До́мра — лютноподібний щипковий інструмент з 3 або 4 металевими струнами. Домра має корпус напівсферичної форми. Звук струн проводиться за допомогою медіатора. Характерним прийомом звуковидобування є тремоло.

Домра
3-струнна мала домра з 24 ладами, експ. цех фабрики Луначарського, 1970-ті
3-струнна мала домра з 24 ладами, експ. цех фабрики Луначарського, 1970-ті
3-струнна мала домра з 24 ладами, експ. цех фабрики Луначарського, 1970-ті
Класифікаціяструнний щипковий музичний інструмент, Хордофон
Класифікація Горнбостеля-Закса321.321-6
Діапазон
\new Staff \with {\remove "Time_signature_engraver"} {\time 2/1
<e' a' d''>1 \glissando
\set Staff.ottavation = #"8"
d''' }
Подібні інструменти
CMNS: Домра у Вікісховищі

Існують два типи домри:

Не плутати з казахським народним двохструнним інструментом — домбра.

Крім того на сучасному етапі багато дослідників виводять генезу домри як похідну від кобзи, навіть іменуючи її так[1].

Історія

ред.

Відомості про домру в Росії збереглися у старовинних палацових записах і в лубочних картинках. Гравці на домрі називалися домрачеями. У сучасній українській мові виконавець на домрі зветься домристом. У середньовічній Русі вона була основним інструментом народних музикантів і акторів-скоморохів. Скоморохи ходили по селах і містах і влаштовували веселі вистави, в яких часто дозволяли собі небезневинні жарти над боярами і церквою. Це викликало гнів як світської, так і церковної влади і в XVII столітті їх почали засилати або страчувати. Так само страчували і домри. Вона зникла.

З другої половини XVII століття до початку XX століття на Середньому і Північному Уралі в російських селищах існував торнабой — компактний восьмиструнний щипковий інструмент, подібний домрі та українській бандурі. Інструмент, судячи з описів, мав вісім латунних струн, три з яких розташовувалися на грифі, а п'ять — на корпусі інструменту овальної форми.

В 1896 року студент Василя Васильовича Андреєва знайшов поламаний інструмент в стайні. Його прийняли за домру, про яку згадувалося в російських документах. Андреєв удосконалив інструмент і ввів до Оркестру російських народних інструментів. Пізніше дослідники прийшли до думки, що інструмент імовірно був різновидом балалайки.

Пізніше в 1908 році Г. Любимов в Москві створив варіант домри з чотирма струнами.

Триструнна домра широко розповсюджена в Росії, на відміну від чотириструнної.

Домра в Україні

ред.

В Україні, на відміну від Росії широко розповсюджена виключно 4-струнна домра, яка не має широкого розповсюдження в Росії. 4-струнна домра замінила мандоліну і в деяких районах скрипку в народному побуті.

Факт, що 4-струнна домра не побутує в Росії та була створена лише в XX столітті викликає чимало дискусій в Україні. Гра на російському народному інструменті, на якому в Росії не грають і який не має розповсюдження, породило в професора Київської консерваторії — М. Прокопенка в 1974 році думку перейменувати інструмент в ладкову кобзу. Ця думка тоді не дістала підтримки, але після 1991 року набирає популярності.

Останнім часом Кафедра народних інструментів Київської консерваторії використовує партію інструментів, які відрізняються лише художньою інкрустацією від 4-струнної домри. Цей інструмент називають ладковою кобзою.

Оркестрові інструменти

ред.

Інструменти виготовляють в різних розмірах — піколо, прима, альт, тенор, бас та контрабас. Діапазони інструментів:

3-струнні домри

  • Піколо (Piccolodomra) : h1 e2 a2 [2]
  • Пріма (Primdomra) : e1 a1 d2 [3]
  • Сопрано (Soprandomra ): h e1 a1 [4]
  • Альт (Altdomra) : e a d1 T [5]
  • Тенор (Tenordomra) : H e a [6]
  • Бас (Bassdomra) : E A d [7]
  • Контрабас (Kontrabassdomra (minor)): E1 A1 D Tabulatur siehe [8]
  • Контрабас (Kontrabassdomra (major)): A1 D G Tabulatur [9]

4-струнні домри

  • Пріма (Primdomra) : g1 d1 a1 e2
  • Альт (Altdomra) : c g d a
  • Тенор (Tenordomra) : g d a e
  • Бас (Bassdomra) : c g d a
  • Контрабас (Kontrabassdomra (minor)): E1 A1 D G

Виконавці

ред.
  • В. М. Івко
  • Н. В. Проценко
  • М. Т. Лисенко
  • М. Михеєв
  • Г. Казаков
  • Т. Вольська
  • Л. Шорошева
  • Ю. Яценко
  • В.Г. Соломін
  • А.С. Сом
  • С. Колесник

Література

ред.
  • Бортник Е. Формирование и развитие домрового искусства: Автореф. дисс. ...канд. искусствоведения. - К., 1978
  • Лысенко М., Михеев Б. Школа игры на 4-струнной домре. — К., 1989
  • Давидов М. Народні музичні інструменти України в період національного відродження // Проблеми розвитку академічного народно-інструментального мистецтва в Україні. — К., 1998
  • Литвинова О. Віртуоз домри // УМГ. - 1997. - Жовт.-груд.
  • А.Муха Домра // Українська музична енциклопедія / Ін-т мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України. 2006. — Т. 1. — C. 641

Примітки

ред.
  1. Дутчак В. Г. Традиція та експеримент у виконавській практиці бандуристів українського зарубіжжя. Архів оригіналу за 15 січня 2022. Процитовано 15 червня 2022.
  2. Tabulatur Domra Piccolo. Архів оригіналу за 9 липня 2007. Процитовано 19 грудня 2008.
  3. Tabulatur Domra Prima. Архів оригіналу за 9 липня 2007. Процитовано 19 грудня 2008.
  4. Tabulatur Domra Mezzosoprano. Архів оригіналу за 9 липня 2007. Процитовано 19 грудня 2008.
  5. Tabulatur Domra Alto. Архів оригіналу за 9 липня 2007. Процитовано 19 грудня 2008.
  6. Tabulatur Domra Tenor. Архів оригіналу за 9 липня 2007. Процитовано 19 грудня 2008.
  7. Tabulatur Domra Bass. Архів оригіналу за 9 липня 2007. Процитовано 19 грудня 2008.
  8. Tabulatur Domra Contrabass / minor. Архів оригіналу за 9 липня 2007. Процитовано 19 грудня 2008.
  9. Tabulatur Domra Contrabass / major. Архів оригіналу за 9 липня 2007. Процитовано 19 грудня 2008.