Золотоноша

місто в Черкаській області (Україна)

Золотоно́ша — місто обласного підпорядкування, районний центр Золотоніського району Черкаської області. Золотоніській міськраді підпорядкована Згарська сільська рада із селом Згар, та два селища: Гришківка та Ярки. Золотоноша - місто чорнобривців та велосипедистів.

Золотоноша
Coat of Arms of Zolotonosha.svg Flag of Zolotonosha.svg
Герб Золотоноші Прапор Золотоноші
Міська рада Золотоноші.jpg
Будівля колишньої Земської управи (нині - Золотоніська РДА)
Основні дані
Країна Україна Україна
Регіон Черкаська область
Район Золотоніська міська рада
Код КОАТУУ 7110400000
Засноване 1576
Статус міста з 1781 року
Населення 28 259 (01.01.2017)[1]
 - повне 28 259 (01.01.2017)[1]
Площа 21,65 км²
Поштові індекси 19700 — 19702[2]
Телефонний код +380-4737
Координати 49°40′08″ пн. ш. 32°02′51″ сх. д. / 49.66889° пн. ш. 32.04750° сх. д. / 49.66889; 32.04750Координати: 49°40′08″ пн. ш. 32°02′51″ сх. д. / 49.66889° пн. ш. 32.04750° сх. д. / 49.66889; 32.04750
Висота над рівнем моря 99 м
Водойма р. Золотоношка
Міста-побратими Flag of Ukraine.svg Авдіївка, Україна
День міста 23 вересня
Відстань
Найближча залізнична станція Золотоноша I
До обл./респ. центру
 - фізична 25 км
 - залізницею 30 км
 - автошляхами 36 км
До Києва
 - фізична 136 км
Міська влада
Адреса м. Золотоноша, Садовий проїзд, 8
Веб-сторінка http://zolo.gov.ua/
Міський голова Войцехівський Віталій Олександрович

CMNS: Золотоноша на Вікісховищі

Карта
Золотоноша. Карта розташування: Україна
Золотоноша
Золотоноша
Золотоноша. Карта розташування: Черкаська область
Золотоноша
Золотоноша

Місто розташоване на річці Золотоношка, притоці Дніпра, за 30 км від обласного центру — міста Черкас, на перехресті автомагістралей КиївКременчук та ЧеркасиШрамківка і на залізничній лінії БахмачОдеса. Населення — 28,3 тисяч (2015) чоловік.

Будівля земської управи. Нині — Золотоніська РДА

Походження назвиРедагувати

 
Заболочена місцевість на південній околиці міста

Назва «Золотоноша» викликала цілий цикл «золотих» легенд;

Згідно з однією з них, у другій чверті XVII століття Золотоноша була замком Яреми Вишневецького і збірним місцем податків, сплачуваних з його величезного феоду — так званої «Вишневеччини». Зосередження в місті податків — золотих грошей — нібито й дало привід назвати його Золотоношею, тобто «золотою ношею». Проте, як свідчать писемні згадки, таке твердження хибне, бо Вишневецький прибув на Лівобережжя на початку 30-х років XVII століття, а назва міста з коренем «золото» з'явилася за 60 років до того.

За другою легендою, черкаські козаки придбане «вогнем і мечем» золото складали в напівпрохідних, болотяних заводях річки Золотоноші.

Третя легенда пов'язує назву міста з подіями часів монголо-татарського іга. Татарська флотилія, навантажена даниною, зібраною з підвладного люду, поверталася до Криму. Здійнялась буря, і хвилі ринули на чужинців. Вода поглинула і човни і скарби. Коли ж стихія вгамувалася, хвилі почали прибивати до берега золоті речі. Це сталося на місці виникнення Золотоноші. Відтак, кажуть, річку назвали Золотоношею, а згодом і місто одержало цю ж назву.

На думку ж науковців, своєю назвою річка завдячує природним особливостям: дно Золотоношки, покрите піщаними наносами, сяяло, як золото, від домішків слюди золотавого кольору. Отже, найвірогіднішим є твердження про те, що місто отримало свою назву не від тих скарбів, що проходили через нього, а від блискучих розливів місцевої річки.

ІсторіяРедагувати

На території та на околицях Золотоноші знайдено кам'яні знаряддя праці доби бронзи, могильник зарубинецької культури та поселення черняхівських культур, а також городище періоду Київської Русі.[3] У XVI столітті Золотоноша була спалена татарами. У 1905 році, під час революції 1905-1907 років, в Золотоноші (одному з двох міст в Україні) виходило друком періодичне видання українською мовою — часопис «Хлібороб».

НаселенняРедагувати

Статистичні дані за кількістю населення міста в різні роки:

Демографічні зміни
1910 1979 1989 2001 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012
13 800 28 579 30 715 28 793 25 509 28 488 28 611 28 516 28 591 28 463 28 464 29 500

За даними Всеукраїнського Перепису Населення України 2001 року, українська мова є рідною для 92,57 % жителів Золотоноші.

