Вільне та ганзейське місто Гамбурґ (нім. Freie Stadt und Hansestadt Hamburg) є (несуверенним) містом-державою і одночасно федеральною землею Німеччини.[2]

Гамбурґ
Hamburg
Герб Прапор
Герб Гамбурґа Прапор Гамбурґа
Міська ратуша
Міська ратуша
Основні дані
53°33′ пн. ш. 10°00′ сх. д. / 53.550° пн. ш. 10.000° сх. д. / 53.550; 10.000Координати: 53°33′ пн. ш. 10°00′ сх. д. / 53.550° пн. ш. 10.000° сх. д. / 53.550; 10.000
Країна Німеччина
Регіон Гамбурґ
Засновано 810
Перша згадка 810
Населення 1 787 220 (січень,2011)[1]
Площа міста 755,264 км²
Поштові індекси 20095–21149, 22041–22769 і 27499
Телефонний код +49 40
Часовий пояс UTC+1 і UTC+2
Висота НРМ 6 м
Найвища точка Hasselbrack[d]
Водойми Альстер, Ельба, Bille[d], Q2265712?, Flottbek[d], Este[d], Wandse[d], Osterbek[d], Q1534721?, Isebekkanal[d], Tarpenbek[d], Saselbek[d], Rodenbek[d], Bredenbek[d], Північне море, Q11950568?, Rethe[d], Köhlbrand[d] і Süderelbe[d]
Поділ міста Altona[d], Bergedorf[d], Eimsbüttel[d], Hamburg-Mitte[d], Hamburg-Nord[d], Harburg[d], Wandsbek[d], Amt Ritzebüttel[d] і Q1803004?
Міста-побратими Санкт-Петербург, Марсель, Шанхай, Дрезден, Осака, Леон, Прага, Чикаго, Дар-ес-Салам, Варна, Окленд, Вальдівія і Калінінград
Міська влада
Адреса Rathausmarkt 1
20095 Hamburg
Веб-сторінка http://www.hamburg.de
Мер міста Олаф Шольц (СДП)
Гамбурґ. Карта розташування: Німеччина
Гамбурґ
Гамбурґ
Гамбурґ (Німеччина)

Гамбурґ у Вікісховищі?

Portal:Hamburg[d]
Гамбурзький порт
Нічний Гамбурґ.

За чисельністю населення (майже 1,8 млн мешканців) це друге місто країни та шосте місто Європейського союзу; одночасно Гамбурґ — найбільше нестоличне місто ЄС. Територія так званого «Великого Гамбурґа» (Гамбурґ та його найближче оточення) становить також один з одинадцяти «європейських метрополісів» Німеччини.

За загальновизнаною традицією, назва міста походить від нижньонімецького Hamm — «болотяна місцевість». Таку ж назву має один з районів міста. Латинізована форма імені міста Hammonia використовується, наприклад, у гімні міста.

Зміст

ГеографіяРедагувати

Розташований на початку лійкоподібного гирла (естуарію) річки Ельби, приблизно за 130 км до її впадання в Північне море. Історично прив'язаний до місця впадіння малозначної річки Альстер (56 км) в Ельбу.

ІсторіяРедагувати

СередньовіччяРедагувати

Історія Гамбурга починається з Гаммабурга («Лісової фортеці» в перекладі з англосаксонської мови)[3], скромного замку невеликого розміру, побудованого приблизно в 825 році нашої ери на піщаному мисі між річками Альстер і Ельба. У 834 році, під час правління імператора Людовика Благочестивого, баптистерій замку став резиденцією архієпископа, а архієпископ Ансгар зробив молоде місто Гамбург базою своїх місій по християнізації язичників Північної Європи. Вікінги спалили місто 845 року, у наступні 3 століття Гамбург горів ще вісім разів.

