Вікіпедія:Авторитетні джерела

Статті у Вікіпедії ґрунтуються на опублікованих надійних (авторитетних) джерелах. Далі наведено настанови з оцінки можливості для деякого джерела вважатися надійним (авторитетним) джерелом Вікіпедії, що має метою уникнути помилок, на які вказується в правилах Вікіпедія:Жодних оригінальних досліджень і Вікіпедія:Перевірність.

Якщо бажаєте внести у Вікіпедію яку-небудь корисну інформацію, можете це зробити, однак треба знати, що інформація без посилання на надійне (авторитетне) джерело може бути надалі вилучена зі статті. Відповідальність за пошук і додавання посилань лежить на тому, хто вносить матеріал у статтю: завжди слід наводити при цьому джерело, якщо це є можливим і доцільним.

На цій сторінці представлено своєрідну ідеальну модель — і багато статей Вікіпедії поки їй не відповідають, якщо, бува, хтось із редакторів не пожертвував час на пошук необхідної інформації й проставляння посилань по тексту статті. До речі, це не заважає читачам черпати корисну інформацію зі статті, усе ж таки розуміючи, що вона не обов'язково є достовірною. Варто зазначити, однак, що неточні дані або дані, які неможливо перевірити, теж можуть включатись до статті, але тільки у випадках, коли потрібно повідомити про існування неправдивої легенди, гіпотези чи поширеного міфу (наприклад, після слів «Широко поширена ілюзія про те, що…», або «Згідно з легендою, …», «На думку Івана Франка, …») — однак включати такого роду думки треба за умови дійсно широкої популярності або справжньої цінності для опису теми статті.

Деякі визначення

Скорочення
ВП:ДЖЕРЕЛА
  • У рамках Вікіпедії опублікованим джерелом уважається матеріал, доступний для загалу: наприклад, телепередача сама собою не є опублікованим джерелом, оскільки доступ до цього матеріалу вкрай ускладнено. Проте запис такої телепередачі, розміщений в Інтернеті або виданий у вигляді фільму, стає опублікованим джерелом, адже зацікавлені можуть упевнитися в наявності тих чи інших фактів. Слід зазначити, що це стосується найперше надійних джерел: стенограму радіопередачі, розміщену на персональному сайті, не слід використовувати як джерело.
  • Факт — це те, що існує або існувало в реальності. У рамках енциклопедії фактом вважається твердження, із приводу якого існує консенсус учених та експертів у цій сфері. Довіряйте фактам, у тому числі фактам про думки, але не самим думкам. Для нас є фактом, що Земля обертається навколо Сонця. Те, що Сонце обертається навколо Землі, — не факт. Те, що, на думку Птолемея, Сонце обертається навколо Землі — знову факт. Не треба в обов'язковому порядку запитувати посилання на загальновідомі твердження, із приводу яких серйозні сумніви неможливі (наприклад, що Земля — планета Сонячної системи).
  • Думка — це точка зору, якої хто-небудь дотримується, зміст якої може бути, а може й не бути таким, що вдається перевірити. Однак те, що якась людина або група осіб дотримується цієї думки, є фактом, що може бути опублікований у Вікіпедії (за умови перевіреності цього факту: якщо надано достовірне джерело, яке засвідчує, що людина або група дійсно дотримуються подібної думки). Тобто, не факт, що Бог існує, однак безсумнівний факт, що так вважають безліч релігій.
  • Первинне джерело — це документ або людина, що надають прямі докази фактам, іншими словами, джерело, гранично близьке до описуваної ситуації. Найчастіше під цим мається на увазі текст, отриманий від учасника якої-небудь події або його безпосереднього спостерігача. Це може бути офіційна заява, журнвлістський репортаж з місця подій, автобіографічний добуток. Статистика, зібрана авторитетним агентством, також може служити як первинне джерело. Як правило, у статтях Вікіпедії варто опиратися не на первинні джерела, а використовувати вторинні, у яких коректно використаний первинний матеріал. Для коректного використання багатьох першоджерел, особливо в галузі історії, потрібна спеціальна підготовка. У статтях можна використати первинні джерела, тільки якщо вони були опубліковані в надійному джерелі. Наприклад, стенограма радіопередачі, опублікована на сайті радіостанції, або історичні документи, зібрані в збірці, що заслуговує довіри (наприклад, Історія Львова в документах і матеріалах / За ред. М. В. Брик. — Київ: Наукова думка, 1986).
  • Вторинне джерело описує одне або кілька первинних. Вторинні джерела у вигляді наукових статей і книг, виданих у наукових видавництвах (особливо опублікованих у наукових журналах), ретельно перевіряються і, як правило, містять точну інформацію, що дозволяє використати їх як надійні (авторитетні) джерела.
  • Третинне джерело, своєю чергою, узагальнює вторинні. Енциклопедії в переважній більшості випадків є третинними джерелами.

