Відкрити головне меню

Райн (нім. Rhein, фр. Rhin, нід. Rijn) — велика міжнародна річка в Західній Європі довжиною 1233 км. Свій початок бере у Швейцарії, тече через Німеччину і Нідерланди та впадає до Північного моря. Площа басейну 185 тисяч км². Річка судноплавна на 952 км, до міста Базель і по Боденському озеру. Загальна довжина водних шляхів в басейні Райну близько 3000 км.

Райн
Rhine canyon.JPG
Райн у Швейцарії
Flusssystemkarte Rhein 03.jpg
Карта Райну
51°58′51″ пн. ш. 4°05′35″ сх. д. / 51.98083333336077771° пн. ш. 4.09305555558337808° сх. д. / 51.98083333336077771; 4.09305555558337808
Витік Ґраубунден, Швейцарія
• координати 46°37′57″ пн. ш. 8°40′29″ сх. д. / 46.63251300002777811° пн. ш. 8.67481000002777947° сх. д. / 46.63251300002777811; 8.67481000002777947
висота, м Фордергайн 2600 м
Гіндергайн 2500 м
Гирло Північне море
• координати 51°47′47″ пн. ш. 3°50′54″ сх. д. / 51.79648611113877621° пн. ш. 3.8484805555833779° сх. д. / 51.79648611113877621; 3.8484805555833779
Басейн басейн Рейну[d]
Країни: Швейцарія, Італія, Ліхтенштейн, Австрія, Німеччина, Франція, Нідерланди.
Регіон Граубюнден
Південна Голландія
Базель-Штадт
Санкт-Галлен
Цюрих
Ааргау
Шаффгаузен
Тургау
Базель-Ланд
Північний Рейн-Вестфалія
Гессен
Баден-Вюртемберг
Рейнланд-Пфальц
Довжина 1230 км
Площа басейну: 185000 км²
Середньорічний стік 2290 м³/с (на межі з Нідерландами
Притоки: Рур, Майн, Неккар, Ліппе, Зіґ, Емшер, Мозель, Ар, Маас, Лан, Ерфт, Ааре, Vinxtbach[d], Pfrimm[d], Brohlbach[d], Нае, Вутах, Queich[d], Q1472524?, Зайн, Dürrenbach[d], Möhlin[d], Eisbach[d], Leimbach[d], Великий Ельзаський канал, Q402647?, Sissle[d], Wisper[d], Alb[d], Saalbach[d], Rench[d], Weschnitz[d], Angerbach[d], Eckbach[d], Wehra[d], Ankerbach[d], Alb[d], Lauter[d], Annaberger Bach[d], Acher[d], Birsig[d], Rehbach[d], Зельц, Вуппер, Nette[d], Murg[d], Kander[d], Isenach[d], Modau[d], Wiese[d], Ergolz[d], Ill[d], Hinterrhein[d], Plessur[d], Tamina[d], Landquart[d], Vorderrhein[d], Пфінц, Glatt[d], Biber[d], Töss[d], Ілль, Möhlinbach[d], Ельц, Мурґ, Kinzig[d], Radolfzeller Aach[d], Дюссель[d], Від, Sauer[d], Schöpfebach[d], Bechtheimer Kanal[d], Flehbach[d], Hohnderfeldbach[d], Hardtbach[d], Salzbach[d], Melbbach[d], Schwarzbach[d], Lauter[d], Rotbach[d], Strunde[d], Breitbach[d], Q1001872?, Q1123121?, Dickelsbach[d], Dickopsbach[d], Шпайєрбах, Duffesbach[d], Q1266694?, Q1329926?, Vilicher Bach[d], Etzgerbach[d], Q1420296?, Q1434890?, Moder[d], Frutz[d], Q1498939?, Godesberger Bach[d], Q1537249?, Q1551849?, Q1553893?, Kleine Emscher[d], Möschbach[d], Linzer Aach[d], Q1688735?, Pulheimer Bach[d], Mirbesbach[d], Сір, Kriegbach[d], Welz-Bach[d], Q1796265?, Kalflack[d], Michelsbach[d], Nonnenbach[d], Ohbach[d], Schwarzbach[d], Q2264533?, Stockacher Aach[d], Sulzbach[d], Q2500373?, Q2526317?, Walluf[d], Altrhein[d], Sint-Jansbeek[d], Q15120055?, Q15134660?, Honnefer Graben[d], Q15106375?, Fonsbach[d], Q21000171?, Q18287117?, Q19299105?, Moersbach[d], Frankenbach (Rhein)[d], Itter[d], Тур, Birs[d] і Kraichbach[d]
Водойми в руслі Боденське озеро і Bregenzer Ache[d]
P1183P1183: гідрографічний код GKZ CH/1
P1717P1717: код SANDRE A---0000
P1936P1936: ідентифікатор Цифрового атласу Римської імперії 16119
GeoNames, Global Geosites 2748179
Райн у Вікісховищі?

