Відкрити головне меню

Адольф II Гольштейнський, Адольф II Великий (нім. Adolf II. Von Schauenburg und Holstein; *1128 р. — †6 липня 1164 р.) — граф Шауенбургу, Гольштейна й Штормарна в 1130—1137 роках і з 1142 року засновник м. Любека.

Адольф II Великий
Adolf II. Von Schauenburg und Holstein


 
Народження: 1128(1128)
Смерть: 6 липня 1164(1164-07-06)
Димін
Династія: Шауенбурги
Батько: Адольф I Шауенбурзький
Мати: Хілдева
Дружина: Мехтільда фон Шварцбург-Кефернбург
Діти: Адольф III (граф Гольштейна)

Зміст

ЖиттєписРедагувати

Син Адольфа I Шауенбурзького. Вступив у спадок від батька в дворічному віці та до свого повноліття перебував під опікою матері.

Після смерті імператора Лотаря II новий король Конрад III призначив на герцога Саксонії Альбрехта Ведмедя з роду Асканієв, котрий відібрав у Адольфа II Гольштейн і Штормарн, та передав їх Генріхові фон Бадевіде. Тільки в 1142 р., після того як Саксонія знову дісталася Вельфам, Адольф II повернув свої володіння та отримав на додачу Вагрію.

Адольф II заохочував переселення гольштейнських колоністів на прикордонні території. У 1143/1144 рр. він заснував місто Любек на місці колишнього слов'янського поселення. У 1158 р. був змушений уступити ці землі Генріхові Леву.

У 1159 р. супроводжував до Італії імператора Фрідріха Барбароссу.

Зі своїм сусідом, князем бодричів Ніклотом, Адольф II довгий час підтримував союзницькі відносини. Однак в 1164 р. він вирішив перейти на сторону Генріха Лева та взяв участь у його поході проти бодричів. 6 липня 1164 р. він загинув у битві при Верхені (коло м. Димін Мекленбург-Передньої Померанії) й був похований в м. Міндені.

РодинаРедагувати

Адольф II був одружений з Мехтільдою фон Шварцбург-Кефернбург, донькою графа Сіцо II. Їхній син Адольф III успадковував по батькові Гольштейн і Вагрію.

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати