Відкрити головне меню

Крішьяніс Вальдемарс
латис. Krišjānis Valdemārs
Krišjānis Valdemārs detail.jpg
Псевдо Християн Вальдемар
Народився 20 листопада 1825(1825-11-20)
Вецюнкур, Курляндія
Помер 25 листопада 1891(1891-11-25) (66 років)
Москва, Росія
Поховання Great Cemetery
Підданство Російська імперія
Національність латиш
Діяльність політик, письменник, журналіст
Alma mater Тартуський університет
Батько Mārtiņš Valdemārs[d]
Брати, сестри Johann Heinrich Woldemar[d]

Крішьяніс Вальдемарс у Вікісховищі?

Крішья́ніс Вальдема́рс (латис. Krišjānis Valdemārs), або Христия́н Вальдема́р нім. Christian Waldemar, рос. Христиан Мартынович Валдемар; 20 листопада 1825(18251120)25 листопада 1891) — латиський націоналіст, письменник, фольклорист і просвітитель. Духовний провідник латвійського національного відродження. Випускник Дерптського університету. На його честь названо латвійське місто Валдемарпілс.

Зміст

БіографіяРедагувати

Народився 20 листопада 1825 в садибі «Вецюнкурі» Арлавської волості Талсинського повіту Курляндської губернії. Його навчання проходило в школах Зассмакені, Пуні і Лубезере. Після закінчення школи влаштувався на роботу в Едолі помічником писаря. Організував там першу латвійську бібліотеку.

У 1840-ві працював учителем у місті Сасмакі, що в 1926 було перейменоване в його честь. Після цього навчався в гімназії Єлгави, потім в Дерптському університеті, де вивчав економіку. В університеті організував гурток, метою якого був вільний розвиток латвійської мови і культури. З 1862 до 1865 разом з іншими членами руху, у тому числі Кріш'янисом Баронсом, видавав газету латвійською мовою «Петербургас авізес» («Pēterburgas Avīzes»). Закликав розвивати освіту латвійською мовою, збирати і обробляти фольклор.

Після закінчення університету вступив на державну службу в міністерство фінансів, починаючи з 1864 створив одинадцять морехідних училищ (десять з них на території сучасної Латвії, одинадцяте — у Паланзі).

Помер у Москві, похований на Великому Німецькому цвинтарі в Ризі.

ПраціРедагувати

 
Titelseite Bauernzustände, 1862
 
Titelseite Lettisch-Russisch-Deutsches Wörterbuch, 1879
  • 300 stāsti, smieklu stāstiņi && un mīklas, ar ko jaunekļiem un pieaugušiem lusti uz grāmatām vairot gribējis. (300 Geschichten, witzige Kurzgeschichten und Rätsel um bei Jünglingen und Erwachsenen das Interesse an Büchern zu fördern), Liepāja 1853
  • Ueber die Heranziehung der Letten und Esten zum Seewesen, nebst Notizen und Aphorismen in Bezug auf die industriellen, intellectuellen und statistischen Verhāltnisse der Letten und Esten und den drei baltischen Provinzen ūberhaupt in der Dorpater Zeitschrift Inland (1857), danach unter diesem Titel als Broschüre gedruckt.
  • Baltische, namentlich livländische Bauernzustände (Leipzig, 1862; zunächst anonym veröffentlicht)[1]
  • Beiträge zur Geschichte und Statistik der Gelehrten- und Schulanstalten des Kaiserlich Russischen Ministeriums der Volksaufklärung St. Petersburg: Röttger & Schneider, 1865. - VII, 271 S.
  • Die Lettenauswanderung nach Nowgorod im Jahre 1865 und die baltische deutsche Presse, Schmaler & Pech, Bautzen 1867[2]
  • Vaterländisches und Gemeinnütziges, Heft 1 (255 Seiten) und Heft 2 (352 Seiten), Moskau, Kaiserliche Universitäts-Buchdruckerei, 1871
  • Russisch - lettisch - deutsches Wörterbuch (1872)
  • Lettisch - russisch - deutsches Wörterbuch (1879)
  • Russisch - lettisches Wörterbuch (1890)
  • Nautisches Taschenwörterbuch russisch - englisch - französisch - deutsch - italienisch - dänisch - norwegisch mit Beilagen niederländisch und spanisch (Moskau 1881)
  • Raksti (Werke, 2 Bände) Riga 1936–1937.[3]
  • Tēvzemei (Dem Vaterland) Riga 1991 ISBN 5-401-00651-9.
  • Apceres, raksti, vēstules (Zum 170. Geburtstag: Betrachtungen, Aufzeichnungen, Briefe), Riga 1995.