Коли Ви пишете статтю, намагайтеся посилатися на джерела[1]. Найкраще це робити, використовуючи в тексті статті примітки, укладені в теги: <ref>Посилання на джерело</ref>. У кінець статті потрібно вставити тег <references/>, після чого там з'явиться Ваш список посилань. Докладніше про коректне цитування див. у статті Вікіпедія:Посилання на джерела.

Матеріал без джерел

У деяких випадках люди можуть вставляти у текст інформацію, яку вони десь чули або читали, але не можуть точно згадати, де саме. Наприклад, твердження «Ми використовуємо можливості мозку тільки на 10 %» або «25-й кадр є потужним засобом впливу в рекламі», незважаючи на широке поширення, не є апріорними фактами.

Для подібних висловлювань дуже важливо знайти надійне джерело інформації, інакше інші користувачі можуть засумніватися в її правдивості й почати вилучати її. Якщо Ви додали інформацію до статті, то відповідальність за підтвердження її джерелами лежить на Вас. Ніхто не має доводити Вам, що додана інформація неправдива, це Вам належить підтвердити її джерелами інформації.

Що робити?

Якщо Ви сумніваєтеся у правдивості якої-небудь інформації, але не маєте повної, заснованої на джерелах упевненості в помилці, не слід відразу вилучати сумнівний фрагмент, тому що Вас можуть звинуватити у тім, що Ви не дали шансу на поліпшення статті (у цілому це складає враження агресивних дій). Тому краще ставити після сумнівних висловлювань шаблон {{fact}}. Видаляти сумнівну інформацію (без надійних джерел) треба лише в тому випадку, якщо Ви впевнені в її неправдивості або якщо на шаблон {{fact}} не було реакції протягом як мінімум двох тижнів. Також можливе вилучення сумнівної інформації, якщо до такого рішення автори статті прийдуть в обговоренні.

Якщо основний зміст статті являє собою неправдиві висловлювання і Ви не бачите можливостей для її поліпшення, статтю варто запропонувати до вилучення на сторінці Вікіпедія:Статті-кандидати на вилучення.

У біографіях людей, що живуть нині

Непідтверджений матеріал, що може розглядатися як критичний, негативний або здатний викликати негативне ставлення до людини, що живе нині, повинен негайно вилучатися й не повинен переміщуватися на сторінку обговорення. Це стосується як статей про персоналії, так і розділів, їм присвячених. Пам'ятайте, що Ви пишете статтю для енциклопедії, а не для жовтої преси[2].

Коли не потрібні джерела

У деяких випадках надання джерел не потрібне або навіть небажане. Зокрема, не слід вимагати підтвердження загальновідомих фактів. У статтях, присвячених творам мистецтва (фільмам, книгам тощо), а також комп'ютерним іграм, немає необхідності підтверджувати додатковими джерелами інформацію, що міститься в самому предметі статті. Однак, якщо мова йде про які-небудь факти, про які не можна довідатися з фільму або гри, джерело має бути наведене. Також не обов'язково підтверджувати посиланнями на опубліковані джерела дані, які будь-хто може легко перевірити — кількість поверхів у пам'ятнику архітектури, зміст малюнків на грошових купюрах тощо.

