Барселона

столиця Каталонії і друге за населенням місто Іспанії

Барсело́на (кат. Barcelona, вимовляється літературною каталанською [bəɾsəł'onə], у півн.-зах. діалектах [baɾseł'onɛ], у валенсійському діалекті [baɾseł'ona], алгерським діалектом [balsaɾ'ona], ісп. Barcelona, вимовляється [baɾθeˈlona], окс. Barcelona, фр. Barcelone, вимовляється [baʁseˈlɔn]) — місто в Іспанії, столиця автономної області Каталонії і провінції Барселона.

Барселона
Barcelona

Герб Прапор
Герб Барселони Прапор Барселони
Барселона
Розташування міста Барселона
Основні дані
41°23′ пн. ш. 2°11′ сх. д. / 41.383° пн. ш. 2.183° сх. д. / 41.383; 2.183
Країна Іспанія Іспанія
Регіон Каталонія Каталонія
Район Барселона
Столиця для Барсалунес, провінція Барселона і Каталонія

Межує з

— сусідні нас. пункти
Сарданьола-дал-Бальєс, Мулінс-да-Рей, Монказа-і-Рашяк, Ал-Прат-да-Любрагат, Сан-Фаліу-да-Любрагат, Санта-Кулома-да-Ґраманет, Асплугас-да-Любрагат, Л'Успіталет-да-Любрагат, Сан-Жюс-Дасберн, Сан-Кугат-дал-Бальєс, Сант-Адріа-да-Базос ?
Поділ
  • 10 міських районів
  • Засновано ІІІ століття до Р.Х.
    Площа 100.4 км²
    Населення 1 611 822 (2013)
    Агломерація 4 604 000 (2013)[1]
    Висота НРМ 9 м[2]
    Найвища точка Tibidabod
    Водойма Середземне море
    Назва мешканців кат. barceloní, кат. barcelonina, ісп. barcelonés, ісп. barcelonesa, англ. Barcelonan, фр. Barcelonais[3], фр. Barcelonaise[3], араб. برشلوني, араб. برشلونية‎, есп. Barcelonano і італ. Barcellonesi
    Міста-побратими Бостон, Каїр, Ісфаган, Росаріо, Монпельє, Варна, Газа, Дублін, Монсон, Сан-Паулу, Монреаль, Кельн, Ленінград (1984), Буенос-Айрес, Афіни, Гавана, Гданськ (1990), Алжир, Перпіньян (1994), Ріо-де-Жанейро, Шанхай (2001), Севілья, Сараєво, Антверпен (1997), Пусан, Тирана, Тель-Авів-Яфо (1998), Вальпараїсо, Санто-Домінго, Барчеллона-Поццо-ді-Готто, Медельїн, Кобе (1993), Монтевідео, Нижній Новгород (2009), Стамбул, Perpignan Méditerranée Métropoled (1994), Веньчжоу (січень 2011), Дубай (2006), Фес (2009), Хошимін, Трухільйо (20 лютого 1991)[4]
    День міста La Mercèd
    Телефонний код (34) 93
    Часовий пояс UTC+1
    Номери автомобілів B
    GeoNames 3128760
    OSM r347950  ·R
    Поштові індекси 08001–08080
    Міська влада
    Mayor of Barcelonad Жо́рді Ере́у-і-Буе́ (кат. Jordi Hereu i Boher, PSC)
    Вебсторінка http://www.bcn.cat/
    Мапа


    CMNS: Барселона у Вікісховищі

    У місті площею 100,4 км² проживає 1.611.822 (2013) жителів. Агломерація Барселони (місто та його передмістя) налічує 4.604.000 осіб (2013)[5]. Місто є другим за чисельністю населення в Іспанії після столиці Мадрида.

    Барселона лежить на частині узбережжя Середземного моря (кат. la costa de la mar Mediterrània), що називається Коста-дель-Маресме, на північ від Коста-Брава і на півдні від Коста-дель-Гарраф. Це важливий морський порт. Місто за 160  км від Піренеїв. У Барселоні відбувалися Всесвітні виставки у 1888 та 1929 роках, літні Олімпійські ігри 1992 року, Всесвітній форум культур у 2004 році та інші заходи світового рівня.

    Жителі називають місто «Барна», загальна абревіатура для міста BCN, яка також є кодом IATA для її аеропорту Барселона-ель-Прат (кат. Aeroport de Barcelona — el Prat).

    Етимологія назви містаРедагувати

    Існує гіпотеза, що місто названо на честь карфагенського генерала Гамількара Барки (лат. Hamilcar Barca), батька Ганнібала. Прізвище Барка походить від фінікійського слова     [bʔrʔk], що означає «блискавка». Перша зафіксована назва міста — Барсіно (ібер. Barcino, у непрямих відмінках Barcinone). У середньовіччі фіксувалися інші варіанти написання назви міста — найчастіше BarçalonaXIII ст.), BarchinonaXIV та XV ст.), BarchelonaXV ст.), Barchenona тощо.

    ІсторіяРедагувати

     
    Мармурова плита із Музею історії міста Барселона, що датується 110–130 рр. н.е. і відноситься до часів римської колонії Барчіно

    Давня історіяРедагувати

    Історія походження найдавнішого поселення на місті сучасної Барселони не відома. Були знайдені залишки раннього поселення, у числі яких гробниці і оселі, вік яких датується раніше ніж 5000 р. до н.е.[6][7] Щодо заснування міста Барселона відомо дві різні легенди. Одна із них стверджує, що заснування міста пов'язане із міфічним героєм Геркулесом. Друга легенда відносить заснування міста історичній постаті - карфагенському генералу Гамількару Барка, батько Ганнібала, який за припущенням дав місту назву Барчіно (Barcino) на честь свого родинного прізвища в 3-му столітті до н.е.,[8] але не існує історичних чи лінгвістичних доказів цього факту.[9]

    Барселона за часів Римської імперіїРедагувати

    Близько 15 р. до н.е., римляни перепланували місто у каструм (римський військовий табір), що базувався у "Монс Табер", невеличкому пагорбі біля сучасної міської ратуші (Plaça de Sant Jaume[en]). Під правлінням Римлян, вона була колонією під назвою Фавентіа (Faventia),[10] або повною назвою, Colonia Faventia Julia Augusta Pia Barcino[11] або Colonia Julia Augusta Faventia Paterna Barcino. Помпоній Мела[12] згадує це місто серед невеликих міст в даному регіоні, імовірно тоді це місто було затьмарене більш розвиненим сусіднім містом Таррако (сучасна Таррагона), але в письменників пізніх часів можна знайти розповіді, що місто поступово збагачувалося і розвивалося, завдяки вдалому розташуванню і чудовій морській гавані.[13] Місто було звільнене від імперських тягарів.[14] Місто карбувало власні монети; деякі монети з епохи Гальба збереглися.

    Залишки римської епохи продемонстровані в підземеллі Plaça del Rei, що є частиною Музею історії міста Барселони (MUHBA); типова сітка планування римського міста досі помітна в сучасному розміщенні історичного центру міста, Barri Gòtic (Готичний квартал). Деякі фрагменти римських стін які збереглися, залишилися вмуровані в стіни кафедрального собору.[15] Цей кафедральний собор має повну назву Catedral Basílica Metropolitana de Barcelona, іноді також використовують коротку назву La Seu, що в перекладі з каталонської мови означає "собор".[16][17] За відомостями він був заснований в 343 році.

    Середньовічні часиРедагувати

    На початку 5-го століття місто було завойоване вестготами, і на декілька років стало столицею всієї римської Іспанії. Після того, як місто було завойоване арабами на початку 8-го століття, його у 801 відвоював син Карла Великого Людовик I, який зробив Барселону місцем перебування Каролінгової "Іспанської марки" (Marca Hispanica), буферною зоною, якою керував Граф Барселони[en].

    Графи Барселони швидко стали незалежними і розширили свої території, так що вони стали включати всі території Каталонії, хоча 6 липня 985, Барселона була пограбована армією Аль-Мансура.[18] Це пограбування було настільки трагічним, що більшість населення Барселони було вбито або забрано у рабство.[19] В 1137, Королівство Арагон та Князівства Барселони об'єдналися у Союз династій[en][20][21] через шлюб Рамона-Беренгера IV і Петроніли з Арагону, і їхні титули зрештою успадкувала одна людина, коли їх син Альфонсо ІІ посів на трон у 1162 р. Території, якими він володів згодом стали називати Арагонською Короною, ця держава в 13-му столітті завоювала багато заморських територій і правила західними територіями Середземного моря з прилеглими територіями Неаполя і Сицилії, а також Афінами. Посилення династичних зв'язків між Коронами Арагона і Кастилії відмічають як початок занепаду Барселони. Банк Барселони (Taula de canvi), імовірно є найстарішим державним банком у Європі, і був заснованим міським магістратом в 1401 році. Це виходило із потреб держави, як і Банк Венеції (1402) та Банк Георгія (1407).[22]

     
    Барселона у 1563 році

    Барселона в часи Іспанської монархіїРедагувати

    Шлюб Фернандо II із Арагону і Ізабели I із Кастилії в 1469 об'єднав дві королівські родини. Центром політичної влади став Мадрид, у той час як колонізація Америк зменшила важливість (принаймні у відносній мірі) торгівлі у Середземноморському регіоні. Барселона була центром Каталонського руху за незалежність, включаючи Сегадорське повстання (1640–52) проти короля Філіппа IV Великого.

    В 1650–1654 роках велика епідемія чуми майже вдвічі зменшила кількість населення міста.[23]

     
    Фортеця Монтжуїк, найпівденніша точка в якій було проведено вимірювання для розрахунку метра визначеного меридіаном[en]

    В 18-му столітті, на горі Монтжуїк було побудовано фортецю, яка мала вид на гавань. В 1794, цю фортецю використовував французький астроном П'єр Франсуа Андре Мешен для спостереженнями, що стосувалися визначення протяжності шляху до Дюнкерка, що дало базис для офіційного розрахунку величини метра.[24] Еталонна жердина, що є мірою метру, виготовлена із платини, була представлена на французькій законодавчій асамблеї 22 червня 1799 р.. Значна частина Барселони зазнала негативного впливу від Піренейських війн, але із початком епохи індустріалізації розвиток провінції покращився. В 1850-их роках містобудівник Ільдефонс Серда спроектував великий район Ашямпла, коли середньовічні стіни довкола старого міста Барселони було зруйновано.[25]

    НаселенняРедагувати

    Населення міста (у 2009 р.) становить 1.621.537 осіб (з них ті, які мають: менше 14 років — 11,8 %, від 15 до 64 — 67,8 %, понад 65 років — 20,3 %). У 2006 р. народжуваність становила 14850 осіб, смертність — 15671 особа, зареєстровано 5795 шлюбів. Середня тривалість життя у 2008 р. становила: чоловіки — 79 років, жінки — 85,2 року. У 2001 р. активне населення становило 723983 особи, з них безробітних — 78564 особи.

    Серед осіб, які проживали на території міста у 2001 р., 993.280 народилися в Каталонії (з них 890.488 осіб у тому самому районі, або комарці), 385.678 осіб приїхало з інших областей Іспанії, а 124.926 осіб приїхало з-за кордону.

    Університетську освіту має 20,2 % міського населення.

    У 2001 р. нараховувалося 594.452 домогосподарства (з них 26,2 % складалися з однієї особи, 29,8 % з двох осіб, 21,2 % з 3 осіб, 16,3 % з 4 осіб, 4,6 % з 5 осіб, 1,3 % з 6 осіб, 0,3 % з 7 осіб, 0,2 % з 8 осіб і 0,2 % з 9 і більше осіб).

    Активне населення міста у 2001 р. працювало у таких сферах діяльності: у сільському господарстві — 0,4 %, у промисловості — 18 %, на будівництві — 6,1 % і у сфері обслуговування — 75,5 %.

    У муніципалітеті або у власному районі (комарці) працює 765.898 осіб, поза районом — 143.616 осіб.

    Зростання населенняРедагувати

    Динаміка населення
    1497 f 1515 f 1553 f 1717 1787 1857 1877 1887 1900 1910
    6.166 6.613 - 35.928 100.160 235.060 353.853 405.913 544.137 595.732

    1920 1930 1940 1950 1960 1970 1981 1990 1992 1994
    721.869 1.005.565 1.081.175 1.280.179 1.557.863 1.745.142 1.754.900 1.707.286 1.630.635 1.630.867

    1996 1998 2000 2002 2004 2006 2008 2010 2012 2014
    1.508.805 1.505.581 1.496.266 1.527.190 1.578.546 1.605.602 1.615.908 1.619.337 1.620.943 1.602.347

    2016 2018 2020 2022 2024 2026 2028 2030 2032 2034
    1.608.746 1.620.343 - - - - - - - -

    1497-1553: населення, обкладене податком (п); 1717-1981: наявне населення; 1990- : зареєстроване населення

    З 1787 р. до складу Барселони включено муніципалітет Бальбону (нині квартал Бальбона), у 1860 р. муніципалітет Барсалунету, у 1897 р. муніципалітети Лас Кортс, Ґрасію, Сант Андреу да Палума, Сан Жарвасі да Касолас, Сан Марті да Прубансалс, Сантс та Бальбідреру, у 1904 р. муніципалітет Орту, у 1930 р. муніципалітет Сарію. Дані для Барселони по всіх роках є сумою даних по всіх названих вище муніципалітетах.

