насіння готували так зване молоко, що слугувало приправою до картоплі й каш. Традиційні страви — юшки із круп (путра) і овочів (капусти), каші, галушки з гороху або бобів, у свята — пироги зі шпигом, печиво, м'ясні страви (наприклад, на Різдво й Новий рік — свиняча голова з кислою капустою, на Великдень — яйця й холодець), на Іванів день (Ліго) — «янів сир» із сиру. Традиційні напої — збитень із житнього борошна, ячмінне пиво, березовий і кленовий соки.

Традиції та фольклорРедагувати

Родина — була патрилінійна. Звичайне господарство переходило до старшого сина, інші спадкоємці одержували свою частку грішми, на які навчалися ремеслу, одержували освіту, ішли на заробітки в міста або в батраки. Було поширено приймачество.

Найрозвиненіші види прикладного мистецтва — художнє ткацтво, вишивка, в'язання, плетиво, різьблення по дереву, виробництво керамічних виробів, обробка металу, бурштину, тиснення по шкірі. Усна народна творчість включає: казки (тейки), перекази, анекдоти, загадки, прислів'я, приказки. Багатий пісенний фольклор — дайни (пісні трудові, сатиричні, побутові, календарні й ін.). Основні музичні інструменти — кокле (тип гуслів), смуйгас (волинка), скрипка, сопілка й ін. Народні пісні є найважливішою частиною репертуару пісенних свят, що регулярно проводяться з 1873.

ЧисельністьРедагувати

  • 1920: &&&&&&&&01161404.&&&&001 161 404 особи (в Латвії; 72,76% населення країни)
  • 1925: &&&&&&&&01354126.&&&&001 354 126 осіб (в Латвії; 73,40% населення країни)
  • 1930: &&&&&&&&01394957.&&&&001 394 957 осіб (в Латвії; 73,42% населення країни)
  • 1935: &&&&&&&&01472612.&&&&001 472 612 особи (в Латвії; 75,50% населення країни)
  • 1959: &&&&&&&&01297881.&&&&001 297 881 особи (в Латвії; 62,00% населення країни)
  • 1970: &&&&&&&&01341805.&&&&001 341 805 осіб (в Латвії; 56,76% населення країни)

СучасністьРедагувати

  Латвія 1 229 067 (2014)[15]   США 96,070–102,000 (2009)[16]
  Велика Британія 39,000 (2011)[17][18]
  Канада 27,870 (2006)[19]
  Німеччина 27,752 (2014)[20]
  Бразилія 25,000 (2002)[21]
  Ірландія 20,593 (2011)[9]
  Австралія 20,124 (2011)[22]
  Росія 20,068 (2010)[23]
  Нова Зеландія 20,000 (2004)[24]
  Норвегія 8,077 (2013)[25]
  Україна 5,079 (2001)[26]
  Швеція 4,116 (2009)[27]
  Данія 3,799 (2012)[28]
  Іспанія 3,711 (2011)[29]
  Італія 2,689 (2014)[30]
  Литва 2,300 (2012)[31]
  Естонія 2,171 (2012)[32]
  Франція 1,702 (2007)[33]
  Білорусь 1,549 (2009)[34]
  Нідерланди 1,400 (2002)[35]
  Фінляндія 1,164 (2013)[36]
  Казахстан 1,123 (2009)[37]
  Швейцарія 736 (2006)[38]
  Бельгія 679 (2008)[39]
  Ісландія 654 (2013)[40]
  Туркменістан 500 (2010)
  Венесуела 300[41]
  Молдова 400 (2010)
  Португалія 383 (2010)[42]
  Польща 293 (2011)[43]
  Грузія 200[44]
  Аргентина 200[44]
  Чехія 193 (2011)[45]
  Австрія 152 (2002)[46]
  Узбекистан 140 (2000)[47]
  Чилі 100
  Греція 69 (2006)[48]
  Киргизстан 82 (2009)[49]   Хорватія 11 (2001)[50]

