Кружа́ло — тимчасова конструкція[1], дерев'яна або металева дуга, на якій зводять круглі частини будівлі, передусім арки й склепіння[2].

Мурування по кружалу
Кружало для мурування романського склепіння

Кружало розміщається під склепінням (аркою) перед муруванням і служить як для надання їм належної кривизни, так і для запобігання падінню під час їх мурування і до затвердіння розчину. Кружало влаштовується з дощок або брусів, залежно від важкості підпираної ним кладки. Зазвичай воно складається з таких елементів: 1) з кружальних ребер, які витісують у вигляді такої ж дуги, яку повинне мати склепіння (арка); 2) з помосту, на якому ці ребра встановлюються; 3) опалубки — дощатої обшивки, що покриває ребра і являє собою поверхню, на якій безпосередньо проводиться мурування. Після його закінчення і затужавіння цементу до такого ступеня, що склепінню (арці) вже не загрожує небезпека падіння або осадження, кружало видаляється з-під склепіння.

ПриміткиРедагувати

  1. Кружало // Тимофієнко В. І. Архітектура і монументальне мистецтво: Терміни та поняття / Академія мистецтв України; Інститут проблем сучасного мистецтва. — К. : Видавництво Інституту проблем сучасного мистецтва, 2002. — 472 с. — ISBN 966-96284-0-7.
  2. Кружало // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.

ДжерелаРедагувати