Остерігайтеся хибної надійності

Скорочення
ВП:ОХН
ВП:ОХА

Не довіряйте сліпо твердженням про надійність (авторитетність) якого-небудь джерела. Наукові ступені означають авторитет тільки в тій галузі, у якій вони були отримані (та й то не завжди). Вебсайти з безліччю посилань можуть бути зовсім недостовірними. Яскравий приклад — опис теорії людських потреб Вільяма Теллі, опублікований на сайті Віта Ценева: і сам Теллі, і його теорія вигадані автором для студентського реферату. Перше питання, яке Ви маєте поставити собі, — хто відповідає за сайт, на який Ви хочете послатися? Яка їхня кваліфікація й політика редагування сайту? В Інтернеті хто завгодно може опублікувати що завгодно.

Намагайтеся використати як джерела публікації людей зі ступенем не нижче кандидата наук або відомих експертів чи експерток у відповідній галузі. Варто більше довіряти автор(к)ам, які працюють у державних вишах та інститутах — Національній академії наук України, Національній академії аграрних наук України, Національній академії медичних наук України тощо. З більшим сумнівом варто ставитися до публікацій, про авторів яких зазначене членство в «громадських академіях», таких як Академія наук вищої школи України, Міжнародна академія інформатизації, Академія тринітаризму, Міжнародна слов'янська академія наук (хоча саме по собі членство в тих чи інших академіях не означає автоматичної довіри або недовіри) тощо.

Чи є автор знаним експертом у відповідній галузі?

Скорочення
ВП:ЕКСПЕРТ

Для визначення цього потрібно відповісти на кілька питань:

  • чи публікувалися роботи автора з цієї теми в авторитетних наукових журналах?
  • чи були отримані негативні відгуки від відомих експертів у цій галузі на попередні або нинішню публікації автора?
  • чи посилаються на роботи автора як на авторитетне джерело інші автори, що працюють у цій галузі, у своїх статтях (також опублікованих у наукових журналах)?
  • чи є в автора науковий ступінь з цієї галузі знань?

Незвичайні твердження вимагають серйозних доказів

Деякі ситуації вимагають особливо уважно й скептично поставитися до джерел інформації, на підставі яких зроблені твердження:

  • ті, що викликають подив або є важливими, але маловідомими;
  • викликають подив або є важливими та пов'язані з поточними подіями, що не висвітлювалися в ЗМІ;
  • про висловлювання якої-небудь особи, що виглядають нехарактерними, незвичайними або суперечливими щодо раніше висловленим;
  • суперечливі або такі, що не узгоджуються із загальноприйнятими в науковому співтоваристві теоріями (особливо, якщо прихильники вважають, що їх навмисно замовчують);
  • ті, що претендують на наукові відкриття або винаходи;
  • здатні заплямувати честь людини, принизити її гідність.

Оцінка джерел

  • Найбільш надійне (авторитетне) джерело — стаття в поважному науковому журналі. На відміну від книги, яку будь-хто може опублікувати власним коштом або за рахунок видавництва, статті в таких журналах проходять експертизу провідними вченими. Публікації в закордонних журналах можна знайти, користуючись спеціалізованою пошуковою системою scholar.google.com. Хоча безкоштовно доступна лише відносно невелика кількість повних текстів (якщо Ви займаєтеся цим удома, а не на бібліотечному комп'ютері), можна принаймні ознайомитися з їхніми анотаціями (abstract). Також можна користуватися системою elibrary.ru (в результатах пошуку Ви зможете побачити найближчу до Вас організацію, яка має підписку на цю базу даних), а також пошуковою системою видавничого будинку Elsevier.
  • Оцінка надійності книги становить труднощі, адже більшість із них не проходить наукової експертизи. З більшою довірою варто ставитися до книг, опублікованих:

Також запитайте себе:

