Єврейський календар

Назви місяців єврейського календаря на знаках зодіака. Мозаїка візантійського періоду з синагоги Бет-Альфа, Ізраїль.

Євре́йський календа́р належить до місячно-сонячних, тобто кількість календарних днів його місяців визначається згідно з часом обертання Місяця, що дорівнює 29 дням 12 годинам 44 хвилинам і 2,8 секундам), тоді як тривалість року враховує період повного обертання Землі навколо сонця.

Ізраїльський народ вів відлік часу за місяцем, і кожний молодий місяць був початком нового календарного місяця. Тому тривалість одних місяців була 29 днів, інших — 30 днів, а в році було 12 місяців:

Через те, що рік за місяцем відставав від року за сонцем на 11 днів, євреї кожного третього року додавали 13-й місяць (у 30 днів) і називали його Ве-адар, Адар-II або Адар-додатковий.

В юдаїзмі календар відіграє вкрай важливу роль, визначаючи часові границі постів і свят. Кожний ритуальний період розраховується аж до хвилини. Порушення цих границь веде до опоганення законів Тори, покаранням за недотримання яких у часи існування Єрусалимського Храму була смерть.

Місяць єврейського календаря за тривалістю дорівнює 29-30 дням. Високосний рік має на один місяць більше — 13 місяців.

Новий рік починається у вересні.

Сучасний єврейський календар починається з місяця Тішрі.

Зміст

ДеньРедагувати

День у єврейському календарі починається увечері. Обгрунтування знаходиться у Книзі Буття: «.. І був вечір і був ранок — день перший.»[1]. З історії творення виходить також і те, що кожен день також має і надвечір'я (івр. ערב‎ — Erev).

ТижденьРедагувати

Тижневий цикл (івр. שבוע‎) складається із семи днів, що відповідає кількості днів створення світу. Назви днів тижня — прості номери від одного до шести. Шабат — сьомий день тижня. Дні тижня:

  1. Йом Рішон (יום ראשון, Jom Rischon «Перший день», відповідає неділі)
  2. Йом Шені (יום שני, Yom Sheni, «Другий день», понеділок)
  3. Йом Шліші (יום שלישי, Yom Shlishi, «Третій день», вівторок)
  4. Йом Ревіі (יום רביעי, Yom Reviʻi, «Четвертий день», середа)
  5. Йом Хаміші (יום חמישי, Yom Chamish, «П'ятий день», четвер)
  6. Йом Шіші (יום שישי, Yom Shishi, «Шостий день», п'ятниця)
  7. Йом Шабат (שבת, «спокій», субота)

Свята і постиРедагувати

  • Рош-га-Шана — «голова року» — єврейський Новий рік, день, з якого починається суд над всім творінням. У цей день євреї сурмлять у шофар.
  • Йом-Кіпур — День Спокути. У цей день Всевишній остаточно вирішує долю людини на майбутній рік. У цей день вирок підписується. Піст на день Йом Кіпур — найсуворіший і найважливіший піст. У цей день Усевишній простив єврейському народу гріх золотого тельця і з тих пір цей день став Днем Спокути. Йом Кипур називають також «суботою субот». У цей день діють 5 заборон — на їжу і питво (протягом 25 годин), умивання, умащення шкіри, носіння шкіряного взуття і подружню близькість.
  • Суккот — означає «курені». У куренях жили предки єврейського народу по виходу з Єгипту. Сказано в Торі: «у куренях живете сімох днів; кожен житель країни в Ізраїлі повинен жити в курені, щоб знали покоління ваші, що в куренях оселив Я синів Ізраїлю, коли вивів їх із Країни Єгипетської» (Ваікра 23:42,43). Тому протягом усього свята Суккот варто жити в курені, як у будинку: їсти, пити, вивчати Тору, відпочивати, приймати гостей тощо
  • Ханука
  • Шавуот
  • Пурім
  • Песах — як і більшість інших єврейських свят, Песах символізує прямий зв'язок між Всевишнім і єврейським народом. Присвячено свято виходу євреїв із Єгипту, де вони були в рабстві.
  • Лаг-ба-Омер
  • Піст 9 Ава
  • Ту-бі-Шват
  • Гошана Раба
  • Піст Естер
  • Піст 17 тамуза
  • Сліхот
  • Сфірат га-Омер
  • Шміні Ацерет
  • Сімхат Тора
  • Піст 10 тевета

ПоходженняРедагувати

За своїм походженням теперішній календар є найпізнішою версією юдейського календаря і не використовувався у Храмі за часів Христа. У своєму Додатку 3 до Історії єврейського народу за часів Ісуса Христа (History of the Jewish People in the Age of Jesus Christ (Vol. 1, р. 587)) Шурер стверджує, що єврейські імена мають ассирійсько-вавилонське походження; їх аккадіанськими еквівалентами є: ни-са-ан-ну, а-а-ру, сф-ма-ну, ду-у-зу і т. д., звертаючись при цьому до роботи Лендсбургера (Materialen zum Sumerischen Lexicon V (1957), с. 25-26 і далі за текстом): "Найдавнішим послідовним юдейським списком усіх місяців є Мегіллат Тааніт. Він складений в I — на початку II сторіччя н. е. і був процитований в Мішні, складеній близько II сторіччя.

З пізніших авторів заслуговує на увагу лише маловідомий християнин Йосиф, який у своєму Гипомнестікумі (PG cvi, col. 33) має: Нісан, Еяр, Еїоуан, Тамоуз, "Аб, ‘Елоул, ‘Осрі (читайте Тісрі), Марсабан, Часелей, Тебет, Еабат, ‘Адар [Nesan, Eiar, Eiouan, Thamouz, «Ab, ‘Eloul, ‘Osri (read Thisri), Marsaban, Chaseleu, Tebeth, Eabath, ‘Adar]».

Після наведення назв єврейських місяців, Шурер каже: «Єврейські місяці завжди були тим, що і місяці всіх цивілізованих народів, а саме — вони вимірювалися місячними циклами. Оскільки астрономічна тривалість місяця є 29 дні, 12 годин, 44′, 3″, місяці, що складаються з 29 днів, повинні регулярно чергуватися з місяцями, що складаються з 30 днів. Але 12 місячних місяців становлять тільки 354 дні, 8 годин, 48′ 38″, тоді як сонячний рік охоплює 365 днів, 5 годин, 48′ 48″. Різниця між місячним роком, що складається з 12 місяців і сумою днів сонячного року, таким чином, становить 10 днів 21 годин. Щоб компенсувати цю різницю кожний третій рік і іноді — кожний другий треба додавати ще один місяць. Цього закону дотримувалися на самому початку, тобто 3 рази в кожні 8 років додавалося по одному місяцю (в цей період різниця становила 87 днів). 4-річні Грецькі ігри також будувалася на цьому 8-річному циклі (‘октаетерісі'), 4-річний цикл отримувався простим розділенням 8-річного».

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати