Єпи́скоп або біскуп (грец. επίσκοπος — «наглядач») — найвищий керівник церковного життя кожної єпархії у більшості християнських церков.

НазваРедагувати

Назва походить з апостольських часів[уточнити] і означає «наглядач»: апостоли ставили єпископів як своїх заступників, і тому їхня церковна влада вважається не залежною ні від кого і обмеженою тільки територією своєї єпархії, поза яку вона не може виходити, щоб не порушувати компетенцій інших єпископів.

ІсторіяРедагувати

 
Католицький єпископ
 
Геральдична форма для гербу католицького єпископа

З часом деякі єпископи почали прибирати, залежно від адміністративної ваги їхніх єпархій, титули митрополита, архієпископа, патріарха, але всі єпископи, незалежно від різної ваги їхніх адміністративних функцій, уважаються рівними в благодаті. Вони рукопокладають священиків і дияконів, призначають настоятелів та інших духовників і зміщають їх. Їм належить право нагороджувати за пильну службу і судити підлегле їм духовенство за протиканонічні та неморальні вчинки, єпископам належить виключне право освячувати миро й антимінси. Як зовнішню ознаку єпископи, крім хреста і жезла, носять панагію на грудях, саккос, омофор і митру. Судити єпископа може тільки собор єпископів. Кандидат на єпископський сан обирається виключно тільки серед пресвітерів. Такий кандидат на нового єпископа висвячується 2-3 кліриками в сані єпископа.[1]


В УкраїніРедагувати

В Україні довгий час були тільки «правлячі» єпископи, чи архиєреї, що самі правили єпархією, але в XVII ст. на допомогу греко-католицьким правлячим єпископам прийшли «вікарні» єпископи, чи вікарії. В Наддніпрянській Україні вікарії відомі з XVIII ст., а з кінцем XIX ст. їх число сильно зростає: київська єпархія мала чотирьох вікаріїв, а херсонська трьох. З 1917 р. на Наддніпрянщині було 10 правлячих єпископів і 22 вікарних.

У ПЦУ та УПЦ МП митрополит має трохи ширші права ніж єпископ, але по суті залишається тим же єпископом[джерело?].

У ПольщіРедагувати

На теренах Речі Посполитої, а пізніше — у сучасній Польщі, вживана назва католицького єпископа «біскуп»[2][3].

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. СОХАНЬ, П.; ПРЕЛОВСЬКА, Ірина; БУРІМ, Д., ред. (2009). ІВАН ТЕОДОРОВИЧ Архієпископ У.А.П.Ц. в Америці й Канаді (pdf). Київ: Архангельський глас. с. 147. 
  2. БІСКУП (від польс. biskup, що в свою чергу походить від лат. та грец. слова «єпископ») — назва єпископа католицького, як правило, в межах Польщі або Речі Посполитої. / Мицик Ю. А. БІСКУП [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 1: А-В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. — К.: В-во «Наукова думка», 2003. — 688 с.
  3. БІСКУП // Словник української мови в 11 томах

Джерела та літератураРедагувати

ПосиланняРедагувати

  • Єпископ // Українська Релігієзнавча Енциклопедія