Бавáрія (нім. Freistaat Bayern) — земля Федеративної Республіки Німеччина. Розташована в південно-східній частині країни. Столиця — місто Мюнхен. Сусідами землі є Гессен, Тюрингія, Саксонія, Баден-Вюртемберг, а також Чехія, Австрія та Швейцарія. Утворена 8 грудня 1946 року. Площа — 70.541,57 км². Населення — 13 140 183 осіб (31 грудня 2020)[1]. На теренах землі розмовляють німецькою. Форма правління — парламентська республіка, самоврядний штат федерації. ХСС очолюють земельний уряд. Голова уряду — Маркус Зедер (ХСС). За результами виборів до ландтагу, що відбулися 14 жовтня 2018 року, в ньому представлені такі партії: ХСС (85 депутатів), СДПН (42), Зелені (38), Вільні виборці (27), АдН (20), ВДП (11), позафракційні (2). Має 6 депутатів у Бундесраті, верхній палаті парламенту Німеччини. Валовий внутрішній продукт землі складає 625,1 млрд (2018)[2]. Борг землі становить 13,489 млрд [3]<(30 червня 2019). Рівень безробіття — 2,7 % (листопад 2019)[4]. Міжнародний код — DE-BY.

Бавáрія
Прапор Герб
Прапор Герб
Гімн: Баварський гімн
KarteБерлінБременБременГамбургНижня СаксоніяБаваріяСаарландШлезвіг-ГольштейнБранденбургСаксоніяТюрингіяСаксонія-АнгальтМекленбург — Передня ПомераніяБаден-ВюртембергГессенПівнічний Рейн-ВестфаліяРейнланд-ПфальцШвейцаріяБоденське озероАвстріяЛюксембургФранціяБельгіяЧехіяПольщаНідерландиДаніяДаніяЩецинська затокаШлезвіг-ГольштейнПівнічне мореБалтійське море
Karte
Країна Німеччина
Столиця Мюнхен
Площа 70.541,57 км²
Населення 13 140 183 осіб (31 грудня 2020)[1]
Густота 186 осіб/км²
Утворена 8 грудня 1946
Форма уряду парламентська республіка, самоврядний штат федерації
ВВП 625,1 млрд (2018)[2]
Борг 13,489 млрд [3]<(30 червня 2019)
Голова Маркус Зедер (ХСС)
Уряд ХСС
Ландтаг ХСС (85 депутатів), СДПН (42), Зелені (38), Вільні виборці (27), АдН (20), ВДП (11), позафракційні (2)
Останні вибори 14 жовтня 2018
Наступні вибори 2023
Голосів у Бундесраті 6
ISO DE-BY
Сайт www.bayern.de

Назва ред.

  • Баварія (нім. Bayern, бавар. Bayern лат. Bavaria) — найпоширеніша назва землі.
  • Вільна Держава Баварія (нім. Freistaat Bayern, бавар. Freistoot Bayern) — офіційна назва землі.
  • Баєрн (бавар. Bayern) — назва баварською мовою.

Географія ред.

За площею (70600 кв. км) Баварія є найбільшою землею ФРН; за чисельністю населення (2005: 12,48 млн.) займає друге місце після Північного Рейну-Вестфалії. Столицею землі є місто Мюнхен, інші великі міста — Нюрнберг, Аугсбург, Вюрцбург, Регенсбург. На півночі земля межує з землями Гессен, Тюрингія та Саксонія, на заході з Баден-Вюртембергом, на сході з Че́хією, на сході та півдні з Австрією, а також через Боденське озеро із Швейцарією.

Вільна держава Баварія володіє лісовими угіддями на території австрійської федеральної землі Зальцбург (Заальфорсте в окрузі Прінцгау), які хоч і знаходяться під опікою Баварського управління державних лісів, проте не є територіальними складовими ФРН, на їх територію поширюється суверенітет Австрійської Республіки.

Територіально Баварію традиційно розділяють на три частини — Франконія (сьогодні округи Верхня, Середня та Нижня Франконія), Швабія та Стара Баварія (адміністративні округи Верхній Пфальц, Верхня і Нижня Баварія).

