Усі процеси, пов'язані з редагуванням сторінок Вікіпедії її дописувачами, так чи інакше пов'язані з пошуком згоди (консенсусу) щодо змісту цих сторінок. Проте ця згода — поняття тимчасове, не маюче постійного характеру: у деякий проміжок часу серед зацікавлених даною сторінкою дописувачів, консенсус існуватиме, але опісля можуть з'явитися нові користувачі, — і тоді консенсус відшукується наново, вже з новим складом зацікавлених у сторінці осіб.

Пошук консенсусу — процес у деякій мірі вимушений: зацікавлені у конкретній сторінці користувачі просто вимушені шукати згоду поміж собою щодо змісту цієї сторінки — а інакше це може вилитися у таке неприпустиме у Вікіпедії явище (яке слід уникати), як війна редагувань (див. також Правило трьох відкотів). Зазвичай консенсус досягається природним шляхом — для розв'язання локальних конфліктів щодо змісту статті дописувачі повинні використовувати сторінку обговорення статті: таке використання сторінок обговорення відповідних статей рекомендується як перший крок розв'язання конфліктів.

Якщо після будь-якого редагування статті немає реакції, можна припустити, що зацікавлені даною статтею не заперечують проти змін у статті. Проте потрібен час, інколи доволі суттєвий, перш ніж зацікавлені користувачі змогли б дізнатися про редагування статті. (У випадку редагування статті, яка відноситься до правил чи порад Вікіпедії, про це своє редагування слід додатково інформувати спільноту в розділі Кнайпа (політики) для забезпечення консенсусу на значно вищому рівні. Якщо взагалі немає впевненості, що запропоновані зміни редагованих сторінки, правила чи поради не суперечать вже узгодженим політикам Вікіпедії, то в такому разі рекомендується не поспішати з самим редагуванням, а спершу обговорити дане питання на відповідній сторінці обговорення.)

Якщо ж після редагування користувачі, зацікавлені даною статтею, починають вносити у неї свої контрредагування, то необхідно починати шукати консенсус із цими користувачами. У процесі пошуку консенсусу слід:

  • дотримуватися загальноприйнятих у суспільній моралі правил ввічливості, етикету: ні в якому разі не переходити на особистості, а обговорювати лише питання, що мають безпосереднє відношення до теми дискусії, а не до особи опонента; сприймати опонента як колегу, який у своїх діях, як і Ви, керується лише добрими намірами щодо Вікіпедії, — у якого попросту є відмінна від вашої точка зору з даного конкретного питання.
  • вести дискусію, полеміку, без використання низки «заборонених прийомів» — пропонування власного оригінального дослідження як аргумент у дискусії, свідомого порушення в дискусії правила про нейтральну точку зору, свідомого доведення обговорення до абсурду, свідомого ходження по колу в дискусії — з використанням у кожному новому циклі дискусії по суті тих самих аргументів, тощо. (Див. також, наприклад, «Карел Чапек. Дванадцять прийомів літературної полеміки або Посібник з газетних дискусій»; «Б. Каценеленбаум. "Демагогія: досвід класифікації"».)

У рідкісних випадках, коли консенсус таки важко находиться серед вузького кола користувачів, зацікавлених статтею, то слід користуватися додатковими можливостями, що вироблені в рамках процедур розв'язання конфліктів та узгоджених спільнотою: тут передбачається запрошення до участі в дискусії посередників — незалежних досвідчених користувачів, що розуміються на даному питанні, — та розгляд проблем, які заважають досягненню консенсусу.

Коли йде мова про «консенсус», то завжди мається на увазі консенсус, досягнутий «у рамках встановлених правил і процедур»: консенсус, досягнутий серед певної невеликої групи користувачів, майже ніколи не в змозі переважити консенсус, досягнутий спільнотою в цілому та зафіксований у правилах.

Здоровий глузд при пошуку консенсусу

Консенсус знаходиться тільки в результаті спільної роботи розсудливих користувачів, які щиро прагнуть до точного й адекватного викладу різних поглядів на певне питання, а наполегливі спроби внести до статті незначний факт усупереч думці багатьох інших редакторів визнаються порушенням консенсусу.

Оскільки самими правилами неможливо дати точне визначення розсудливої позиції, розсудливі користувачі, наприклад, готові припускати, що і думки, протилежні їх власним, можуть мати підстави. Вперте просування ексцентричного погляду, поєднане з відмовою дати чесну оцінку інших думок, не сприяє досягненню консенсусу. Щоправда, у рідкісних випадках може виявитися, що й в «ексцентричної позиції» є певні переваги, — в такому випадку консенсус може з урахуванням цієї позиції змінитися.

Пам'ятайте, що навіть у ситуаціях, коли внесок користувача видається упередженим, редагування можуть бути продиктовані добрими намірами, пов'язаними зі щирим бажанням поліпшити статтю: слід практично завжди припускати в інших добрі наміри та завжди залишатися в рамках етичної поведінки.

