Склепіння

Склепіння

Склепі́ння, також звід, створ — перекриття криволінійних обрисів у перерізі. Склепіння перекривають переважно круглі, багатокутні, еліптичні в плані приміщення, і дозволяють перекривати значні простори без додаткових проміжних опор. Твірними формами служать різні криві, випуклі вверх. Від вертикального навантаження в купольних конструкціях виникають зусилля стиску, а також горизонтальний розпір на опорах.

Влаштування склепіння

Якщо влаштовується кілька прилеглих одне до одного суміжних склепінь або поверх склепіння встановлюється перекриття, простори між склепіннями (чи між склепінням і перекриттям) називають пазухами.

Види

Існують різні типи і види склепінь, серед яких найпоширеніші:

• Склепіння балхі — над прямокутними приміщеними, починається від кутів арками під кутом 45° «у ялинку».
• Склепіння бочарне — утворюється рухом плоскої кривої, формуючи перекриття двоякої кривини. Влаштовується над прямокутною ділянкою, маючи в поздовжньому і поперечному перетинах одноцентрові або коробові дуги.
• Склепіння висхідне — коробове або циліндричне півциркульне з нахиленими паралельними п'ятами.
• Склепіння віяльне — з нервюрами, які розходяться віялом з одного місця; спирається на кутові підпори, від яких віялом розходяться зігнуті лопаті.
• Склепіння восьмилоткове — над октогоном, підіймається до вершини вісьмома сегментами.
• Склепіння вспарушене — хрестове, у якого центральна частина помітно піднята у порівняні з боковими.
• Склепіння гвинтово-кільцеве — має дугоподібний перетин, підтримуючи сходові марші із закругленим поворотом або гвинтові сходи.
• Склепіння двоопукле — влаштовується над чотирикутним в плані приміщенням. Отримує дугоподібні перетини різної кривини у поздовжньому і поперечному напрямках.
• Склепіння дзеркальне — зімкнуте із зрізаною верхньою площиною значних розмірів.
• Склепіння зімкнуте еліптичне — утворюється продовженням стін по еліптичній кривій.
• Склепіння зімкнуте лучкове — утворюється продовженням стін по кривій з невеликою стрілою підйому.
• Склепіння зімкнуте параболічне — утворюється продовженням стін по параболічній кривій.
• Склепіння зімкнуте півциркульне — утворюється продовженням стін по напівциркульній кривій.
• Склепіння зімкнуте плоске — див. склепіння зімкнуте лучкове.
• Склепіння зірчасте — нервюрне, збагачене тьєрсеронами. Складається з низки (понад чотирьох) запалубок, що вгорі сходяться своїми гострими вершинами. Може мати різне накреслення.
• Склепіння з розпалубками — існують різні види і варіанти з'єднання склепінь з розпалубками.
• Склепіння клинчасте — викладене з каменів клинчастої форми.
• Склепіння клостер-ґевельбе [нім. — захист і підвал] — те саме, що і Склепіння зімкнуте.
• Склепіння коритне — подібне до зімкнутого, але у вершині має широку плоску ділянку.
• Склепіння коробове — утворюється трицентровою кривою у поперечному перетині.
• Склепіння купольне — докладніше див. купол.
• Склепіння лоткове — утворюється системою півциркульних арок, між якими розміщені циліндричні.
• Склепіння монастирське — зімкнуте з розпалубками.
• Склепіння мульден-ґевельбе — зімкнуте, криволінійні поверхні якого переходять у прямокутну горизонталь.
• Склепіння напівлоткове — коробове або півциркульне з торцевим лотком.
• Склепіння нервюрне — переважно хрестове, на каркасі з нервюр.
• Склепіння-оболонка — існує різних геометричних форм, в основному виконується із залізобетону.
• Склепіння пазушне — півциркульне з розпалубками.
• Склепіння парусно-зімкнене — різновид зімкнутих, де площини утворюють склепіння спарушеної форми.
• Склепіння пелюсткове — різновид сітчастих, утворювалось шляхом ускладненого перетину нервюр. Виникло у готичну епоху в Чехії, Словаччині та інших країнах.
• Склепіння повзуче — різновид циліндричних, з п'ятами на різних рівнях.
• Склепіння подвійне — виконане з двох криволінійних оболонок, розміщених одна над одною і розділених вузьким простором.
• Склепіння подвійноопукле — те саме, що і Склепіння двоопукле.
• Склепіння плоске — стріла підйому не перевищує 3-ї частини прольоту.
• Склепіння сітчасте — подібне до зірчастого, однак замість тьєрсеронів вживаються чотири сферичних паруси.
• Склепіння стільникове — із складним рисунком ребер (без нервюр) і пірамідальними заглибленнями.
• Склепіння стрілчасте — утворюється напрямними з великою стрілою підйому.
• Склепіння ступінчасто-хрещате — хрещате із ступінчастою поверхнею розпалубок.
• Склепіння східчасте — утворюється системою поперечних і поздовжніх арок, розташованих на різних рівнях.
• Склепіння удаване (фальшиве) — конструктивно утворюється поступовим напуском горизонтальних рядів мурування.
• Склепіння у спіраль — викладене по однаково спрямованим рівним дугам, що розходяться від центра.
• Склепіння хрестове еліптичне — різновид хрестових, де площини між ребрами еліптичної форми.
• Склепіння хрестове лучкове — різновид хрестових, де площини між ребрами пологої (лучкової) форми.
• Склепіння хрестове параболічне — різновид хрестових, де площини між ребрами параболічної форми.
• Склепіння хрестове спарушене — різновид хрестових, де площини між ребрами спарушеної (сферичної) форми.
• Склепіння хрещате — зімкнене склепіння, перерізане двома коробовими чи циліндричними із світловим барабаном.
• Склепіння циліндричне еліптичне — утворюється еліптичною кривою у поперечному розрізі.
• Склепіння циліндричне лучкове — утворюється кривою, що у поперечному розрізі менше півкола.
• Склепіння циліндричне параболічне — утворюється параболічною кривою у поперечному розрізі.
• Склепіння циліндричне півциркульне — утворюється сферичною кривою у півкола.
• Склепіння циліндричне плоске — те саме, що циліндричне лучкове.
• Склепіння чарункове — те саме, що і стільникове.
• Склепіння четвертне — у перетині складає чверть кола.
• Склепіння шпігель-ґевельбе — зімкнуте, криволінійні поверхні якого переходять у круглу шелигу (порівн. клостер-гевельбе, мульден-гевельбе).

