Відкрити головне меню

Куксга́фен (нім. Cuxhaven; [ˌkʊksˈhaːfn̩]) — містечко на півночі Німеччини у федеральній землі Нижня Саксонія, адміністративний центр району Куксгафен. Розташований на узбережжі Північного моря у гирлі річки Ельба. Куксхафен простягається на 14 км з заходу на схід, і на 7 км з півночі на південь. Це популярний курорт Північного моря, щорічно місто відвідує близько 1,3 млн туристів. Символ міста, відомий як Кугельбаке — це сигнальна вежа, яка у давнину використовувалася як маяк. Дерев'яний межовий знак у гирлі Ельби, що відокремлює річку від моря, також знайшов відображення у гербі міста.

Куксгафен
Герб
герб
Замок Ріцебюттель
Замок Ріцебюттель
Cuxhaven in CUX.svg
Основні дані
53°51′40″ пн. ш. 08°41′40″ сх. д. / 53.86111° пн. ш. 8.69444° сх. д. / 53.86111; 8.69444Координати: 53°51′40″ пн. ш. 08°41′40″ сх. д. / 53.86111° пн. ш. 8.69444° сх. д. / 53.86111; 8.69444
Країна Німеччина Німеччина
Регіон Нижня Саксонія

Межує з

— сусідні нас. пункти
Neuwerk[d], Neuenkirchen, Cuxhaven[d], Nordleda[d] і Wurster Nordseeküste[d] ?
Поділ
  • Neuwerk[d]
  • Площа 161,91 км²
    Населення 51 249 осіб (31 грудня 2008)
    · густота 317 осіб/км²
    Висота НРМ 2  м
    Водойма Ельба і German Bight[d]
    Міста-побратими Гапнарфйордур, Нуук, Penwith[d], Пензанс, Ванн, Піла, Ільяву, Віланова-де-Ароуса, Бінц, Зассніц, Мурманськ і Нью-Бедфорд
    Телефонний код (+49) 04721 - 04724
    Часовий пояс UTC+1, влітку - UTC+2
    Номери автомобілів CUX
    GeoNames 2939658
    OSM r1518688  ·R
    Поштові індекси 27472, 27474, 27476, 27478
    Міська влада
    Адреса Rathausplatz 1, 27472 Cuxhaven
    Мер міста Арно Штабберт (нім. Arno Stabbert)
    Веб-сторінка www.cuxhaven.de


    Куксгафен у Вікісховищі?

    Зміст

    ГеографіяРедагувати

    Куксгафен розташований на півночі Нижньої Саксонії, на узбережжі Північного моря. Місто з двох боків оточене морем. Більша частина Куксгафена знаходиться нижче рівня моря, тому важливу роль у житті міста грають захисні дамби.

    ПриродаРедагувати

    Просторі ділянки узбережжя Північного моря, що затоплюються під час припливів — ватти — розташовані на території національного парку «Нижньосаксонські ватти» (нім. Niedersächsisches Wattenmeer). Флора і фауна ваттів вкрай унікальні: нарівні з альпійським високогір'ям регіон навколо Куксгафена є одним з останніх ареалів дикої природи, що збереглися в Європі.

    Дюни та пустища, притаманні Куксгафену та пляжній зоні Заленбурга, утворилися ще в льодовиковий період. Між суходолом і ваттом часто утворюються солончакові луки. Під час припливу вони регулярно затоплюються морською водою, внаслідок чого рослини та тварини пристосувалися до виживання у важких умовах. улітку на солончакових луках виводять пташенят птахи узбережжя.

    КліматРедагувати

    Клімат тут досить суворий та прохолодний. у зимовий період досить вітряно та прохолодно, але температура не опускається нижче 0 °C. Улітку, починаючи з середини липня до кінця серпня, повітря прогрівається до 20-25 °C.

    ІсторіяРедагувати

    Хоча археологічні знахідки на місці сучасного Куксгафену датуються 4-м тисячоліттям до н. е., містечко Куксгафен порівняно молоде. Рітцебюттель (нім. Ritzebüttel), сучасна частина Куксгафена, у давнину належала землі Гадельн і спочатку була ексклавом герцогства Саксонського, а після його фактичного династичного розподілу у 1296 році перейшла під владу герцогства Сакс-Лауенбурзького.

