Відкрити головне меню

Свято Вознесіння Ісуса Христа,[1] також відоме як, Вознесіння,[2][3] святкують християни. Це святкування тілесного вознесіння Ісуса на небеса. Це один із вселенських (тобто, такого що повсюдно відзначається) празників Християнської Церкви, на рівні зі святами Страстей Христових, у період від Пасхи до П'ятдесятниці. День Вознесіння Господнього традиційно відзначається у четвер, на сороковий день після Пасхи (після підрахунків, наведених в Мк. 16:19, Лк. 24:51 і Дії 1:2), хоча деякі християнські конфесії змінили дату святкування.

Зміст

ІсторіяРедагувати

Святкування цього свята має велике давнину. Євсевій , має натяки на святкування в 4-му столітті.[4] На початку 5-го століття, Блаженний Августин каже, що це свято апостольського походження, і він говорить що Церква святкувала Вознесіння задовго до нього. Часті згадки про нього є в працях св. Івана Золотоустого, св. Григорія Ниського. В паломниця Егерія говорить про вечірню цього свята[5]. Можливо, до 5 століття подія, про яку говорилося в Євангеліях, була відзначена разом із святом Великодня або П'ятидесятниці. [джерело?]

Дати святкуванняРедагувати

Дати  Вознесіння та неділі, 2000-2020
Рік Західна (Католицька) Східна
Православна
2000 1 червня або 4 8 червня
2001 24 травня або 27
2002 9 або 12 травня 13 червня
2003 29 травня або 1 червня 5 червня
2004 Травень 20 або 23
2005 5 травня чи 8 9 червня
2006 25 або 28 травня 1 червня
2007 17 травня або 20
2008 1 травня 4 5 червня
2009 21 або 24 травня 28 травня
2010 13 чи 16 травня
2011 2 червня або 5
2012 17 травня або 20 24 травня
2013 9 або 12 травня 13 червня
2014 29 травня або 1 червня
2015 14 травня або 17 21 травня
2016 5 травня чи 8 9 червня
2017 25 або 28 травня
2018 10 або 13 травня 17 травня
2019 30 травня-2 червня 6 червня
2020 21 або 24 травня 28 травня

Джерела святаРедагувати

Джерела трьох перших сторіч нічого не говорять про це свято. Не згадує про нього й письменник Оріген (+ к.251), який вираховує християнські свята в 8-ій книзі свого твору «Проти Цельсія». Знавці обряду притримуються думки, що в перших трьох віках це свято святкували разом зі святом Зшестя Св. Духа. Сильвія Аквітанська не називає це свято Вознесінням, а тільки «сороковим днем після Пасхи».

У IV столітті свято Господнього Вознесіння стає загальнознаним.

Свято Вознесіння звеличили своїми проповідями св. Іван Золотоустий, св. Григорій Ніський, св. Епіфан Кипрський, Лев Великий та інші. У 390 році за кошти християнки з Рима Пойменії на місці Вознесіння побудовано Храм Вознесіння на Оливній горі у Єрусалимі.

Фольклорні звичаїРедагувати

На цю відзнаку люди випікали обрядове печиво у формі драбинок, «щоб було по чому Ісусові вилізти на небо». Такий ритуальний хлібець носили на могилки, щоб в останнє разом пом'янути померлих.

Крім печива, готували також пласкі млинці з пшоняного борошна, у деяких місцях пекли паски і фарбували крашанки на поминки.

Селяни в цей день обходили свої посіви, качали на них крашанки, оскільки «на Вшестя вже починає викидати колос». До цього дня намагалися повністю обсіятися, бо через десять днів буде Трійця. Також в цей день існує багато прикмет, пов'язаних з родючістю. Оскільки свято припадало на розпал праці в полях, у цей день потрібно було їсти яйця і таким чином умилостивити польових духів на добрий врожай.[6]

Напередодні Вознесіння віряни йдуть до церкви для сповіді і причастя, а у четвер у храмах відбувається урочисте богослужіння з нагоди Вознесіння Господнього. Вважається, що у Вознесіння Господь ходить серед людей та чує їхні прохання, тому варто молитися і просити здоров'я своїм близьким та рідним. [7]

Великим гріхом вважається працювати в цей день, треба присвятити його спілкуванню з рідними та близькими, молитися про їх здоров’я. [8]

Цікаві фактиРедагувати

  • 26 травня 1093 року, в день Вознесіння Христового, відбулася битва на річці Стугна, в якій руське військо було розбите половцями[9]. На думку руського літописця ця поразка була бичем Божим «щоб коли-небудь, смирившись, ми опам'яталися, [одійшли] од злої путі. Через це в празники Бог насилає нам тужбу, як воно сталося в се літо…»[10].

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Feast of the Ascension of Jesus Christ (English). Greek Orthodox Archdiocese of America. 2015. Процитовано 14 or 17 May 2015. «The Feast of the Ascension of Jesus Christ is celebrated each year on the fortieth day after the Great and Holy Feast of Pascha (Easter). Since the date of Pascha changes each year, the date of the Feast of the Ascension changes. The Feast is always celebrated on a Thursday.» 
  2. Thomas Ignatius M. Forster (1828). Circle of the Seasons, and Perpetual key to the Calendar and Almanack. Oxford University Press. Процитовано 1 April 2012. «Holy Thursday or Ascension Day. Festum Ascensionis. Le Jeudi Saint d' Ascension.» 
  3. George Soane (1847). New Curiosities of Literature and Book of the Months. Churton. Процитовано 1 April 2012. «Ascension Day, or Holy Thursday. This, as the name sufficiently implies, is the anniversary of Christ's Ascension.» 
  4. Eusebius, Life of Constantine IV.54
  5. Louis Duchesne, Christian Worship: Its Origin and Evolution (London, 1903), 491–515.
  6. Rbc.ua. Вознесіння Христове: традиції і прикмети християнського свята. РБК-Украина (uk). Процитовано 2018-02-28. 
  7. Вознесіння Господнє 2018: дата, традиції, прикмети - 24 Канал. 24 Канал. Процитовано 2018-05-28. 
  8. Традиції та обряди на свято Вознесіння Господнє. Церква Воскресіння Господнього Золочівське благочиння Львівсько - Сокальської єпархії (uk-UA). 2018-05-17. Процитовано 2018-05-28. 
  9. Літопис руський... С. 134
  10. Літопис руський... С. 135

ПосиланняРедагувати

  Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Вознесіння Господнє (свято)