    Доходи населенняРедагувати

    У 2002 р. доходи населення розподілялися таким чином:

    Доходи населення за статтями доходів
    Рік 2002 р. 2001 р.
    Заробітна платня 60,8 % 62,8 %
    Доходи від ведення бізнесу 23,7 % 22 %
    Соціальна допомога 15,5 % 15,3 %
     

    БезробіттяРедагувати

    У 2007 р. нараховувалося 52 921 безробітних (у 2006 р. — 56.567 безробітних), з них чоловіки становили 44,6 %, а жінки — 55,4 %.

    ЕкономікаРедагувати

     
    Ділова частина Барселони
     
    На набережній Барселони

    Барселона була одним з перших районів континентальної Європи, у якому почалася індустріалізація. До середини XIX століття Барселона стала важливим центром текстильної промисловості і машинобудування. Після цього промислове виробництво відігравало визначальну роль в історії міста. Проте, як і в інших сучасних містах, обслуговуючий сектор економіки починає переважати над виробничим.

    Барселона — столиця автономної області Каталонія, яка створює майже чверть ВВП Іспанії[26]. ВВП Барселонської агломерації у 2008 році становив 177 млрд. €, тоді як ВВП самого міста Барселони — 64 521 млрд. €, або 39 900 € на одну особу. Це робить Барселону четвертим[en] найбагатшим містом Європи та 35-м містом за розміром економіки у світі.[27]

    У галузевій структурі валової доданої вартості у 2008 році перше місце посідають сфери бізнес-послуг та нерухомості — 24,35 %, наступними йдуть комунальні послуги — 20,71 %, промисловість (12,68 %), торгівля і побутовий ремонт (11,57 %), транспорт (9,57 %), готельна справа (7,50 %), фінансове посередництво (7,02 %), будівництво (6,64 %)[28].

    На базі довізної сировини та палива й електроенергії гірських річок у місті працюють великі заводи текстильної, машинобудівної (мотори, складання автомобілів, літаків, устаткування для сільського господарства, транспорту, текст. машини), хімічної, харчової, цементної та інших галузей промисловості. Бавовняні фабрики Барселони і передмість дають майже 3/4 текст. продукції Іспанії. У промисловості Барселони істотним є іноземний капітал, зокрема англійський і американський.

    Барселона серед лідерів європейських туристичних міст — 5-те місце за кількістю гостей, будучи при цьому одним з туристичних напрямків, що найменше постраждали від кризи 2009 р. У 2009 р. місто відвідали 6,5 млн осіб, а кількість ночівель у готелях усіх рівнів і класів досягло 12,8 млн (69 % гостей міста прибули з-за кордону). Найбільше туристів, окрім Іспанії (31 %), прибуло з Італії (8,4 %), Великої Британії (8,1 %), Франції (7,7 %), США (7,4 %), Німеччини (5,2 %).

    Окрім того, Барселона залишається лідером круїзного туризму серед середземноморських портових міст, при цьому пасажиропотік становить понад 2 млн осіб на рік. За даними Міжнародної асоціації конгресів та конвенцій (ICCA), Барселона посідає 2-ге місце у світі, поступившись лише Лондону, за кількістю проведених виставок та конгресів.

    Порт Барселони за вантажообігом є третім (після Картахени та Більбао) в Іспанії. Залізницями і шосейними шляхами Барселона зв'язана з Мадридом, Валенсією і містами Франції.

    ТранспортРедагувати

    АеропортиРедагувати

     
    Барселона-Ель-Прат з висоти пташиного польоту

    Барселона обслуговується аеропортом Барселона-Ель-Прат, що розташовано приблизно за 17 км від центру Барселони. Це другий за пасажирообігом аеропорт Іспанії, який обслуговував понад 50,17 млн ​​пасажирів в 2018 році, демонструючи річну тенденцію до зростання[29]. Аеропорт є хабом для авіакомпаній Vueling Airlines, Ryanair, Iberia та Air Europa. Аеропорт сполучений з містом автомобільною дорогою, метро (станції Аеропорт Т1[en] та Аеропорт Т2[en]), S-bahn (станція аеропорт Барселона[en]) та автобусним маршрутом. Новий термінал (T1) був побудований та введений в експлуатацію 17 червня 2009 року.

