Міжнародний день праці

назва свята
(Перенаправлено з День праці)

Міжнародний день праці — свято, що відзначається в 143 країнах (зокрема, в Україні) 1 травня або у перший понеділок травня.

День праці
День праці
День праці
Демонстрація до Дня Праці у Відні (2013)
Офіційна назва International Workers' Day
Інші назви День трудящих, травневе свято
Місце світ
Засновано США США, Чикаго (1.05.1886)
Дата 1 травня
Традиції паради, барбекю, протести
CMNS: Міжнародний день праці у Вікісховищі

Історія ред.

 
Святкування Першого травня чи Дня солідарності трудящих у країнах світу:
   День праці припадає на 1 травня
   Інше державне свято 1-го травня
   Відсутнє свято 1-го травня, але є День праці іншої дати
   Немає ані свята 1-го травня, ані Дня праці
 
Мітинг соціалістів на Юніон-сквер в Нью-Йорку 1 травня 1912 року

Святкування є знаком пам'яті про робітничі протести в Чикаго, які почалися 1 травня 1886 року. Того дня сотні тисяч робітників найбільших промислових центрів США вимагали впровадження 8-годинного робочого дня. Протести тривали й у наступні дні. 4 травня на площі Геймаркет невідомі кинули бомбу в лави поліцейських. Загинуло 7, постраждали ще до 50 поліцейських.

  Репортаж про святкування Дня міжнародної солідарності трудящих 1 Травня 1981 року., Радянське телебачення. Держтелерадіофонд Росії, опубліковано 30 квітня 2020 року.
  маніфестація 1 травня 2018 року в місті Монреаль (Канада) (фр. Montréal: Manif du 1er mai 2018 vire au vinaigre)., англ. The 4K Guy - Fire & Police, опубліковано 1 травня 2018 року[2][3].

Хоча головною причиною перших страйків у країні була мізерна заробітна плата, вимогами робітників були також питання коротшого робочого дня та право на створення робітничих організацій. Згодом, в умовах сталого зростання тривалості робочого дня (іноді досягала 15—20 год на день), вимога його скорочення стала визначальною.

Страйки 1877 року, в яких брали участь десятки тисяч залізничників і металургів були придушені владою. Проте вже на початку 1880-х років вони розгорнулися з новою силою, при цьому мали здебільшого мирний характер.

1886 року кількість робітників, що безпосередньо брали участь у боротьбі за 8-годинний робочий день, досягла 500 тисяч. Центром руху за скорочення робочого дня був Чикаго. 1 травня того року до протестів трудівників Чикаго приєдналися робітники Нью-Йорка, Балтимора, Вашингтона, Мілвокі, Цинциннаті, Пітсбурга, Детройта тощо. Проте демонстрацію зірвали працедавці та представники влади, які сподівалися приглушити робітничий рух, знищивши його лідерів. Цей день став апогеєм боротьби за 8-годинний робочий день.

4 травня відбулася демонстрація на площі Геймаркет як протест проти поліцейської розправи над мітингарями 3 травня, коли загинули 6 робітників, багатьох поранили. Демонстрація була мирною і вже добігала свого завершення, коли невідомі кинули бомбу в лави поліціянтів. Загинуло 7, постраждали ще до 50 поліцаїв. Поліція почала стріляти, загинули 4 страйкарів. Вона заарештувала анархістів — робітничих лідерів Чикаго. Вісьмох звинуватили у причетності до вибуху й засудили до страти на шибениці. Пізніше трьом із них замінили смертний вирок на 15 років каторги, інших стратили 11 листопада 1887 року[джерело?].

1888 — з'їзд Американської федерації праці у Сент-Луїсі оголосив 1 травня Днем загальнонаціональної боротьби за права робітників.

14 липня 1889 року — на II (Паризькому) конгресі II Інтернаціоналу після доповіді американських делегатів про робітничий рух у США було ухвалене рішення про організацію «інтернаціональної демонстрації, коли у всіх країнах і містах в один визначений день маси трудівників вийдуть на вулиці з вимогою офіційного скорочення робочого дня до 8 годин». Днем для проведення демонстрації було обрано 1 травня (в пам'ять про травневі події 1886 року в Чикаго).

1890 — Міжнародний день солідарності трудящих уперше відзначили в багатьох країнах світу (зокрема, в Галичині) — масовими мітингами, демонстраціями та страйками. У Відні, Празі, Кракові, Львові, Будапешті та багатьох інших містах Європи й Америки першотравневі заходи пройшло спокійно, у Парижі, Мілані, Турині дійшло до сутичок з поліцією та сотень заарештованих, а в Барселоні від жандармського обстрілу робітничої маніфестації загинуло кільканадцять осіб[4].

З середини 1890-х років на травневих демонстраціях почали проголошуватися вимоги покращення життєвих умов, заклики до міжнародної солідарності й боротьби проти мілітаризму та війни.

У радянських умовах першотравневі демонстрації набули офіціозно-політичного характеру — на відміну від західних країн, де вони перетворилися в карнавальні дійства.

Перше травня в інших країнах ред.

