Відкрити головне меню

Грузинська апостольська автокефальна православна церква (груз. საქართველოს მართლმადიდებელი სამოციქულო ეკლესია Saqartvelos Samotsiqulo Avtokepaluri Martlmadidebeli Eklesia) — автокефальна помісна православна церква, що має шосте місце в диптихах слов'янських помісних Церков і дев'яте в диптихах древніх Східних Патріархатів[1]. Канонічна територія — Грузія.

Грузинська православна церква

Coat of Arms of Georgian Orthodox Church.svg Flag of Georgian Orthodox Church.svg
Свято-Троїцький собор
Троїцький кафедральний собор, Тбілісі
Засновники Андрій Первозванний, Свята Ніна
Самостійність проголошена 486 від Антіохійської православної церкви; 1917 від Російської Православної Церкви
Самостійність визнана всіма помісними православними церквами
Чинний предстоятель Ілля ІІ
Центр Тбілісі, Грузія
Кафедральний собор Троїцький собор
Основна юрисдикція Грузія Грузія
Юрисдикція для діаспори Західна Європа, США, Росія, Туреччина, Азербайджан, Австралія, Вірменія
Літургічна мова грузинська
Музична традиція Грузинський наспів
Церковний календар Юліанський
Вірних 3 500 000
Офіційний сайт www.patriarchate.ge

Зміст

ІсторіяРедагувати

 
Светицховелі в Мцхеті — головний храм Грузії

Засновано, за переданням, в І столітті апостолом Андрієм Первозваним.

В 317 р. завдяки святій рівноапостольній Ніно християнство стало державною релігією Грузії. Спочатку грузинська церква була підпорядкована Антіохійському Патріархату. З 487 р. — автокефальна Церква із центром в Мцхеті (резиденція верховного Католікоса).

За Сасанідів (VI—VII ст.) витримала боротьбу з перськими вогнепоклонниками, а в період турецьких завоювань (XVI—XVIII ст.) — з ісламом.

1801 року східна Грузія увійшла до складу Російської Імперії. 1811 року російський Святіший Синод зняв сан Католікоса-Патріарха з Антонія ІІ (Багратіоні) та скасувала патріархію. Грузинська церква була позбавлена автокефалії і приєднана до Російської православної церкви як екзархат. При цьому екзархами призначали єпископів-негрузинів, що призводило до конфліктів із місцевим духівництвом.

Відновлення Грузинської автокефалії було проголошено 12 березня 1917 року на Мцхетському Соборі. Грузинська автокефальна церква була визнана російським (радянським) урядом, проте не була визнана Російською православною церквою. За радянської доби грузинські православні церкви були закриті, багато діячів грузинської церкви — репресовані.

Визнання Московським Патріархатом Грузинської Церкви офіційно було проголошено Визначенням Священного Синоду РПЦ від 19 листопада 1943 року[2][3]. Попри це повоєнні роки також відмічені переслідуваннями церкви радянською владою.

1989 року автокефалію Грузинської Церкви підтвердив Константинопольський Патріархат.

СучасністьРедагувати

Перелік єпархій

Нині Церква складається з 35-ти єпархій, що об'єднують близько 300 громад; Абхазька єпархія після 1992 року де-факто не входить до складу Грузинської Церкви. Також існує неясність ситуації щодо Південної Осетії, де, за твердженням Католікоса Ілії ІІ, «присутні представники російської закордонної церкви»[4].

В 1997 Грузинська Православна Церква вийшла з Всесвітньої ради церков.

Перелік Предстоятелів

Предстоятель з 23 грудня 1977 — Його Святість і Блаженство Католікос-Патріарх всія Грузії, Архієпископ Мцхетський і Тбіліський Ілія ІІ.

ЛітератураРедагувати

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати