Відкрити головне меню

Кельн

четверте за кількістю населення місто Німеччини

Кельн (нім. Köln МФА[kœln] ( прослухати), лат. Colonia, фр. , англ. Cologne) — місто в Німеччині, у федеральній землі Північний Рейн-Вестфалія. Четверте за кількістю населення місто країни після Берліна, Гамбурга і Мюнхена; третє найбільше за площею. Найбільше місто федеральної землі. Заснований у І ст. н. е. як римська колонія. У 9531803 рр. було столицею самоврядного Кельнського архієпископства (курфюства) в складі Священної Римської імперії. Сильно постраждало внаслідок варварських бомбардувань під час Другої світової війни (19401945). Відоме своєю культурною та архітектурною спадщиною (Кельнський собор, Кельнський університет), а також подіями міжнародного значення, що відбувалися в місті. Також — Кьо́льн[8].

Кельн
Köln

Назва на честь: Colonia Claudia Ara Agrippinensium[d]
Герб Прапор
герб прапор
Кельн
North rhine w K.svg
Основні дані
50°56′26″ пн. ш. 6°57′35″ сх. д. / 50.940667° пн. ш. 6.959917° сх. д. / 50.940667; 6.959917Координати: 50°56′26″ пн. ш. 6°57′35″ сх. д. / 50.940667° пн. ш. 6.959917° сх. д. / 50.940667; 6.959917
Країна Німеччина
Регіон Північний Рейн – Вестфалія
Столиця для Кельн[2], Галльська імперія[3], Кельнське курфюрство[4] і Landschaftsverband Rheinland[d]

Межує з

— сусідні нас. пункти
Райн-Ерфт, Райн-Зіг, Райніш-Бергішер, Леверкузен, Меттман, Рейн-Нойс і Гюрт

 ?

Поділ
  • Cologne-Innenstadt[d], Rodenkirchen[d], Ehrenfeld[d], Chorweiler[d], Porz[d], Kalk[d], Mülheim[d], Lindenthal[d], Nippes[d], Deutz[d], Müngersdorf[d], Weiden[d], Bocklemünd/Mengenich[d], Poll[d], Bayenthal[d], Sülz[d], Dellbrück[d], Holweide[d], Dünnwald[d] і Rodenkirchen[d]
  • Засновано 50 р. н. е.
    Площа 405.15 км²
    Населення 1 007 119 (31.12.2010)[1]
    Агломерація 6 573 567
    Висота НРМ 52 м
    Водойма Рейн
    Міста-побратими Ліверпуль[5], Еш-сюр-Альзетт[6], Лілль[6], Льєж, Роттердам, Турин[6], Кіото, Туніс, Турку, Neukölln[d], Клуж-Напока, Тель-Авів-Яфо, Барселона, Пекін, Салоніки, Корк, Corinto[d], Індіанаполіс, Волгоград, Трептов-Кепенік, Катовіце, Вифлеєм, Стамбул, Ріо-де-Жанейро і Цзяоцзо[d]
    Телефонний код (00) 0221
    Часовий пояс UTC+1 і UTC+2
    Номери автомобілів K[7]
    GeoNames 2886242
    OSM r62578  ·R
    Поштові індекси 50441-51149
    Міська влада
    Lord Mayor of Cologne[d] Henriette Reker[d]
    Веб-сторінка офіційна
    Кельн. Карта розташування: Німеччина
    Кельн
    Кельн
    Кельн (Німеччина)


    Кельн у Вікісховищі?

    Portal:Cologne[d]

    Зміст

    ІсторіяРедагувати

    АнтичністьРедагувати

    На цій території тривалий час мешкало кельтське плем'я ебуронів. Останні виступили у 53 році до н. е. проти римлян на чолі із Гаєм Юлієм Цезарем, але зазнали поразки. Вслід за цим Цезар поселив у цій місцині союзне германське плем'я убіїв.

