День Святої Трійці

одне з головних християнських свят

День Свято́ї Трі́йці, також П'ятдеся́тниця, День Зісла́ння Свято́го Ду́ха, Зеле́на неді́ля (грец. πεντηκοστή [ἡμέρα], pentekostē [hēmera] — «п'ятдесятий день») — одне з головних християнських свят, яке у православ'ї входить до числа дванадесятих свят, а в католицизмі має найвищий статус торжества.

День Святої Трійці
День Святої Трійці
Дуччо ді Буонінсенья, Зіслання Святого Духа (XIV століття)
Інші назви П'ятдесятниця, День Зіслання Святого Духа на апостолів, Зелена неділя
Ким святкується Християни
Тип Релігійний (християнський)
Дата 50-й день після Великодня (точної дати немає)
2020 дата 7 червня
2021 дата 20 червня
2022 дата 12 червня
Святкування Урочиста церковна служба
Пов'язаний з Великдень
CMNS: День Святої Трійці у Вікісховищі

Свою назву свято отримало на честь сходження Святого Духа на апостолів, яке їм обіцяв Ісус Христос перед своїм Вознесінням на небеса. Таким чином це свято позначає з'яву людям Всевишнього в усіх трьох іпостасях як святої Трійці: у вигляді Бога-Отця, у вигляді Бога-Сина і у вигляді Бога-Святого Духа.

Давніша назва — Зелені свята, відображає древній культ рослинності (на Трійцю поширений звичай прикрашати житло зеленню). Пізніша християнська Трійця засвідчує пристосування свята до П'ятдесятниці. До Трійці пристосовані обряди завивання дерев або вінків, «кумлення»[1].

Біблійна основаРедагувати

Сходження Святого Духа на апостолів описано в перших двох частинах книги Дії. Спершу П'ятдесятниця була юдейським святом, що відбувалося на 50-й день після Пасхи (юдейського Песаху), завжди в неділю. Воно було відоме під назвою Шавуот (שָׁבוּעוֹת) та проводилося на честь першого врожаю. З III ст. — також на честь отримання Тори[2].

За книгою Дії, коли в Єрусалим прибуло багато людей на святкування Шавуота, апостоли та Марія перебували в світлиці в будинку на Сіонській горі. З ними також були учні Христа і перші віряни. Несподівано на кожного апостола і на Марію зійшов Дух Божий у вигляді язиків полум'я, завдяки чому вони стали здатні говорити мовами, яких раніше не знали. Через це зчинився галас, який привернув увагу знадвору. Апостол Петро вийшов на ґанок і оголосив, що Дух Божий зійшов на апостолів, тож вони можуть проповідувати вчення Христа для різних народів. Їхні промови переконали кілька тисяч людей прийняти хрещення. З них склалася перша християнська Церква в сенсі спільноти вірян, які стали ділити між собою майно порівно[3].

Першим християнським храмом став будинок на горі Сіон — нині Сіонська світлиця в Єрусалимі, в якій були апостоли і Матір Божа під час сходження Святого Духа[4].

Символізм святаРедагувати

Саме зі сходження Святого Духа на апостолів починається історія існування святої вселенської (кафолічної) апостольської Церкви, від якої ведуть походження всі сучасні християнські громади на Землі. Свято Трійці також позначає завершення земних справ Господа, потрібних для спасіння людства від гріха, позаяк Бог завершив цього дня появу в усіх трьох іпостасях перед людьми. Здатність апостолів розмовляти багатьма мовами накладає ще одне значення свята — це свято порозуміння й подолання упереджень, адже Христове вчення призначене для всіх людей, як рівних. Оскільки Христос дав змогу людям воскреснути в майбутньому, і Його слова апостоли понесли різним народам, Трійця також може розумітися як свято життя[5][6].

СвяткуванняРедагувати

Свято П'ятдесятниці почали широко відзначати з IV століття, після прийняття церквою догмату про Трійцю — визнання існування єдиного Бога з одночасним визнанням трьох його проявів (іпостасей), спираючись на слова Біблії «Ідіть, научайте всі народи, хрестячи їх в Ім'я Отця, і Сина, і Духа Святого» (Мт. 28:19), як наставляв своїх учнів Христос невдовзі після свого воскресіння.

Цього дня у православних храмах виконується одна з найурочистіших та найвеличніших служб у році, до якої включено язичницькі елементи Зелених свят. Підлогу храму устелюють свіжоскошеною травою, ікони прикрашають березовими гілками. В Україні також люди прикрашають житло живими квітами, зокрема, любистком, гілками дерев, травами, такими, як чебрець, м'ята, сон-трава[7], підлогу застилають лепехою, чебрецем, канупером, полином[8].

Наступного дня, у понеділок, святкують День Святого Духа.

У Католицькій Церкві свято Трійці відзначають наступної неділі після свята П'ятдесятниці, коли святкують сходження Святого Духа на апостолів.

Це свято відзначає також більшість протестантів. Не визнається, наприклад, Свідками Єгови, оскільки вони заперечують триєдиність Бога.

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Єфремова Л. Пісні троїцькі // Українська фольклористична енциклопедія / Голов. ред. Г. Скрипник; НАН України, ІМФЕ ім. М. Т. Рильського. — Київ: Вид. ІМФЕ, 2019. — С. 611. — ISBN 978-966-02-9033-4.
  2. Шавуот // Электронная еврейская энциклопедия. (рос.)
  3. Біблія. Дії Апостолів 1-2
  4. Трійця 2018: дата свята та вихідні в Україні - 24 Канал. 24 Канал. Процитовано 2018-05-28. 
  5. Що таке П’ятидесятниця та як Катехизм УГКЦ пояснює це свято. Ukrainian Catholic Church (uk). 2017-07-02. Процитовано 2021-06-20. 
  6. Корнієнко, Анна (2021-06-20). "Трійця – це день народження церкви": Митрополит Черкаський і Чигиринський. Суспільне | Новини (uk). Процитовано 2021-06-20. 
  7. Червень літо веде – Олександр Токар. otokar.com.ua (uk). Процитовано 2018-05-28. 
  8. Олекса Воропай (1958). Звичаї нашого народу. Етнографічний нарис. Т. 2. с. 98.