Науковець

Ректор Болонського університету Юрій Котермак (Дрогобич) на українській поштовій марці

Науко́вець, жін. науко́виця, також вчéний, учéний — знавець щонайменше однієї галузі науки, котрий у своїх дослідженнях застосовує лише наукові методи.

Юридичне визначення

Фізична особа, яка має вищу освіту та проводить фундаментальні та/або прикладні наукові дослідження і отримує наукові та/або науково-технічні результати.

Учений чи науковець?

Авторка статей з українського термінознавства Ольга Кочерга зауважує, що назви професій українською мовою мають форму іменників (робітник, службовець тощо) на відміну від російської мови, де поширеною є прикметникова форма (рос. рабочий, служащий). Однак замість слова науковець в українській мові поширене слово вчений. Водночас слово вчений усталено вживають і замість науковий у словосполученнях учений секретар, учена рада. Назви наших учених звань, які вже звично співіснують із науковими ступенями, — молодший і старший науковий співробітник (калька з рос. сотрудник).

Іншомовні відповідники та їх походження

Англійський відповідник — англ. scientist запропонував 1833 року Вільям Вевель на прохання поета Семюела Колріджа. До того використовували природничий філософ (natural philosopher) або людина науки (man of science).

У румунській, турецькій, японській та багатьох інших мовах науковців також називають буквально — «людина науки», наприклад: «ом де штіінца» (рум. om de știință), «билим инсанлар» (тур. bilim insanlar), «каґаку-ся» (яп. 科学者) тощо. У китайській мові науковці — «вмістилище науки» («кесюецзя», кит. 科学家).

Див. також

• Дослідник
• Історія науки
• Наука
• Нобелівська премія
• Популяризація науки
• Закон України «Про наукову і науково-технічну діяльність» (2015)

Посилання

• Науковець // Українська мала енциклопедія : 16 кн : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1962. — Т. 5, кн. IX : Літери На — Ол. — С. 1097. — 1000 екз.