Різдво Івана Предтечі

Ця стаття — про велике церковне свято. Про східнослов'янську обрядовість див. Іван Купала

Різдво Іоанна Предтечі
Різдво Іоанна Предтечі
Різдво Іоанна Предтечі
Тип християнський
Значення на честь народження Іоанна Предтечі праведною Єлисаветою
Дата 24 червня (7 липня) — у Православній церкві, 24 червня — в Католицькій церкві

Різдво Іоанна Предтечі — одне з християнських свят, встановлене на честь народження сина у старих батьків — праведних Захарії та Єлисавети, що згодом став Іваном Хрестителем (інакше іменованого Предтечею).

Свято на честь Різдва Івана Хрестителя — одне з тих дуже нечисленних свят православного церковного календаря, коли святкується народження прославленої особи. Дійсно, в назвах інших православних свят слово «різдво» (народження) зустрічається лише двічі — мова йде про свята Різдва Христового та Різдва Пресвятої Богородиці.

У Католицькій церкві свято має найвищий ранг — торжество.

Євангельська розповідьРедагувати

Різдво Іоанна Предтечі описано лише одним євангелістом. Розповідь про цю подію ми знаходимо в 1-му розділі Євангеліє від Луки. Згідно з цією розповіддю, батько і мати Іоанна Предтечі носили імена Захарія та Єлисавети, жили в часи Ірода, царя Юдейського, причому Захарія був священиком (Лк 1:5). Обидва вони були праведні, досягли похилого віку, але не мали дітей (Лк 1:5-7). «Бездітність у євреїв вважалася великим нещастям, навіть ганьбою»[1], тому, як оповідає євангеліст, відсутність дітей у подружжя спричинило за собою «ганьба між людьми» (Лк 1:25) і молитву подружжя про дарування чада, яка була почута (Лк 1:13).

Захарія на той час, коли він здійснював кадіння в храмі (Лк 1:8-9), побачив ангела (Лк 1:11) і отримав від нього передбачення: про народження сина; про те ім'я, яким сина назвуть; про радість, яку принесе його народження як Захарії, так і багатьом представникам ізраїльського народу; про те, що син буде великий перед Господом; про майбутню його синові місії — «людей спорядити для Господа» (Лк 1:13-17).

Захарія, бувши старим, засумнівався в почутому і в результаті, на підтвердження вірності почутих слів, був позбавлений Архангелом Гаврилом дару мови (Лк 1:18-20, 22). Після закінчення днів служби Захарії у храмі його дружина завагітніла (Лк 1:23-24) та свого часу народила сина (Лк 1:57). Однак дар мови до Захарії повернувся не в сам день народження сина, а лише тоді, коли зайшла мова про наречення імені немовляті, на восьмий день (Лк 1:59-64).

Дата святаРедагувати

Дата Різдва Іоанна Предтечі була обчислена на основі євангельського свідоцтва про 6-місячну різницю у віці між Іоанном та Христом[2]. Свято виявилося близьким до літнього сонцестояння, оскільки Різдво Христове було приурочено до зимового. Таким чином, після Різдва Христа довжина світлового дня починає зростати, а після Різдва Іоанна — зменшуватися (за аналогією зі словами Іоанна, «Йому[3] має рости, мені ж маліти», див. Ин 3:30).

Через те, що багато православних церков живуть за юліанським календарем, то в даний час день Різдва Іоанна Предтечі припадає у них на 7 липня, тому в Україні та ряді інших країн свято втратило астрономічну відповідність сонцестоянню. Строгої відповідності астрономії немає і в країнах григоріанського датування — Іванів день там відзначають 24 червня.

Святкування в НімеччиніРедагувати

Зва доби середньовіччя по всій Німеччині запалювали обрядові багаття, після Реформації і в протестантських областях, наприклад в Саксонії. Святкування Дня Св. Іоанна Хрестителя злилося багато в чому з днем літнього сонцестояння[4] (22 червня). За народними уявленнями, стрибки через багаття і прогін худоби через нього сприяють захисту людей і тварин від хвороб і чаклунства. З метою лікування в багатьох областях Німеччини до вогнищ раніше приносили хворих дітей. За повір'ями головешки з багаття, що зберігалися в будинку, захищали від пожежі. З метою оберега клали також щепку золи з багаття до корму худобі. З культом сонця був пов'язаний звичай скачувати з височини палаючі колеса як знак сонця, смоляні бочки, палаючі диски [5].

В обрядовості Дня Іоанна Хрестителя велику роль грали трави, деякі з них отримували назву за іменем святого — «Іванова трава». У кожній місцевості була своя «Іванова трава», часто це був звіробій, в Тюрінгії — арніка, яку використовували для приготування мазей, в лікувальних цілях збирали також кмин та інші трави. За повір'ям, трави, зірвані в цей день і освячені в церкві, захищали людей від хвороб, будинки — від бур і пожеж. Букет або вінок з таких трав, повішений над вхідними дверима, закривав відьмам доступ до будинку. Це свято відзначали приготуванням особливих страв, у Баварії, наприклад, до цих пір поширений звичай є пироги «кюхельн» — з трьома, сімома або дев'ятьма різними начинками, серед яких обов'язково була їстівний різновид бузини. Важливу роль в обрядовості цього свята грає вода, зокрема ритуальне купання, оскільки воді в цей день приписують чудодійний вплив [6] .

Святкування в КанадіРедагувати

У Нижній Канаді святкування Дня Іоанна Хрестителя перетворилося на свято патріотів і проводиться в один день з Національним святом Квебека .

Богослужбове ушануванняРедагувати

У православній церкви Різдво Іоанна Предтечі відноситься до числа великих свят (не будучи двунадесятим святом) і святкується за шість місяців до Різдва Христового, 24 июня (7 июля) День цей завжди припадає на Петрів піст.

Різдво Іоанна Предтечі — один з тих дуже нечисленних свят православного церковного календаря, коли святкується народження прославляеємої особи. Дійсно, в назвах свят Православної Церкви ми зустрічаємо слово «Різдво» (народження) лише тричі: Різдво Христове, Різдво Пресвятої Богородиці та Різдво Іоанна Предтечі. Сам цей факт підкреслює виняткове становище Іоанна Предтечі серед святих, шанованих Православною Церквою.

Повна назва свята в богослужбових книгах Православної церкви: Різдво Чесного славного пророка, Предтечі і Хрестителя Іоанна (дав.-гр. Τὸ Γενέσιον τοῦ τιμίου ἐνδόξου Προφήτου Προδρόμου καὶ Βαπτιστοῦ Ἰωάννου) Напередодні свята увечері проводиться всеношна служба. Стихири свята були написані різними гімнографіями: Іваном ченцем, Анатолієм, Андрієм Критським, Касією черницею ; в VIII столітті Іван Дамаскин написав канон цього свята, другий канон написаний Андрієм Критським.

Тропар, кондак та величання на Різдво Іоанна Предтечі.
грецькою мовою церковнослов'янською (транслітерація)[7] Українською мовою
Тропар свята, глас 4 (Ἦχος δ ') Προφῆτα καὶ Πρόδρομε, τῆς παρουσίας Χριστοῦ, ἀξίως εὐφημῆσαί σε οὐκ εὐποροῦμεν ἡμεῖς, οἱ πόθῳ τιμῶντές σε · στείρωσις γὰρ τεκούσης, καὶ πατρὸς ἀφωνία, λέλυνται τῇ ἐνδόξῳ, καὶ σεπτῇ σου γεννήσει, καὶ σάρκωσις Υἱοῦ τοῦ Θεοῦ, κόσμῳ κηρύτεται. Проро́че и Предте́че прише́ствия Христо́ва, досто́йно восхвали́ти тя недоуме́ем мы, любо́вию чту́щии тя: непло́дство бо ро́ждшия и о́тчее безгла́сие разре́шися сла́вным и честны́м твои́м рожде́ством, и воплоще́ние Сы́на Бо́жия ми́рови пропове́дуется. Пророк і Предтеча пришестя Христового, ми, з любов'ю шануємо тебе, дивуємося, як гідно возвеличити тебе: бо безплідна народила і німота батька розв'язалися славним і святим твоїм народженням, і про втілення Сина Божого світу сповіщається.
Кондак свята, глас 3 (Ἦχος γ ') Ἡ πρὶν στεῖρα σήμερον, Χριστοῦ τὸν Πρόδρομον τίκτει, καὶ αὐτὸς τὸ πλήρωμα, πάσης τῆς προφητείας · ὄνπερ γάρ, προανεκήρυξαν οἱ Προφῆται, τοῦτον δή, ἐν Ἰορδάνῃ χειροθετήσας, ἀνεδείχθη Θεοῦ Λόγου, Προφήτης Κήρυξ ὁμοῦ καὶ Πρόδρομος. Пре́жде непло́ды днесь Христо́ва Предте́чу ражда́ет, и той есть исполне́ние вся́каго проро́чества: Его́же бо проро́цы пропове́даша, на Сего́ во Иорда́не ру́ку положи́в, яви́ся Бо́жия Сло́ва проро́к, пропове́дник, вку́пе и Предте́ча. Перш за все неплідна нині Христового Предтечу народжує, і він — виконання всіх пророцтв, бо, поклавши руку в Йордані на Того, Кого пророки провіщали, з'явився пророком Слова Божого, проповідником і разом з тим Предтечею.
величання - Велича́ем тя, Предте́че Спа́сов Иоа́нне, и чтим е́же от непло́дове пресла́вное рождество́ твое́. Славімо тебе, Предтеча Спасителя Іоанн, і почитаємо преславне Твоє народження від неплідної матері твоєї.