    Деякі дешеві авіалінії також використовують аеропорт Жирона-Коста-Брава, розташований приблизно за 90 км на північ, аеропорт Реус — 77 км (48 миль) на південь, або аеропорт Льє́йда — Алґуа́йра — за 150 км на захід, від міста. Аеропорт Сабадель — малий аеропорт у сусідньому місті Сабадель, використовується для навчання пілотів, аеротаксі та приватним рейсам.

    Морський портРедагувати

    Порт Барселони має 2000-річну історію і має велике сучасне комерційне значення. Це дев'ятий за вантажообігом контейнерний порт Європи, в 2013 році обробив 1,72 мільйона TEU.[30] Має площу 10 км² та поділ на три зони: Порт-Вель[en] (старий порт), торговий порт та логістичний порт (Барселонський вільний порт[en]). На кінець 2010-х порт розширюють, що вдвічі збільшить його розмір через відвід гирла річки Льобрегат на 2 км на південь.[31]

     
    The Порт-Вель взимку

    В 2013 році 3,6 млн. круїзних пасажирів скористалися послугами порту Барселони.[30]

    У районі Порт-Вель розташовані також Maremagnum (комерційний центр), мультиплексний кінотеатр, IMAX Port Vell і один з найбільших в Європі акваріумів — Акваріум Барселони, який містить 8000 риб і 11 акул, що містяться в 35 акваріумах, заповнених 4 мільйонами літрів морської води. Maremagnum, розташований в межах порту, - єдиний комерційний центр у місті, який може бути відкритим у неділю та державні свята.

    Національна та міжнародна залізницяРедагувати

    Барселона є головним вузлом для RENFE, іспанської державної залізничної мережі. Головна міська станція далекого прямування — залізничний вокзал Барселона-Сантс[en], у той час як станція Барселона-Французька[en] виконує функції другорядного обслуговування приміських, регіональних потягів.

    Високошвидкісна залізниця AVE RENFE, розрахована на швидкість 310 км/год , була відкрита від Мадрида до Барселони у 2008 році — Високошвидкісна залізниця Мадрид — Барселона. Спільна швидкісна залізниця RENFE-SNCF, що сполучає Барселону та Францію (Париж, Марсель та Тулуза), через швидкісну залізничну лінію Перпіньян — Барселона[en], була запущена в 2013 році. Обидві ці лінії обслуговує станція Барселона-Сантс.[32][33]

    S-bahn та U-bahnРедагувати

     
    Станція Барселонського метрополітену

    Мережа барселонського метрополітену налічує 11 ліній, позначених своїм номером і кольором кожна. Вісім з них (L1, L2, L3, L4, L5, L9, L10 і L11) є під орудою Transports Metropolitans de Barcelona[en] (TMB)), а інші 3 лінії (L6, L7 і L8) належать компанії Ferrocarrils de la Generalitet de Catalunya[en] (FGC). Метро сполучає Барселону з деякими передмістями коліями RENFE.

    Лінії метрополітену прокладені як під землею, так і по поверхні. У центрі міста мережа метрополітену сусідить з підземними станціями приміських поїздів національних залізниць RENFE і місцевої FGC.

    Окрім міського метро, через місто прокладено декілька регіональних залізничних ліній, під орудою RENFE Rodalies de Catalunya[en], забезпечуючи сполучення з навколишніми містами.

    ТрамвайРедагувати

     
    Барселонський трамвай

    Під орудою TramMet[en] діє дві сучасні трамвайні мережі — Trambaix[en] і Trambes[en][34]. Лінія історичного трамваю[en], Tramvia Blau[en], діє між лінією метро 7 та Фунікулером Тібідабо[en].[35]

    Зубчаста залізниця, канатні дороги та фунікулериРедагувати

    У місті діє зубчаста залізниця: Монтсеррат; три системи фунікулеру: Тібідабо[en], Вальвідрера[en] та Монтжуїк[en]; дві канатні дороги: Монтжуїк[en] і Порт-Велль[en]

    АвтобусРедагувати

    У місті діють лінії нічного автобуса «N» (Nitbus). Є спеціальні автобуси: Aerobus до аеропорту, автобуси Port Bus до морського порту і Tibibus до парку атракціонів на горі Тібідабо.

    Північний автовокзал[en] (кат. Estació del Nord) раніше був залізничним, на початок 2020-х обслуговує міжнародні та міжміські автобуси.

    АвтошляхиРедагувати

    Барселона лежить на трьох міжнародних маршрутах, включаючи європейський маршрут Е15, що прямує узбережжям Середземномор’я, європейський маршрут Е90 до Мадрида та Лісабона та європейський маршрут Е09 до Парижа. Також від міста прямують регіональні автошляхи: А-2, А-7 / АП-7, С-16, С-17, С-31, С-32, С-33, С-60.

