1904
Прекрасна епоха • Промислова революція • Колоніальні імперії • Національно-визвольні рухи • Робітничий рух
| Рік: | |
|---|---|
| Десятиліття: | |
| Століття: | |
| Тисячоліття: |
| Григоріанський | 1904 MCMIV |
| Ab urbe condita | 2657 |
| Ассирійський | 6654 |
| Календар бахаї | 60–61 |
| Бенгальський | 1311 |
| Берберський | 2854 |
| Бірманський | 1266 |
| Буддистський | 2448 |
| Візантійський | 7412–7413 |
| Вірменський | 1353 ԹՎ ՌՅԾԳ |
| Голоценовий | 11904 |
| Ефіопський | 1896–1897 |
| Єврейський | 5664–5665 |
| Індуські календарі | |
| - Вікрам самват | 1960–1961 |
| - Шака самват | 1825–1826 |
| - Калі Юґа | 5004–5005 |
| Іранський | 1282–1283 |
| Ісламський | 1321–1322 |
| Китайський | 癸卯年 (водяний кролик) 4601 або 4394 — до — 甲辰年 (деревяний дракон) 4602 або 4395 |
| Коптський | 1620–1621 |
| Корейський | 4237 |
| Тайванський | 8 до РК 民前8年 |
| Тайський сонячний | 2446–2447 |
| Юліанський | Григоріанський мінус 13 д. |
| Яванський | 1833–1834 |
| Японський | Мейдзі 37 (明治３７年) |
Геополітична ситуація
ред.У Російській імперії царює імператор Микола II (до 1917). Росії належить більша частина України, значна частина Польщі, Бессарабія, Закавказзя, Фінляндія, Бухарське ханство, Хівинське ханство. Україну розділено між двома державами — Королівство Галичини та Володимирії належить Австро-Угорщині, Правобережжя, Лівобережжя та Крим — Російській імперії.
В Османській імперії править султан Абдул-Гамід II (до 1909). Під владою османів перебувають Близький Схід, Середземноморське узбережжя Північної Африки частина Балкан, автономна Болгарія.
В Австро-Угорщині володарює Франц-Йосиф I (до 1916). Імперія охоплює, крім австрійських та угорських земель, Хорватію, Трансильванію, Богемію та Галичину. В Німецькій імперії править Вільгельм II (до 1918). Імперія має колонії в Африці та в Тихому океані.
Третя французька республіка має колонії в Алжирі, Карибському басейні, Південній Америці в Індокитаї. Королівство Іспанія очолює Альфонс XIII (до 1931). У Португалії править Карлуш I (до 1908). Португалія має володіння в Африці, Індії, Індійському океані й Індонезії.
У Великій Британії править Едуард VII (до 1910). Британська імперія має колонії в Північній Америці, на Карибах, в Африці, в Тихоокеанії та в Індостані. Королівство Нідерланди очолює королева Вільгельміна (до 1948). Король Данії та Норвегії — Кристіан IX (до 1906), Оскар II сидить на шведському троні (до 1907), на троні Королівства Італія сидить Віктор-Емануїл III (до 1943).
Посаду президента США утримує за собою Теодор Рузвельт. Територію на півночі північноамериканського континенту займає Канадська конфедерація (домініон Великої Британії), територія на півдні континенту належить Мексиці.
В Ірані при владі Каджари. Владу над Індостаном та Бірмою утримує Британська корона, над В'єтнамом, Лаосом і Камбоджею — Франція. У Сіамі править династія Чакрі. У Китаї володарює Династія Цін. У Японії триває період Мейдзі. Корейський півострів займає Корейська імперія.
Події
ред.В Україні
ред.- 22 січня у Запоріжжі відкрилася універсальна наукова бібліотека.
- 8 липня почався Бориславський страйк.
- Введено в експлуатацію другу ділянку лінії Катерининської залізниці (Кривий Ріг — Олександрівськ — Царекостянтинівка).
- У Станіславові споруджено пасаж Гартенбергів.
- Леся Українка написала п'єсу «На руїнах».
У світовій політиці
ред.- 12 січня у німецькій Південно-Західній Африці спалахнуло повстання гереро.
- 8 лютого нападом японців на Порт-Артур почалася Російсько-японська війна.
- 31 березня відбулася перша битва британської експедиції до Тибету, в якій британці здобули перемогу.
- 8 квітня Велика Британія та Франція уклали Сердечну угоду.