Буквальна назва річки перекладається як «Течія» (з кельтської).

ГеографіяРедагувати

У верхній течії належить до типу альпійських гірських річок. Має переважно снігове і льодовикове живлення, літній максимум і зимовий мінімум стоку; рясне сніготанення нерідко підсилюється зливовими опадами, що призводить до повеней.

Бере початок в Альпах, протікає через Боденське озеро, перетинає відроги Юри і Шварцвальду, після чого тече по Верхньорайнській рівнині. У середній течії проривається через Райнські Сланцеві гори. Нижня течія — в межах Середньоєвропейської рівнини, де русло в багатьох місцях огороджено дамбами. Впадає в Північне море, утворюючи складну дельту.

У верхів'ях — весняно-літня повінь, в середній та нижній течії багатоводна протягом всього року. Середня витрата — 2500 м³/с, річний стік близько 79 км³.

Річка судноплавна на 952 км, до міста Базель і по Боденському озеру. Загальна довжина водних шляхів в басейні Райну близько 3000 км.

Райн сполучений каналами з Роною, Марною, Везером, Ельбою (Канал Марна — Райн, Канал Рона — Райн).

Острови на Райні: Альтена.

Середня витрата води — 2500 м³/с, річний стік близько 79 км³.

ВитокиРедагувати

Райн бере свою назву від місця злиття Ближнього (Переднього) та Дальнього (Заднього) Райну в Таміні (Tamins, кантон Ґраубунден у східній частині Швейцарії). Басейн цих двох річок охоплює велику територію з розгалуженою гідрографічною системою від масиву Сен-Ґоттар (Saint-Gotthard) на заході до Валь-ді-Лей в Італії на півдні та Давосу на сході. П'ятьма найбільшими річками тут є названі Ближній Райн (Фордеррайн) та Дальній Райн (Хінтеррайн), а також Альбула, Ландвассер і Юлія.

Передній Райн бере свій початок з декількох джерел на заході округу Сурсельва (Surselva) та прямує на схід. Одне з цих джерел, розташоване на висоті 2345 м над рівнем моря на озері Тома, з якого витікає Райн-да-Тума, в цілому розглядається як витік Райну. Проте найдальшим від жерла джерелом Райну є Райн-да-Медель. На більшій відстані від жерла ніж Райн-да-Тума також знаходяться витоки Райн-да-Майґелс (Rein da Maighels), Райн-да-Курнера (Rein da Curnera) та Дішмабах (Dischmabach). Перші дві відносяться до сточища Переднього Райну, остання до басейну Заднього Райну (через Ландвассер та Альбулу). У своєму нижньому плині, Ближній Райн протікає через ущелину Руїнолта (Ruinaulta).

Дальній Райн є трохи коротшим, ніж Ближній. Він бере початок на схилах Райнвальдорну (Rheinwaldhorn) в гірському хребті Адула (східна частина Лепонтинських Альп), недалеко від кордону кантонів Ґраубунден та Тічино, тече спочатку на схід, а далі повертає на північ. Біля Сілла-ім-Домлешґа в Дальній Райн впадає Альбула, до якої в свою чергу впадають Юлія та Ландвассер. Джерело Альбули розташоване біля Берґена (Bergün/Bravuogn), Юлії — вище Бівіо (Bivio) на перевалі Жульєр (Julier), Ландвассеру — в долині Давосу.

Початок найпівденнішої річки з басейну Райну — Рено-ді-Лей — знаходиться в Італії на озері Лей.