Ландшафт ред.

Баварія знаходиться на півдні Німеччини і ландшафтно включає в себе:

Найнижча точка землі по відношенню до рівня моря (107 м над рівнем моря) знаходиться в Калі-на-Майні (Нижня Франконія) на кордоні з землею Гессен. Найвищою точкою Баварії і одночасно Німеччини є гора Цугшпітце (2962 м над рівнем моря) на півдні землі біля містечка Гарміш-Партенкірхен.

Внутрішні води ред.

Найважливішою водною артерією Баварії є р. Дунай. Найбільшими притоками Дунаю, розглядаючи з заходу, є:

Праві притоки беруть свій початок в Альпах, тому і є більш повноводними, ніж ліві. Інн в місті впадання в Дунай (м. Пассау на кордоні з Австрією) несе набагато більше води, ніж сам Дунай. Лех місцями є теж повноводнішим, ніж Дунай.

Баварія — земля озер. Близько 1600 озер зосереджені головним чином передгір'ях Альп. Найбільші: Кімзе, Аммерзе, Штарнберзьке озеро, Тегернзе, Кенігсзе; найглибше — Вальхензе (192 м).

Клімат ред.

Клімат переходить з відносно помірного на північному заході до континентального на сході. Температура нижче 0 °C тримається протягом близько 100 днів. Вітри з заходу приносять близько 70 мм опадів, на північних схилах Альп — місцями до 180 мм.

Історія Баварії ред.

Докладніше: Історія Баварії

Античність ред.

За часів правління Октавіана Августа центральна частина сьогоднішньої землі Баварії, тзв. Стара Баварія (нім. Altbayern), заселена тоді кельтськими племенами, стала частиною Римської імперії. Після розпаду імперії місцеве кельтське населення, що значно романізувалося за часів римського правління, та мешкало на південь від течії Дунаю римляни поступово асимільовувалися з проникаючими з півночі на колишні римські території германцями і так із плином часу на цих територіях викристалізувалося плем'я баварців (баюварів, нім. Baier відповідно нім. Bajuwaren). Про колишніх кельтських мешканців свідчать ще до сьогодні назви місцевостей, річок та водоймищ.

З 555 р. н. е. достеменно відомо про існування баварського племінного герцогства, яке за часів Меровінгів стало частиною імперії франків. Остаточним кінцем доби цього так званого «старого герцогства» вважається 788 р. — рік перемоги імператора франків Карла Великого над баварським герцогом Тассіло ІІІ.

Середньовіччя ред.

Занепад імперії Каролінгів зробив можливим відновлення самостійності баварських герцогів і початок доби тзв. «нового герцогства». Кінець панування Каролінгів характеризувався посиленням самостійності окремих територій їхньої імперії. Цьому процесу сприяло, починаючи з близько 862 р., і посилення зовнішньої загрози у вигляді нападів угрів. Початком «нового герцогства» вважають 907 р. — рік загибелі маркграфа Люїтпольда І Баварського в битві з угорцями під Прессбургом (сьогодні: Братислава). Саме сходження його сина Арнульфа І на герцогський престол пов'язують з відновленням самостійності баварськох герцогів в так званому «новому герцогстві». Після перемоги в битві на річці Лех розпочинається друга хвиля баварської екпансії на схід, в ході якої до герцогства приєднуються землі сьогоднішньої Нижньої Австрії, Істрії та Крайни (Словенії). Проте початок конфлікту з династією Оттоніанів веде знову до посилення залежності герцогства від німецької королівської корони. В 976 р. від Баварії на користь новоствореного герцогства Каринтії відокремлюється південно-східна частина. Водночас правлячий на східних теренах герцогства в Marcha Orientalis (Ostarrichi) рід Бабенбергів намагається все більше вести незалежну від баварських герцогів політику. Але починаючи з 1070 р., за часів правління Вельфів, влада баварських герцогів зазнає нового зеніту. Однак тривалий конфлікт між родами Штауфенів та Вельфів за владу на німецьких землях закінчується остаточно в 1180 р. перемогою Фрідріха І Барбаросси з роду Штауферів над Генріхом Левом з роду Вельфів і відокремленням від Баварського герцогства Штирії та маркграфства Істрії та остаточним занепадом «нового герцогства».

