Відкрити головне меню

Торжество (католицизм)

Торжество (лат. Solemnitas) — найвищий ранг церковного свята в західних літургійних обрядах Католицької церкви. Ранг торжества мають 17 католицьких свят.

ІсторіяРедагувати

Слово «solemnitas» завжди використовувалося на Заході для позначення великого церковного свята, однак до середини XX століття не було строгим літургійним терміном[1]. У 1969 році після Другого Ватиканського собору літургійна реформа замінила складну й багатоступінчасту систему свят, що існувала в латинському обряді з кінця XVI століття, на систему, у якій усі дні літургійного року мають одну з 4 категорій:

  • Будній день (feria). У цей день немає обов'язкового вшанування, у різних країнах шануються свої місцевошановані святі або літургія проходить взагалі без спогаду святих.
  • Пам'ять (memoria). Пам'ять певного святого. Пам'ять може бути обов'язковою (memoria obligatoris) і необов'язковою, факультативною (memoria ad libitum). У другому випадку єпископська конференція країни або керівництво чернечого ордену має право замінити пам'ять святого з календаря на пам'ять свого місцевошанованого святого.
  • Свято (festum). У дні свят богослужіння носить святковий характер. До них відносяться більшість свят літургійного року, за винятком найважливіших.
  • Торжество (solemnitas). Найзначиміші свята річного циклу.

Особливості святкуванняРедагувати

Святкування торжества має ряд відмінностей у порядку проведення богослужінь. На відміну від інших літургійних днів святкування торжества починається не з опівночі, а з повечір'я попереднього дня. Воно відкривається вечірнею, деякі торжества також мають подальшу месу навечір'я, що також правиться напередодні ввечері[2]. Меса торжества містить у собі, як і будь-яка недільна меса, три біблійних читання, спів Gloria in excelsis Deo і читання Символу віри. Якщо торжество припадає на п'ятницю, то вона не є днем покаяння й посту[3]. Два найголовніших торжества літургійного року, Різдво і Великдень, святкуються з октавою (Октава Різдва, Октава Великодня), тобто протягом восьми днів після дня свята. Головне свято Католицької церкви, Великдень, іменується «торжеством торжеств».

Кількість торжеств у загальному римському календарі становить 17. Крім того, конференції католицьких єпископів окремої країни або керівництво чернечого ордена мають право додатково надати статус торжества дню пам'яті особливо шанованого в країні святого або засновника ордена. Додатково статус торжества в кожному окремому храмі автоматично отримує річниця його освячення й престольне свято цієї церкви[1].

Список торжеств загального календаряРедагувати

День Свято
1 січня Торжество Пресвятої Богородиці
6 січня Богоявлення
19 березня Торжество Йосипа Обручника
25 березня Благовіщення
Березень-Квітень Великдень
40-й день після Великодня Вознесіння Господнє
50-й день після Великодня П'ятидесятниця
Неділя після П'ятидесятниці День Святої Трійці
Четвер після Дня Святої Трійці Свято Тіла й Крові Христових
П'ятниця на 8-й день після Свята Тіла й Крові Свято Найсвятішого Серця Ісуса
24 червня Різдво Івана Предтечі
29 червня День апостолів Петра і Павла
15 серпня Успіння Богородиці
1 листопада День усіх святих
Остання неділя перед Адвентом Свято Христа Царя
8 грудня Непорочне зачаття Діви Марії
25 грудня Різдво Христове

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

ЛітератураРедагувати