Пра́ведна Єлисаве́та (Єлизаве́та) (івр. אלישבע‎ — Елішева, Елішеба — дослівно «та, що шанує Бога», «заклинаюча Богом», грец. Ελισβετ) — біблійна постать, мати Івана Хрестителя, дружина священника Захарія. Історія Єлисавети описана в 1-й главі Євангелія від Луки. Євангеліст Лука оповідає, що вона походила з дочок Ааронових, тобто зі священницького юдейського роду. Довгий час Єлисавета була неплідною і була вже старого віку, коли її чоловіку в храмі з'явився ангел, звістивши, що Єлизавета породить сина, якого він назве Йоанн.

Свята Єлисавета
Champaigne visitation.jpg
Народилася 1 століття до н. е.
Хеврон, Herodian kingdomd
Померла 1 століття
У лику святий
Медіафайли на Вікісховищі
Джотто. «Зустріч Марії та Єлисавети», фреска в каплиці Скровеньї

Єлисавета традиційно зображується літньою жінкою — яка чудесним чином зачала Івана в похилих роках. Основний епізод євангельської історії цієї героїні — Зустріч Марії та Єлисавети: Марія приходить відвідати свою вагітну кузину, і Єлисавета перша розповідає їй про майбутню долю:

Коли ж Єлисавета зачула Маріїн привіт, затріпотала дитина в утробі її. І Єлисавета наповнилась Духом Святим, і скрикнула голосом гучним, та й прорекла: Благословенна Ти між жонами, і благословенний Плід утроби твоєї! І звідкіля мені це, що до мене прийшла мати мого Господа? (Лк. 1:41-43)

Так Єлисавета дізналась що її таємницю відкрито, але водночас і дізналась про секрет Марії та признала в ній матір Господа. На місці їхньої зустрічі збудована Церква відвідин.

Народження Івана ХрестителяРедагувати

Марія перебувала в Єлисавети три місяці, аж до народження Івана Хрестителя. Не відомо, чи залишилася вона вдома при пологах. І от у благочестивого подружжя, до похилої старості позбавленого розради мати дітей, нарешті народжується син, що його батьки випрохали в молитвах. Восьмого дня, як встановлював закон, треба було обрізати немовля та дати йому ім'я. Щодо імені вийшла суперечка. Як правило давали ім'я діда, щоби продовжити родову ознаку. Однак зважаючи на похилий вік батька, хотіли назвати новонародженого його ім'ям — Захарія. Тільки Єлисавета не погоджувалась. Хотіла назвати Іван і знала чому. Постанову матері могла змінити тільки постанова батька. Німий Захарія попросив воскову табличку: «Попросивши ж табличку, написав він слова: Іван імення йому. І всі дивувались. І в тій хвилі уста та язик розв'язались йому, і він став говорити, благословляючи Бога! (Лк. 1:63-64[1]. Про дальшу долю праведної Єлисавети Святе Письмо не повідомляє, обмежуючись лише народженням Івана Хрестителя. На місці будинку Захарії та Єлисавети, де відбулося його народження, споруджено Церкву святого Івана Хрестителя.

ПосиланняРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Сторінка:Ivan Ohienko Bible.djvu/1266 — Вікіджерела. uk.wikisource.org. Процитовано 2020-05-26.