До кінця XI століття вичерпалася роль Гамбурга як духовного мегаполісу на півночі Європи, і з того часу торгівля, а не релігія визначала життя міста. Між 1120 і 1140 роками були створені деякі торговельні підприємства, а заснування Адольфом II Гольштейнським міста Любек на Балтиці також сприяло економічному розвитку Гамбурга як порта Любека на Північному морі. Восени 1188 року група гамбурзьких підприємців отримала від свого феодального сузерена Адольфа III (графа Гольштейну), дозвіл на будівництва нового міста, прилеглого до старого, з гаванню на річці Альстер і спорудами для використання річки Ельби як зовнішнього рейду. 7 травня 1189 року імператор Фрідріх I Барбаросса підтвердив дозвіл Адольфа III в документі, що дає спеціальні права на торгівлю і навігацію.

У XIII столітті Гамбург неухильно зростав як за площею, так і за економічним значенням завдяки розвитку Ганзи. У Ганзейской лізі Гамбург поступався тільки Любеку. Великі торгові компанії контролювали торгівлю між Росією і Фландрією. Гамбург прагнув зробити торгові шляхи безпечними, тому місто купувало ділянки землі вздовж рукавів Ельби в безпосередній близькості від міста, а також землі, що лежать нижче за течією.

Місто на шляху до сучасностіРедагувати

У кінці середньовіччя Ганзейська унія стала поступово розпадатися. Гамбург пішов своїм шляхом і до 1550 року перевершив Любек в економічному плані. Фондова біржа була заснована 1558 року, Банк Гамбурга — 1619 року. 1662 року стала діяти система конвоїв для торгового судноплавства, купці Гамбурга були першими, хто виходив у відкрите море в супроводі військових кораблів. Приблизно в той же час у Німеччині було вперше введено морське страхування.

В основі посилення Гамбурга лежали дві причини: по-перше, релігійні війни в другій половині XVI століття спонукали багатьох голландських купців емігрувати в регіон Нижньої Ельби, в результаті чого Гамбург став центром вже налагодженої міжнародної торгівлі; по-друге, місто було настільки надійно укріплене в 1616-25 роках, що бізнес в місті розвивався без проблем навіть під час найгірших криз Тридцятилітньої війни (1618-48). До кінця XVII століття Гамбург з населенням 70 000 осіб став другим найбільшим містом Німеччини після Кельна.

Договір Готторпа, укладений з датчанами 27 травня 1768 року, звільнив Гамбург від теоретичного підпорядкування королю Данії та таким чином проклав шлях до визнання його імперським містом 1770 року. Крім того, згідно договору до Гамбургу відійшли острови від Ведделя до Фінкенвердера, які лежали між містом і лівим берегом Ельби, і які через сторіччя стануть місцем нових доків. Гамбург, однак, не надто довго користувався своїми новими привілеями: наполеонівські війни скинули старий порядок в Німеччині, а 1810 року маленька держава була приєднана до Французької імперії Наполеона.

Після падіння Наполеона (1814-15) Гамбург з 1819 року став державою-членом Німецького союзу з назвою «Вільне і Ганзейське місто Гамбург». Процвітання швидко відновилося, оскільки торгова експансія Гамбурга була поширена на недавно відкриті території в Африці, Азії, Північної та Південної Америці. Навіть велика пожежа в травні 1842 року, яка спустошила чверть міста, не перервала швидкого зростання. Внаслідок реконструкції вхід суден в гавань став доступним в будь-який час доби і не залежить більше від припливів і відливів у гирлі Ельби.

Після створення Німецької імперії 1871 року політичний статус Гамбурга зберігся, і безперешкодний розвиток міста тривав далі. Чудові будинки в стилі бароко на густонаселеному острові Брук були знесені в 1880-х роках, щоб звільнити місце для складів нового порту. До кінця XIX століття, в ході якого населення зросло від 130 000 до 700 000, Гамбург розширився далеко за межі колишніх кордонів, поглинувши свої колишні передмістя.

