Глорія (жанр)
Глорія (лат. Gloria, або Gloria in excelsis Deo, Слава во вишніх Богу) — хвалебний християнський спів, що входить до складу меси церков латинського обряду.
Перший рядок гімну — «Слава во вишніх Богу і на землі мир, в людях благовоління!»[1] взято з ангельської пісні, що пролунала під час поклоніння пастухів (Лк. 2:14).
У церквах східного обряду (православних і греко-католицьких) із гімном «Gloria in excelsis Deo» співвіднесено Велике славослів'я.
Історія
ред.Гімн виконували на християнських богослужіннях здавна. Імовірно, він має грецьке походження. Згідно з Liber Pontificalis першим його ввів до складу латинської літургії в 126 році папа Телесфор на різдвяному богослужіннї, а папа Сіммах на початку VI століття зробив його обов'язковим елементом недільної меси. В апостольських постановах IV століття гімн названо «Ранковою молитвою», до того ж наведена форма гімну має незначні відмінності від сучасної. Текст «Глорія» також присутній в Александрійському кодексі V століття та низці інших документів тієї епохи.
До кінця XI століття встановлено традицію виконувати гімн також і на святкових богослужіннях. Спочатку «Слава во вишніх Богу» вимовлялася тільки єпископами, потім також і священниками, з XI століття у співі гімну став брати участь і прихід.
Богослужбове використання
ред.У месі «Глорія» виконується після «Kyrie» і передує колекті. «Глорія» звучить лише на недільних та святкових богослужіннях. Натомість у період Великого посту й Адвенту «Глорія» не виконується. У Великий четвер «Глорія» виконують у супроводі органу і дзвона, після чого музичні інструменти й дзвони не використовують до богослужіння навечір'я Пасхи, коли Глорія знову звучить під дзвін дзвонів. За рішенням Другого Ватиканського собору було впроваджено переклади Глорії різними мовами, що, однак, не виключає можливості виконання Глорії латиною.
Текст
ред.
|
|
Глорія в музиці
ред.Сучасні дослідники нарахували більше 200 мелодій, на які покладено текст Глорії[3] місал вказує на різні мелодії Глорії в григоріанському хоралі.
Починаючи з епохи Відродження, до Глорії звертались багато композиторів, включаючи його у свої меси, зокрема Д. Палестрина, Орландо Лассо, Й.-С. Бах, Й. Гайдн, В.-А. Моцарт, Л. ван Бетховен. Як самостійні твори найбільш відомі «Глорія» Вівальді RV 589 та «Глорія» Пуленка.
Джерела
ред.- Католицька енциклопедія [Архівовано 29 жовтня 2009 у Wayback Machine.] (англ.)
- Ж. М. Люстиже. Месса [Архівовано 6 листопада 2007 у Wayback Machine.]
- Юрій Юцевич. Музика: словник-довідник. — Тернопіль, 2003. — 404 с. — ISBN 966-7924-10-6. (html-пошук по словнику, djvu)
Примітки
ред.- ↑ а б Український переклад подано згідно з текстом Великого славослов'я українських церков, Чин 12 на сайті віртуальної бібліотеки [Архівовано 6 лютого 2007 у Wayback Machine.]
- ↑ Missale Romanum 2002, p. 510 (electronic text [Архівовано 23 жовтня 2010 у Wayback Machine.])
- ↑ Definitions for Medieval Christian Liturgy. Архів оригіналу за 5 вересня 2009. Процитовано 24 вересня 2009.