Рі́вень мо́ря — розташування вільної поверхні Світового океану, яке вимірюється за прямовисною лінією відносно деякого умовного початку відліку. Це положення визначається тяжінням, моментом обертання Землі, температурою, припливами та іншими чинниками. Вирізняють «миттєвий», припливний, середньодобовий, середньомісячний, середньорічний і середньобагаторічний рівні моря.

Під впливом вітрового хвилювання, припливів, нагрівання чи охолодження поверхні моря, коливань атмосферного тиску, опадів і випаровування, річкового і льодовикового стоків рівень моря безперервно змінюється. Середньобагаторічний рівень моря не залежить від цих змін поверхні моря. Розташування середньобагаторічного рівня моря визначається розподілом сили тяжіння і просторовою нерівномірністю гідрометеорологічних характеристик (щільність води, атмосферний тиск та інші). Постійний у кожній точці середньобагаторічний рівень моря береться за початковий рівень, від якого вимірюються висоти на суші. Для відліку глибин морів з малими припливами цей рівень береться за нуль глибин — позначку рівня води, від якої вимірюються глибини відповідно до вимог судноплавства.

ВимірюванняРедагувати

В Україні та більшості країн колишнього СРСР, а також у Польщі середній рівень моря визначається за нулем футштоку в Кронштадті (Росія, недалеко від Санкт-Петербурга). Натомість у Великій Британії середній рівень моря визначають за замірами, виконаними в Ньюквеї, Корнуол. Загалом в Європі окремі її країни у своїх локальних висотних системах використовували принаймні 15 різних мареографів. Сьогодні проводяться заходи щодо впровадження єдиної Європейської висотної системи відліку (European Vertical Reference System).

Висота якогось пункту відносно рівня моря є його абсолютною висотою.

Коливання рівня моряРедагувати

Див. також Евстатичні коливання.

Коливання рівня моря (океану) — зміни взаємного розташування поверхні моря і суші по вертикалі.

Ефект глобального потепління може зумовити танення полярних льодовиків, яке може спричинити значне підвищення рівня Світового океану (декілька метрів). Це, своєю чергою, зумовить затоплення деяких прибережних територій. Танення льоду, насамперед в Антарктиці, спричинило в період з 1992 до 2018 року підвищення рівня світового океану на 7,6 мм, зростання 3 мм припали на період з 2013 до 2018 року[3].

Тривалість танення і затоплення оцінюється різними вченими від десятка до сотень і тисяч років. Частина вчених вважає, що цього взагалі не відбудеться в найближчому геологічному майбутньому. Оцінки залежать насамперед від передбачуваної точної величини потепління в градусах і взятих в розрахунок зворотних і додатних процесів. Наприклад, танення льодовиків, ймовірно, змінить напрям теплих океанічних течій, що може спиричинити похолодання, яке певною мірою компенсує глобальне потепління. При цьому ймовірні нестабільності в погодних умовах.

Оскільки чинників, що впливають на глобальні зміни погоди, багато, прогнози та оцінки, що дають реальні зміни рівня океану в найближчому майбутньому, достатньо складні й неточні.

Цікавий фактРедагувати

  • Саме через відмінність у визначенні рівня моря «німецька» половина мосту у швейцарському Лауфенбурзі виявилася на 54 см вищою від «швейцарської»[4].

ПриміткиРедагувати

  1. (рос.) Четвертичный период. В 3 томах // Марков К. К. и др., — М., 1965—1967.
  2. (рос.) Геологический словарь: в 2-х томах. // Под редакцией К. Н. Паффенгольца и др. — М.: Недра, 1978.
  3. Зафиксирован катастрофически быстрый рост уровня моря (рос.)
  4. Видатні розбіжності: помилка французької залізниці та інші (англ.)

Див. такожРедагувати

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати