Анатолій (патріарх Константинопольський)

Анатолій — патріарх Константинопольський в 449–458 рр., автор ряду стихир. Шанується в лику святих, пам'ять в Православній церкві святкується 3 липня (за новоюліанським календарем)[1].

Анатолій (патріарх Константинопольський)
Anatolios.jpg
45-й Патріарх Константинопольський
449 — 458
Церква: Константинопольська православна церква
Попередник: Флавіан
Наступник: Геннадій I
 
Діяльність: священник
Народження: 4 століття
Александрія
Смерть: 3 липня 458
Константинополь

CMNS: Анатолій у Вікісховищі

БіографіяРедагувати

Анатолій народився в другій половині IV століття після Різдва Христового в місті Александрії в ті часи, коли представники шанованих родин Візантії нерідко присвячували життя служінню Церкві Христовій[2].

Отець церкви Кирило Александрійський особисто висвятив майбутнього патріарха в сан диякона[3]. Анатолій брав участь у розбійницькому соборі, який відбувся в 449 році в місті Ефесі. Після того як на соборі був позбавлений влади з низкою кричущих порушень Патріарх Константинопольський Флавіан, вибори нового патріарха зайшли в глухий кут, бо сторони ніяк не могли прийти до консенсусу. Щоб якось вийти з положення, що утворилось, було прийнято рішення обрати нового Патріарха зі священнослужителів, які жили за межами столиці Візантійської імперії. В ході дебатів вибір припав на Анатолія, рукопложення якого незабаром зробив сам Папа і Патріарх великого граду Олександрії, Лівії, Пентаполя, Ефіопії, всього Єгипту і всієї Африки Діоскор I. Останній, який схилявся до монофізитстваа, був упевнений, що йому вдасться схилити на свою сторону і нового християнського лідера Царгорода, але Діоскор прорахувався: все своє життя Анатолій Константинопольський залишався вірним канонам православної церкви.

У 451 році патріарх Константинопольський брав участь в Халкидонському соборі, а в 458 році головував на Помісному соборі в Константинополі. Обидва ці собори скасовували рішення Діоскора I, які вели конфесію до монофізитства. Цим вони викликали роздратування у Діоскора. Однак це були лише перші кроки Анатолія. Він і далі продовжував служити своїй вірі, і тим дуже сильно підняв авторитет Константинопольської кафедри.

Патріарх Константинопольський Анатолій всіляко сприяв зведенню нових православних храмів, а також перенесення в Константинополь мощей християнських мучеників. Також він склав Стихири до свята Успіння.

7 лютого 457 року на трон зійшов Лев I Макелла. Анатолій особисто коронував нового імператора, і це стало першим випадком коронації патріархом правителя у Східній Римській імперії.

Патріарх Анатолій помер 3 липня 458 року в місті Константинополі.

ПриміткиРедагувати

  1. Анатолий, патриарх константинопольский // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
  2. Святитель Анатолий, Патриарх Константинопольский. Архів оригіналу за 18 липня 2011. Процитовано 17 червня 2019. 
  3. Анатолий Константинопольский. Архів оригіналу за 26 грудня 2010. Процитовано 17 червня 2019.