Альпійський РайнРедагувати

 
Дельта Альпійського Райну на Боденському озері
 
Злиття Райну і Мозеля в німецькому місті Кобленц (Батько-Райн і Мати-Мозель)
 
Вид на Лорелай — скелю, яка утворює найвужче і найнебезпечніше місце в нижній течії Райна
 
Низький рівень води в Дюссельдорфі

Ближній Райн та Дальній Райн зливаються у Швейцарській комуні Бонадуц (Bonaduz), формуючи Альпійський Райн (Alpenrhein, німецькою мовою). В Курі (Ґраубунден), він різко повертає на північ. Між Бонадуцом і Боденським озером він долає 86 км і спускається з 599 м до 396 м. Тут він протікає по альпійській льодовиковій долині. Поблизу Заргансу, лінія вододілу між Райном та Ааром знаходиться всього в декількох метрах над берегом Райну. Після Заргансу Альпійський Рейн служить кордоном між Ліхтенштейном і Швейцарією, потім частиною кордону між Австрією та Швейцарією.

Райн впадає в Боденське озеро, формуючи невелику внутрішню дельту. Ця дельта в багатьох місцях є природним та орнітологічним заповідником та включає в себе австрійські населені пункти Ґайссау (Gaißau), Гехст (Höchst) і Фуссах (Fußach).

Боденське озероРедагувати

Альпійський Райн впадає в Боденське озеро. Воно складається з двох окремих озер, Оберзеє (Obersee, «Верхнє озеро»), більшого з двох, і Унтерзеє (Untersee, «нижнє озеро»), з'єднаних між собою потоком завдовжки 4 км, який носить назву Зеєрайн (Seerhein, «Озерний Райн»).

Райн витікає з нижнього озера поблизу Штайна-на-Райні, на відстані близько шістдесяти кілометрів на захід від місця свого впадання в Боденське озеро.

Високий РайнРедагувати

Після Штайну-на-Райні, на крайньому заході Боденського озера, починається Високий Райн. Він тече на захід і спускається з 395 м до 252 м.

Після Шаффгаузена знаходиться Райнський водоспад, середній потік якого становить 373 м³/с (700 м³/с влітку). Це другий в Європі, після Ісландського Деттіфоссу (Dettifoss), найпотужніший водоспад. Високий Райн відзначений численними греблями, з кількома природними бистринами. У Кобленці, у Райн впадає Ааре, який з 557 м³/с є потужнішим, ніж перший (439 м³/с), але коротшим.

Високий Райн впродовж майже всієї своєї течії позначає кордон між Німеччиною та Швейцарією. Швейцарія виходить на північний берег в Штайні-на-Райні в кантоні Шаффгаузен та поблизу Базеля.

Верхній РайнРедагувати

У центрі Базеля, першого великого міста на шляху річки, Райн утворює вигин і прямує на північ. Міст, розташований посередині вигину, позначає межу між Високим Райном і Врхнім Райном. Він тече близько 300 км через Райнський грабен та спускається з висоти 252 м до 75 м. Біля Страсбурґа він приймає Ілль, в Мангаймі — Некар та перед Майнцем — Майн.

Південна половина Верхнього Райну утворює кордон між Німеччиною і Францією. Північна ж частина відділяє землі Райнланд-Пфальц на заході від Баден-Вюртемберґа і Гессена на сході країни.

Середній РайнРедагувати

Середній Райн є цілком німецькою ділянкою річки, вгору за течією обмеженою Бінґеном, а вниз за течією — Бонном. Ця частина особливо славиться своїми ущелинами між Рудесхаймом і Кобленцом (верхня частина середнього Райну). Ця територія оберігається як частина всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Поблизу Санкт Гоарсгаузена знаходиться скеля Лорелаї, легендарної істоти, яка надихала німецьких письменників-романтиків, таких як Гайнріх Гайне.

Нижній РайнРедагувати

У Бонні, де Зіґ впадає в Райн, Райн втікає на Північно-Німецьку низовину і переходить в Нижній Райн. Нижній Райн опускається з висоти 50 м до 12 м над рівнем моря. Основними притоками на цій ділянці є Рур та Ліппе. Так само, як і Верхній Райн, Нижній Райн утворював меандри, доки інженери не створили пряме русло.

Нижній Райн тече через Північну Райн-Вестфалію. Його береги, як правило, густонаселені та промислово розвинені, зокрема в агломераціях Кельна, Дюссельдорфа та Рурського регіону. Тут Райн протікає через найбільшу за величиною агломерацію в Німеччині — Райнсько-Рурський регіон. Найважливішим містом в цьому регіоні є Дуйсбурґ з найбільшим річковим портом у Європі (Дуйспорт, Duisport). Області, розташовані нижче за течією від Дуйсбурґа, є більш сільськогосподарськими. У Весселі, за 30 км нижче за течією від Дуйсбурґа, розташований західний кінець другого судноплавного шляху, що проходить зі сходу на захід, канал Везель-Даттельн, який проходить паралельно Ліппе. Між містами Еммеріх та Клевес, річку, що тут має ширину 400 м, перетинає Еммерихсько-Райнський міст — найдовший підвісний міст у Німеччині.

Недалеко після Еммеріха, Райн повертає на захід, та входить на територію Нідерландів. Тут він ділиться на три основних рукави: Іссель (Ijssel), що тече на північ, Лек (Lek) та Вааль (Waal), що течуть на захід.

ДельтаРедагувати

Дельта Райна-Мааса, — найважливіша природна область Нідерландів, починається поблизу Міллінґен-аан-дер-Рейна (Millingen aan de Rijn), недалеко від голландсько-німецького кордону, з поділом Райну на Вааль та Недеррейн (Nederrijn). Оскільки Райн є найповноводнішим, дельту іноді називають просто дельтою Райну. Тим не менш, така назва використовується також для дельти річки, де Райн впадає в Боденське озеро, тому зрозумілішим вважається називати дельту дельтою Райна-Мааса, або навіть дельтою Райна-Мааса-Шельди, оскільки Шельда закінчується в тій самій дельті.

Форма дельти Райну визначається двома розгалуженнями: перше — в Міллінґен-аан-дер-Рейні, де Райн розділяється на Вааль і Недеррейн, а друге — біля Арнема, де від Недеррейна відділяється Іссель (IJssel). Це створює три основних потоки, два з яких досить часто змінюють назви. Найбільший і найпівденніший головний потік, що починається як Вааль, продовжується як Бовен Мерведе (Boven Merwedv, «Верхній Мерведе»), Бенеден Мерведе (Beneden Merwede, «Нижній Мерведе»), Ноорд (Noord River, «Північна річка»), Ніове Маас (Nieuwe Maas, «Новий Маас»), Гет Шойр (Het Scheur, «розрив») і Ніове Ватервеґ (Nieuwe Waterweg, «Новий Водний шлях»). Середній потік починається як Недеррейн, потім змінює назву на Лек (Lek), після чого приєднується до Ноорд, тим самим формуючи Ніове Маас. Північний потік тече під назвою Іссель, аж до впадіння в озеро Ейсселмер. Ще три потоки несуть значну кількість води: Ніове Мерведе (Nieuwe Merwede, «Новий Merwede»), який відгалужується від південного рукава, де він змінює назву з Бовен Мерведе на Бенеден Мерведе; Ауде-Маас, «Старий Маас»), який відгалужується від південного рукава в місці, де вона змінює назву з Бенеден Мерведе на Ноорд; та Дортсе Кіль (Dordtse Kil), який відгалужується від Ауде-Маас.

До повені Св. Єлизавети (1421), Маас тік тільки на південь від лінії сьогоднішніх Мерведе-Старого Маасу до Північного моря і формував архіпелагоподібну дельту з Ваалом і Леком. Цю систему численних заток, гирлоподібних розширень річок, багатьох островів і берегової лінії, що постійно змінювалася, важко собі сьогодні уявити. З 1421 по 1904 р., Маас і Ваал об'єдналися вище за течією біля Ґорінхема (Gorinchem) і сформували Мерведе. З міркувань захисту від повеней, Маас був відділений від Ваал і відводиться в новому руслі, яке називається Берґсе Маас («Bergse Maas»), а пізніше Амер, а потім повертається у колишнє русло, формуючи Голладс Дьєп (Hollands Diep).

