Жовтень

десятий місяць року в григоріанському та юліанському календарях
жовтень
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
            1
2 3 4 5 6 7 8
9 10 11 12 13 14 15
16 17 18 19 20 21 22
23 24 25 26 27 28 29
30 31          
2017 рік

Жовтень — десятий місяць року в григоріанському календарі, він має 31 день.

Зміст

НазваРедагувати

Жовтень — час жовтіння листя. Цю назву місяць має ще з часів Київської Русі. У народі його називали також грязень, хмурень, листопадник, зазимник, весільник. А також паздерник[1] — від слова «паздір» (костриця); ця назва вважається запозиченою з польської мови (październik)[2]. У цей час переробляли льон та коноплі — від волокон відділяли кострицю. Аналогічне походження і білоруської назви місяця — кастрычнік.

За даними «Словаря української мови» Б. Грінченка, словом «жовтень» також позначали дев'ятий місяць року, нині відомий як вересень.[3]

Кліматична характеристика жовтняРедагувати

Середня місячна температура повітря в Україні в жовтні не перевищує 7 °C на Поліссі, 10 °C у Степу, а на Південному березі Криму досягає 14°С. Абсолютний мінімум температури у жовтні зафіксований у 1920 р. -22,6 °C в м. Золотоноша, на Південному березі Криму -7,5 °C у 1920 р. (м. Севастополь). Абсолютний максимум температури 35,3 °C спостерігався у 1952 р. в м. Клепиніне. В жовтні по всій території України виникають заморозки найраніше вони починаються в долинах Українських Карпат (в кінці вересня), на півночі та вцентрі заморозки бувають на початку жовтня, на півдні відмічаються в другій декаді, на узбережжі морів — наприкінці жовтня і на початку листопада. Середня кількість опадів становить на півдні 24-27 мм, на решті території України 32-38 мм, в західних областях та на Закарпатті 43-56 мм.

Християнські свята в жовтніРедагувати

 
Покрова Пресвятої Богородиці. Козацька ікона

Свята та пам'ятні дніРедагувати

Рухомі
Усталені
 
Жовтень. Картина Вінслова Гомера

Планети в жовтніРедагувати

  • Меркурій не видно практично вподовж всього місяця, і тільки в останні дні він починає з'являтися перед світанком. Його можна спостерігати в південно-східній частині неба. Тривалість видимості стрімко збільшується з кількох до 45 хвилин. Блиск планети зростає від + 3.4 зоряної величини до + 1.2.
  • Венеру можна спостерігати в другій половині ночі, перед світанком у східній частині небосхилу як зорю — 4.5 зоряної величини. Тривалість видимості на початку місяця становить 3 години 15 хвилин. До кінця місяця вона збільшиться на 30 хвилин.
  • Марс сходить як зірка — 0.3 зоряної величини на північному сході. На початку місяці схід о 22 годині 10 хвилин, а 27 жовтня — близько 21-ої години. Планету видно протягом всієї ночі до світанку. 30 жовтня вона перебуває південніше Місяця на 1,8°.
  • Юпітер можна спостерігати у південно-західній частині неба після настання темряви як зорю — 1.9 зоряної величини. Тривалість видимості планети триває близько 2 годин, до кінця місяця вона скорочується до півтори години.
  • Сатурн сходить перед світанком на північному сході: на початку місяця о 3 годині 45 хвилин, а 28 жовтня — о 2 годині 12 хвилин. Блиск планети становить + 0.8 зоряної величини.

Див. такожРедагувати


ПосиланняРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Паздерник // Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 87.
  2. Етимологічний словник української мови: В 7 т. / АН УРСР. Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні; Редкол. О. С. Мельничук (головний ред.) та ін. — Т. 4: Н — П / Уклад.: Р. В. Болдирєв та ін.; Ред. тому: В. Т. Коломієць, В. Г. Скляренко. — 2003. — 656 с. ISBN 966-00-0590-3.
  3. Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко: в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 1, ст. 488.