    Кельн одне з найстаріших міст Німеччини&nbsp. Спочатку називався Oppidum Ubiorum. З часом отримав назву «Колонія Агрипіна» від імені народженої тут правнуки імператора Авґуста — Агрипіни молодшої (лат. Colonia Agrippina, повністю - Colonia Claudia Ara Agrippinensium).

    У 20 або 19 році до н. е. Марк Віпсаній Агріппа дозволив убіям пересилитися на Лівобережжя Рейну. Агріппа дозволив їм влаштуватися в Кельнській бухті. Це зміцнило позиції римлян на Рейні. Поселення убіїв організували в самоврядну громаду античного типу — civitas Ubiorum (Цивітас Убіорум), що було неподалік від військового табору. З останнього Друз та Тиберій у 16-13 роках до н. е.

    Близько 7-10 років н. е. усі поселення перетворилися на єдине поселення з чітким плануванням. За формою являло собою неправильний, відповідно до контуром височини, чотирикутник, що мав площу близько 1 км2. Дві осі, які перетиналися під кутом 90°, досі лежать в основі найжвавіших кельнських вулиць — Hohe Straße (античне — Cardo maximus) і Schildergasse (античне — Decumanus maximus). Відповідно, всю територію римські архітектори розбили на прямокутники мережею широких вулиць. В результаті утворилося 70 інсул-кварталів (insulae) з боками близько 100 м. Значну їх частку, між валом, що тягнувся паралельно Рейну, і Cardo maximus, було відведено для громадських будівель. Там згодом розмістилися адміністративні будівлі, зокрема ставка військового командування (преторій), форум і храми. Важливою спорудою був Вівтар убіїв (ara Ubiorum), що згідно Тациту, до 15 року набув загальногерманського значення.

    У 50 році за наказом імператора Клавдія отримав статус міста італійського права. Тоді ж було змінено його назву на Colonia Claudia Ara Agrippinensium. Набуття нового статусу відбулося з ініціативи Агрипіни Молодшої, дружини імператора Клавдія, яка вирішила таким чином вшанувати місце свого народження. Сюди було переведено ветеранів як колоністів. У 69-70 та 88 роках місто було центром повстань і змов проти імператорської влади в Римі. У 85 році за рішення імператора Доміціана стає головним містом провінції Нижня Германія (provinciae caput). У 96 році саме в Колонії Агрипіна було оголошено імператором Траяна.

    У повсякденній мові вживалося більш короткі назви — Colonia Agrippinensium, Claudia Ara або просто Ara. З середини III в. використовується також найменування civitas Agrippinensium, Colonia Claudia Agrippina і Colonia Agrippina. Остання назва в літературних пам'ятках IV ст. зустрічається поряд з Claudia Agrippina або просто Agrippina. Мешканці називали себе Agrippinenses — агриппінци. В період занепаду Римської імперії і в франкських-каролінзький період писали Colonia. Це написання зустрічається у Григорія Турського, Фредегара. Згодом перетворюється на німецьке Coellen — Cölln — сучасне написання Köln, французьке і англійське Cologne.

    За часів розквіту Римської імперії населення міста сягало 40 тисяч чоловік, тут мирно уживалися як римляни, так і германи. Це було найбільше місто Європи на північ від Альп і свого роду «парадне вікно» чи «вітрина» Риму у варварський германський світ.

    Він став важливим ремісничим центром. Цьому сприяла розробка у прилеглій окрузі, в першу чергу на південному сході, в гористому Айфелі, родовищ корисних копалин: свинцю, заліза, кремнєцинкові руди, золота, міді, вугілля. Для масового виробництва посуду використовувалася якісна, зокрема біла, глина, а також пісок і інші мінерали. Гончарні майстерні будувалися спочатку в західній частині міста, поступово поширюючись за його межі. Потреби місцевого населення задовольняло будівельна справа, обробка шкіри й сукна, випічка хліба, також були бойні та інші підприємства. Через місцевий ринок відбувалося торгівля різними товарами: мед диких бджіл, хутра та шкіри, окости і гусячий пух, намивні золото і бурштин, жіноче волосся, раби, вино, породиста худоба, зерно, предмети розкошів.

