Золотоноша

місто в Черкаській області (Україна)

Золотоно́ша — місто обласного підпорядкування, районний центр Золотоніського району Черкаської області. Центр Золотоніської міської громади. Золотоноша — місто, де збереглася архітектура кінця 19-го, початку 20-го століття. Нині входить в п'ятірку найцікавіших міст Черкащини.[3]

Золотоноша
Герб Золотоноші Прапор Золотоноші
Будівля колишньої Земської управи (нині - Золотоніська РДА)
Основні дані
Країна Україна Україна
Регіон Черкаська область
Район Золотоніський район
Громада Золотоніська міська громада
Засноване 1576
Статус міста від 1781 року
Населення 27 206 (01.01.2022)[1]
 - повне 27 206 (01.01.2022)[1]
Площа 21,65 км²
Поштові індекси 19700 — 19702[2]
Телефонний код +380-4737
Координати 49°40′08″ пн. ш. 32°02′51″ сх. д. / 49.66889° пн. ш. 32.04750° сх. д. / 49.66889; 32.04750Координати: 49°40′08″ пн. ш. 32°02′51″ сх. д. / 49.66889° пн. ш. 32.04750° сх. д. / 49.66889; 32.04750
Висота над рівнем моря 99 м
Водойма р. Золотоношка
Назва мешканців золотоно́сець, золотоно́ска, золотоно́сці
Міста-побратими Авдіївка, Україна
День міста 23 вересня
Відстань
Найближча залізнична станція Золотоноша I
До обл./респ. центру
 - фізична 25 км
 - залізницею 30 км
 - автошляхами 36 км
До Києва
 - фізична 136 км
Міська влада
Адреса м. Золотоноша, Садовий проїзд, 8
Вебсторінка http://zolo.gov.ua/

CMNS: Золотоноша у Вікісховищі

Мапа
Золотоноша. Карта розташування: Україна
Золотоноша
Золотоноша
Золотоноша. Карта розташування: Черкаська область
Золотоноша
Золотоноша
Мапа

Місто розташоване на річці Золотоношка, притоці Дніпра, за 30 км від обласного центру — міста Черкас, на перехресті національних автошляхів Н08 та Н16, і на залізничній лінії БахмачОдеса. Населення — 28,3 тисяч осіб (2015).

Походження назви

ред.
 
Заболочена місцевість на південній околиці міста

Назва «Золотоноша» викликала цілий цикл «золотих» легенд;

Згідно з однією з них, у другій чверті XVII століття Золотоноша була замком Яреми Вишневецького і збірним місцем податків, сплачуваних з його величезного феоду — так званої «Вишневеччини». Зосередження в місті податків — золотих грошей — нібито й дало привід назвати його Золотоношею, тобто «золотою ношею». Проте, як свідчать писемні згадки, таке твердження хибне, бо Вишневецький прибув на Лівобережжя на початку 30-х років XVII століття, а назва міста з коренем «золото» з'явилася за 60 років до того.

За другою легендою, черкаські козаки придбане «вогнем і мечем» золото складали в напівпрохідних, болотяних заводях річки Золотоноші.

Третя легенда пов'язує назву міста з подіями часів монголо-татарського іга. Татарська флотилія, навантажена даниною, зібраною з підвладного люду, поверталася до Криму. Здійнялась буря, і хвилі ринули на чужинців. Вода поглинула і човни і скарби. Коли ж стихія вгамувалася, хвилі почали прибивати до берега золоті речі. Це сталося на місці виникнення Золотоноші. Відтак, кажуть, річку назвали Золотоношею, а згодом і місто одержало цю ж назву.

На думку ж науковців, своєю назвою річка завдячує природним особливостям: дно Золотоношки, покрите піщаними наносами, сяяло, як золото, від домішків слюди золотавого кольору. Отже, найвірогіднішим є твердження про те, що місто отримало свою назву не від тих скарбів, що проходили через нього, а від блискучих розливів місцевої річки.

Історія

ред.

На території та на околицях Золотоноші знайдено кам'яні знаряддя праці доби бронзи, могильник зарубинецької культури та поселення черняхівських культур, а також городище періоду Київської Русі.[4] У XVI столітті Золотоноша була спалена татарами. У 1905 році, під час революції 1905—1907 років, у Золотоноші (як і в Лубнах) виходило друком періодичне видання українською мовою — часопис «Хлібороб».

Населення

ред.

Чисельність

ред.