- 27 квітня в Австралії уперше в світі до влади прийшли лейбористи.
- 16 червня фінський націоналіст Ейґен Шауман застрелив генерал-губернатора Фінляндії Миколу Бобркова.
- 3 серпня британці захопили Лхасу.
- 11 серпня німці виграли битву біля Ватербергу, вирішальну для придушення повстання гереро.
- 8 листопада на президентських виборах у США Теодора Рузвельта переобрано на другий термін.
У суспільному житті
ред.- У Сент-Луїсі (Міссурі, США) відбулася Всесвітня виставка, до програми якої входили треті Олімпійські ігри.
- Встановлено сигнал лиха CQD.
- Гелфорд Джон Маккіндер сформулював теорію Гартленду.
- Роджер Кейсмент опублікував звіт про бельгійські жорстокості в Конго.
- Алістер Кроулі написав «Книгу закону», започаткувавши рух телема.
- Почалося спорудження Панамського каналу.
- Чарльз Роллс та Генрі Ройс домовились про спільне виробництво автомобілів роллс-ройс.
- У Новій Зеландії взято під охорону дельфіна Пелоруса Джека.
- Відкрилася перша лінія Нью-Йоркського метрополітену
- з фізики — Джон Вільям Стретт (Лорд Рейлі) «За дослідження густини найпоширеніших газів і за відкриття аргону в ході цих досліджень»
- з хімії — Вільям Рамзай, «На знак визнання відкриття їм в атмосфері різних інертних газів і визначення їх місця в періодичній системі»
- з медицини та фізіології — Павлов Іван Петрович, «На знак визнання праць з фізіології травлення…»
- з літератури — Фредерик Містраль «За свіжість і оригінальність поетичних творів…», та Хосе Ечеґарай-і-Ейсаґірре «За численні заслуги у відродженні традицій іспанської драми»
- премія миру — Інститут міжнародного права
У науці
ред.- Йоганнес Франц Гартман відкрив існування міжзоряного газу.
- Джон Амброуз Флемінг запатентував використання діода в радіо.
- Анрі Пуанкаре побудував сферу Пуанкаре, що дозволило йому сформулювати гіпотезу свого імені.
- Ернст Цермело сформулював аксіому вибору.
- Джозеф Джон Томсон запропонував модель атома, яка отримала назву модель сливового пудинга.
У мистецтві
ред.- Джозеф Конрад опублікував роман «Ностромо».
- Побачив світ роман Джека Лондона «Морський вовк».
- Френк Баум видав книгу «Дивовижна країна Оз», другу в циклі.
- Відбулася прем'єра п'єси Джеймса Баррі про Пітера Пена, на основі якої незабаром буде написано книгу.
- Прем'єра опери Джакомо Пуччіні «Мадам Баттерфляй» зазнала фіаско, але перероблена версія з Соломією Крушельницькою була тріумфом.
- Завершилося спорудження музею Боде в Берліні.
У спорті
ред.- 21 травня у Парижі засновано Міжнародну федерацію футболу Асоціації (ФІФА).
- В американському місті Сент-Луїс відбулися треті Олімпійські ігри.
- Засновано футбольні клуби Бенфіка (Лісабон) у Португалії, Ботафогу (Ріо-де-Жанейро) у Бразилії, Гетеборг у Швеції, Лідс Сіті в Англії, Шальке 04 у Німеччині.
Аварії й катастрофи
ред.- 31 березня — російський ескадрений броненосець «Петропавловськ» затонув біля Порт-Артура після підриву на мінній банці і детонації боєзапасу, загинуло 650 людей.
- 15 травня — японський крейсер «Йосіно» (Yoshino) перекинувся і затонув після зіткнення з крейсером «Касуґа» (Kasuga), загинуло 329 людей.
- 15 червня — американський пароплав «Генерал Слокум» (General Slocum) з 1388 пасажирами, переважно іммігрантами німецького походження, на борту згорів на Іст-Рівер в Нью-Йорку, США; Загинуло 1021 людей.
- 28 червня — данський пароплав «Нордж» (SS Norge) зазнав аварії на рифах Роколл, Шотландія. Загинуло 620 людей.
Народились
ред.Дивись також Категорія:Народились 1904
- 1 січня — Адамцевич Євген Олександрович, Український кобзар, віртуозний виконавець українських народних історичних пісень, автор Запорозького маршу (пом. 1972).