З 1180 по 1918 років Баварське герцогство знаходиться під правлінням династії Віттельсбахів. В 1255—1503 Роках Баварія переживає період численних поділів на окремі герцогства. Протягом короткого періоду об'єднання за часів правління Людовика IV Баварця герцогство переживає новий зеніт слави, коли Людовік IV в 1328, перший із династії Вітельсбахів, одержує корону імператора Священної Римської імперії. Кінець періоду поділів було покладено 1506 року династичним законом про першочерговість наслідування за народженням (lex primogenitur).

Новий час ред.

Баварія відігравала основну роль у контрреформації, а баварські герцоги в результаті Тридцятилітньої війни змогли приєднати до своїх володінь додаткові території та здобули титул курфюрста. В 1620 р. війська Католицької Ліги під проводом баварського полководця Тіллі здобули важливу перемогу над протестантами в битві на Білій Горі під Прагою. В результаті цього війська під проводом Тіллі окупували Пфальц. Як подяку за участь баварських військ на боці Католицької Ліги герцог Максиміліан І отримав в 1623 р. титул курфюрста, а в 1628 р. право приєднати до свого герцогства окупований ним Пфальц як контрибуцію. Баварія часів абсолютизму була два рази за короткий час окупована Австрією під час іспанської та австрійської династичних війн унаслідок великодержавної політики Максиміліана ІІ та його сина Карла Альбрехта.

За часів Наполеона Баварія перебувала спочатку на боці Франції, що дозволило їй здобути значні земельні володіння в ході здійсненої під егідою французів секуляризації, так, наприклад, Баварія змогла приєднати тимчасово до своїх володінь Зальцбург і Тіроль.

У 1806 р. баварські герцоги одержали титул короля. Завдяки вчасній зміні сторін на користь противників Наполеона Баварія, як країна-переможець, змогла зберегти після Віденського конгресу 1814 р. значну частину приєднаних під час наполеонівських війн володінь. Вона, хоч і мала змиритися з втратою Тіролю та правобережного рейнського Пфальцу, але отримала як компенсацію франконські землі. Король Людвиг I розбудував столицю Мюнхен в першій половині XIX ст. до рівня великого культурного та наукового центру зі своїм університетом. Людвиг I відмовився від престолу під час весняних заворушень 1848 р., основною причиною була його афера з танцівницею Лолою Монтес. Його наступник Людвіг II ввійшов в історію передусім завдяки будівництву дорогих палаців як, наприклад, Нойшванштайн, як казковий принц. В 1866 р. Баварія зазнала на боці Австрії поразки в війні з Пруссією (Австро-Прусська війна). У 1871 р. Баварське королівство стало частиною новоствореної Німецької імперії, але зберегло своє право на власну пошту, залізницю та військо.

Новітній період ред.

У 1918 р. династія Віттельсбахів у ході листопадових заворушень в Німеччині зреклася від престолу. 8 листопада 1918 р. Баварське королівство було проголошено вільною (демократичною) державою. Упродовж загальних заворушень соціалістичним угрупуванням вдалося на деякий час встановити в Мюнхені Баварську радянську республіку. В період Веймарської республіки Баварія стала сценою націонал-соціалістичного путчу 1923 р. Під час другої світової війни такі баварські міста, як Вюрцбург, Мюнхен та Нюрнберг, зазнали значних руйнувань.

Після 1945 р. військова адміністрація союзників свідомо направляла потоки німецьких біженців із Судетської області та Сілезії на територію малозаселеної Баварії. Унаслідок таких дій кількість населення Баварії зросла протягом періоду 1945—1949 рр. на чверть.

Після від'єднання Рейнського Пфальцу Баварія ввійшла в 1949 р. до складу новоствореної Федеративної Республіки Німеччина як одна з федеральних земель. У повоєнні роки розпочався процес бурхливого економічного розвитку, який перетворив Баварію за декілька десятиліть із традиційно аграрної на індустріально-розвинуту землю.

