Йорданія
Йорда́нія (араб. الأردن, тр. Al-ʾUrdunn [al.ʔur.dunː] Аль-Урдун), офіційна назва — Йорда́нське Хашимі́тське Королі́вство (араб. المملكة الأردنية الهاشمية, тр. Al-Mamlakah al-’Urdunniyyah Al-Hāshimiyyah) — країна, яка знаходиться на південному заході Азії, межує на півночі із Сирією, північному сході — з Іраком, на сході й південному сході — з Саудівською Аравією, на заході — з Ізраїлем. На півдні Йорданію омиває Акабська затока. Площа — 89 206 км². Західний берег був переданий Йорданії у 1950 році, але у 1967 році окупований Ізраїлем, площа 5879 км². Столиця країни — Амман.
Йорданія | |||||
|
|||||
Гімн: عاش المليك Ас-салям аль-малакі аль-урдуні1 Нехай живе король | |||||
Столиця (та найбільше місто) |
Амман 31°57′ пн. ш. 35°56′ сх. д.country H G O | ||||
Офіційні мови | Арабська | ||||
---|---|---|---|---|---|
Форма правління | Конституційна монархія | ||||
- Король | Абдалла II | ||||
- Прем'єр-міністр | Бішер аль-Хасауна | ||||
Незалежність | |||||
- Закінчення мандату Сполученого Королівства від Ліги Націй | 25 травня 1946 | ||||
Площа | |||||
- Загалом | 89 342 км² (112-те) | ||||
- Внутр. води | незначний % | ||||
Населення | |||||
- оцінка грудня 2011 | 6 500 000 (110-те) | ||||
- перепис 2003 | 4 755 000 | ||||
- Густота | 64/км² (131-ше) | ||||
ВВП (ПКС) | 2005 р., оцінка | ||||
- Повний | $27,96 мільярдів (97-ме) | ||||
- На душу населення | $4 825 (103-тє) | ||||
ІЛР (2004) | ▲ 0,760 (середній) (86-те) | ||||
Валюта | Йорданський динар (JOD )
| ||||
Часовий пояс | UTC+2 (UTC+2) | ||||
- Літній час | UTC+3 (UTC+3) | ||||
Коди ISO 3166 | JO / JOR / 400 | ||||
Домен | .jo | ||||
Телефонний код | +962 | ||||
|
Офіційною мовою є сучасний стандарт арабської мови (англ. Modern Standard Arabic, MSA) — літературна мова, яку викладають у школах[1]. Більшість йорданців розмовляють на діалекті, відомому як йорданська арабська. Англійська, хоч і без офіційного статусу, широко розповсюджена у країні та є де-факто мовою комерції й банкінгу, а також має спів-офіційний статус у сфері освіти: майже всі заняття в університетах проводяться англійською та майже у всіх державних школах викладають англійську на рівні з арабською[1].
Географія
ред.Межує на півночі з Сирією — 379 км; на північному сході з Іраком — 179 км; на сході та півдні з Саудівською Аравією — 731 км; на заході з Ізраїлем — 307 км + сектор Західний берег річки Йордан — 148 км. Сухопутні кордони загалом — 1777 км. На півдні має вихід до Акабської затоки Червоного моря — 26 км.
Сирія | Ірак | |
Ізраїль | Саудівська Аравія | |
Червоне море | Саудівська Аравія |
Рельєф: пустельне гірське плато на сході, рифтові долини відокремлюють східний і західний береги річки Йордан.
Ваді-Рам — пустеля, відома також як Місячна долина. Вона унікальна завдяки своїм рудуватим, рожевим, червоним та темно-бордовим гранітним скелям. Голлівудські режисери неодноразово використовували пустелю як знімальний майданчик. Тут відбувалися зйомки деяких епізодів «Трансформерів» та майже всього фільму «Червона планета», в якому пустеля Ваді-Рум стала поверхнею Марса[2].
