Західний берег річки Йордан

За́хідний бе́рег рі́чки Йорда́н (араб. الضفة الغربية‎, раніше Цісйорданія; івр. הגדה המערביתHaGadah HaMa'aravit or יהודה ושומרוןYehuda VeShomron) — регіон на Близькому Сході в історичних землях Юдеї і Самарії. Коли в 1947 році згідно з рішенням ООН Палестина була розділена на єврейську і на арабську території, західний берег річки Йордан відійшов до арабської частини. У першій арабо-ізраїльській війні[en] 1948—1949 років цю територію окупувала Трансйорданія, яка дала їй назву «Західний берег річки Йордан», щоб розрізнити її зі східним берегом — своєю основною територією.

Західний берег річки Йордан
Зображення
Дата створення / заснування 1949
Названо на честь захід
Держава Flag of Palestine.svg Палестинська національна адміністрація[1], Flag of Israel.svg Ізраїль і Flag of Palestine.svg Палестинська держава[1]
Столиця Рамалла
На територію претендує Палестинська держава і Ізраїль
Геодані Data:West Bank.map
Найвища точка Tall Asurd
Голова уряду Махмуд Аббас
Спільний кордон із Ізраїль, Йорданія
Площа 5860 км²
CMNS: Західний берег річки Йордан у Вікісховищі

Координати: 32°00′00″ пн. ш. 35°24′00″ сх. д. / 32.000000000028° пн. ш. 35.40000000002777369445539080° сх. д. / 32.000000000028; 35.40000000002777369445539080

Внаслідок шестиденної війни 1967 року Західний берег окупований Ізраїлем. Зараз разом із Сектором Гази утворює так звану Палестинську Автономію.

Західний берег річки Йордан

Площа Західного берегу, якщо включати й Східний Єрусалим, включає територію у 5640 км² та акваторію у 220 км² (на північному заході Мертвого моря)[2]. Станом на липень 2017 року, чисельність населення, за оцінками, складає 3 340 143 особи[2]. Близько 2 747 943 осіб — палестинці, ще близько 391 000 осіб — ізраїльтяни-поселенці, та близько 201 200 поселенців в Східному Єрусалимі[2]. Міжнародне співтовариство вважає ізраїльські поселення на Західному березі (включаючи Східний Єрусалим) незаконними, згідно міжнародного права, хоча Ізраїль це заперечує[3]. Міжнародний суд у консультативному рішенні 2004 року дійшов до висновку, що події, які відбулися після окупації Ізраїлем Західного берега у 1967 році, включаючи закон про Єрусалим, мирний договір Ізраїлю з Йорданією та угоди в Осло, не змінили статусу Західного берега (включаючи Східний Єрусалим) як окупованої території, де Ізраїль держава-окупант[4][5].

ПриміткиРедагувати

  1. а б archINFORM — 1994.
  2. а б в Middle East: West Bank. The World Factbook. Central Intelligence Agency. 26 вересня 2018. Архів оригіналу за 4 жовтня 2018. Процитовано 24 січня 2021. (англ.)
  3. Roberts, Adam (1990). Prolonged Military Occupation: The Israeli-Occupied Territories Since 1967. The American Journal of International Law 84 (1): 85–86. JSTOR 2203016. doi:10.2307/2203016. (англ.)
  4. Domb, Fania (2007). International Law and Armed Conflict: Exploring the Faultlines. Martinus Nijhoff Publishers. с. 511. ISBN 978-9004154285. (англ.)
  5. Legal Consequences of the Construction of a Wall in the Occupied Palestinian Territory, Advisory Opinion, I. C. J. Reports. International Court of Justice. 2004. с. 136. ISBN 978-92-1-070993-4. (англ.)