Статистичні дані за кількістю населення міста в різні роки:

Демографічні зміни
1910 1979 1989 2001 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012
13 800 28 579 30 715 28 793 25 509 28 488 28 611 28 516 28 591 28 463 28 464 29 500

Національний склад

ред.

Розподіл населення за національністю за даними перепису 2001 року[5]:

Національність Відсоток
українці 91,78%
росіяни 6,23%
вірмени 0,39%
роми 0,37%
білоруси 0,30%
молдовани 0,14%
євреї 0,13%
інші/не вказали 0,66%

Мовний склад

ред.

Рідна мова населення за даними перепису 2001 року[6]:

Мова Чисельність, осіб Відсоток
Українська 26 267 92,57%
Російська 1 846 6,51%
Вірменська 76 0,27%
Ромська 62 0,22%
Білоруська 28 0,10%
Румунська 19 0,07%
Інші/Не вказали 77 0,26%
Разом 28 375 100%

Економіка

ред.
 
Стара будівля лікеро-горілчаного заводу «Златогор», 1896 рік побудови

Економіка міста представлена такими галузями матеріального виробництва: промисловість, будівництво, транспорт, торгівля і громадське харчування, житлово-комунальне господарство, а також нематеріальною сферою: побутове обслуговування населення, охорона здоров'я, фізкультура і спорт, соціальне забезпечення та інші.

Основу промислового виробництва в місті складає харчова промисловість — 76,96 %, до складу якої входять: "Золотоніський лікеро-горілчаний завод «Златогор», ЗАТ «Золотоніський маслоробний комбінат», ВАТ «Золотоношам'ясо», ПП «Сільвер Фуд», підприємство «Універсал», ДП «Роял Фрут Гарден — Іст». На легку промисловість припадає 1,55 %, на машинобудування — 6,96 %, на парфумерно-косметичне виробництво — 2,84 %. Також у 2011 році запрацювало нове підприємство з закордонними інвестиціями «УкрФес».

Освіта

ред.

У різні часи в місті працювали Золотоніська жіноча гімназія, Золотоніська сільськогосподарська школа, Золотоніська чоловіча гімназія, Золотоніське повітове училище. [7]

У місті функціонує стала мережа освітніх закладів, яка нараховує 18 навчальних закладів. Працює 7 дошкільних закладів комунальної власності, професійний ліцей, золотоніський технікум ветеринарної медицини Білоцерківського національного аграрного університету.

Освітні заклади

ред.
  • Золотоніська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат (вул. Обухова,39)
  • Комунальний заклад „Золотоніська загальноосвітня санаторна школа ЧОР” (вул.Паркова, 2)
  • Золотоніська загальноосвітня школа I-III ступенів № 6 (вул.Благовіщенська, 96А)
  • Золотоніська загальноосвітня школа I-III ступенів № 3 (вул. Гоголя, 7)
  • Золотоніська спеціалізована школа №2 інформаційних технологій (вул. Миколаївська, 5)
  • Золотоніська школа №1 з поглибленим вивченням економіки та права (вул. Черкаська, 12)
  • Золотоніська гімназія імені Семена Скляренка (вул. Черкаська, 54)
  • Дитячий садок "Берізка" (вул. Новоселівська, 38)
  • Дитячий садок "Веселка" (вул. Шепелівська, 2г)
  • Дитячий садок "Калинка" (вул. Соборна, 40)
  • Дитячий садок "Ромашка" (вул. Незалежності, 75)
  • Дитячий садок "Сонечко" (вул. Благовіщенська, 17)
  • Дитячий садок "Струмочок" (вул. Євгена Півня, 18)
  • Дитячий садок "Ялинка" (вул. Шевченка, 185)
  • Технічна школа УкрЗалізниці (вул. Черкаська, 14)
  • Технікум ветеринарної медицини (вул. Садовий проїзд, 1)
  • Профеційний ліцей (вул. Шевченка, 33)
  • Черкаський навчальний центр (вул. Обухова, 48б)
  • Міжшкільний навчально-виробничий комбінат (вул. Садовий проїзд, 10)
  • Дитячо-юнацька спортивна школа (вул. Черкаська, 5)
  • Музична школа (вул. Шевченка, 169)
  • Будинок школяра (вул. Садовий проїзд, 10)

Культура

ред.
 
Поштова марка Укрпошти, 2020

Відділ культури виконавчого комітету Золотоніської міської ради було утворено в січні 1993 року.

Заклади культури

ред.

До складу відділу культури і туризму Золотоніської міської ради входять такі структурні підрозділи-культурні заклади[8]:

 
Золотоніська бібліотека для дітей
  • міський будинок культури (вул. Садовий Проїзд,4);
  • дитяча музична школа (вул. Шевченка, 167);
  • краєзнавчий музей імені М. Ф. Пономаренка (вул. Черкаська, 20);
  • картинна галерея, де виставлено картини художників-аматорів Золотоноші (вул. Незалежності)[9];
  • міська бібліотечна система, до складу якої входять міські бібліотеки № 1 (вул. Шепелівська, 14-Д) і № 2 (вул. Шевченка,18). В середньому за рік обидві бібліотеки обслуговують близько 1 500 відвідувачів, а середня книговидача становить близько 24 тисяч книг (2-а пол. 2010-х);
  • центр дозвілля молоді;
  • міський клуб (мікрорайон Гришківка).

Пам'ятки

ред.

Історико-архітектурними пам'ятками Золотоноші є:

Об'єкти природно-заповідного фонду:

Культурні події

ред.
  • Фестиваль чорнобривців — проходить у кінці серпня або на початку вересня. У програмі фестивалю — парад вишиванок, «Караоке на фонтані», пиріг з фруктовою начинкою, виставка робіт майстрів ужиткового мистецтва, салон краси на тротуарі, фотозони, гала-концерт переможців пісенного фестивалю та зірок української сцени, виставка-продаж продукції місцевих товаровиробників, виїзна торгівля закладів громадського харчування, запашна козацька каша.
  • Фестиваль патріотичної пісні «Героям слава!» — проводиться у рамках Фестивалю чорнобривців. Учасниками можуть стати діти та молодь віком до 18 років. У журі — народні та заслужені артисти країни: Анатолій Гнатюк, Ніна Мирвода, Юрій Васильківський, Астрая, Богдан Гнатюк.[9]

Релігія

ред.

У місті функціонує три громади УПЦ МП: Свято-Успенська, Свято-Троїцька та Благовіщенська, що входять до складу Черкасько-Канівської єпархії. Також є Українська Греко-Католицька громада Зіслання Святого Духа, яка належить до Черкаського протопресвітерства Київської архієпархії УГКЦ[10]. Від листопада 2017 року діє храм ПЦУ на честь святителя Луки Кримського[11].

Відомі люди

ред.

Народилися

ред.

Пов'язані з містом

ред.

Засоби масової інформації

ред.

Інтернет-видання

ред.

Золотоноша.City [13] — міське інтернет-видання, запущене у серпні 2019 року колективом газети «Златокрай» та Агенцією розвитку локальних медіа «Або».[14]

Галерея

ред.

Примітки

ред.
  1. Чисельність населення
  2. Поштові індекси на Zipcode. Архів оригіналу за 7 жовтня 2007. Процитовано 27 травня 2007.
  3. Історія навчальних закладів Золотоноші, де виховували видатних митців та науковців - poltava.one (укр.). 20 липня 2022. Процитовано 21 липня 2022.
  4. Археологічні пам'ятки Української РСР, т.4, Київ, 1952, стор. 297 — 298.
  5. Національний склад міст України за переписом 2001 року — datatowel.in.ua
  6. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  7. Історія навчальних закладів Золотоноші, де виховували видатних митців та науковців - poltava.one (укр.). 20 липня 2022. Процитовано 25 липня 2022.
  8. Культура [Архівовано 20 липня 2018 у Wayback Machine.] на [1] [Архівовано 9 серпня 2013 у Wayback Machine.]
  9. а б Гайда до Золотоноші! Путівник містом чорнобривців, овіяним легендами. Золотоноша.City (рос.). Архів оригіналу за 12 грудня 2019. Процитовано 12 грудня 2019.
  10. Офіційний сайт Київської архієпархії УГКЦ. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 9 березня 2015.
  11. На Черкащині у місті Золотоноша освячено новозбудований храм на честь святителя Луки Кримського. Архів оригіналу за 22 січня 2018. Процитовано 21 січня 2018.
  12. Черкаська обласна НСПУ. Золотоніський район[недоступне посилання з червня 2019]
  13. Архівована копія. Архів оригіналу за 12 грудня 2019. Процитовано 12 грудня 2019.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  14. Золотоноша City: хто ми і навіщо робимо цей сайт. Золотоноша.City (рос.). Архів оригіналу за 12 грудня 2019. Процитовано 12 грудня 2019.

Джерела та література

ред.

Література

ред.

Посилання

ред.