Клімат
ред.Клімат в Йорданії субтропічний, сухий зі спекотним літом. Чим далі вглиб країни від Середземного моря, тим більший контраст температур спостерігається і тим менше опадів там випадає. Середня висота країни становить 812 м. У нагір'ях над долиною річки Йордан, горах Мертвого моря і Ваді-ель-Араба переважає середземноморський клімат, а східні та північно-східні райони країни є посушливою пустелею. Хоч у пустельній частині Йорданії висока температура повітря, клімат пом'якшується низькою вологістю, денним бризом та прохолодою вночі.
Літо, яке триває з травня по вересень, жарке й сухе, із середньою температурою близько 32 °C, а в період з липня по серпень іноді й вище 40 °C. Зима, яка триває з листопада по березень, відносно прохолодна, з температурою в середньому близько 13 °C. Взимку часті зливи, в найбільш піднесених частинах країни іноді випадає сніг, але швидко тане.
Історія
ред.Цей розділ статті ще не написано. |
Пам'ятки культури
ред.Петра — стародавнє місто в долині Арави у каньйоні Сик, столиця древнього Едомського царства. Місто Петра є одним із чудес світу та внесене ЮНЕСКО до списку об'єктів світової спадщини[3]. Місто століттями ретельно приховувалось жителями пустелі бедуїнами від чужого ока і було відкрите тільки на початку XIX століття швейцарським науковцем Йоганном Людвігом Буркгардтом. На цей час є одним із найвідвідуваніших туристами місць у світі.
У першій половині 2008 року на території Йорданії група археологів знайшла будівлю, яка за всіма ознаками є першою християнською церквою у світі. Будинок зведено між 33 та 70 роками н. е. Ця церква розташована у місцевості Ріхаб, яка за 40 кілометрів на північний схід від Аммана, під землею. Над нею збудовано іншу церкву, яка має назву св. Георгія і збереглася до наших часів. До «першої церкви» ведуть сходи, вона має округлу форму, а всередині є кілька кам'яних лав. На цвинтарі, який прилягає до церкви, знайдено кераміку III—VII століть. Абдул Кадер Хасан, глава йорданського Центру археологічних досліджень, наголосив, що це сенсаційне відкриття, оскільки є докази, які дозволяють стверджувати, що в цій церкві збиралися перші християни, тобто 70 учнів Ісуса, які втекли з Єрусалиму, згадка про яких міститься в Євангелії від Луки. Річ у тому, що на одній із мозаїк церкви є згадка про «70 улюбленців Ісуса». На думку археологів, цей храм слугував першим християнам і місцем релігійних відправ, і житлом, і хованкою[4].
-
Амман, мечеть Абдалли I
Адміністративний поділ
ред.Йорданія поділяється на 12 мухафаз (провінцій). Усі, крім Ель-Балка, мають однойменні адміністративні центри. На чолі мухафаз знаходяться губернатори, призначувані королем Йорданії й котрі перебувають у підпорядкуванні міністерства внутрішніх справ. Провінції розділені на 52 районів.