Консенсус може змінюватися

 
Схема пошуку консенсусу у Вікіпедії

Консенсус зовсім не є чимсь непорушним: іноді спільноті слід — і навіть необхідно — змінити свою думку з якогось питання. Наприклад, іноді трапляється, що в якийсь момент часу невелика група користувачів, від імені усієї спільноти, дійшла консенсусу щодо певного питання. Однак якщо спільнота згодом такого консенсусу не дійде, або якщо загальна думка була некоректно сформульованою або згодом змінилася, то спільнота може дійти іншого консенсусу з цього ж питання.

Іноді невеликій групі авторів, які працюють над певною статтею, вдається дійти консенсусу, що може згодом викликати заперечення в ширшого кола редакторів. У цій ситуації спроби даної групи авторів блокувати внесення змін до статті лише на тій підставі, що «консенсус вже досягнутий», будуть неправомірними, оскільки жоден користувач і жодна обмежена група користувачів не можуть в односторонньому порядку заявляти про наявність певного консенсусу спільноти або про його зміну. Якщо ж будь-який користувач (або невелика група користувачів) вважає, що раніш досягнутий консенсус надалі не відповідає дійсності, він має право порушити це питання, або на відповідній сторінці обговорення статті, або у відповідній кнайпі, запросивши зацікавлених користувачів висловитися з цього приводу.

З цього не випливає, що Вікіпедія не враховує прецедентів: сам факт наявності прецеденту — консенсусу з того чи іншого питання — є вагомим аргументом, який усе ще може зберігати актуальність. Слід, однак, розрізняти аргументовані сумніви, висловлені з важливого питання чи правила, і наполегливі спроби проштовхнути індивідуальну думку, котрі порушують функціонування проєкту.

Рішення у Вікіпедії мають тенденцію до постійних змін: щодня до проєкту приходять нові користувачі, у спільноті з'являються нові ідеї й нова інформація, які дозволяють по-іншому розглядати деякі речі. Саме тому важливо, щоб існував механізм для перегляду попередніх рішень, незалежно від того, яким чином ці рішення ухвалено. Таким чином, жодне рішення не слід розглядати як абсолютно непорушне і таке, що не підлягає перегляду; деякі, як-от, керівництво «Не руйнуйте Вікіпедію заради наочного прикладу» — підтримуються великою кількістю користувачів, і для їх можливого перегляду потрібне широке обговорення в рамках усієї спільноти. Для інших змін — наприклад, дрібних редагувань до правила або змін формулювань у тій чи іншій статті — вистачатиме звичайного розгляду на сторінці обговорення статті або у кнайпі.

«Тато заборонив, спробую запитати у мами» (про некоректні способи пошуку консенсусу)

Іноді створюється ілюзія зміни консенсусу порушенням одного й того самого питання знову й знову, сподіваючись, що на обговорення «зазирнуть» користувачі, котрим більше сподобається альтернативне рішення. Це, однак, невдалий спосіб пошуку нового консенсусу, оскільки він суперечить філософії його досягнення: рішення у Вікіпедії ухвалюються не за кількістю тих, що «зазирнули» й «проголосували», а на підставі представлених аргументів. Спроби зміни консенсусу повинні базуватися на ясному зіставленні, і колишньої аргументації, що лягла в основу наявного консенсусу, і нових аргументів. Саме тому в новому розділі сторінки обговорення необхідно представити резюме історії обговорень цього питання з посиланнями на попередні дискусії, що й дасть можливість новим учасникам дискусії ознайомитися з обґрунтуванням наявного консенсусу й ухвалити рішення, виходячи з максимально повної інформації.

Однією з ознак того, що зміни консенсусу насправді не відбулося, є те, що учасники обговорення, які активно висловлювалися раніше, майже не беруть участь у новому обговоренні. У такому разі зміни, зроблені на підставі такого неповного обговорення, ймовірно, одразу ж «будуть відкочуватись» тими, хто не взяв участь у новому обговоренні: радше ніж вступати у війну редагувань, краще залучити їх до нового обговорення.

Ще одним невдалим способом отримання більшої підтримки проваленої спроби зміни консенсусу — це винесення його на обговорення в новому, менш придатному для цього місці Вікіпедії. Правильніше було б знайти найбільш відповідне місце для обговорення й обговорити питання саме там — і тільки один раз. Зрозуміло, якщо спочатку обрано невдалу сторінку для обговорення питання, то перенести його на нове місце буде необхідно.

Практика пошуку консенсусу

Наявність консенсусу ще не означає загальної підтримки обраного рішення, а, радше, — що всі згодні «підкоритися» обраному рішенню.

Серед користувачів, що дотримуються консенсусу, будуть ті, хто підтримує ухвалене рішення, але будуть і ті, хто не підтримує його, але або не надає питанню достатнього значення, або не може навести достатньо переконливих аргументів на користь своєї позиції, — а також і ті, хто активно протестує проти рішення, але змушені йому підкоритися, щоб не порушувати правил Вікіпедії. (Знайдуться й активні противники досягнутого консенсусу, хто спробує діяти всупереч заведеним правилам.) Переконатися, чи знайдений насправді консенсус, можна лише спробувавши просуватися вперед, використовуючи його як базу.

У той час як найважливішим елементом вироблення консенсусу є впевненість у тому, що всі сторони вислухано й усі аргументи розглянуто, часто буває дуже важко дійти єдиного рішення, — тим більше коли багато з учасників дискусії насправді не прагнуть ефективної співпраці. Іноді виникають сумніви в можливості взагалі досягти консенсусу з даного питання, і незрозуміло, як просунутись у бік його досягнення й у чому він узагалі може полягати.

На практиці багато людей, які цікавляться обговорюваним питанням, починають з того, що просто заходять на сторінку обговорення й оцінюють, чи набирає їх власна позиція хоча б «більшість голосів». Хоча такий грубий спосіб служить за орієнтир, на чому можна зосередити свої зусилля, цей підхід аж ніяк не є способом знаходження консенсусу (або визначення консенсусу, що складається). Для знаходження консенсусу потрібно ретельно оцінити силу та якість самих аргументів, наведених різними сторонами, і принагідно висловлених нюансів. У складних ситуаціях також варто зайвий раз зазирнути в правила та настанови Вікіпедії. Тільки такий зважений підхід прийнятний для користувача, який зголошується зробити будь-які дії на підставі такого консенсусу, що складається.

Думки меншості, як правило, відображають суттєві аспекти питання, — і тому дискусія повинна ставити собі за мету досягнення найприйнятнішого компромісу. У ситуаціях, коли тривалість дискусії встановлена заздалегідь, не з усіма учасниками вдається досягти компромісу у встановлені строки. У цій ситуації слід обрати такий варіант, який задовольнить основну кількість учасників (а не просто відносну більшість). Просте ігнорування аргументів меншості здатне лише призвести до незліченних проблем. По-перше, тим самим можна залишити поза увагою важливі аспекти питання, на які вказує меншість, і вже незабаром може бути запропоновано переглянути консенсус. По-друге, такі дії, ймовірно, залишать протилежну сторону з почуттям несправедливості й образи, що призведе до особистого конфлікту — і, можливо, вже завтра «відгукнеться» Вам, коли в меншості опинитеся Ви.

Таким чином, ухвалення рішень у Вікіпедії не ґрунтується на формальному підрахунку голосів: Вікіпедія — не експеримент з демократії. Голосування чи опитування самі по собі не є основою для ухвалення рішень, — і ніхто не зобов'язаний підкорятися їх результатам, за винятком деяких особливих випадків, коли це зумовлено правилами.

Новим учасникам, не знайомим з поняттям консенсусу, слід усвідомити, що голосування здатне швидше розпочати обговорення, а не завершити його. Справжні рішення виробляються саме в результаті дискусії. Тому при проведенні опитування відповіді повинні підкріплюватися аргументацією. Це слугуватиме хорошим початком для дискусії та вироблення прийнятного компромісу. Буває й так, що добре підготовлений користувач може практично наодинці схилити терези великої дискусії на користь своєї позиції.

Винятки

Існують винятки, коли рішення ухвалюються інакше, без пошуку консенсусу:

  • Заяви Джимбо, Ради повірених фонду Вікімедіа чи розробників програмного забезпечення Mediawiki, які стосуються питань законодавства (захист авторських прав, захист особистої інформації, питання дифамації) або навантаження на сервери проєкту, одразу ж набувають статусу правила.
  • Правила розділу Вікіпедії українською мовою не поширюються на дії представників адміністрації «Фонду Вікімедіа» щодо вмісту певних статей, що мають на меті вилучення суперечливого або незаконного вмісту у зв'язку з отриманими скаргами.
  • Рішення, ухвалені всередині одного з проєктів, не можуть змінювати загальніших рішень, ухвалених на основі ширшого консенсусу. У рамках того чи іншого проєкту не може бути ухвалено рішення про те, що на статті проєкту не поширюється те чи інше загальне правило.
  • Принципи Фонду Вікімедіа являють собою базові принципи усіх проєктів Вікімедіа і, таким чином, ґрунтуються на досягнутому консенсусі у рамках усіх проєктів Вікімедіа. Ці консенсуси мають фундаментальний характер, і ними визначаються усі інші угоди Вікімедіа та Вікіпедії.

Використання сторінок обговорень

Процес пошуку консенсусу не вимагає обов'язкового використання сторінок обговорення, однак за можливості для організації дискусій слід використовувати саме ці сторінки. Перед внесенням суттєвих редагувань корисно зазирнути на сторінку обговорення статті, щоб з'ясувати, чи не обговорювалося це питання раніше. В інших випадках будьте рішучими, адже найголовнішим у Вікіпедії є вдосконалення статей.

Коментарі до редагувань обмежені за довжиною й можуть бути неправильно витлумачені. У багатьох випадках виникають непорозуміння, якщо несподіване редагування було зроблене до того, як аргументи на його користь були представлені на сторінці обговорення. Тому в усіх суперечливих і делікатних ситуаціях рекомендується використовувати сторінки обговорення для аргументації істотних змін перед їх внесенням. І навпаки: якщо Ви не впевнені щодо чийогось редагування, почекайте якийсь час, і на сторінці обговорення, можливо, з'явиться коментар до нього.

Див. також

Есе та поради:

Шаблони:

Категорії: