День апостолів Петра і Павла

День апостолів Петра і Павла (нар. Петрів день) — християнське свято на честь апостолів Петра і Павла. У народі знаменує закінчення купальських святкувань «маківки літа» і літніх весіль, прощання з весною та підготовку до сінокосу. Перший зажин озимого жита.

День апостолів Петра і Павла
Ікона "Свв. апп. Павло і Петро", перша пол. ХІ ст. Візанто-корсунська школа, 236х147 см. Зберігається: Новгород, НДОМЗ. Інв. № 11776. Свято Петра і Павла. Рівненщина
Офіційна назва	День святих,славних і всехвальних первоверховних апостолів Петра і Павла
Інші назви	Петра, Петрів день, Петро-Павло, Петропавлов день, День Петра і Павла
Місце	проводи весни
Тип	народно-православний
Дата	29 червня (12 липня)
Святкування	водили хороводи і гойдалися на гойдалці, спостерігали як «сонце грає»
Традиції	вмивалися «петровою водою»

В. Прушківський. Зустріч ранкової зорі. 1876

Православні християни святкують цей день 29 червня (12 липня) , католики — 29 червня. У Католицькій церкві свято має найвищий статус торжества.

Святий апостол Петро

Петро́ (грец. Πέτρος, лат. Petrus; ? — 64/67) — у християнстві один із дванадцяти апостолів Ісуса Христа, старший серед Його учнів. Перший єпископ Риму (Папа Римський, 33—67) і Антіохії (патріарх Антіохійський). У миру — Симон, або Шимон (арам. ܟܹ݁ܐܦ݂ܵܐ‎, Shemayon; івр. שמעון בר יונה‎, Shim'on). Згадується у Новому Заповіті. Народився у Віфсаїді, Сирія, Римська імперія. Син єврейського рибалки Йони. До зустрічі з Ісусом займався рибальством разом із братом Андрієм. Отримав ім'я «Петро» (камінь) від Христа, який пообіцяв збудувати на ньому як на твердому камені свою Церкву й дарував ключі Царства Небесного. Супроводжував Господа на проповідях як один із найближчих учнів; був присутній на Преображенні, Святій Вечері, Розп'ятті і Воскресінні. Разом із іншими учнями прийняв Святого Духа під час П'ятидесятниці. Страчений в Римі за правління імператора Нерона. Помер мученицькою смертю на хресті вниз головою. Вшановується усіма християнськими церквами. День пам'яті — 29 червня. У живописі зображується із ключами Небесного царства, папськими регаліями, мучеником на перевернутому хресті тощо. Основне місце вшанування — Собор Святого Петра в Римі.

Святий апостол Павло

Павло́ (Савло, Саул, івр. שאול‎ (Шауль), івр. שאול התרסי‎ Šaʾul HaTarsi (Шауль з Тарсу); дав.-гр. Σαούλ (Saul), Σαῦλος (Saulos) та Παῦλος (Paulos); лат. Paulus чи Paullus; нар. на початку 1 ст. — † між 63 і 67 роками) — найвизначніший християнський місіонер, «апостол народів» та один з перших богословів християнства.

Народні назви

У народі свято відоме під назвами: Петрів день, Пе́тра, Петр, Петро-Павло, Петропавлов день, Свято Петра й Павла, День Петра і Павла.

Слов'янські обряди

Після закінчення Петрового посту 29 червня (12 липня) у народі святкували свято апостолів Петра й Павла, або просто «Пе́тра». До свята прибирали садибу, підбілювали та підфарбовували хату, вішали чисті рушники. На церковну службу йшли з квітами й віночками, окрасою яких були червоні маки. Ритуальною стравою були так звані мандрики. Випікали ці коржики з пшеничного тіста, зібраних під час Петрівки сколотин та перевареної сироватки, а також додавали сир та яйця. Назву пиріжків у народі пов'язували з легендою про мандрування світом апостолів Петра й Павла, в яких зозуля вкрала одного «мандрика» і за це її Бог покарав — саме о цій порі вона перестає кувати. Ще люди з цього приводу казали, що зозуля «мандриком подавилася», але якщо її кування чути було й після Петра, то це вважали на нещастя.

До свята Петра господині намагалися зробити перші зажинки ячменю з нового врожаю і в день свята освятити в церкві обрядовий хліб, навіть якщо зерно ще не зовсім доспіло.

У Карпатах та на Прикарпатті пастухи влаштовували свято на вигонах і полонинах: пекли мандрики, веселилися, змагалися, танцювали. Проводили обряд «копання Петра», коли викопували в землі по периметру квадратну канаву (куди, сівши, можна було опустити ноги), а всередині на траві накривали «стіл» з наїдками. Співали пісень:

А на Петра вода тепла,
Лиш би ся купати,
Ой на Петра личко біле,
Лиш би цілувати!
(За В. Скуратівським)

У деяких регіонах молодь влаштовувала ритуальні гойдалки у лісі чи гаю:

Ой у лісі на кленку, на кленку,
Там повісив той Андрій гойдалку…
(За В. Борисенко)

Втім основний мотив свята становив початок жнив, до яких в Україні приступали після Івана Купала. Та й означені святі за народною уявою були насамперед хліборобними. В одній з народних колядок святі Апостоли Петро і Павло виступають плугатарями, вони орють поле під осінній засів:

Святий Петро за плугом ходить,
Святий Павло волоньки водить,
А сам Господь-Бог пшеничку сіє,
А святий Ілля заволочує.
(За О. Воропаєм)

У жнива казали, що святі апостоли спостерігали за людьми, а потім, порадившись з Богом, «парували» людей: ледачій дівці — роботящого хлопця, а роботящій — лежня, бо якщо навпаки, то ледарі з голоду помруть. А ще люди вірили, що святий Петро носить ключі від раю і має силу впускати туди благочестивих людей (хто батька і матір шанує, щосуботи купається і поважає святу п'ятницю).

Християнська церква у цей день вшановує святих первоверховних Апостолів Петра й Павла. Це свято було встановлене ще в апостольські часи, перші згадки про нього датовані четвертим століттям. На честь святих, за часів Костянтина Великого були збудовані перші храми. Окремі поселення згодом були названі на їхню честь — Петропавлівка, Петропавловськ тощо.

Див. також

• Петрів піст

Джерела

1. Воропай О. Звичаї нашого народу. — Мюнхен : Українське видавництво, 1958. — 310 с.
2. Сапіга В. К. Українські Народні свята та Звичаї. — К. : Т-во «Знання України», 1993. — 112 с. — ISBN 5-7770-0582-9.
3. Скуратівський В. Т. Дідух. — К. : Освіта, 1995. — 272 с. — ISBN 5-330-02487-0.

Посилання

• Петра - Павла // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1963. — Т. 6, кн. XI : Літери Пере — По. — С. 1353-1354. — 1000 екз.
• Свято Петра і Павла // Українські традиції (vyshyvanka.if.ua)
• Католицький часопис «Credo»/Святі Апостоли Петро і Павло (credo-ua.org)