Мухафаза (укр.) |
Мухафаза (англ.) |
Адміністративний центр |
Площа, км² |
Населення (2004), осіб |
---|---|---|---|---|
Аджлун | Ajlun | Аджлун | 412 | 118 496 |
Акаба | Aqaba | Акаба | 6 583 | 101 736 |
Амман | Amman | Амман | 8 231 | 1 939 405 |
Джераш | Jerash | Джераш | 402 | 153 650 |
Ірбід | Irbid | Ірбід | 1 621 | 925 736 |
Маан | Ma'an | Маан | 33 163 | 92 672 |
Мадаба | Madaba | Мадаба | 2 008 | 129 792 |
Ез-Зарка | Zarqa | Ез-Зарка | 4 080 | 774 569 |
Ель-Балка | Balqa | Ес-Салт | 1 076 | 344 985 |
Ель-Карак | Kerak | Ель-Карак | 3 217 | 204 135 |
Ель-Мафрак | Mafraq | Ель-Мафрак | 26 435 | 240 515 |
Ет-Тафіла | Tafilah | Ет-Тафіла | 2 114 | 75 290 |
Збройні сили
ред.Економіка
ред.Міста
ред.Культура
ред.Мистецтво і музеї
ред.Багато установ в Йорданії мають на меті підвищити культурну обізнаність про йорданське мистецтво та представити мистецькі рухи Йорданії в таких сферах, як живопис, скульптура, графіті та фотографія.[5] Мистецька сцена розвивається протягом останніх кількох років[6], і Йорданія стала притулком для митців з сусідніх країн.[7] У січні 2016 року вперше в історії йорданський фільм під назвою «Тіб» був номінований на здобуття премії «Оскар» в категорії «Найкращий фільм іноземною мовою».[8]
Найбільшим музеєм в Йорданії є Йорданський музей. Він містить значну частину цінних археологічних знахідок в країні, включаючи деякі сувої Мертвого моря, неолітичні вапнякові статуї Айн-Газаль і копію стели Меша.[9] Більшість музеїв в Йорданії розташовані в Аммані, включаючи Дитячий музей Йорданії, Меморіал і музей мучеників і Королівський автомобільний музей. Музеї за межами Аммана включають Археологічний музей Акаби.[10] Йорданська національна галерея образотворчих мистецтв — великий музей сучасного мистецтва, розташований в Аммані.[10]
Нині музика в Йорданії розвивається завдяки появі великої кількості нових гуртів і виконавців, які зараз популярні на Близькому Сході. Такі виконавці, як Омар Аль-Абдаллат, Тоні Каттан, Діана Каразон і Хані Мітвасі, підвищили популярність йорданської музики.[[11] Фестиваль у Джераші — щорічна музична подія, на якій виступають популярні арабські співаки.[11] Піаніст і композитор Заде Дірані набув широкої міжнародної популярності.[12] Також зростає кількість альтернативних арабських рок-гуртів, які домінують на сцені в арабському світі, серед них: El Morabba3, Autostrad, JadaL, Akher Zapheer і Aziz Maraka.[13]
Йорданія відкрила свій перший підводний військовий музей біля узбережжя Акаби. У музеї представлено кілька одиниць військової техніки, зокрема танки, бронетранспортери та гелікоптер.[14]
Кухня
ред.Йорданія є восьмим найбільшим виробником оливок у світі, оливкова олія є основною олією для приготування їжі в Йорданії.[15] Поширеною закускою є хумус - пюре з нуту, змішане з тахіні, лимоном і часником. Фул медамес – ще одна відома закуска. Типова їжа робітників, вона згодом потрапила на столи вищого класу. Типове йорданське мезе часто містить кубба маклію, лабане, баба гануш, табуле, оливки та солоні огірки.[16] До мезе зазвичай додають левантійський алкогольний напій арак, який виготовляється з винограду та анісу і схожий на узо, ракі та пастіс. Також іноді використовують йорданське вино та пиво. Ці ж страви, що подаються без алкогольних напоїв, можуть також називатися арабською мовою «мукаб
білат» (закуски).[17]
Найбільш характерною стравою Йорданії є мансаф, національна страва Йорданії. Ця страва є символом йорданської гостинності, на яку вплинула культура бедуїнів. Мансаф їдять у різних випадках, таких як похорони, весілля та релігійні свята. Він складається з тарілки рису з м'ясом, звареного в густому йогурті, посипаного кедровими горіхами та іноді зеленню. За давньою традицією страву їдять руками, але ця традиція не завжди дотримується.[18] Наприкінці йорданської трапези часто подають прості свіжі фрукти, але є також десерт, наприклад, пахлава, харисе, кнафе, халва та катаєф, страва, яка готується спеціально для Рамадану. В йорданській кухні пиття кави та чаю зі смаком нана або мерамійє, є майже ритуалом.[19]