Політичний устрій ред.

Головна стаття: Політичний устрій Баварії

Ландтаг ред.

 
Маркус Зедер, голова земельного уряду з 16 березня 2018 року.

Розподіл місць у Баварському ландтазі за результатами виборів 14 жовтня 2018 року. Уряд очолює ХСС.

38
22
27
85
11
2
20
38 22 27 85 11 20 

Розподіл 205 місць:


Уряд ред.

З 1962 р. ХСС постійно здобувала більшість на виборах до ландтагу. Міністром-президентом Баварії з 17 липня 1993 р. є Едмунд Штойбер. 7 жовтня 2003 р. Едмунд Штойбер був знову обраний міністром-президентом землі, а 14 жовтня призначений ним кабінет був підтверджений ландтагом.

На 2007 рік до складу Баварського державного уряду входили:

Адміністративний устрій ред.

Баварія має трирівневу структуру адміністративного устрою, яка містить

  • урядові (адміністративні) округи (або ще: раєнції від пол. rajencja) — нім. Regierungsbezirke,
  • райони та міста на правах району (вільні міста) — нім. Landkreise und kreisfreie Städte,
  • громади — нім. Gemeinden.

Урядові (адміністративні) округи ред.

Урядові округи (раєнції) є адміністративними органами, які становлять систему державної адміністрації землі та підпорядковуються безпосередньо земельному уряду. На чолі уряду округу стоїть президент округу (Regierungspräsident). Урядові округи об'єднують декілька повітів і міст на правах повіту, які своєю чергою об'єднують декілька громад. Уряди округів забезпечують здійснення безпосередньо на території округу завдань, що стосуються компетенції земельного уряду та здійснюють його представництво в окрузі.

Баварія поділена на сім урядових округів

 
Урядові округи Баварії
Урядовий округ центр AGS Скор. Площа Населення
(31 грудня 2020)[1]
нас./км² (вер. 2005)
Верхня Баварія Oberbayern Мюнхен 091 OB 17.529,63 км² 4 719 716 241
Нижня Баварія Niederbayern Ландсгут 092 NB 10.329,91 км² 1 247 063 116
Верхній Пфальц Oberpfalz Регенсбург 093 Opf. 9.691,03 км² 1 112 267 113
Верхня Франконія Oberfranken Байройт 094 Ofr. 7.231,00 км² 1 062 085 153
Середня Франконія Mittelfranken Ансбах 095 Mfr. 7.244,85 км² 1 775 704 236
Нижня Франконія Unterfranken Вюрцбург 096 Ufr. 8.530,99 км² 1 317 507 157
Швабія Schwaben Аугсбург 097 Schw. 9.992,03 км² 1 905 841 179
Баварія Bayern Мюнхен 70.549,11 км² 13 140 183 177

Територіям урядових округів, що становлять систему державної адміністрації, відповідають аналогічні округи (Bezirke) з такими ж назвами, які становлять другий рівень місцевого самоврядування над районами (третій рівень) та громадами (4-ий рівень). Ці округи мають своє виборне представництво (Bezirkstag), яке обирається кожні п'ять років. Округи, як і кожне самоврядне утворення, можуть мати свій герб та прапор.

Райони та міста на правах району ред.