- 17 січня (4 січня за старим стилем) — Олесь Іванович Якимович, білоруський письменник радянської доби (пом. 1979).
- 18 січня — Кері Грант, американський актор (пом. 1986).
- 22 січня — Джордж Баланчин, американський хореограф, новатор балету (пом. 1983).
- 27 січня — Довгаль Олександр Михайлович, графік (пом. 1961).
- 30 січня — Комар Антон Пантелеймонович, фізик (пом. 1985).
- 1 лютого — Омеляновський Михайло Еразмович, філософ (пом. 1979).
- 2 лютого — Валерій Павлович Чкалов, російський льотчик-ас (пом. 1938).
- 3 лютого — Гео Коляда(справжнє ім'я Григорій Опанасович), поет (пом. 1941).
- 8 лютого — Іван Георгійович Спаський, український і російський історик-нумізмат, мистецтвознавець, музейник (пом. 1990).
- 8 лютого — Белза Ігор Федорович, історик культури, музикознавець, композитор, педагог (пом. 1994).
- 12 лютого — Мушак Юрій, перекладач, педагог, літературознавець (пом. 1973).
- 13 лютого — Гетьманич Данило Павлович Скоропадський, український політик і громадський діяч (пом. 1957).
- 21 лютого — Олексій Миколайович Косигін, радянський державний діяч (пом. 1980).
- 1 березня — Гленн Міллер, американський композитор, аранжувальник, тромбоніст (пом. 1944).
- 4 березня — Джордж Гамов, американський фізик-теоретик (пом. 1968).
- 4 березня — Нестеренко Олексій Олексійович, економіст, член-кореспондент НАН України (пом. 1997).
- 7 березня — Рейнгард Гейдріх, один з найвисокопоставленіших діячів Третього райху (пом. 1942).
- 19 березня — Марко Миколайович Вороний, український поет з когорти розстріляного відродження (пом. 1937).
- 20 березня — Беррес Фредерік Скіннер, американський психолог (пом. 1990).
- 22 квітня — Роберт Оппенгеймер, американський фізик німецького походження (пом. 1967).
- 6 травня — Харрі Мартінсон, шведський поет і прозаїк, лауреат Нобелівської премії з літератури (пом. 1978).
- 11 травня — Сальвадор Далі, іспанський художник-сюрреаліст (пом. 1989).
- 17 травня — Жан Габен, французький кіноактор (пом. 1976).
- 2 червня — Джонні Вайссмюллер, американський плавець (пом. 1984).
- 6 червня — Тетяна Іванівна Пельтцер, російська акторка театру і кіно (пом. 1992).
- 12 липня — Пабло Неруда, чилійський поет (пом. 1973).
- 14 липня — Айзек Башевіс Зінгер, американський письменник (пом. 1991).
- 28 липня — Павло Олексійович Черенков, радянський фізик, лауреат Нобелівської премії з фізики (пом. 1973).
- 3 серпня — Кліфорд Саймак, американський письменник-фантаст (пом. 1988).
- 7 серпня — Ральф Банч, американський дипломат, лауреат Нобелівської премії миру (пом. 1971).
- 8 серпня — Бірюзов Сергій Семенович, військовий діяч СРСР, Маршал Радянського Союзу, Герой Радянського Союзу, (пом. 1964).
- 8 серпня — Задніпровський Леонід Сергійович, український актор (пом. 1971).
- 18 серпня — Макс Фактор, американський косметолог, засновник парфумерної компанії «Max Factor» (пом. 1938).
- 21 серпня — Каунт Бейсі, американський джазовий піаніст, композитор (пом. 1984).
- 22 серпня — Ден Сяопін, лідер комуністичого Китаю (1973—1997 рр.) (пом. 1997).
- 26 серпня — Крістофер Ішервуд, англійський письменник (пом. 1986).
- 4 вересня — Крістіан-Жак, французький кінорежисер (пом. 1994).
- 14 вересня — П'єтро Джермі, італійський кінорежисер (пом. 1974).
- 29 вересня — Микола Олексійович Островський, російський письменник українського походження (пом. 1936).
- 1 жовтня — Володимир Самійлович Горовиць, американський піаніст-віртуоз українського походження (пом. 1989).
- 2 жовтня — Грем Грін, англійський розвідник, письменник (пом. 1991).
Померли
ред.Див. також Категорія:Померли 1904