Поряд з виконаними з каменя або цегли має місце

• Склепіння глечикове — криволінійне перекриття з пустотілих керамічних трубок, які нагадують глечики, клиноподібних цеглин, порожнистих конусів тощо. Різновидом є склепіння з голосниками.

Деякі криволінійні перекриття отримали умовні назви, залежно від часу або місцевості, де вживались; наприклад:

• Склепіння анжуйське (склепіння Плантагенетів) — купольне перекриття стрілчастого абрису у сполученні з нервюрами.
• Склепіння єзуїтське — різновид зімкнутого; влаштовувалося над квадратним у плані приміщенням із спиранням чотирьох ребер на стики восьми розпалубок, що знаходилися на кутах.
• Склепіння норманське — те саме, що і склепіння віяльне.
• Склепіння прусське — низка однакових бочарних склепінь, розділених пониженими арками.
• Склепіння пястівське — тридільне. Отримало поширення в готичних будівлях Польщі.
• Склепіння саксонське — те саме, що і склепіння бочарне.

Див. також

• Каркасна система готичної архітектури
• Перекриття
• Травея

Література

• Тимофієнко В. І. Архітектура і монументальне мистецтво: Терміни та поняття / Академія мистецтв України; Інститут проблем сучасного мистецтва. — К. : Видавництво Інституту проблем сучасного мистецтва, 2002. — 472 с. — ISBN 966-96284-0-7.

Посилання

• Склепіння // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
• Склепіння // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1965. — Т. 7, кн. XIV : Літери Сен — Сті. — С. 1757. — 1000 екз.