Видатні латишіРедагувати

  • Письменник: Райніс (Яніс Пліекшанс, 18651929), відомий латиський письменник, діяч культури, політик, автор численних видань віршів, поем, п'єс й ін. Райніс названий «людиною 20 століття Латвії».
  • Композитори: Андрейс Юр'янс (18561922) і Язепс Вітолс (18631948) — основоположники національного стилю в латиській інструментальній музиці.
    Раймонд Паулс — видатний естрадний композитор і громадський діяч.
  • Художники: Яніс Розенталс (18661916) і Вілхелмс Пурвітіс (1872—1945) — найвідоміші латиські художники. Яніс Розенталс — основоположник латиського портретного живопису. Багато зробив для розвитку латиського пейзажу Вілхелмс Пурвітіс, завдяки йому цей жанр навіки зайняв своє місце в європейському живописі.
  • Учені: Давид Хіеронім Грінделіс (1776—1836) — перший природознавець Латвії, хімік, фармацевт і лікар.
  • Спортсмени: Яніс Лусіс (1939) — єдиний спортсмен Латвії (метання списа), що завоював три олімпійські медалі (золоту, срібну, бронзову). Уляна Семенова (1952) — найвидатніша баскетболістка в історії олімпійських ігор, триразова чемпіонка світу.