Пам'ятьРедагувати

  • Латиське місто Валдемарпілс назване на честь письменника.
  • У Ризі є вулиця Крішьяніса Вальдемарса, однойменні вулиці є і в інших містах Латвії.
  • На мисі Колкасрагс встановлені дерев'яні стовпи з фото, короткою біографією і картою Латвійського узбережжя із зазначенням морехідних училищ заснованих Вальдемарсом.
  • У 2001 була випущена поштова марка Латвії, присвячена Вальдемарсу.

ПриміткиРедагувати

  1. Westfälische Wilhelms-Universität Münster Christian Woldemar: Baltische, namentlich livländische Bauernzustände (Leipzig, 1862, Faksimile als PDF, 45 Seiten)
  2. Die Lettenauswanderung nach Nowgorod im Jahre 1865 und die baltische deutsche Presse / von C. Woldemar. PDF, 97 MB
  3. Gesammelte Werke in lettischer Sprache, digitalisiert in der lettischen Nationalbibliothek:

ДжерелаРедагувати

  • Jānis Andrups, Vitauts Kalve: Latvian literature. Verlag M. Goppers, Stockholm 1954.
  • Ilze Bernsone: Latvijas Jūrniecības Vēsture. Rīgas vēstures un kuģniecības muzejs / Preses nams, Rīga 1998. ISBN 9984-00-301-9.
  • Antons Birkerts: Krišjānis Valdemārs un viņa centieni. Biografiski-kritiska studija. Verlag A. Raņķis, Riga 1925.
  • Oto Čakars, Arvīds Grigulis, Milda Losberga: Latviešu literatūras vēsture no pirmsākumiem līdz XIX gadsimta 80. gadiem (Lettische Literaturgeschichte von den Anfängen bis in die 80er Jahre des 19. Jahrhunderts); Verlag Zvaigzne, Riga 1990. ISBN 5-405-00403-0.
  • Viktors Hausmanis et al.: Latviešu literatūras vēsture, trešais sējums. Verlag Zvaigzne, Riga 2000. Herausgegeben von Latvijas Universitātes Literatūras, folkloras und mākslas institūts. ISBN 9984-17-033-0.
  • Ulrike von Hirschhausen: Die Grenzen der Gemeinsamkeit. Deutsche, Letten, Russen und Juden in Riga 1860–1914 (= Kritische Studien zur Geschichtswissenschaft. Bd. 172). Vandenhoeck und Ruprecht, Göttingen 2006.
  • Friedrich Scholz: Die Literaturen des Baltikums. Ihre Entstehung und Entwicklung. Westdeutscher Verlag, Opladen 1990. ISBN 3-531-05097-4.
  • Ināra Strašulāne (Hg.): Latviešu rakstniecība biogrāfijās. Verlag Zinātne, Riga 2003. ISBN 9984-698-48-3.
  • Alexander von Tobien: Die livländische Ritterschaft in ihrem Verhältnis zum Zarismus und russischen Nationalismus, Band 2. Verlag Walter de Gruyter & Co, Berlin 1930.
  • Andrejs Vičs: Krišjānis Valdemārs. In: Ludis Bērziņš et al. (Hg.): Latviešu Literatūras Vēsture sešos sējumos, Band 2. Verlag Literatūra, Riga 1935.
  • Augusts Zandbergs: Atmiņas par Krišjāni Valdemāru, viņa isa biogrāfija, idejas, ciņa pret Baltijas muižniekiem un darbu saraksts. Erweiterte Ausgabe 1928.
  • Ērika Zimule: Literatūra Rokasgrāmata skolēniem un studentiem. Verlag Zvaigzne, Riga 2004. ISBN 9984-36-839-4.

ПосиланняРедагувати