    СередньовіччяРедагувати

    Між 455 і 459 роками Колонією Агрипіни оволоділи ріпуарські франки. Вважається, що це сталося в результаті свого роду військового перевороту, коли їх вождь, він же воєначальник на римській службі, узурпував владу в обох німецьких провінціях, його ім'я невідоме. Близько 470 року Колонія стала центром королівства першого відомого короля ріпуарських франків — Зігіберта Кельнського (пом. 508 року). Як його резиденції використовувалася частина колишнього Преторія — Aula Regia.

    У битві проти алеманів, що сталася в 496 р при Цюльпіхі недалеко від Кельна, Зігіберт підтримав короля салічних франків Хлодвіга, який у 486—487 роках захопив владу в провінції Бельгіка Друга. З часом Хлодвігу, який спирався на союз з ортодоксальною церквою, вдалося усунути суперників. Була знищена і Ріпуарська династія. У 508 році Хлодвіга оголосили в Кельні королем усіх франків.

    Після смерті Хлодвіга у 511 році і до часу володарювання Карла Великого в Кельні, поряд з Метцом (сучасна Франція), перебувала одна з резиденцій правителя Австразії. У 520 році сюди разом з королем Теодоріхом I приїхав Св. Галл. Проповідник обурився впертістю жителів Кельна і околиць, які продовжували поклонятися поганським богам, і підпалив їх храм. Від розгніваної юрби, яку насилу заспокоїв король, святий сховався в Aula Regia.

    Починаючи з VI ст. на деяких франкських монетах чеканилося назву міста COLVNIA/COLONIA118. У Кельні знаходився центр єпископства, з 795 р — архієпископства. У другій половині VI ст. в місті з'явився перший єпископ з франкским ім'ям — Еверігізил. Після послаблення Франкської імперії, тут постає самостійне церковне володіння Кельнська архієпископія. Її очільники були найвпливовішими після Майнцького архієпископа. В часи піднесення починає будувати Кельнський собор, спорудження якого тривало століття. В часи правління імператора Фрідриха I Гогенштауфена, архієпископ отримує в управління Вестфалію, яку було відібрано у Генрха Льва з династії Вельфів.

    Значні підконтрольні території, вигідне становище сприяло посиленню впливу архієпископа. Водночас зростало місцеве самоврядування, представники якого намагалися обмежити самовладдя кліру. Разом з тим Кельн стає членом торговельного союзу Ганза. В політичному плані зберігає свою опозиційність імператорській владі. За реформою Карла IV Люксембурга архієпископ отримав титул курфюрста, що надавало право обирати імператора.

    Напочатку Реформації в місті посилилася боротьба між протестантською та католицькою партією. Лише завдяки втручанню у справи міста іспанського короля Філіпа II Габсбурга, місто та держава залишилися католицькими. В часи Тридцятирічної війни підтримувало Католицьку лігу. Внаслідок чого зазнало нападу шведських військ. В подальшому архієпископи переважно були союзниками французьких королів з династії Бурбонів. Як самостійна держава припинило своє існування в часи Наполеонівських війн.

    СучасністьРедагувати

    Зараз Кельн — це важливий комерційний центр, транспортний вузол з найбільш напруженим рухом залізниці та найбільшою контейнеро- та вантажо-завантжувальною станцією Німеччини (Umschlagbahnhof Köln Eifeltor). Порти Рейну є одними з найважливіших європейських річкових портів.

    Місто розміщене на річці Рейн. Тут знаходиться знаменитий Кельнський собор (нім. Kölner Dom) — резиденція католицького архієпископа Кельна.

    Кельн — також економічна і культурна столиця регіону Рейнланд. У місті знаходиться більше ніж 30 музеїв і сотні галерей. Тут проводять численні виставки — від розкопок залишок римської цивілізації до сучасних графічних робіт і скульптури. У 2005 р. в Кельні відбувся 20-й Міжнародний день католицької молоді, яку відвідав папа Римський Бенедикт XVI. Це була одна з найбільших зустрічей молоді, де було понад мільйон учасників.