Сім урядових округів Баварія діляться на 71 район та 25 міст на правах району

 
Райони і міста на правах району
 
Районне містечко Айхштет, 1999 р.
71 район Вільної держави Баварія:
  1. Айхах-Фрідберг (AIC)
  2. Альтеттінг (AÖ)
  3. Амберг-Зульцбах (AS)
  4. Ансбах (AN)
  5. Ашаффенбург (AB)
  6. Аугсбург (Augsburg A)
  7. Бад-Кіссінген (KG)
  8. Бад-Тельц-Вольфратсгаузен (TÖL)
  9. Бамберг (BA)
  10. Байройт (BT)
  11. Берхтесгаден (BGL)
  12. Кам (CHA)
  13. Кобург (CO)
  14. Дахау (DAH)
  15. Деггендорф (DEG)
  16. Діллінген-ан-дер-Донау (DLG)
  17. Дінгольфінг-Ландау (DGF)
  18. Донау-Ріс (DON)
  19. Еберсберг (EBE)
  20. Айхштетт (EI)
  21. Ердінг (ED)
  22. Ерланген-Гехштадт (ERH)
  23. Форхгайм (FO)
  24. Фрайзінг (FS)
  1. Фраюнг-Графенау (FRG)
  2. Фюрстенфельдбрук (FFB)
  3. Фюрт (FÜ)
  4. Гарміш-Партенкірхен (GAP)
  5. Гюнцбург (GZ)
  6. Гасберге (HAS)
  7. Гоф (HO)
  8. Кельгайм (KEH)
  9. Кітцінген (KT)
  10. Кронах (KC)
  11. Кульмбах (KU)
  12. Ландсберг-ам-Лех (LL)
  13. Ландсгут (LA)
  14. Ліхтенфельс (LIF)
  15. Ліндау (Бодензеє) (LI)
  16. Майн-Шпессарт (MSP)
  17. Місбах (MB)
  18. Мільтенберг (MIL)
  19. Мюльдорф-ам-Інн (MÜ)
  20. Мюнхен (M)
  21. Нойбург-Шробенгаузен (ND)
  22. Ноймаркт-в-Верхньому-Пфальці (NM)
  23. Нойштадт-на-Айші–Бад-Віндсгайм (NEA)
  24. Нойштадт-ан-дер-Вальднааб (NEW)
  1. Ной-Ульм (NU)
  2. Нюрнбергер-Ланд (LAU)
  3. Оберальгой (OA)
  4. Остальгой (OAL)
  5. Пассау (PA)
  6. Пфаффенгофен-ан-дер-Ільм (PAF)
  7. Реген (REG)
  8. Регенсбург (R)
  9. Рен-Грабфельд (NES)
  10. Розенгайм (RO)
  11. Рот (RH)
  12. Ротталь-Інн (PAN)
  13. Швандорф (SAD)
  14. Швайнфурт (SW)
  15. Штарнберг (STA)
  16. Штраубінг-Боген (SR)
  17. Тіршенройт (TIR)
  18. Траунштайн (TS)
  19. Унтеральгой (MN)
  20. Вайльгайм-Шонгау (WM)
  21. Вайсенбург-Гунценгаузен (WUG)
  22. Вунзідель-ім-Фіхтельгебірге (WUN)
  23. Вюрцбург (WÜ)
25 міст на правах району в Баварії:
  1. Амберг (AM)
  2. Ансбах (AN)
  3. Ашаффенбург (AB)
  4. Аугсбург (A)
  5. Бамберг (BA)
  6. Байройт (BT)
  7. Кобург (CO)
  8. Ерланген (ER)
  9. Фюрт (FÜ)
  1. Гоф (HO)
  2. Інгольштадт (IN)
  3. Кауфбойрен (KF)
  4. Кемптен (KE)
  5. Ландсгут (LA)
  6. Меммінген (MM)
  7. Мюнхен (M)
  8. Нюрнберг (N)
  1. Пассау (PA)
  2. Регенсбург (R)
  3. Розенгайм (RO)
  4. Швабах (SC)
  5. Швайнфурт (SW)
  6. Штраубінг (SR)
  7. Вайден (WEN)
  8. Вюрцбург (WÜ)

Громади ред.

Вільна держава Баварія складається з 2.056 політично самостійних громад (Gemeinde, Kommune) та 215 територій, що не належать до громад (gemeindefreie Gebiete).

За типами громади розподіляються по наступному (стан на 1 жовтня 2004 р.)

  • 25 міст на правах повіту (kreisfreie Städte)
  • 28 великих міст, що входять до складу повітів (große Kreisstädte)
  • 262 інші міста (Städte)
  • 383 тзв. маркти (Märkte)
  • 1.358 інших громад (sonstige Gemeinden)

З 2.031 громад, що входять до складу повітів, 991 громада є членом одієї з 314 асоціацій громад, 1.040 є самостійними громадами. (стан на 1 січня 2005 р.)