Див. такожРедагувати

ДжерелаРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. [1]
  2. http://data.csb.gov.lv/pxweb/lv/Sociala/Sociala__ikgad__iedz__iedzskaits/IS0080.px/table/tableViewLayout1/?rxid=cdcb978c-22b0-416a-aacc-aa650d3e2ce0
  3. Detailed Tables - American FactFinder. Factfinder.census.gov. Процитовано 2011-12-03. 
  4. Population by country of birth and nationality, Annual Population Survey, Office of National Statistics, 2010] Archived серпень 28, 2010 на сайті Wayback Machine.
  5. BNS. TVNET :: Ārvalstīs - Lielbritānijā pašlaik dzīvo 39 tūkstoši viesstrādnieku no Latvijas. Tvnet.lv. Процитовано 2011-12-03. 
  6. http://www12.statcan.gc.ca/census-recensement/2006/dp-pd/tbt/Rp-eng.cfm?LANG=E&APATH=3&DETAIL=0&DIM=0&FL=A&FREE=0&GC=0&GID=0&GK=0&GRP=1&PID=92333&PRID=0&PTYPE=88971,97154&S=0&SHOWALL=0&SUB=0&Temporal=2006&THEME=80&VID=0&VNAMEE=&VNAMEF=
  7. Federal Statistical Office - Foreign population by average-age and average duration of residence. Destatis.de. 2008-10-20. Процитовано 2012-01-23. 
  8. Revista Época Ediусo 214 24/06/2002. Epoca.globo.com. 2002-06-24. Процитовано 2011-12-03. 
  9. а б CSO Emigration. Census Office Ireland. Процитовано January 29, 2013. 
  10. http://www.immi.gov.au/media/publications/statistics/immigration-update/people-australia-2013-statistics.pdf
  11. Russians#cite note-gks-1
  12. http://www.latviansonline.com/pdf/040713diaspora_en.pdf#search='latvian%20diaspora%2020%2C000%20brazil'
  13. http://www.ssb.no/befolkning/statistikker/innvbef/aar/2013-04-25?fane=tabell&sort=nummer&tabell=109859
  14. State statistics committee of Ukraine — National composition of population, 2001 census (Ukrainian)
  15. http://data.csb.gov.lv/pxweb/lv/Sociala/Sociala__ikgad__iedz__iedzskaits/IS0080.px/table/tableViewLayout1/?rxid=cdcb978c-22b0-416a-aacc-aa650d3e2ce0
  16. Detailed Tables - American FactFinder. Factfinder.census.gov. Процитовано 2011-12-03. 
  17. Population by country of birth and nationality, Annual Population Survey, Office of National Statistics, 2010] Archived серпень 28, 2010 на сайті Wayback Machine.
  18. BNS. TVNET :: Ārvalstīs - Lielbritānijā pašlaik dzīvo 39 tūkstoši viesstrādnieku no Latvijas. Tvnet.lv. Процитовано 2011-12-03. 
  19. http://www12.statcan.gc.ca/census-recensement/2006/dp-pd/tbt/Rp-eng.cfm?LANG=E&APATH=3&DETAIL=0&DIM=0&FL=A&FREE=0&GC=0&GID=0&GK=0&GRP=1&PID=92333&PRID=0&PTYPE=88971,97154&S=0&SHOWALL=0&SUB=0&Temporal=2006&THEME=80&VID=0&VNAMEE=&VNAMEF=
  20. Federal Statistical Office - Foreign population by average-age and average duration of residence. Destatis.de. 2008-10-20. Процитовано 2012-01-23. 
  21. Revista Época Ediусo 214 24/06/2002. Epoca.globo.com. 2002-06-24. Процитовано 2011-12-03. 
  22. http://www.immi.gov.au/media/publications/statistics/immigration-update/people-australia-2013-statistics.pdf
  23. Russians#cite note-gks-1
  24. http://www.latviansonline.com/pdf/040713diaspora_en.pdf#search='latvian%20diaspora%2020%2C000%20brazil'
  25. http://www.ssb.no/befolkning/statistikker/innvbef/aar/2013-04-25?fane=tabell&sort=nummer&tabell=109859
  26. State statistics committee of Ukraine — National composition of population, 2001 census (Ukrainian)
  27. http://www.scb.se/statistik/_publikationer/BE0101_2009A01_BR_BE0110TAB.pdf
  28. [2]
  29. [3]
  30. Statistiche demografiche ISTAT. Demo.istat.it. Процитовано 2015-06-28. 
  31. Gyventojų skaičius metų pradžioje. Požymiai: tautybė - Rodiklių duomenų bazėje. Db1.stat.gov.lt. Процитовано 2011-12-03. 
  32. Statistics Estonia - Population by ethnic nationality, 1 January, years. Stat.ee. 2011-10-13. Процитовано 2011-12-03. 
  33. [4] Archived грудень 21, 2011 на сайті Wayback Machine.
  34. Латиші
  35. http://www.cbs.nl/NR/rdonlyres/CCD504EA-9D41-40C2-AE28-BFB0A51C2045/0/2005k3b15p096art.pdf
  36. Taulukko: Kieli iän ja sukupuolen mukaan maakunnittain 1990 - 2010. Pxweb2.stat.fi. Процитовано 2011-12-03. 
  37. Ethnic composition, religion and language skills in the Republic of Kazakhstan
  38. http://www.bfs.admin.ch/bfs/portal/de/index/themen/01/22/publ.Document.88215.pdf
  39. Bevolking per nationaliteit, geslacht, leeftijdsgroepen op 1/1/2008 (nl). Statbel.fgov.be. Процитовано 2011-12-03. 
  40. http://www.statice.is/?PageID=1174&src=https://rannsokn.hagstofa.is/pxen/Dialog/varval.asp?ma=MAN43004%26ti=Population+born+abroad+by+background%2C+sex%2C+citizenship+and+country+of+birth+2013%26path=../Database/mannfjoldi/Uppruni/%26lang=1%26units=Number
  41. Latvijas Republikas un Venecuēlas Bolivāra Republikas attiecības
  42. [5]
  43. (пол.) http://www.stat.gov.pl/cps/rde/xbcr/gus/LUD_ludnosc_stan_str_dem_spo_NSP2011.pdf
  44. а б lt:Latviai
  45. http://www.czso.cz/csu/cizinci.nsf/t/1000466A60/$File/c01t01.pdf
  46. ftp://www.statistik.at/pub/neuerscheinungen/vzaustriaweb.pdf
  47. Этнический атлас Узбекистана Институт «Открытое общество», 2002—451 с. (см.)
  48. http://www.statistics.gr/portal/page/portal/ESYE/BUCKET/A1605/Other/A1605_SPO15_TB_AN_00_2006_07_F_EN.pdf
  49. http://212.42.101.100:8088/nacstat/sites/default/files/3.1.pdf
  50. SAS Output. Dzs.hr. Процитовано 2011-12-03. 

Мережні посиланняРедагувати