    В місті знаходиться найбільший в Німеччині університет — Кельнський університет, в якому навчаються 44 000 студентів. Кельнський університет — один з найстаріших університетів Європи і відомий далеко за межами Німеччини своїми факультетами економіки та інформатики. В місті знаходиться найбільша фахова вища школа (нім. Fachhochschule Köln) Німеччини з 16 500 студентами, також тут розміщені численні інші фахові вищі школи.

    Історичний архів міста Кельна— один з найбільших і найбагатших міських архівів Європи. 3 березня 2009 року він провалився під землю внаслідок недбальства під час будівництва нової гілки підземного трамваю.

    Громадський транспортРедагувати

    Основу громадського транспорту міста складає мережа швидкісного трамваю з підземними ділянками в центрі міста. На початок 2018 року в місті 233 станції з яких 38 підземних.

    КліматРедагувати

    Кельн знаходиться в зоні помірного клімату. У місті переважають північно-західні вітри, часто трапляються шквалисті пориви. У зимовий період температура рідко падає нижче 0 °C, заморозки трапляються при переміщенні холодних повітряних мас зі Скандинавії та Східної Європи. Літо в місті помірно тепле. Весна досить прохолодна і затяжна. Середньорічна сума опадів становить 839 мм.

    Клімат Кельна
    Показник Січ Лют Бер Кві Тра Чер Лип Сер Вер Жов Лис Гру Рік
    Абсолютний максимум, °C 16,2 20,7 25,3 30,8 32,4 36,8 37,2 38,3 32,2 27,6 20,2 16,7 38,8
    Середній максимум, °C 5,4 6,7 10,9 15,2 19,4 22 24,5 24,1 19,9 15,1 9,5 5,9 14,9
    Середня температура, °C 2,5 2,9 6,3 9,7 14 16,6 18,8 18,1 14,5 10,6 6,2 3,3 10,3
    Середній мінімум, °C −0,5 −0,6 2,1 4,3 8,3 11,1 13,4 12,8 9,9 6,9 3,2 0,5 6
    Абсолютний мінімум, °C −25 −20 −13,4 −8,8 −7,2 −0,5 2,9 1,9 −1,3 −6,1 −10,4 −18 −25
    Норма опадів, мм 62 54 65 54 72 91 86 75 75 67 67 71 839
    Джерело: Погода і Клімат


    Музеї КельнаРедагувати

    Особи, пов'язані з містомРедагувати

    ГалереяРедагувати

     
    Панорама центру міста
     
    Вид на місто з мосту Дойц

    Див. такожРедагувати

    КоментаріРедагувати

    ПриміткиРедагувати

    1. Landesbetrieb Information und Technik Nordrhein-Westfalen - Bevölkerung im Regierungsbezirk Köln
    2. Кельн — 1816.
    3. Галльська імперія — 0260.
    4. Кельнське курфюрство — 0953.
    5. (unspecified title) — С. http://www.stadt–koeln.de/politik–und–verwaltung/internationales/staedtepartnerschaften/liverpool–grossbritannien.
    6. а б в (unspecified title) — С. http://www.stadt–koeln.de/7/europa/staedtepartnerschaften/07617/.
    7. https://www.kba.de/SharedDocs/Publikationen/DE/Presse/kfz_kennzeichenliste_faltblatt_pdf.pdf?__blob=publicationFile&v=39
    8. Україна і Європа, 1990—2000 рр. / Інститут історії України (НАНУ). — Київ: Інститут історії НАН України, 2001. — С. 126, 141, 160; Українська архівна енциклопедія. — Київ: Держкомархів, 2006. — С. 137

    ПосиланняРедагувати

    • Кельнський собор на allcastle.info
    • «Западная Европа» (серия «Страны и народы» в 20 томах), Москва, «Мысль», 1979, стр. 300—301 (рос.)