Найбільші міста ред.

Місто Населення на
31 грудня 2000
Населення на
30 липня 2005
Населення на
31 грудня 2009
Мюнхен 1.210.223 1 259 677 1 330 440
Нюрнберг 488 400 499 237 503 673
Аугсбург 254 982 262 676 263 646
Вюрцбург 127 966 133 906 133 195
Регенсбург 125 676 129 859 134 218
Інгольштадт 115 722 121 314 124 387
Фюрт 110 477 113 422 114 044
Ерланген 100 778 103 197 105 554
Байройт 74 153 73 997 72 576
Бамберг 69 036 70 081 69 827
Ашаффенбург 67 592 68 642 68 722
Кемптен 61 389 61 360 62 007
Ландсхут 58 746 61 368 62 735
Розенгайм 58 908 60 226 60 877
Швайнфурт 54 325 54 273 53 533
Ной-Ульм 50 188 51 410 53 034
Пассау 50 536 50 651 50 627
Гоф 50.741 48.982 46.441

Доп.: Баварське земельне відомство надало цю статистику та опрацьовані дані[5]

Регіони ред.

Основними історичними регіонами Баварії є
  1. Альгой
  2. Альтмюльталь
  3. Альпійське передгір'я
  4. Баварські Альпи
  5. Баварський ліс
  6. Хімгау
  7. Хімгауські Альпи
  8. Дунайський Моос
  1. Дунайський Рід
  2. Дунайський Ріс
  3. Фіхтель
  4. Франконія
  5. Франконська Височина
  6. Франконський Ліс
  7. Франконська Альба
  8. Франконська Швейцарія
  1. Гойбоден
  2. Гассберге
  3. Голлєдау
  4. Інн-Зальцах
  5. Лех
  6. Верхня Баварія
  7. Оберланд
  8. Верхньопфальський Ліс
  1. Рьон
  2. Руперті
  3. Ньордлінський Ріс
  4. Зальцбурзькі Альпи
  5. Шпессарт
  6. Штайгерський Ліс

Кордони ред.

Баден-Вюртемберг 829 км
Гессен 262 км
Тюрингія 381 км
Саксонія 41 км
Чехія 357 км
Австрія 816 км
Боденське озеро 19 км — По Боденському озеру проходить кордон між Баварією і Швейцарією.
Панорама Альп в Баварії

Населення ред.

Основу населення складають чотири народності — баварці, франконці, шваби та нові баварці (судетські німці та інші переміщені фольксдойче)[6].

Релігія — 70 % католики, 26 % протестанти.

Господарство ред.

Баварія вважається сьогодні економічно розвинутою і багатою землею ФРН. За декілька останніх десятиліть Баварія перетворилася із традиційної аграрної землі (на початку 50 рр. XX століття аграрний сектор давав четвертину валового продукту землі) на регіон високо розвинутих технологій. «Laptop und Lederhose» — «лептоп та шкіряні штани» — так тепер характеризують Баварію, натякаючи на короткі шкіряні штани, невід'ємну частину традиційного баварського строю, як свідчення вірності давнім селянським традиціям, та на лептоп як символ економічної міцності й інвестицій у технології майбутнього.

Економічно найрозвинутішою частиною Баварії є агломерація навколо столиці землі Мюнхена. Тут представлені підприємства різних галузей: автобудування (BMW, MAN, Knorr-Bremse), сектора ІТ (Siemens, Infineon, Microsoft), медіа-концерни та видавництва (Premiere, Kabel Deutschland, Burda Verlag), оборонної промисловості (EADS, Krauss-Maffei), сфери послуг та туристики (історичні пам'ятники, музеї, біргартени, Октоберфест, конгреси та виставки). Іншими великими господарськими центрами на півдні Бавірії є міста Аугсбург та Інгольштадт, а також «баварський хімічний трикутник» — концентрація великих хімічних підприємств на південному сході землі між озером Хімзее та річками Інн та Зальцах.