  • Чи немає в публікатора інтересів у даній галузі, які можуть спотворити наведену інформацію? Пам'ятайте, що прихильність до якоїсь сторони в конфлікті не завжди відразу видима, а підміна інформації не завжди самоочевидна. Сама по собі прихильність до радикальної точки зору не є підставою для повного ігнорування джерела, однак варто уникати використання інформації екстремістських організацій (таких як Аль-Каїда). Такі джерела можна використати тільки для інформування про них самих або про їхню точку зору. Також варто уникати використання заяв органів влади або чиновників, які можуть містити елементи пропаганди або дезінформації, як надійних (авторитетних) джерел. Так, не слід писати в статті, що «війна в Чечні була завершена в 2001 році» або що «західна й російська пропаганда роблять усе можливе, щоб переконати своїх обивателів, що іслам — це тероризм», але цілком коректно написати, що «У грудні 2004 року президент Володимир Путін заявив, що війна в Чечні закінчилася ще три роки тому» або що «на думку лідера чеченських сепаратистів Шаміля Басаєва, „західна й російська пропаганда роблять усе можливе, щоб переконати своїх обивателів, що іслам — це тероризм“» (пославшись на відповідні джерела).
  • А вони там були? Варто розрізняти слова очевидців і коментаторів. Слова очевидців — первинне джерело інформації, коментаторів — вторинне. І те, і інше може бути достовірним джерелом, але їх варто розрізняти.
  • Що інші люди говорять про це джерело? Може бути, багато хто вважає його недостовірним? Або про нього взагалі ніхто не згадує?
  • Як дане джерело узгоджується з іншими фактами? Чи описуються інші ситуації вірогідно, з відбиттям різних аспектів ситуації?
  • Чи є це джерело доступним для інших? Будь-хто має мати можливість перевірити інформацію, викладену Вами. Джерела повинні бути доступні незалежним читачеві/читачці (хоча й не обов'язково бути доступні в мережі Інтернет). Якщо мова йде про книгу, перевірте, є чи вона в каталогах Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського або Бібліотеки Конгресу США.
  • Чи використовувалося кілька первинних джерел? Чи не заснований матеріал, який Ви хочете використати, на показах тільки одного очевидця?

Використовуйте кілька джерел

Оскільки усвідомлене й неусвідомлене перекручування інформації не завжди самоочевидне, не задовольняйтеся одним джерелом: знайдіть інші й звірте. Якщо кілька джерел збігаються й у жодного з них немає причин для перекручування інформації (або причини можуть бути, але мають під собою різні мотиви), інформація може вважатися достовірною. Пам'ятайте, однак, що ми тільки переказуємо опубліковане в достовірних джерелах, але не додаємо своєї думки.

Незалежні вторинні джерела

Незалежні вторинні джерела повинні відповідати наступним вимогам:

  • існує незалежний від авторів редакторський контроль і перевірка фактів;
  • джерела не співпрацюють із якою-небудь із зацікавлених сторін;
  • джерела можуть давати своє трактування інформації.

Навіть базуючись на одних й тих же первинних джерелах, різні аналітики можуть приходити до різних висновків з приводу отриманої інформації. Насправді, багато вторинних джерел шукають і знаходять такі первинні джерела, які погодяться з їхньою точкою зору. Найкращий спосіб позбутися перекручувань (навмисних чи ненавмисних) і помилок (очевидних чи неочевидних) — це звіряти інформацію з іншими вторинними джерелами.

Використання онлайнових джерел і самвидаву

Оцінка надійності

Скорочення
ВП:МЕДІА

Оцінюйте онлайнові джерела так само, як і будь-які інші. Природа середовища, у якій поширюється інформація, сама по собі ніяк не впливає на визнання її достовірною. Всі матеріали аналізуйте з урахуванням процесів і людей, які стояли за їхнім створенням.