Північно-західну частину естуарію (поблизу Гук-ван-Голланд (Hook of Holland)), до сих пір називають Маасмонд (Maasmond, «Рот Мааса»), ігноруючи той факт, що в наш час[коли?] несе тільки воду з Райну. Це могло б пояснити плутанину іменуванням різних рукавів.

Гідрографія нинішньої дельти характеризується основним рукавом дельти, відокремленими рукавами (Голландсе Іссель (Hollandse IJssel), Лінґе (Linge), Вехт (Vecht) і т. д.) і невеликих річок і струмків. Багато річок були закриті, і тепер служать дренажними каналами для численних польдерів. Будівництво проєкту Дельта принципово змінило дельту в другій половині 20-го століття. В наш час[коли?] вода Райну впадає у море, чи в колишні морські затоки тепер відділені від моря, в п'яти місцях, а саме в гирлах Ніове Мерведе (Nieuwe Merwede), Ніове Маас (Nieuwe Maas), Дортсе Кіль (Dordtse Kil), Спуї (Spui) та Іссель (IJssel).

Дельта Райна-Мааса є припливною дельтою, яка формується не тільки річковими наносами, але і припливними течіями. Це означало, що високі припливи становили серйозний ризик, тому що сильні припливні течії могли затопити величезні площі землі. До будівництва проєкту Дельта, вплив припливів був відчутним аж до Недеррейна, і навіть сьогодні, після регулятивної роботи Дельти, хвиля просувається далеко в глиб країни.

ПритокиРедагувати

Притоки від витоку до гирла:

Рейн-км Права/Ліва Притока Довжина у км Басейн у км² Витрата води у м³/с Ділянка річки
* Зайн (Німеччина) 42,7
* Права Ілль (Австрія) 72 Альпійський Райн
* Права Брегенцер Ах 80 Верхнє озеро
* Права Арген 78 19,5 Верхнє озеро
* Права Шуссен 62 10,9 Верхнє озеро
65,0 Ліва Тур 135 1698 47 Високий Райн
100,17 Права Вутах 90 1123 16,2 Високий Райн
102,20 Ліва Ааре 291 17620 560 Високий Райн
164,49 Ліва Бірс 73 922 15,4 Високий Райн
253,50 Права Ельц 90 1481 22,4 Верхній Райн
298,16 Права Кінціґ 93 1406 28 Верхній Райн
311,19 Ліва Іль (Ельзас,
Франція)
217 4761 53,7 Верхній Райн
334,50 Ліва Модер 93 1720 16,6 Верхній Райн
343,95 Ліва Зауер 70 3,8 Верхній Райн
344,45 Права Мурґ 79 617 18,4 Верхній Райн
370 Права Пфінц 60 2,1 Верхній Райн
400,2 Ліва Шпайєрбах 60 596 2,3 Верхній Райн
428,2 Права Неккар 367 14000 145 Верхній Рейн
496,6 Права Майн 524 27292 225 Верхній Райн
518,7 Ліва Зельц 63 389 0,8 Верхній Райн
529,1 Ліва Нае 116 4067 30,3 Верхній Райн
585,7 Права Лан 246 5924 54 Середній Райн
592,3 Ліва Мозель 544 28286 315 Середній Райн
610,2 Права Від 102 771 12,1 Середній Райн
629,4 Ліва Ар 89 900 8,9 Середній Райн
659,35 Права Зіґ 155 2857 52,8 Нижній Райн
703,3 Права Вуппер 117 827 17 Нижній Райн
735,5 Ліва Ерфт 103 1838 Нижній Райн
780,1 Права Рур 219 4485 81 Нижній Райн
797,7 Права Емшер 84 775 16 Нижній Райн
814,45 Права Ліппе 220 4888 46 Нижній Райн
925,5 Ліва Маас 920 34548 357 Дельта
1012,7 Ліва Ауде-Маас 30 Дельта
Права Альте Іссель 80 Дельта
Права Беркель 110 Дельта
Права Шіпбек 86 Дельта