    У 1394 році війська вільного міста Гамбург захопили фортецю Рітцебюттеля і зробили її своїм опорним пунктом для контролювання естуарію Ельби, який з'єднував місто з відкритим морем. 4 березня 1872 року Рітцебюттель об'єднався з портовою частиною Гамбургу — Куксгафеном, утворивши містечко Куксгафен. Після об'єднання містечко стало вкрай важливим з військової точки зору. З 1883 року там розташовувався перший морський флот Німеччини, а Форт Кугельбаке та інші прибережні фортеці захищали Кільський канал.

    До 1905 року населення Куксгафена збільшилося до 10 тис. осіб, внаслідок чого 15 березня 1907 р. Куксгафен отримав статус міста. Згідно з Актом про Великий Гамбург 1937 року Куксгафен перейшов під юрисдикцію регіону Штаде пруської провінції Гановер.

    У роки Першої світової війни Куксгафен-Нордхольц, маючи на свої території ангари для дирижаблів, був одним з основних німецьких військових повітряно-морських баз.

    У період з 1945 по 1964 роки поблизу Куксгафена проводилися численні випробовування ракетної зброї.

    У 1972 році кілька сусідніх муніципалітетів об'єдналися в район Куксгафен, а 1977 року місто Куксгафен втратило свій статус міста і стало центром однойменного району.

    ЕкономікаРедагувати

    Куксгафен — другий за важливістю порт Німеччини, центр рибальства та місце приписки кораблів. Другою важливою галузззю економіки Куксгафену є туризм. За рахунок особливого морського клімату Куксгафен є популярним місцем відпочинку, а також лікування людей із захворюваннями легеневої системи.

    Цікаві місцяРедагувати

     
    Маяк Кугельбаке

    Головними історичними пам'ятками регіону є відома фортеця Alte Liebe (Старе кохання), фортеця Рітцебюттель та маяк Кугельбаке — символ міста. Також цікавими є стара Мореплавна школа, краєзнавчий музей та місцевий зоопарк з великою колекцією морських тварин. Туристів приваблюють природні пам'ятки регіону — ватти та піщані пляжі.

    Історичні пам'яткиРедагувати

    • цвинтар Judenfriedhof
    • курган «Twellberg»
    • курган «Galgenberg»
    • курган «Spanger Berg»
    • курган «Wanhödener Berg»
    • курган в Гудендорфі
    • мегаліти Hohensteine
    • гамбурзький маяк

    МузеїРедагувати

     
    Церква св. Миколая
    • музей рибальства
    • музей-форт Кугельбаке
    • Морський музей
    • краєзнавчий музей
    • музей муніципалітету
    • музей підводних човнів
    • музей загиблих кораблів
    • музей-фортеця Рітцебюттель
    • плавучий маяк — останній з плавучих маяків Ельби
    • музей Йоахима Рінгельнатца, німецького поета та художника

    ЦерквиРедагувати

    • Церква св. Миколая в Альтенбрусі (нім. St.-Nicolai-Kirche). Збудована у XIII сторіччі у готичному стилі, названа на честь святого Миколая, єпископа, покровителя Куксгафена. У 1727 році церкву було перебудовано. Дорогоцінні готичні гробниці XV сторіччя є одними з найважливіших історичних реліквій північної Німеччини. У церкві знаходиться орган, встановлений у 1497–1498 роках і відремонтований у 1727–1728 роках.
    • церква св. Якова в Людінгворті (нім. St.-Jacobi-Kirche). Збудована у 13 сторіччі у готичному стилі. Хори були добудовані у 1609 році, цегляна башта — у XVII сторіччі. Готичний «крилатий» вівтар був створений у 1420–1430 роках і є одним з найстаріших у регіоні. Орган періоду раннього бароко був збудований у 1598–1599 роках майстром Антонієм Вільде, а в 1682–1683 році Арп Шнітгер та Андреас Вебер його модифікували.
    • церква св. Мартіна в Рітцебюттелі (нім. Martinskirche). Збудована у 1816–1819 роках.
    • римсько-католицька парафіяльна церква св. Марії

    Міста-побратимиРедагувати

    ГалереяРедагувати

    ПриміткиРедагувати

    ПосиланняРедагувати