Голосник, голосники — керамічні посудини або камери невеликих розмірів, що їх використовували в кладці стін або склепінь, звернені горловинами в бік внутрішнього простору будівлі. Голосники закладались для поліпшення акустичних властивостей, іноді — для зменшення ваги склепіння.

Голосник на одинадцятиструнних крилоподібних гуслях

Голосниками також називають круглі або фігурні отвори на деці струнних музичних інструментів — гуслях, домрі тощо[1][2].

Софійський собор у Великому Новгороді. Голосники у вітрилах

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Гусли // Малый энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 4 т. — СПб., 19071909. (рос.)
  2. Устройство гитары и звукоряд. Архів оригіналу за 7 квітня 2010. Процитовано 16 січня 2011. 

ПосиланняРедагувати