Патріарх
Патріа́рх (дав.-гр. Πατριάρχης — Перший серед Батьків або Начальник Отців, чи дослівно Отценачальник від ἀρχή — Начало, Влада, Верх та πατήρ — Отець, Батько, Авва, Патер) — первісно ймовірно назва Старійшини Волості, Сім’ї, Роду чи Племені, зокрема титул Дідів-Праотців Старої Церкви зі Святого Письма, згодом, в Царській Ромеї (Романії) сиріч Імперії Римській назва «Отців Начальника» певної Церковної Області (Регіону), яка об’єднує кілька Єпархій (Діоцезій) на теренах проживання певного Народу в певній Країні, одного з Єпископів, якого визнали достойним очолити Патріархію. Початково в Царській Ромеї було лише П‘ять Патріархів, так звана Пентархія - Патріархи Цар-Городу (Костянтинополя) або Нового Риму, Старого Риму, Ієрусалиму, Олександрії, Антіохії (Сирії, Дамаску і Багдаду). Це згодом стає основою для розмежування між Патріархами Сходу і Патріархами Заходу, Святійшими Отцями Риму, а також, після падіння Цар-Городу і посилення Москви як окремої Столиці Східного Християнського Царства і Ойкумени до появи на Московщині нового представника Пентархії - Патріарха Московського (і Руського), що лише закріпило розмежування між Сходом і Заходом Ойкумени-Троєщини.
- У Старому Заповіті ромейською, грецькою мовою вживається як титул Старійшин, Дідів-Праотців народу Ізраїля і Єдиної, Старої, Святої, Христової і Апостольської Церкви (Ноя, Авраама, Якова Ізраїля-Борибога), а отже (з точки зору західної, християнської культури) і всього християнського народу і людства;
- Патріарх - у східному християнстві (зокрема, православ'ї) — титул Начальника Помісної, Автокефальної Церкви (і її Отців) поряд з Митрополитом, Начальником Церкви в Головному Городі (Матері Городів) Країни;
- традиційний, історичний титул деяких архієпископів Європи (Венеція, Лісабон), які визнають над собою опіку (владу) Святійших Отців Риму (РКЦ);
- Патріарх — «Начальник Отців» еллінська, ромейська, грецька назва старійшин, старшин, старост, старших людей, родоначальників у племен і народів античності, зокрема кочових племен Близького Сходу. В творах української літератури і в українській народній творчості слово могло вживатись до старих і мудрих людей, предків, дідів і прадідів, кобзарів, січових дідів та ін.
Див. також
ред.Джерела та література
ред.- В. В. Бурега, О. Б. Прокоп'юк. Патріарх // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2011. — Т. 8 : Па — Прик. — С. 95. — ISBN 978-966-00-1142-7.
- П. Л. Яроцький. Патріарх // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998—2004. — ISBN 966-749-200-1.
- Патріарх // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Патріарх
Посилання
ред.- Патріарх // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1962. — Т. 5, кн. X : Літери Ол — Пер. — С. 1310-1311. — 1000 екз.