Інші свята, присвячені Іоанну ПредтечіРедагувати

На честь Івана Хрестителя встановлені також наступні свята (перераховані в хронологічному порядку цивільного календаря):

Слов'янська обрядовістьРедагувати

Докладніше: Свято Купала

Слов'янські народні назви свята[8]: Івана Купала, Іванів день, Іван Кольоровий, Іван Травник, Іван Травний, Іван Чаклун, Іван Любовний, Іван Охайний, Іван Веселий, Іван Купальник, Іван Лопухуватий, Іван Гулящий, Іван Венічний, Іван-градобій. Традиційно вважається, що за часів Русі-України християнське свято Різдва Іоанна Предтечі злилося з «язичницьким святом слов'ян Купало, що знаменує літнє сонцестояння».

Назва свята раніше пов'язували з ім'ям язичницького божества Купала або Купало, хоча саме існування такого божества оскаржується (на тій підставі, зокрема, що перша згадка про це «божество» міститься в літописі XVII століття). З цієї причини набагато більш правдоподібним є пояснення, згідно з яким назва Іван Купала є слов'янським народним варіантом імені Іван Хреститель (грец. Ιωάννης ο Βαπτιστής[9], оскільки епітет Іоанна — грец. βαπτιστής — перекладається як «купатель, занурювач».

ПриміткиРедагувати

  1. Бездетность // Еврейская энциклопедия Брокгауза и Ефрона
  2. Иоанн Предтеча. Православная энциклопедия. — М. : Церковно-научный центр «Православная энциклопедия», 2010. — Т. XXIV. — С. 528—577. — ISBN 978-5-89572-044-8.(рос.)
  3. Иисусу Христу
  4. Древнерусское название: солнцеворóт.
  5. Культура Германии, 2006, с. 478.
  6. Культура Германии, 2006, с. 479.
  7. 7 июля 2013: Рождество Иоанна Предтечи на сайте журнала «Фома»
  8. Иван Купала | РЭМ
  9. Фасмер М. Этимологический словарь русского языка. Т. II. С. 419; Этимологический словарь славянских языков. Вып. 12. М., 1985. С. 60.

ЛітератураРедагувати

  • Маркина Л. Г. ДЕНЬ СВ. ИОАННА-КРЕСТИТЕЛЯ (ПРЕДТЕЧИ) // Культура Германии: лингвострановедческий словарь / под общей редакцией проф. Н. В. Муравлёвой. — М.: АСТ, 2006. — С. 478—479. — 1181 с. — 3000 экз. — ISBN 5-17-038383-5.
  • Синаксарь на Рождество святого Иоанна Предтечи и Крестителя Господня // Жития святых на русском языке, изложенные по руководству Четьих-Миней свт. Димитрия Ростовского : 12 кн., 2 кн. доп. — М.: Моск. Синод. тип., 1903—1916. — Т. X: Июнь, День 24.
  • Слово св. Иоанна Златоуста на Рождество святого пророка, предтечи и крестителя Господня Иоанна // Жития святых на русском языке, изложенные по руководству Четьих-Миней свт. Димитрия Ростовского : 12 кн., 2 кн. доп. — М.: Моск. Синод. тип., 1903—1916. — Т. X: Июнь, День 24. — С. 527.

ПосиланняРедагувати