    Місто має три об'їзні дороги, Ронда-де-Дальт (В-20)[en] (уздовж гір), Ронда-дель-Літораль (В-10) (уздовж узбережжя) та Ронда-дель-Міг[es]

    Житловий фондРедагувати

    У 2001 р. 18,8 % усіх родин (домогосподарств) мали житло площею до 59 м², 51,3 % — від 60 до 89 м², 21,8 % — від 90 до 119 м² і 8,2 % — понад 120 м².

    З усіх будівель у 2001 р. 20,2 % були одноповерховими, 13,5 % — двоповерховими, 7,9 % — триповерховими, 8,4 % — чотириповерховими, 12,9 % — п'ятиповерховими, 12,5 % — шестиповерховими, 8,9 % — семиповерховими, 15,6 % — з вісьмома та більше поверхами.

    АвтопаркРедагувати

    Автомобілі, зареєстровані у місті, за призначенням
    Рік 2006 р. 2005 р.
    Приватні автомобілі 66,2 % 67,6 %
    Мотоцикли 19,6 % 18,2 %
    Вантажівки 12 % 12 %
    Трактори 0,3 % 0,3 %
    Автобуси та ін. 1,9 % 1,8 %
    Усього автомобілів 910.883 шт. 919.248 шт.
     

    Вживання каталанської мовиРедагувати

    У 2001 р. каталанську мову у місті розуміли 95,1 % усього населення (у 1996 р. — 96,4 %), вміли говорити нею 74,6 % (у 1996 р. — 77,7 %), вміли читати 75 % (у 1996 р. — 76 %), вміли писати 47,1 % (у 1996 р. — 45,5 %). Не розуміли каталанської мови 4,9 %.

    Політичні уподобанняРедагувати

    У виборах до Парламенту Каталонії у 2006 р. взяло участь 693 242 особи (у 2003 р. — 805 904 особи). Голоси за політичні сили розподілилися таким чином:

    Вибори до Парламенту Каталонії
    Рік 2006 р. 2003 р.
    Конвергенція та Єднання (CiU) 30,1 % 28,3 %
    Соціалістична партія Каталонії (PSC) 24,9 % 30,9 %
    Народна партія (PP) 13,5 % 15,3 %
    Ініціатива за зелену Каталонію (IC) 12,2 % 8,6 %
    Республіканська лівиця Каталонії (ERC) 12,4 % 15,7 %
    Громадянська партія (C's) 4,6 % 0 %
    Інші 2,2 % 1,2 %
     

    У муніципальних виборах у 2007 р. взяло участь 584 306 осіб (у 2003 р. — 743 888 осіб). Голоси за політичні сили розподілилися таким чином:

    Муніципальні вибори
    Рік 2007 р. 2003 р.
    Конвергенція та Єднання (CiU) 26,5 % 21,8 %
    Соціалістична партія Каталонії (PSC) 31,2 % 34,2 %
    Народна партія (PP) 16,3 % 16,4 %
    Ініціатива за зелену Каталонію (IC) 9,7 % 12,3 %
    Республіканська лівиця Каталонії (ERC) 9,2 % 13 %
    Громадянська партія (C's) 0 % 0 %
    Інші 7,1 % 2,4 %
     

    Адміністративний поділ містаРедагувати

     

    • Старе місто — Ciutat Vella.
    • Ашямпла (Ешямпле) (Продовження) — Eixample.
    • Санс-Монжуїк — Sants-Montjuïc.
    • Лес Корс (Парламент) — Les Corts.
    • Саррія-Сан Жербазі — Sarrià-Sant Gervasi.
    • Ґрасія — Gràcia.
    • Орта-Ґінардо — Horta-Guinardó.
    • Ноу Барріс (Нові квартали) — Nou Barris.
    • Сант Андреу (Св. Андрія) — Sant Andreu.
    • Сан Марті де Прубенсалс (Св. Мартин Прованський) — Sant Martí de Provençals.

    РелігіяРедагувати

    КультураРедагувати

    Барселона — один з історичних центрів каталонської та іспанської культур.

    УніверситетРедагувати

    Барселонський університет заснований у 1450 році. Входить до 200 найкращих вищих навчальних закладів світу, знаходиться на 6-й позиції у рейтингу найкращих університетів Іспанії.

    МузеїРедагувати

    Барселона багата стародавніми музейними сховищами, сучасними виставковими залами, фондами і тематичними музеями, яких налічується кілька десятків.

    Докладніше: Музеї Барселони
    .

    МузикаРедагувати

    Барселона має багато місць для музики і театру, у тому числі всесвітньо відомий Великий оперний театр «Лісеу», Національний театр Каталонії (Teatre Nacional de Catalunya), Театр Ліур (Teatre Lliure) і концертний зал Палац каталонської музики. Барселона також є домом для найбільшого симфонічного оркестру — Симфонічного оркестру Барселони і Національного оркестру Каталонії (Orquestra Simfònica de Barcelona i Nacional de Catalunya, відомого як ОВС). Основна магістраль Ла-Рамбла є домом для мімів та вуличних артистів. Щорічно у місті відбуваються два основних музичні поп-фестивалі: фестиваль Sónar Festival і фестиваль Primavera Sound Festival. Місто також має процвітаючу сцену альтернативної музики з такими групами, як The Pinker Tones, і які заслуговують на міжнародне визнання.

    Архітектура БарселониРедагувати

    Старе місто (південна частина) має в основі середньовічне планування з вузькими вулицями. Нове місто (північно-західна частина) розплановано за прямокутною системою. Навколо центральоної частини — робітничі передмістя: Ґрасія, Саррія, Сант-Андреу. Архітектурні пам'ятники: готичний собор (12981448), церква Санта Марія дал Мар (XIV ст.), ренесансний палац (XV-XVI ст.), пам'ятник Христофорові Колумбу.

    Барселона відома архітектурною спадщиною Антоніо Гауді та інших архітекторів, що входить до Світової спадщини ЮНЕСКО. Зокрема, у місті розташовані:

           
    Назва Парк Гуель Палац Гуель Будинок Міла Будинок Вісенс
    Код, рік включення 320-001, 1984 320–002, 1984 320–003, 1984 320–004, 2005
    Координати 41°24′59″ пн. ш. 2°09′07″ сх. д. / 41.416556° пн. ш. 2.152194° сх. д. / 41.416556; 2.152194 41°22′45″ пн. ш. 2°10′28″ сх. д. / 41.379183° пн. ш. 2.174445° сх. д. / 41.379183; 2.174445 41°23′51″ пн. ш. 2°09′46″ сх. д. / 41.397583° пн. ш. 2.163028° сх. д. / 41.397583; 2.163028 (Casa Milà) 41°22′50″ пн. ш. 2°10′30″ сх. д. / 41.380694° пн. ш. 2.175167° сх. д. / 41.380694; 2.175167
           
    Назва Храм Святого Сімейства Будинок Бальо Палац каталонської музики Лікарня Сант-Пау
    Код, рік включення 320-005, 2005 320–006, 2005 804–001, 1997 804–002, 1997
    Координати 41°24′19″ пн. ш. 2°10′30″ сх. д. / 41.405500° пн. ш. 2.175056° сх. д. / 41.405500; 2.175056 (Temple Expiatori de la Sagrada Familia) 41°22′00″ пн. ш. 2°09′59″ сх. д. / 41.366750° пн. ш. 2.166389° сх. д. / 41.366750; 2.166389 41°23′16″ пн. ш. 2°10′30″ сх. д. / 41.38778° пн. ш. 2.17500° сх. д. / 41.38778; 2.17500 41°24′50″ пн. ш. 2°10′30″ сх. д. / 41.41389° пн. ш. 2.17500° сх. д. / 41.41389; 2.17500

