Ґрабен (від нім. Graben — рів) — тектонічна форма порушення залягання гірських порід. Великі системи грабенів часто називають рифтовими зонами.

Похований складний грабен
Інфрачервоне фото ґрабену в Афарській улоговині
Rima Ariadaeus на Місяці

ЕтимологіяРедагувати

«Грабен» — це слово з німецької мови, що означає «рів» або «траншея». Слово вперше було використано в геологічному контексті австрійським геологом Едуардом Зюссом у 1883 році.[1][2]

ОзнакиРедагувати

Є переважно видовженою ділянкою земної кори, яка опустилася по лініях скидів нижче від навколишніх ділянок. За будовою грабени розділяють на:

  • прості (триблочні)
  • складні (багатоблочні)
  • симетричні
  • несиметричні

за просторово-структурними ознаками:

  • поздовжні (витягнуті вздовж простягання вміщуючих структур)
  • поперечні (довга вісь яких перпендикулярна до осі вміщуючої структури
  • клиноподібні (розширюються донизу)

ПоходженняРедагувати

Головна причина утворення грабену — виникнення розтягуючих сил на склепіннях піднять при їх формуванні. Часто утворюють системи сполучених між собою грабенів. За певних обставин грабени є початковою фазою розвитку рифту. Досягають в довжину декількох сотень кілометрів при ширині в десятки кілометрів. Відомі грабени:

В УкраїніРедагувати

На території України грабени найбільше представлені в Дніпровсько-Донецька западині

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
  • Геологический словарь / под ред. К. Н. Паффенгольц / т. 1, М.: изд-во «Недра», — 1973. — 487 с.