Міста на РейніРедагувати

Рейн-км Населенний пункт Населення Ділянка Рейну Берег центру міста
167 Базель 169.000 Верхній Рейн Лівий
294 Страсбур 273.000 Верхній Рейн Лівий (не прямо, на Ілль)
359 Карлсруе 286.000 Верхній Рейн Правий (не безпосередньо)
425 Мангейм 311.000 Верхній Рейн Правий
425 Людвігсхафен-на-Рейні 164.000 Верхній Рейн Лівий
499 Майнц 196.000 Верхній Рейн Лівий
503 Вісбаден 275.000 Верхній Рейн Правий
591 Кобленц 106.000 Середній Рейн Лівий
655 Бонн 315.000 Нижній Рейн Лівий
688 Кельн 1.000.298 Нижній Рейн Лівий
699 Леверкузен 161.000 Нижній Рейн Правий
740 Нойс 153.000 Нижній Рейн Лівий
743 Дюссельдорф 582.000 Нижній Рейн Правий
762 Крефельд 241.000 Нижній Рейн Лівий
777 Дуйсбурґ 497.000 Нижній Рейн Правий
884 Неймеген 161.000 Дельта Лівий (Вааль)
1000 Роттердам 586.000 Дельта Правий (Ніве-Маас)
(Нижній Рейн) Арнем 143.000 Дельта Правий (Нижній Рейн)
Ауде-Рейн Утрехт 283.000 Дельта Правий (Ауде-Рейн)
Ауде-Рейн Лейден 118.000 Дельта Правий Ауде-Рейн

ГідрологіяРедагувати

Гідрологічний режим Райну є гармонійним, всі його притоки мають приток, що доповнюють один одного. До Боденського озера, його режим є сніговим. Після Райнського водоспаду він отримує воду більше води і має ознаки льодовикового режиму. Райн має стік 410 м³/с, Ааре — 610 м³/с, зливаючись, вони дають в Базелі до 1030 м³/с з максимумом у червні і мінімумом у січні. Там Райн набирає майже половину свого об'єму на 20 % свого басейну. У Страсбурзі в нього впадає Ілль, який, маючи стік 60 м³/с, трохи пом'якшуює сніговий режим. Він поступово втрачає ознаки цього режиму, оскільки приймає притоки з плювіальним режимом і великою кількістю опадів в зимовий період. Стоки Неккару і Майну зазвичай врегульовують його потік. Але саме в Кобленці Райн змінює сніговий режим на плювіально-сніговий режим з двома максимумами, завдяки впаданню Мозеля (400 м³/с), що має максимум рівня взимку. Від Кобленца, зимовий максимум перевищує літній, встановлюючи мінімум в жовтні. Його середня витрата сягає 2000 м³/с:

Далі він отримує мало великих приток, окрім Ліппе та Руру, які збільшують його потік до остаточних 2300 м³/с біля села Лобіт (Lobith).

Середньомісячна витрата води (м³/с), виміряна на гідрологічній станції Ресса: висота — 2 м, вододіл — 185 000 км². Розрахунки за період 1930—1997 рр.[1]
 

Райнський водоспадРедагувати

Райнський водоспад (нім. Rheinfall) — водоспад на річці Райн в швейцарському кантоні Шаффгаузен, поруч з містечком Нойгауз-ам-Райнфалль. Поряд з вищим, але менш повноводним водоспадом Деттіфосс в Ісландії, Рейнський водоспад вважається найбільшим в Європі[2]. Висота водоспаду — 23 м, ширина — 150 м. Середня витрата води взимку — 250 м³/с, влітку — 700 м³/с.

ЕкологіяРедагувати

1 листопада 1986 року на Райні сталася одна з найбільших в Європі екологічних катастроф. Пожежа на хімічному заводі фірми «Сандос» (Sandoz) у швейцарському Базелі привела до скидання в річку 30 тонн пестицидів, ртуті і інших сільськогосподарських хімікатів. Райн набув червоного кольору, людям в районі річки було заборонено виходити з будинку, в деяких містах ФРН були закриті водопроводи, замість яких використовувалася вода, привезена в цистернах.

1995 року вчені пророкували загибель Райну. 1980-го Нідерланди разом із Німеччиною одночасно купили промислове устаткування замкненого циклу для всіх заводів, розміщених на берегах великої, дуже забрудненої річки. І це, у свою чергу, врятувало річку.

Визначні пам'яткиРедагувати

На невеликому острові Фалькенау посеред річки біля міста Кауб розташований замок Пфальцграфенштайн.

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Рейн біля Ресса (англ.)[недоступне посилання з квітень 2019]
  2. sources swissworld.org