Вікіпедія

Шавуот

Шавуо́т[1], Шабуот[2] (івр. שָׁבוּעוֹת), Швуес (їд. שבועות) — свято в юдаїзмі що відзначається 6 сівана за еврейським календарем, на 50 день омеру. Початково одне з паломницьких свят пов'язане зі збором нового врожаю. Починаючи з II ст. до н.е. асоціюється з даруванням євреям Тори на горі Синай при виході з Єгипту. За межами Ерец-Ісраель свято триває два дні. Державне свято та загальний вихідний день у сучасному Ізраїлі.

Шавуот
שבועות
Шавуот שבועות
Шавуот
שבועות
Дата6 (та 7 у диаспорі) сівана
Святкуваннясинагога, сім'я
ТрадиціїМолитва, молочна їжа
Заборона роботи
Пов'язаний зПесах, Ісру Хаґ
CMNS: Шавуот у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Назви

ред.
  וחג שבעת תעשה לך, בכורי קציר חטים  
  …Святкуватимеш свято седмиць - свято первоплоду пшеничних ужинків…
 
  • Хаґ га-Кацир (івр. חג הקציר) — «Свято врожаю».
  וחג הקציר ביכורי מעשיך אשר תזרע בשדה  
  І свято жнив первопло́ду праці твоєї, що сієш на полі.
 
  • Ацерет (івр. עֲצֶרֶת) — «Зупинка», або «Утримання». Така назва з'являється у Талмуді та у працях мудреців ХаЗаЛю. Вона походить від заборони праці у цей день та завершення періоду пов'язаного з Песахом із встановленими для нього обмеженнями, тому що це своєрідне доповнення до Песаху (закінчення Песаху)[3].
  • Йом га-Бікурім (івр. יום הביכורים) — «День перших плодів». Назва вперше з'являється у книзі «Ба-Мітбар» та походить від заповіді приносити жертву до Храму.
  בְיוֹם הַבִּכּוּרִים, בְּהַקְרִיבְכֶם מִנְחָה חֲדָשָׁה לַה', בְּשָׁבֻעֹתֵיכֶם: מִקְרָא קֹדֶשׁ יִהְיֶה לָכֶם, כָּל מְלֶאכֶת עֲבֹדָה - לֹא תַעֲשׂוּ  
  У день первоплодів, коли принесете Господеві нову офіру, на свято седмиць, будуть у вас святі збори; ніякої важкої роботи не виконуватимете
 
  • Зман Матан-Тора (івр. זְמַן מתן תורה) — «Час дарування Тори». Ця назва не з'являється у ТаНаХу, а походить від мудреців, через те що вказано в Писанні що саме в ці дні Вс-вишній дав Мойсею Десять заповідей. Прийнято збиратись громадою в синагозі щоб слухати Декалог івритом та мовою місцезнаходження громади.
  • Йом га-Хамішим (івр. יום החמישים) — «П'ятдесятий день»: Цей день названий так тому, що він завершує 49 днів відліку Омера[he]
  • Йом га-Кагал (івр. יום הַקְּהֵל) — «День зібрання», названий на честь зібрання ізраїльтян під час підготовки до подій на Синаї.
  • Хаґ га-Маім. Ще одна популярна назва — «Свято води»[he] (івр. חג המים), тому що діти та молодь, як правило, ведуть під час нього водні війни, дотримуючись стародавнього звичаю серед північноафриканських євреїв обливати один одного водою на Шавуот. Походженням звичаю є мідраш, згідно з яким Тора керувалася водою[4].

Абревіатура назв свята — ХаКаТ ШиВАА (івр. חקת שבעה) — (חמישים, קציר, תורה, שבועות, ביכורים, עֲצרת, הַקְהֵל).

Закони та звичаї часів Храму

ред.

Наразі єдиною виконуваною заповіддю, що встановлена Торою, є заборона праці у цей день, проте за часів існування єрусалимського храму закон вимагав виконання й інших настанов.

Так Шавуот був другим із трьох паломницьких свят. На Песах, Шавуот та Сукот кожному чоловіку належало здійснити паломництво до Храму.

  Три рази в році вся чоловіча стать буде з'являтися перед лице Господа, Бога твого, у місці, яке Він вибере: у свято Опрісноків, і в свято Тижнів, і в свято Кучок
 

Хлібна жертва та жертва першоплодів

ред.
 
«Сім видів»

За часів існування Єрусалимського Храму в цей день приносилася особлива хлібна жертва — «Два хліби» (івр. שְׁתֵּי הַלֶּחֶם). Обов'язок принести жертву встановлений Торою:

  3 ваших осель принесете два хлі́би колиха́ння, — дві десяті ефи́ пшеничної муки будуть вони, будуть спечені ква́шені, первопло́ди для Господа.
 

Ці дві хлібини спечені із пшениці нового врожаю були квасні на відміну від прісних хлібів що приносилося в жертву в інших випадках. Це символізує завершення періоду від Песаху до Шавуоту — від заборони квасного, до дозволу та прийнятності його як жертви.

Оскільки заборонено випікати хліб у свято, хліби для жертви випікали напередодні, а якщо Шавуот припадав на неділю то у п'ятницю, адже це заборонено і в Шабат.

Жертва «Двох хлібів» була першою із семи жертв першоплодів які приносили починаючи від Шавуоту і до Сукоту за мірою дозрівання плодів. Належало приносити плоди «Семи видів» — семи рослин згаданих у Торі як символи рясноти Землі Ізраїлю

  ...кра́ю пшениці, й ячме́ню, і винограду, і фіґи, і грана́ту, до краю оли́вкового де́рева та меду...
 

Хлібна жертва була суспільною, тобто приносилась від імені всього народу, усі подальші —індивідуальні.

Сучасні звичаї свята

ред.

Одним із сучасних атрибутів свята є звичай вдягатися у білий одяг. Хоч ця традиція не має значного підґрунтя, окрім поширеного у багатьох культурах сприйняття білого кольору як символу чистоти, вона дуже поширена серед сучасних юдеїв[5].

Поширеним є звичай юдеїв Північної Африки святкувати Шавуот як свято води. Джерелом традиції вважають праці Моше бен Маймона Єлібаза — рабина міста Тарудант що жив у XVI ст[6]. Початково звичай існував як традиція обливати водою читача «Азгарот» у синагозі та наречених що мають одружитися цьогоріч. Із переїздом до Ізраїлю евреїв Магрибу звичай зберігся як дитяче свято обливання та ігор з водою[7].

Зелені свята

ред.

Звичай ашкеназьких євреєв прикрашати синагоги та дома зеленими гілками та квітами згадується з XIV ст. та походить від мідрашів за якими гора Синай вкрилася зеленню та квітами під час дарування Тори.

 
«Почуто та зроблено». Символічна ктуба між Богом та народом Ізраїлю

У деяких синагогах прийнято прикрашати гілками біму на зразок весільного шатра. Подібно до нареченої що під хупою отримує ктубу — народ ізраїлю отримав на Синаї Тору.

Проте деякі авторитетні рабини, зокрема Віленський Гаон, вбачаючи в цьому звичаї уподоблення до християнської традиції різдв'яної ялинки постановили що таке прикрашання порушує заповідь не вподобливатись язичникам.

Молоко та мед

ред.

Святкова трапеза в Шавуот традиційно включає молочну їжу. Цей звичай ймовірно виник у Франції в пізньому середньовіччі та поширився серед європейських юдеїв. Перша згадка про нього належить рабину Авіґдору Царфаті, що жив у Франції в 13 ст. Хоча давні сефардські джерела не згадують такий звичай, сьогодні вони дотримуються його рівно, як й східні євреї, які перейняли його у 20 ст. Страви якими ласують на Шавуот це, перш за все, притаманні місцевим кухням різновиди налисників, пирогів та вареників із сирними начинками та інші страви на молочній основі[8]. Залежно від фінансового стану та інших обставин трапеза може бути від багатої до суто символічної.

  Дивна жінка оця Песя. Скрізь вона суне свого носа, їй треба неодмінно знати, чи є в нас молочний обід на свято?

— З приводу чого ви це запитуєте? — питає в неї мама.
— Просто так собі! — каже Песя, піднімає хустку і простягає мамі горщик сметани. Мама відштовхує горщик обома руками.
— Господь з вами, Песю! Що це ви робите? Хто ми такі? Ми ж неабихто, боронь Боже! Ви мене хіба не знаєте?
— Навпаки,— виправдується Песя,— саме тому, що я вас знаю. Корівчина, нівроку, останнім часом поправилась. Є, нівроку, сир і молоко. Я вам позичаю... Ви мені, Бог дасть, повернете...
...Сметана, яку наша сусідка, гладка Песя, позичила нам, стала в пригоді. Я і мій брат Еля відбули молочний обід, вмочаючи вдвох свіжий калач у блюдечко з холодною сметаною.

