Золотоніський краєзнавчий музей імені М. Ф. Пономаренка

Золотоніський краєзнавчий музей імені М. Ф. Пономаренка
	49°40′01″ пн. ш. 32°02′15″ сх. д. / 49.667085004023483918° пн. ш. 32.03763945461718521° сх. д.Координати: 49°40′01″ пн. ш. 32°02′15″ сх. д. / 49.667085004023483918° пн. ш. 32.03763945461718521° сх. д.
Тип	музей
Країна	Україна
Розташування	Золотоноша, Черкаська область, Україна
Адреса	вул. Черкаська, 20
Засновано	1960
Фонд	бл. 14 тисяч одиниць зберігання
Директор	Ямборська В.М.
	Золотоніський краєзнавчий музей імені М. Ф. Пономаренка (Україна)

Золотоніський краєзнавчий музей імені М. Ф. Пономаренка — краєзнавчий музей у місті Золотоноші Черкаської області, культурно-просвітницький осередок міста і району.

Загальні дані ред.

Золотоніський краєзнавчий музей імені М. Ф. Пономаренка розташований за адресою:

вулиця Черкаська, будинок 20, м. Золотоноша (Черкаська область) — 19700^[1].

Директор музейного закладу — Ямборська Віта Миколаївна.

З історії музею ред.

Біографічний куточок засновника музею М.Ф. Пономаренка

Краєзнавчий музей у Золотоноші засновано 1960 року на громадських засадах. Засновником і першим незмінним напротязі 18 років керівником музейного закладу був М. Ф. Пономаренко (1920—2010).

Вже за Незалежності, починаючи з 1992 музей дістав сучасну назву — Золотоніський краєзнавчий музей.

На початку 2010 року Золотоніському краєзнавчому музею було присвоєно ім'я видатного земляка, краєзнавця та першого директора музею М. Ф. Пономаренка^[2].

У 2000-х за тривалого директорства (1991—2017) Кулик Валентини Василівни музейний заклад був підпорядкований Золотоніській міській раді, отже мав комунальну форму власності, нині (2018) — державний музей. Від 2018 року директоркою музею є В. М. Ямборська.

Експозиція, фонди й діяльність ред.

У Золотоніському краєзнавчому музеї імені М. Ф. Пономаренка діє 5 кімнат з різними експозиціями, шоста готується. Найпершою відкрилася кімната бойової слави «Спадщина». Також діють зали природнича, історична, присвячена культурному розвитку Золотоноші й Золотоніського району, етнографічна тощо. У останній, зокрема, створено експозицію, що відтворює давню селянську хату. Етнографічна колекція музею, зокрема, демонструє зв'язки Золотоніщини з історичною Полтавщиною. Тут є справжня піч (знайшли майстра, що склав за 2,5 тис. грн. спонсорських грошей), на печі — колиска, на бильцях датована 1937 роком, а глечикам і макітрам, вочевидь, за сотню років^[3].

Нині у музеї зберігаються 8 357 одиниць зберігання основного і 5 675 допоміжного фондів. Серед унікальних музейних експонатів — Священне Євангеліє (1771), Мінея загальна (1774), Священне Євангеліє (1801), Мінея (1904; усі — Київ). У природничому відділі музею зберігаються кам’яні зернотертки та зуби мамонта, в історичному — козацькі люльки і гарматні ядра, предмети побуту; експонати, пов’язані з життям і діяльністю Т. Шевченка, М. Максимовича, Г. Сковороди, І. Котляревського, видатних уродженців Золотоніщини; діє біографічний куточок засновника закладу, ім'я якого віно носить, — М.Ф. Пономаренка; фотокартки, документи, спогади очевидців голодомору 1932–33 років, учасників ІІ-ї світової війни, ліквідаторів аварії на ЧАЕС, твори художників В. Дрючила, А. Швидкого, І. Шиша.

Музейний заклад здійснює активну участь в організації виставок з нагоди визначних дат і подій. Його працівники проводять зустрічі з відомими земляками, музейні уроки. Серед екскурсій – «Культура і побут нашого краю», «Рідне місто моє», «У ріднім краї цвітуть рушники», «Перші поселення на території краю», «Моя земля — земля моїх батьків», «Художники нашого краю», «Рідкісні рослини і заповідники Черкащини», «Видатні люди Золотоніщини 19 ст.», «Легенди про виникнення нашого міста», «Шевченко–художник», «Визволення Золотоніщини від нацистських загарбників», «Шевченко і наш край»^[4].

Галерея (жовтень 2010 року) ред.


У природничій залі музею	В залі, присвяченій історії Золотоніщини	З етнографічної колекції музею	Друга Світова війна в музеї