ЕкономікаРедагувати

 
Стара будівля лікеро-горілчаного заводу «Златогор», 1896 рік побудови

Економіка міста представлена такими галузями матеріального виробництва: промисловість, будівництво, транспорт, торгівля і громадське харчування, житлово-комунальне господарство, а також нематеріальною сферою: побутове обслуговування населення, охорона здоров'я, фізкультура і спорт, соціальне забезпечення та інші.

Основу промислового виробництва в місті складає харчова промисловість — 76,96 %, до складу якої входять: "Золотоніський лікеро-горілчаний завод «Златогор», ЗАТ «Золотоніський маслоробний комбінат», ВАТ «Золотоношам'ясо», ПП «Сільвер Фуд», підприємство «Універсал», ДП «Роял Фрут Гарден — Іст». На легку промисловість припадає 1,55 %, на машинобудування — 6,96 %, на парфумерно-косметичне виробництво — 2,84 %. Також у 2012 році запрацювало нове підприємство з закордонними інвестиціями «УкрФес».

ОсвітаРедагувати

У місті функціонує стала мережа освітніх закладів, яка нараховує 18 навчальних закладів. Працює 7 дошкільних закладів комунальної власності, професійний ліцей, золотоніський технікум ветеринарної медицини Білоцерківського національного аграрного університету.

КультураРедагувати

Відділ культури виконавчого комітету Золотоніської міської ради було утворено в січні 1993 року.

Заклади культуриРедагувати

До складу відділу культури і туризму Золотоніської міської ради входять такі структурні підрозділи-культурні заклади[4]:

 
Золотоніська бібліотека для дітей
  • міський будинок культури (вул. Садовий Проїзд,4);
  • дитяча музична школа (вул. Шевченка, 167);
  • краєзнавчий музей імені М. Ф. Пономаренка (вул. Черкаська, 20);
  • картинна галерея, де виставлено картини художників-аматорів Золотоноші (вул. Незалежності)[5];
  • міська бібліотечна система, до складу якої входять міські бібліотеки № 1 (вул. Шепелівська, 14-Д) і № 2 (вул. Шевченка,18). В середньому за рік обидві бібліотеки обслуговують близько 1 500 відвідувачів, а середня книговидача становить близько 24 тисяч книг (2-а пол. 2010-х);
  • центр дозвілля молоді;
  • міський клуб (мікрорайон Гришківка).

Пам'яткиРедагувати

Історико-архітектурними пам'ятками Золотоноші є:

Міська природна пам'ятка:

  • Вітове — загальнозоологічний заказник місцевого значення.

Культурні подіїРедагувати

  • Фестиваль чорнобривців — проходить у кінці серпня або на початку вересня. У програмі фестивалю – парад вишиванок, «Караоке на фонтані», пиріг з фруктовою начинкою, виставка робіт майстрів ужиткового мистецтва, салон краси на тротуарі, фотозони, гала-концерт переможців пісенного фестивалю та зірок української сцени, виставка-продаж продукції місцевих товаровиробників, виїзна торгівля закладів громадського харчування, запашна козацька каша.
  • Фестиваль патріотичної пісні «Героям слава!» — проводиться у рамках Фестивалю чорнобривців. Учасниками можуть стати діти та молодь віком до 18 років. У журі — народні та заслужені артисти країни: Анатолій Гнатюк, Ніна Мирвода, Юрій Васильківський, Астрая, Богдан Гнатюк.[5]

РелігіяРедагувати

У місті функціонує три громади УПЦ МП: Свято-Успенська, Свято-Троїцька та Благовіщенська, що входять до складу Черкасько-Канівської єпархії. Також є Українська Греко-Католицька громада Зіслання Святого Духа, яка належить до Черкаського протопресвітерства Київської архієпархії УГКЦ[6]. Від листопада 2017 року діє храм ПЦУ на честь святителя Луки Кримського[7].

Відомі людиРедагувати

НародилисяРедагувати

Пов'язані з містомРедагувати

Засоби масової інформаціїРедагувати

Інтернет-виданняРедагувати

Золотоноша.City — міське інтернет-видання, запущене у серпні 2019 року колективом газети "Златокрай" та Агенцією розвитку локальних медіа "Або".[9]

ГалереяРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2017 року (PDF(zip))
  2. Поштові індекси на Zipcode
  3. Археологічні пам'ятки Української РСР, т.4, Київ, 1952, стор. 297 — 298.
  4. Культура на [1]
  5. а б Гайда до Золотоноші! Путівник містом чорнобривців, овіяним легендами. Золотоноша.City (ru). Процитовано 2019-12-12. 
  6. Офіційний сайт Київської архієпархії УГКЦ. Архів оригіналу за 2 квітень 2015. Процитовано 9 березень 2015. 
  7. На Черкащині у місті Золотоноша освячено новозбудований храм на честь святителя Луки Кримського
  8. Черкаська обласна НСПУ. Золотоніський район[недоступне посилання з червень 2019]
  9. Золотоноша City: хто ми і навіщо робимо цей сайт. Золотоноша.City (ru). Процитовано 2019-12-12. 

Джерела та літератураРедагувати

ЛітератураРедагувати

ПосиланняРедагувати