Публікаціям у джерелах, за якими стоять професійні репортерські групи, редактура, що перевіряє надійність інформації, керівництво й адвокати, таких як Рейтер, УНІАН, BBC, можна довіряти й використати їх як надійні джерела у Вікіпедії. На іншому полюсі шкали вірогідності — персональні вебсторінки, блоги, форуми, матеріали Usenet-груп, як правило, неприйнятні як джерела.

Вікі, форуми, блоги, Usenet

Дописи, повідомлення й статті у вікі, форумах, блогах і Usenet не повинні використовуватися як первинні або вторинні джерела, оскільки в них:

  • здебільшого неможливо вірогідно визначити авторство тексту;
  • тексти здебільшого не редагуються й не проходять перевірку на вірогідність фактів;
  • зміст тексту може в будь-який момент змінитися.

Винятки з даного правила див. у розділі «Самвидав».

«Самвидав»

Скорочення
ВП:САМВИДАВ

Під самвидавом у рамках чинних правил розуміються опубліковані джерела, які не були предметом якої-небудь незалежної перевірки фактів, або коли ніхто не стоїть між автором й актом публікації. Зокрема, мова йде про персональні вебсайти і книги, видані авторським коштом. Будь-хто може створити вебсайт або видати книгу й претендувати на експертність у якій-небудь галузі. З цієї причини персональні блоги й вебсайти, книги, видані за рахунок авторів, як правило, не є прийнятними джерелами.

«Самвидав» як джерело біографічної інформації

Матеріали з «самвидавчих» джерел, опубліковані як онлайн, так й у вигляді книг і брошур, можуть бути використані в біографічних статтях, якщо немає обґрунтованих сумнівів щодо авторства цих матеріалів і виконані наступні умови:

  • інформація повинна бути суттєвою для розкриття теми (наприклад, основні біографічні відомості);
  • інформація не повинна бути сумнівною (спірною);
  • у матеріалах не повинно бути надмірного самозвеличування;
  • інформація повинна стосуватися тільки предмету статті й не повинна містити тверджень про третіх осіб або події, що не стосуються безпосередньо предмету;
  • інформація повинна бути верифікованою з інших джерел.

Про «самвидавчі» матеріали варто говорити тільки як про точку зору видавця, але не як про факт, доти, поки не знайдене незалежне підтвердження цієї точки зору. Значимість «самвидавчого» матеріалу повинна визначатися репутацією видавця.

Резюме: якщо «самвидавче» джерело надійне, то й інші надійні джерела неодмінно будуть його цитувати, у противному випадку варто уникати використання «самвидавчих» матеріалів.

«Самвидав» як вторинне джерело

Не слід використовувати як вторинні джерела персональні вебсайти, блоги й «самвидавчі» публікації. Такі публікації неверифікованими й можуть містити недостовірну інформацію. Їх можна використати тільки як джерела інформації про самого автора книги чи власника сайту, але не про інших осіб і явища.

Релігійні, екстремістські й повстанські вебсайти

До вебсайтів і публікацій політичних партій і релігійних груп варто ставитися з обережністю, незважаючи на те, що ні політична приналежність, ні релігійні переконання не є самі по собі причинами, щоб не використати джерело.

Широко відомі екстремістські або навіть терористичні групи політичного, релігійного, расистського або іншого спрямування не слід використовувати як джерела для Вікіпедії, окрім як у якості первинних джерел, тобто в статтях, що стосуються поглядів таких організацій. Але навіть у цих випадках використовуйте їх із великою обережністю й підкріплюйте іншими джерелами.

Вебсайти компаній і організацій

При використанні як джерела вебсайтів компаній або організацій варто проявляти обережність. Незважаючи на те, що компанія або організація сама по собі є гарним джерелом інформації, вона об'єктивно є упередженою. Американська Асоціація Виробників Продуктів зацікавлена в просуванні продуктів, тому для збереження нейтральної точки зору не покладайтеся винятково на неї, особливо, якщо доступні інші надійні джерела. Проявляйте особливу обережність при використанні вебсайту як джерела, якщо компанія або організація є сумнівною.

Онлайнові чи офлайнові джерела?