    ФотогалереяРедагувати

    Див. такожРедагувати

    ПриміткиРедагувати

    1. http://www.slideshare.net/barcelonabusiness/2010-7977975
    2. http://www.idescat.cat/pub/?id=aec&n=925&t=2016
    3. а б http://cnig.gouv.fr/wp-content/uploads/2020/02/CNT-PVM_r%C3%A9vis%C3%A9_2020-01-27-1.pdf
    4. http://www.rree.gob.pe/politicaexterior/Documents/Acuerdos%20de%20hermanamiento.pdf
    5. IDESCAT (ред.). http://www.idescat.cat/territ/BasicTerr?TC=6&V0=1&CTX=B&ALLINFO=TRUE&V1=08019&VOK=Confirmar.  Проігноровано невідомий параметр |títol= (довідка); Пропущений або порожній |title= (довідка)
    6. Servei d'Arqueologia of Institut de Cultura de Barcelona. Caserna de Sant Pau del Camp. CartaArqueologica (Spanish). Ajuntament de Barcelona. с. Description and Historical Notes. Архів оригіналу за 3 March 2016. Процитовано 2 May 2016. 
    7. MM Montaña; OV Campos; R Farré (2008). Study of the Neolithic Excavation Site of the Sant Pau del Camp Barracks. Quarhis II (4): 3. Процитовано 2 May 2016. [недоступне посилання з 01.09.2018]
    8. Oros. vii. 143; Miñano, Diccion. vol. i. p. 391; Auson. Epist. xxiv. 68, 69, Punica Barcino.
    9. P.F. Collier & Son Corporation (1957). Collier's Encyclopedia. Collier. с. 48. Архів оригіналу за 14 May 2016. Процитовано 14 May 2016. 
    10. Plin. iii. 3. s. 4
    11. Inscr. ap. Gruter, p. 426, nos. 5, 6.
    12. ii. 6
    13. Avien. Ora Maritima. 520: "Et Barcilonum amoena sedes ditium."
    14. Paul. Dig. 1. tit. 15, de Cens.
    15. Roman walls, Barcelona. Bluffton.edu. Архів оригіналу за 23 July 2013. Процитовано 5 May 2009. 
    16. Welcome page in Catalan Архівовано 15 May 2019 у Wayback Machine., Cathedral of Barcelona, Шаблон:In lang. There is an English version of this page and website, as well as a Spanish one, but the word seu seems to be explained better in the Catalan version... [Retrieved 14-09-2019].
    17. "Seu" Архівовано 4 November 2015 у Wayback Machine., entry in the Diccionari Alcover-Moll, Шаблон:In lang. [Retrieved 14-09-2019].
    18. The Usatges of Barcelona: The Fundamental Law of Catalonia, ed. Donald J. Kagay, (University of Pennsylvania Press, 1994), 7.
    19. Roger Collins, Caliphs and Kings, 796–1031, (Blackwell Publishing, 2012), 191.
    20. T.N. Bisson (1986). II. The age of the Early Count-Kings (1137–1213) (The Principate of Ramon Berenguer IV 1137–1162). У Clarendon Press – Oxford. The medieval Crown of Aragon. A short story. с. 31. ISBN 978-0-19-820236-3. 
    21. Cateura Benàsser, Pau. Els impostos indirectes en el regne de Mallorca.. ISBN 978-84-96019-28-7. Архів оригіналу за 3 October 2008. Процитовано 24 April 2008.  El Tall dels Temps, 14. (Palma de) Mallorca: El Tall, 1996.
    22. The Bankers magazine, volume 11, page 595, J. Smith Homans Jr., New York 1857.
    23. Chapter 15: A History of Spain and Portugal, Stanley G. Payne [недоступне посилання з 01.08.2016]
    24. Adler, Ken (2002). The Measure of All Things: The Seven-Year Odyssey that Transformed the World. Abacus. ISBN 978-0-349-11507-8. 
    25. Boeing, G. (2016). Honolulu Rail Transit: International Lessons in Linking Form, Design, and Transportation. Planext 2: 28–47. Архів оригіналу за 8 May 2016. Процитовано 29 April 2016. (англ.) Наведено за англійською вікіпедією.
    26. http://geographyfieldwork.com/barcelona_(industry).htm
    27. Архівована копія. Архів оригіналу за 4 травень 2011. Процитовано 1 березень 2012. 
    28. http://www.slideshare.net/barcelonabusiness/barcelona-en-cifras-2011-11674179
    29. AENA December 2018 Report. Aena.es. 14 January 2019. Архів оригіналу за 15 January 2019. Процитовано 8 October 2015. 
    30. а б Port of Barcelona traffic statistics 2013 Архівовано 14 June 2014 у Wayback Machine. – Port de Barcelona, 2014
    31. Port de Barcelona (es). Apb.es. Архів оригіналу за 5 October 2009. Процитовано 26 June 2010. 
    32. Barcelona estrena TGV (catalan). Avui. 9 February 2008. Процитовано 11 July 2011. 
    33. The last High Speed railway stretch between Barcelona and France has finally been unveiled after years of delays. Catalan News Agency. 8 January 2013. Архів оригіналу за 10 April 2014. Процитовано 27 January 2014. 
    34. News related with the council plans for the tram network union. W3.bcn.es. Архів оригіналу за 3 October 2009. Процитовано 26 June 2010. 
    35. Information of Tramvia Blau. Tmb.net. Архів оригіналу за 24 December 2009. Процитовано 26 June 2010. 
    36. Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York : Springer-Verlag, 2003. — 992 с. — ISBN 3-540-00238-3.

    ЛітератураРедагувати

    ПосиланняРедагувати