Спорт
ред.Хоча в Йорданії широко розвинені як командні, так і індивідуальні види спорту, найбільших міжнародних досягнень Королівство досягло в тхеквондо. Кульмінацією стали Олімпійські ігри в Ріо-2016, коли Ахмад Абугауш виграв першу в історії Йорданії медаль[20] будь-якого кольору на Іграх, здобувши золото у ваговій категорії до 67 кг.[21] Відтоді медалі з цього виду спорту продовжують виграватися на світовому та азійському рівнях, і тхеквондо стало улюбленим видом спорту в Королівстві поряд з футболом[22] і баскетболом.[23]
Футбол є найпопулярнішим видом спорту в Йорданії.[24] Національна футбольна збірна вийшла в плей-офф на Чемпіонат світу з футболу 2014 року в Бразилії[25], але програла двоматчевий матч проти Уругваю.[26] Раніше вони доходили до чвертьфіналу Кубка Азії АФК у 2004 та 2011 роках, а в 2023 році програли у фіналі Катару.[27]
Йорданія має сильну політику щодо інклюзивного спорту та вкладає значні кошти у заохочення дівчат та жінок до участі у всіх видах спорту. Жіноча футбольна команда набирає визнання,[28] і в березні 2016 року посіла 58 місце у світі.[29] У 2016 році Йорданія приймала чемпіонат світу з футболу серед жінок U-17, у якому взяли участь 16 команд, що представляли шість континентів. Турнір проходив на чотирьох стадіонах у трьох йорданських містах Амман, Зарка та Ірбід. Це був перший жіночий спортивний турнір на Близькому Сході. [30]
Баскетбол — ще один вид спорту, у якому Йорданія продовжує демонструвати високі результати, пройшовши кваліфікацію на чемпіонат світу з баскетболу ФІЬА 2010, а нещодавно вийшовши на чемпіонату світу 2019 у Китаї . [31] Йорданія була за крок від потрапляння на Олімпійські ігри 2012 року після того, як у фіналі Кубку Азії 2010 року програла Китаю з мінімальним рахунком 70-69 і замість цього задовольнилася сріблом. Збірна Йорданії з баскетболу бере участь у різноманітних міжнародних та близькосхідних турнірах. До місцевих баскетбольних команд належать: Аль-Ортодоксі Клуб, Аль-Ріяді, Зейн, Аль-Хусейн та Аль-Джазіра.[32]
Також популярні бокс, карате, кікбоксинг, муай-тай, джиу-джитсу . Менш поширені види спорту також набувають популярності. Зростає популярність регбі, союз регбі визнаний Олімпійським комітетом Йорданії, який керує трьома національними збірними.[33] Хоча їзда навелосипеді не поширена в Йорданії, цей вид спорту розвивається як стиль життя і новий спосіб подорожей, особливо серед молодіі.[34] У 2014 році неурядова організація «Зроби життя скейтбордингом» завершила будівництво скейт-парку 7Hills, першого скейт-парку в країні, розташованого в центрі Аммана.[35]
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ а б de Gruyter, Walter (2006). Sociolinguistics: An International Handbook of the Science of Language and Society. Ulrich Ammon. с. 1921. ISBN 9783110184181. Архів оригіналу за 20 січня 2021. Процитовано 15 червня 2016.
- ↑ Максим Кідрук: Рожева пустеля // Український тиждень № 19 (184) від 12 травня 2011 Посилання [Архівовано 31 травня 2011 у Wayback Machine.]
- ↑ [Об'єкти світової спадщини, ЮНЕСКО (англ.). Архів оригіналу за 14 червня 2017. Процитовано 21 липня 2012. Об'єкти світової спадщини, ЮНЕСКО (англ.)]
- ↑ [«Україна Молода», номер 108 за 12.06.2008 (укр.). Архів оригіналу за 11 серпня 2011. Процитовано 13 липня 2008. «Україна Молода», номер 108 за 12.06.2008 (укр.)]
- ↑ الفن التشكيلي [Fine Arts]. Jordan Ministry of Culture (араб.). Архів оригіналу за 15 July 2014. Процитовано 16 July 2016.
- ↑ Rawashdeh, Saeb (24 February 2015). Jordanian artists seeks to connect local, int'l art scenes. The Jordan Times. Архів оригіналу за 12 March 2016. Процитовано 13 March 2016.
- ↑ Boarini, Silvia (24 May 2015). Jordan a 'haven' for regional artists. Al Jazeera. Архів оригіналу за 15 March 2016. Процитовано 15 March 2016.