На півночі землі центральніим економічним регіоном є агломерація навколо трьох міст — Нюрнберга, Фюрта та Ерлангена. Окрім того дуже добре виглядає економічна ситуація в регіоні між Ашаффенбургом та Вюрцбургом-Швайнфуртом на північному заході землі. Рівень безробіття тримається там, наприклад, нижче середнього по всій землі.

Деякі прикордонні регіони землі, щоправда, є залежними від дотації з земельного бюджету. Причиною того є з одного боку конкурентні переваги у сусідніх країнах (наприклад нижчий рівень заробітної плати та оподаткування), з іншого боку — слабо розвинута інфраструктура в цих регіонах. Наочним прикладом тут є регіон Баварського лісу на кордоні з Чехією, який за часів холодної війни мав надзвичайно низьку інвестиційну привабливість через своє узбічне розташування в особливій прикордонній зоні (кордон з НДР та ЧСФР). Одночасно з падінням «залізної завіси» на кордоні з ЧСФР в 1990 р. та об"єднанням Німеччини було скасовано дотації для регіонів, розташованих в особливій прикордонній зоні, а інвестиційні умови в межуючій з цією частиною Баварії Чехії, яка з 2004 р. є повноправним членом ЄС, часто виявляються привабливішими для німецьких підприємств.

З огляду на розвиток туризму особливо привабливими є, окрім столиці землі Мюнхена, регіони навколо великих озер (Хімзее, Боденське, Кьонігзее) та туристичні райони в  Альпах.

Рівень безробіття в липні 2006 р. становив 6,1 %. Індекс ВВП на душу населення, розрахованого за паритетом купівельної спроможності, становить 128,2 стосовно середньоєвропейського (ЄС-25: 100).

На території землі розташовані три атомні електростанції, окрім того в Гархінгу неподалік від Мюнхена функціонує експериментально-дослідний реактор.

Культура ред.

Університети ред.

Байройтський університет
Український вільний університет в Мюнхені
Університет Людовика та Максиміліана в Мюнхені
Мюнхенський технічний університет
Аугсбурзький університет
Університет ім. Отто Фрідріха в Бамбергу
Католицький університет Айхштадт-Інгольшдатд
Університет Фрідріха і Александра в Нюрнберзі і Ерлангені
Університет Бундесверу в Мюнхені
Пассауський університет
Регенсьбурзький університет
Баварський університет Юліуса і Максиміліана в Вюрцбурзі

Література ред.

Див. також ред.

  • 301 Баварія — астероїд, названий на честь регіону.

Примітки ред.

  1. а б Genesis Online-Datenbank des Bayerischen Landesamtes für Statistik Tabelle 12411-001 Fortschreibung des Bevölkerungsstandes: Gemeinden, Stichtage (letzten 6) (Einwohnerzahlen auf Grundlage des Zensus 2011) (нім.)
  2. Statistik informiert … Nr. 58/2018 (PDF). www.statistik-nord.de. Архів оригіналу за 21 січня 2021. Процитовано 19 червня 2018. 
  3. Schulden der öffentlichen Haushalte. www.destatis.de. 30 червня 2019. Архів оригіналу за 23 липня 2021. Процитовано 4 травня 2020. 
  4. Arbeitslosenquoten im November 2019 – Länder und Kreise. statistik.arbeitsagentur.de. Statistik der Bundesagentur für Arbeit. Процитовано 2 грудня 2019. 
  5. Federal Statistical Office Germany — GENESIS-Online. Архів оригіналу за 9 грудня 2012. Процитовано 30 квітня 2014. 
  6. Офіційний сайт Федеральної землі Баварія (нім., англ., рос.). Архів оригіналу за 24 січня 2012. Процитовано 24 червня 2019. 

Джерела ред.

  • Факти про Німеччину / ред. Жанет Шаян, Сабіне Гіле; пер. Володимир Шелест. — Франкфурт-на-Майні: Зоцієтетс-Ферлаг, 2010. ISBN 978-3-7973-1211-2

Посилання ред.

  Гессен   Тюрингія   Саксонія
  Баден-Вюртемберг     Чехія
  Австрія   Австрія