 

— Шолом-Алейхем, «Хлопчик Мотл»

Єврейська традиція наводить багато пояснень та символічних сенсів молочної їжі у Шавуот.

  • Отримавши Тору юдеї зголосились виконувати вимоги кашруту, як частину з 613 заповідей. Тож повернувшись з Синаю вони не могли їсти м'яса, яке відтепер потребувало особливої підготовки: ритуального забою худоби, ретельного вилучення крові та виконання інших новоотриманих настанов. За оповідями Мішни перші дні юдеї задовільнялись молочною їжею.
  • На думку юдейськіх богословів цар Соломон у «Пісні понад піснями» із медом та молоком ототожнює саме Тору отриману у ці дні
  ... мед і молоко в тебе з язика стікає...
 

Звідси походить, також, звичай пригощати дітей, що починають вивчати Тору, медом, аби сформувати приємні спогади.

  • Подібно, як мати дає молоко своїй дитині, Бог дарував Тору євреям. Молоко виступає, як символ піклування та любові матері до дитини, Бога до євреїв та людства[9].

В сучасному Ізраїлі знаходяться поодинокі активісти, які закликають не захоплюватись надміру дотриманням цієї традиції, активно підтримуваної виробниками молочних продуктів, та вказують на надмірну комерціалізацію цього звичаю [10].

Всенощне вивчення Тори

ред.

Починаючи з 16 ст. поширений звичай у ніч свята вивчати окремі частини Тори та книги мудреців. Збірка молитв та сам процес має назву «Тікун Лель Шавуот» (івр. תיקון ליל שבועות) та вперше згадується у книзі «Зогар»[11]

Цей процес має різні начення та пояснення від простих до містичних:

Сувій Рут

ред.

Перед читанням Тори в ашкеназскіх громадах читають Сувій Рут[12].

Дати свята в найближчі роки

ред.
Рік за юдейським календарем Рік за григоріанським літочисленням Дата
5782 תשפ"ב 2022 5 червня
5783 תשפ"ג 2023 26 травня
5784 תשפ"ד 2024 12 червня
5785 תשפ"ה 2025 2 червня
5786 תשפ"ו 2026 22 травня
5787 תשפ"ז 2027 11 червня
5788 תשפ"ח 2028 31 травня
5789 תשפ"ט 2029 20 травня
5790 תש"צ 2030 7 червня
5791 תשצ"א 2031 28 травня

За еврейським календарем свято починається у вечорі доби напередодні і закінчується у вечорі цього дня, в диаспорі (поза Ерец-Ісраель) Свято відзначають дві доби 6 і 7 сівана.

Шавуот у християнстві

ред.
Докладніше: День Святої Трійці та П'ятидесятниця

Примітки

ред.
  1. ↑ Шавуот // Велика українська енциклопедія : [у 30 т.] / проф. А. М. Киридон (відп. ред.) та ін. — К. : ДНУ «Енциклопедичне видавництво», 2018—2025. — ISBN 978-617-7238-39-2.
  2. ↑ Шабуот // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Теза, 2006.
  3. ↑ Wein, Berel (2005). Shavuos. torah.org.
  4. ↑ Мідраш Пісня над піснями
  5. ↑ עדן רונן (2021). למה אנחנו לובשים בגדים לבנים בשבועות. ישראל היום. (івр.)
  6. ↑ משה בן מימון אלבאז. היכל הקדש. HebrewBooks.
  7. ↑ הרב שמעון ביטון. שפיכת מים בחג השבועות, על מנהג והעלמו (PDF). (івр.)
  8. ↑ https://web.archive.org/web/20110610060653/http://www.jewishaz.com/jewishnews/030530/loopholesside.html
  9. ↑ חג שבועות על פי חכמת הקבלה. kabbalahblog.co.il.
  10. ↑ דרמן, אושי (2020). בוכים על חלב שנשפך: כיצד תאגידי החלב ניכסו לעצמם את חג השבועות. anumuseum.org.il. [Архівовано 2021-11-01 у Wayback Machine.] (івр.)
  11. ↑ Sokolow, Moshe (2012). Sleepless on Shavuot. http://www.jewishideasdaily.com/. {{cite web}}: Зовнішнє посилання в |publisher= (довідка)
  12. ↑ דביר, עמירן (2022). הקשר בין שבועות למגילת רות. kikar.co.il.

Посилання

ред.
  Це незавершена стаття про юдаїзм.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Шавуот&oldid=45416415