Гамбург увійшов в XX століття, вирішивши зберегти і зміцнити свої позиції як «ворота Німеччини в світ»; нові доки і причали були побудовані на лівому березі річки Ельби. Однак Перша світова війна, що почалася в 1914 році, поставила хрест на розвитку міста. Міжнародна торгівля припинилася, а торговий флот Гамбурга (1466 суден) практично не залишав порт. Після війни майже всі гамбурзький кораблі були передані країнам-переможницям в рахунок репарацій Німеччини.

Протягом багатьох років після закінчення війни Гамбург не міг продовжити розвиток, оскільки вичерпав всі можливості розширення своєї території. Указ про Великий Гамбург від 26 січня 1937 роки змінив цю ситуацію, дозволивши Гамбургу приєднати сусідні міста Альтона, Вандсбек і Харбург, які до цього належали Пруссії. Однак розпочата Гітлером Друга світова війна внесла свої страшні корективи, в ході війни нальоти авіації союзників зруйнували 55 відсотків житлового фонду Гамбурга і 60 відсотків портових споруд, загинуло 55 000 жителів міста.

Незважаючи на значні руйнування відновлення міста йшло швидко. Символом післявоєнного комерційного розквіту міста став новий обширний діловий район Сіті-Норд, побудований в 1960-х роках. 1962 року в місті сталася повінь, в результаті якої загинуло більше 300 осіб і була майже знищена стара частина міста. У середині 1960-х років чисельність населення Гамбурга перевищила 1 800 000 осіб, хоча за останні десятиліття вона скоротилася через переміщення жителів у передмістя. Населення іноземного походження Гамбурга досягло 10 відсотків до 1980-х років.

Об'єднання Німеччини в 1990 році збільшило торгівлю між містом і країнами Східної і Центральної Європи. Протягом 1990-х років у місті тривала модернізація.

ПромисловістьРедагувати

Гамбург — центр машинобудування, легкої й поліграфічної промисловості: заводи Airbus, Blohm + Voss, Beiersdorf, NXP Semiconductors, Bonprix.

У місті розташовані знамениті видавництва: Шпіґель (SPIEGEL-Verlag) та найбільше видавництво Європи Ґрунер і Яр (Gruner + Jahr AG & Co KG).

ТранспортРедагувати

Гамбург — великий транспортний вузол — залізниця, автомагістралі, великий морський і річковий порт. Морський порт Гамбурга займає перше місце в Німеччині і третє місце в Європі (після Роттердама і Антверпена) за вантажообігом (136,5 мільйонів тонн[4] у 2017 році). На території Гамбурга розташований міжнародний аеропорт.

Наука й освітаРедагувати

Численні вищі навчальні заклади, наприклад:

  • Гамбурзький університет (Universität Hamburg),
  • технічний університет Гамбург-Гарбург (Technische Universität Hamburg-Harburg),
  • Гамбурзька заочна- вища школа (HFH Hamburger Fern-Hochschule),
  • вища школа образотворчого мистецтва (Hochschule für bildende Künste),
  • вища школа прикладних наук (Hochschule für Angewandte Wissenschaften),
  • університет архітектури розвитку довкілля (HCU — Universität für Baukunst und Raumentwicklung),
  • військовий університет Гельмута-Шмідта (Helmut-Schmidt-Universität der Bundeswehr),
  • приватна школа правознавства (Bucerius Law School),
  • Гамбурзька школа управління (HSBA Hamburg School of Business Administration),
  • інститут метеорології та іноземних і міжнародних прав особистості товариства Макса-Планка

Та інші науково-дослідницькі установи, у тому числі Німецький електронний синхротрон (DESY Deutsche Elektronen-Synchrotron).

На півночі Гамбурга проектується тунель (30 км) для першого у світі лінійного колайдера ТЕСЛА (TESLA). Він розрахований на сучаснішу технологію надпровідників та стане поряд з прискорювачем протонів (LHC) у Женевському CERN наступним великим кроком у фізиці частинок.

У Гамбурзі розміщені також дві школи музичних виконавців Stage School of Music, Dance and Drama та Joop van Ende Academy (належить Stage Entertainment).

КультураРедагувати

Тут містяться 60 музеїв (зокрема, Гамбурзька картинна галерея), 45 театрів (зокрема, опери, балету й драми), бібліотеки, один із найкращих європейських зоопарків — Гаґенбека. Гамбурзький симфонічний оркестр.

Понад 50 тисяч відвідувачів закладів культури щоденно.

31 жовтня 2016 німецький будівельний концерн Hochtief передав Гамбургу 110-метрову «Філармонію на Ельбі». Будівництво тривало 9 років i коштувало 789 мільйонів євро. Філармонія стала одним із символів міста. Вона споруджена на одному з островів на Ельбі, який раніше був забудований величезними складами гамбурзького порту. Мегабудівля має засвідчити перевтілення Гамбурга з міста торгівців у сучасний культурний центр світового рівня.[5][6].

СпортРедагувати

У місті базуються: футбольний клуб Гамбург (виступає в Бундеслізі, домашня арена — Фолькспаркштадіон на 57 000 місць) і ФК Санкт-Паулі (виступає в Другій Бундеслізі, домашня арена — Міллернтор-Штадіон на 24 487 місць).

КліматРедагувати

Клімат Гамбурга за останні 10 років (2004 - 2013 )
Показник Січ Лют Бер Кві Тра Чер Лип Сер Вер Жов Лис Гру Рік
Абсолютний максимум, °C 14,4 19,2 23,0 29,7 33,5 37,7 41,9 39,3 32,3 28,6 20,2 17,8 41,9
Середній максимум, °C 3,5 4,0 8,0 14,6 17,9 20,8 23,5 22,2 18,9 13,9 8,3 4,4 13,3
Середня температура, °C 1,7 1,9 4,6 9,6 13,0 15,8 18,7 17,8 14,9 10,6 6,2 2,7 9,8
Середній мінімум, °C −0,1 −0,3 1,1 4,7 8,1 10,9 13,8 13,5 10,8 7,3 4,0 1,0 6,2
Норма опадів, мм 68 50 52 28 76 74 96 77 60 59 67 64 771
Джерело: weatheronline


Цікаві фактиРедагувати

  • Гамбург займає перше місце серед міст Європи за кількістю мостів (за різними даними від 2300 до більше 2500). У місті більше мостів ніж в Венеції (400), Амстердамі (1200) і Лондоні разом узятих.
  • В Гамбурзі знаходиться найбільший у світі район портових складів на дерев'яних палях (нім. Speicherstadt), побудований в кінці XIX ст. на мілководді Ельби. Старі закопчені червоноцегляні 5-6 поверхові будівлі складів, розташовані рядами-кварталами на островах посеред Ельби, де «вулицями» служать канали.
  • В Гамбурзі народився і помер відомий німецький зоолог, дресирувальник, торговець дикими тваринами, засновник Гамбурзького зоопарку Карл Гаґенбек.
  • В Гамбурзі в 1960—1962 роках починала свою музичну кар'єру легендарна рок-група «The Beatles», будучи ще маловідомою в себе на батьківщині, в Ліверпулі.
  • В Гамбурзі жили й тренувалися колишні чемпіони світу з боксу в суперважкій ваговій категорії брати Віталій та Володимир Кличко.
  • На честь міста названо астероїд 449 Гамбурга.

Уродженці ГамбургаРедагувати

ГалереяРедагувати

 
Панорама центральної частини міста

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати

  • Факти про Німеччину / ред. Жанет Шаян, Сабіне Гіле; пер. Володимир Шелест. — Франкфурт-на-Майні: Зоцієтетс-Ферлаґ, 2010. ISBN 978-3-7973-1211-2

ПосиланняРедагувати