1 травня офіційно відзначають як національне свято Австрія, Албанія, Алжир, Аргентина, Вірменія, Аруба, Бангладеш, Білорусь, Бельгія, Болгарія, Болівія, Боснія і Герцеговина, Бразилія, Венесуела, В'єтнам, Гватемала, Німеччина, Греція, Гондурас, Гонконг, Домініканська Республіка, Єгипет, Замбія, Зімбабве, Індія, Йорданія, Ірак, Ісландія, Іспанія, Італія, Казахстан, Камерун, Кенія, Киргизстан, Китай, Північна Корея, Колумбія, Коста-Рика, Кот-д'Івуар, Куба, Латвія, Ліван, Литва, Люксембург, Маврикій, Малайзія, Мальта, Марокко, Мексика, Молдова, М'янма, Непал, Нігерія, Норвегія, Пакистан, Панама, Парагвай, Перу, Польща, Португалія, Республіка Гаїті, Республіка Кіпр, Республіка Корея, Російська Федерація, Румунія, Сальвадор, Північна Македонія, Сербія, Сінгапур, Сирія, Словаччина, Словенія, Таїланд, Туреччина, Угорщина, Україна, Уругвай, Філіппіни, Фінляндія, Франція, Хорватія, Чилі, Чорногорія, Чехія, Швеція, Шрі-Ланка, Еквадор, Естонія, ПАР.

Фінляндія ред.

1 травня — День Праці в багатьох країнах, у тому числі і у Фінляндії. Однак для фінів це і шанс відзначити прихід весни, крім того, з цією датою пов'язані численні веселі студентські традиції. Насправді майже кожен бере участь у дії — Першотравень і вечір напередодні являють собою найбільшу вечірку року. Люди скидають пил зі своїх білих кашкетів випускників гімназії, і учасники вечірки різного віку збираються в парках на пікнік[5].

Першотравень, традиційне свято студентів і робітників, — це зустріч довгоочікуваної весни. Святкування починається ще напередодні Першого травня о шостій годині вечора, коли студенти миють статую німфи Хавіс Амандана на Ринковій площі Гельсінкі і надягають на неї головний убір абітурієнтів — прикрашений значком ліри білий кашкет з чорним козирком. Студенти одягаються в комбінезони, за кольором яких видно, хто на якому факультеті навчається. Незалежно від погоди день Першого травня зазвичай проводять на пікніку з друзями. Політичні партії організують першотравневі марші, в яких, проте, з кожним роком стає все менше учасників.

Характерними елементами першотравневого столу є «Сіма» — напій, приготований з лимона, темного цукру, дріжджів і води, а також печиво-хмиз[6].

Україна ред.

В Україні День робітничої солідарності вперше відзначили у Львові — 1890 року[4][7]. На схід від Збруча це вперше сталося 1900 року. День Праці також був державним святом і неробочим днем в Українській Народній Республіці. У 2017 році Верховна Рада України внесла зміни до статті 73 Кодексу законів про працю України, відповідно до яких «День міжнародної солідарності трудящих» було перейменовано на «День праці»[8].

Згідно з даними дослідження, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС) у лютому 2024 року, 4% українців святкує День праці як найбільш популярне свято, поки Різдво Христове — 70%, Великдень — 68% та Новий рік — 47%. Ставлення до Дня праці з 2010 до 2021 суттєво не змінилося, адже це було одне з найменш популярних свят: тільки 12% українців в 2010 і стільки ж в 2021 вважали його найбільш важливим чи улюбленим. А от з 2021 до 2024 кількість прихильників цього свята впала до 4% і це зараз найменш улюблене свято серед українців.[9][10]

Казахстан ред.

1995 року Президент Казахстану Нурсултан Назарбаєв підписав указ про призначення 1 травня — днем єдності народу Казахстану[11][12], скасувавши таким чином свято «День праці», яке відзначалось до того щорічно 1 травня.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. https://www.ccma.cat/324/per-que-el-primer-de-maig-es-el-dia-del-treball/noticia/3161422/
  2. У Монреалі під час першотравневої акції поліція побилась з комуністами [Архівовано 16 червня 2021 у Wayback Machine.], 4 травня 2018 року.
  3. Розгін поліцією першотравневого маршу антикапіталістів у Монреалі. ВІДЕО, 5 травня 2018 року.
  4. а б Ігор Мельник. Львів почав «першотравнити» разом з усім світом // Zbruch, 1.05.2015. Архів оригіналу за 4 травня 2015. Процитовано 1 травня 2015.
  5. Финляндия в цветах первомайского карнавала. Это Финляндия (ru-RU) . 30 квітня 2014. Архів оригіналу за 20 серпня 2021. Процитовано 20 серпня 2021.
  6. Весенние и летние праздники Финляндии. Это Финляндия (ru-RU) . 16 червня 2014. Архів оригіналу за 12 серпня 2021. Процитовано 20 серпня 2021.
  7. Богдан Тихолоз, Наталія Тихолоз. Франко і Первомай. До 130-річчя першої маївки на українських землях [Архівовано 4 травня 2020 у Wayback Machine.] // Історична правда, 1 травня 2020
  8. Андрій Парубій: Нинішнього пленарного тижня Парламент ухвалив багато прогресивних законів і визначив 25 грудня вихідним днем. Архів оригіналу за 15 грудня 2017. Процитовано 14 грудня 2017.
  9. Свобода, Радіо (8 травня 2024). Важливість Дня перемоги серед українців знизилась на майже 50% за останні 10 років – КМІС. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 8 травня 2024.
  10. Прес-релізи та звіти - СТАВЛЕННЯ УКРАЇНЦІВ ДО СВЯТ 1 ТРАВНЯ (ДЕНЬ ПРАЦІ) І 9 ТРАВНЯ (ДЕНЬ ПЕРЕМОГИ) З 2010 ДО 2024 РОКУ. www.kiis.com.ua. Процитовано 8 травня 2024.
  11. А 1 травня — день єдності народів Казахстану[недоступне посилання] (каз.). www.almaly.almaty.kz. 1 травня 2012.
  12. Руслан Габбасов Сьогодні — день єдності народу Казахстану [Архівовано 2 червня 2012 у Wayback Machine.] (каз.). НК «Казінформ». www.inform.kz (1 травня 2012). 1 травня 2012.

Посилання ред.


Література ред.