Повнотекстові онлайнові джерела так само прийнятні, як й офлайнові, якщо вони такої ж якості й надійності. Читачі і читачки Вікіпедії можуть надавати перевагу онлайновим джерелам, оскільки вони легко доступні.

Якщо Ви знайшли друковане джерело, на яке не поширюються авторські права або доступне на сумісних ліцензійних умовах, додайте його у Вікіджерела і дайте на нього посилання (на додаток до звичайної вказівки джерела). Багато важливих не захищених авторським правом книг вже були викладені в мережевий доступ іншими проєктами.

Точність посилань на офлайнові джерела й полегшення їхнього пошуку

Більшість із найбільш надійних і достовірних джерел нині доступні тільки в друкованому вигляді. Якщо Ви не знайшли якісних, придатних онлайнових джерел, спробуйте пошукати інформацію в книгарні або бібліотеці.

Посилання на використані друковані джерела слід давати за таким зразком:

  • Автор А. А. Заголовок / відп. І. П. Відповідальний (перекладач, редакторка) і т. ін.). — Номер видання. — Місце видання : Видавництво, рік видання. — Номер(и) цитованої сторінки (сторінок). — ISBN xxxxxxxxxx.

Наприклад:

  • Іванов І. І. Квантова хімія / ред. П. П. Петров. — 2-ге вид. — К. : Наукове видавництво, 2000. — С. 100—101. — ISBN 1234567890.

За можливості в посилання на використане друковане джерело варто включати номер ISBN для полегшення читачам пошуку використаної літератури за допомогою пошукових систем.

Для розміщення інформації про використані друковані джерела рекомендується застосовувати шаблони {{книга}} і {{стаття}}.

Джерела іноземними мовами

Скорочення
ВП:ІД
ВП:ІП

Для зручності читання української Вікіпедії треба по можливості наводити україномовні джерела. Україномовним джерелам завжди варто надавати перевагу перед джерелами іншими мовами при рівній якості й надійності. Наприклад, не слід використовувати як джерело газету іноземною мовою, якщо є еквівалентна стаття українською. Проте, джерела іноземними мовами прийнятні з умовою можливості перевірки, подібно тому ж критерію для україномовних джерел.

Пам'ятайте, що переклади, виконані як вікіпедистом, так і професійно, можуть містити помилки. У принципі, люди, що читають вікі-статтю, повинні мати можливість самостійно перевірити, що ж насправді сказано в оригінальному матеріалі, чи він був опублікований джерелом, чи заслуговує довіри і чи коректно перекладений. Таким чином, коли оригінальний матеріал написаний мовою, відмінною від української:

  • якщо дається пряме посилання на джерело, опубліковані переклади зазвичай мають перевагу над перекладами, що виконані редакторами Вікіпедії;
  • якщо редактори Вікіпедії використовують у статті як цитати власний переклад іншомовного джерела, необхідно навести повну цитату іншомовного оригіналу, щоб читачі могли перевірити оригінальну інформацію і коректність перекладу.

Джерела й посилання

При написанні статті варто використати надійні джерела. При додаванні зовнішніх посилань варто керуватися правилами й порадами Вікіпедія:Як редагувати статтю#Посилання й Вікіпедія:Посилання на джерела. У першу чергу потрібно віддавати перевагу внутрішнім посиланням Вікіпедії. У випадку, якщо є кілька варіантів зовнішніх посилань, варто віддавати перевагу посиланням, які задовольняють критеріям для надійних джерел.

Посилання

  1. Джиммі Вейлз:
    <…> I do agree <…> that more sources is good, and <…> one of our goals will be to provide more articles with more extensive information about «where to learn more», i.e. cite original research, etc., as much as we can.

    Wikipedia Founder Jimmy Wales Responds. Slashdot. 2004-07. 

  2. Джиммі Вейлз:
    Zero information is preferred to misleading or false information.

    [WikiEN-l] Zero information is preferred to misleading or false information. Mailing Lists. 2006-05-17.