- ↑ 'Theeb' becomes first Jordanian film to receive Oscar nod. The Jordan Times. Agencies. 14 January 2016. Архів оригіналу за 17 April 2016. Процитовано 18 June 2016.
- ↑ Scrolling through the millennia at the new Jordan Museum in Amman. The National. 13 March 2014. Архів оригіналу за 26 September 2015. Процитовано 25 September 2015.
- ↑ а б French, Carole (2012). Jordan. Bradt Travel Guides. с. 122, 35, 81. ISBN 9781841623986. Архів оригіналу за 3 June 2016. Процитовано 15 October 2015.
- ↑ а б The stars come out for Jordan's Jerash Festival. Al Bawaba. 16 July 2016. Архів оригіналу за 4 May 2016. Процитовано 15 June 2016.
- ↑ Pianist finds Positano enchanting. Chicago Tribune. 19 June 2010. Архів оригіналу за 9 August 2016. Процитовано 14 June 2016.
- ↑ Edwards, Madeline (13 May 2015). The promise of Amman's independent music scene. Your Middle East. Архів оригіналу за 23 September 2015. Процитовано 23 September 2015.
- ↑ Jordan unveils underwater military museum (брит.). 24 July 2019. Архів оригіналу за 26 July 2019. Процитовано 2 August 2019.
- ↑ Jordan among world's top 10 producers of olive, olive oil. The Jordan Times. 21 March 2015. Архів оригіналу за 21 April 2016. Процитовано 18 June 2016.
- ↑ Albala, Ken (25 May 2012). Food Cultures of the World Encyclopedia. ABC-CLIO. с. 269, 273. ISBN 9780313376276. Архів оригіналу за 3 June 2016. Процитовано 13 October 2015.
- ↑ Ham, Anthony; Greenway, Paul (2003). Jordan. Lonely Planet. с. 26, 76. ISBN 9781740591652. Архів оригіналу за 18 January 2016. Процитовано 13 October 2015.
- ↑ Albala, Ken (25 May 2012). Food Cultures of the World Encyclopedia. ABC-CLIO. с. 269, 273. ISBN 9780313376276. Архів оригіналу за 3 June 2016. Процитовано 13 October 2015.
- ↑ الحلويات في رمضان.. متعة ما بعد الإفطار [Sweets in Ramadan .. what fun after breakfast]. Al-Ghad (араб.). 30 June 2015. Архів оригіналу за 26 October 2016. Процитовано 16 June 2016.
- ↑ Jordan's first ever Olympic champion Ahmad Abughaush looks forward to Tokyo 2020 – Olympic News. International Olympic Committee (англ.). 8 April 2019. Архів оригіналу за 3 June 2019. Процитовано 3 June 2019.
- ↑ ريو 2016 – تايكواندو: الأردني أحمد أبوغوش يحرز الميدالية الذهبية في وزن 68 كغ. beIN SPORTS (араб.). Архів оригіналу за 9 July 2018. Процитовано 3 June 2019.
- ↑ Ham, Anthony; Greenway, Paul (2003). Jordan. Lonely Planet. с. 26, 76. ISBN 9781740591652. Архів оригіналу за 18 January 2016. Процитовано 13 October 2015.
- ↑ Jordan Basketball Federation. Jordan Olympic Committee. Архів оригіналу за 3 June 2019. Процитовано 3 June 2019.
- ↑ Sport in Jordan. Topend Sports. Архів оригіналу за 3 June 2019. Процитовано 3 June 2019.
- ↑ World Cup 2014: Uruguay clinch final spot with Jordan win. 21 November 2013. Архів оригіналу за 3 June 2019. Процитовано 3 June 2019.
- ↑ Bannayan, Aline (5 March 2016). Jordan remains in 82nd spot in FIFA World Rankings. The Jordan Times. Архів оригіналу за 13 March 2016. Процитовано 13 March 2016.
- ↑ Afif stars as Qatar defeat Jordan to retain title. Asian Football Confederation. 10 February 2024. Архів оригіналу за 19 February 2024. Процитовано 10 February 2024.
- ↑ El-Shamayleh, Nisreen (23 June 2015). Jordan taking giant strides in women's football. Al Jazeera. Архів оригіналу за 12 March 2016. Процитовано 13 March 2016.
- ↑ Fifa world ranking for women. FIFA. 1 March 2016. Архів оригіналу за 20 February 2019. Процитовано 13 March 2016.
- ↑ Omari, Raed (1 January 2014). Women's football increasingly popular in Jordan. Al Arabiya. Архів оригіналу за 9 March 2016. Процитовано 8 March 2016.
- ↑ Transmission Strategy of the Competition -2017 FIBA 3X3 U18 Basketball World Cup. 2017 4th International Conference on Literature, Linguistics and Arts (ICLLA 2017). Francis Academic Press. 2017. doi:10.25236/iclla.2017.43. ISBN 9781912407064.
- ↑ Bannayan, Aline (14 September 2015). Jordan counts down to Asian basketball tourney. The Jordan Times. Архів оригіналу за 18 January 2016. Процитовано 15 October 2015.
- ↑ Eastwood, Jack (4 November 2014). Against all odds, Jordan's rugby greats are set to storm the Dubai Sevens. Al Bawaba. Архів оригіналу за 26 October 2015. Процитовано 9 April 2016.
- ↑ مشروع "بسكليتات المدينة الرياضية" يجمع هواة الدراجات لممارسة الرياضة والترفيه ["Project" Bisklitat Sports City "brings together amateur cycling for exercise and recreation]. Al-Ghad (араб.). 30 September 2013. Архів оригіналу за 20 May 2016. Процитовано 16 July 2016.
- ↑ Mustefa, Zab; Reznick, Alisa (12 February 2015). Volunteers open Jordan's first skate park. Al Jazeera. Архів оригіналу за 1 October 2015. Процитовано 30 September 2015.
Джерела та література
ред.- Я. Л. Шолох. Йорданія, Йорданське Хашимітське Королівство [Архівовано 16 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — С. 655. — ISBN 966-00-0610-1.
- О. О. Бейдик. Йорданія, Йорданське Хашимітське Королівство [Архівовано 16 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2024. — ISBN 966-02-2074-X.
- Йорданія [Архівовано 20 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія
- Йорданія [Архівовано 31 березня 2017 у Wayback Machine.] // УРЕ
- Хашимітське Королівство Йорданія: фотоальбом. — К. : [б.в.], Б. р… — 55 с.: іл. — Альтернативна назва: Йорданія (назва обкл.).
- «Зарубежная Азия. Общий обзор. Юго-Западная Азия» (серия «Страны и народы» в 20 томах), Москва, «Мысль», 1979, стр. 226—239, ст. «Иордания» (рос.)
- El-Anis, Imad. Jordan and the United States: The Political Economy of Trade and Economic Reform in the Middle East (I.B. Tauris, distributed by Palgrave Macmillan; 2011) 320 pages; case studies of trade in textiles, pharmaceuticals, and financial services.
- Goichon, Amélie-Marie. Jordanie réelle. Paris: Desclée de Brouwer (1967—1972). 2 vol., ill.
- Robins, Philip. A History of Jordan (2004).
- Ryan, Curt. Jordan in Transition: From Hussein to Abdullah (2002).
- Salibi, Kamal S. The Modern History of Jordan (1998).
- Teller, Matthew. The Rough Guide to Jordan (4th ed., 2009).
Посилання
ред.- Фоторепортаж з Йорданії [Архівовано 9 лютого 2011 у Wayback Machine.]
- Обігові монети Йорданії (російська)
- Обігові банкноти Йорданії (російська)
- Encyclopedia Britannica — Jordan [Архівовано 22 жовтня 2014 у Wayback Machine.] (англ.)
- The World Factbook — Jordan [Архівовано 21 травня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
Сирія | Ірак | |
Ізраїль | Саудівська Аравія | |
Акабська затока | Саудівська Аравія | Саудівська Аравія |