26 квітня

	← квітень →
	2024 рік

26 квітня — 116-й день року (117-й у високосні роки) в григоріанському календарі. До кінця року залишається 249 днів.

Цей день в історії: 25 квітня—26 квітня—27 квітня

Свята і пам'ятні дні ред.

Міжнародні ред.

ООН: Всесвітній день інтелектуальної власності (затверджений Генеральною Асамблеєю Всесвітньої організації інтелектуальної власності)
ООН: Міжнародний день пам'яті про чорнобильську катастрофу

Національні ред.

Україна: День пам'яті жертв радіаційних аварій та катастроф.
Україна: День пам'яті аварії на ЧАЕС
Танзанія: День злуки.
Ізраїль: День пам'яті воїнів.
Вірменія: День прикордонника.
Італія: Дженаццано. Свято пам'яті Маріанської Богоматері 1467.
США: Національний день дітей і домашніх тварин. День кренделя.

Професійні ред.

Нікарагуа: День секретаря (Día de la Secretaria).

Релігійні ред.

Християнство ред.

День Святого Анаклета I.

Православні:^[1]

Сщмч. Василія, єп. Амасійського
Прав. Глафіри, діви
Прп. Іоаникія Дівиченського

Іменини ред.

Події ред.

1289 — єгипетські мамелюки захопили Триполі
1478 — під час меси в кафедральному соборі вбили правителя Флоренції Джуліано Медічі, однак його брат Лоренцо відбив напад і, очоливши війська, придушив спробу перевороту
1514 — польський астроном Микола Коперник провів своє перше спостереження за Сатурном. На підставі цього і наступних спостережень він зробив висновок про геліоцентричний принцип побудови Сонячної системи
1525 — Томас Мюнцер очолив загін німецьких селян і підняв повстання
1607 — на мисі Генрі (Вірджинія) здійснили висадку перші в Америці англійські колоністи
1654 — євреї вислані з Бразилії
1783 — тринадцятилітний Людвіг ван Бетховен призначений музикантом клавішних інструментів придворного оркестру в Бонні
1795 — російська імператриця Катерина ІІ видала Маніфест про приєднання Курляндії.
1798 — Франція анексувала Республіку Женева

Обкладинка першого видання «Кобзаря». Офорт В. І. Штернберга, 1840

1840 — з друку вийшло перше видання «Кобзаря» Тараса Шевченка
1860 — у Канаді створено батальйон волонтерської міліції, який в майбутньому став першим полком канадської регулярної армії
1863 — у петербурзькому Маріїнському театрі відбулась прем'єра опери українського композитора Семена Гулак-Артемовського «Запорожець за Дунаєм». Лібрето написав сам Семен Степанович, він же і виступив в головній партії хвацького козака-підкаблучника Карася
1865 — Громадянська війна в США: армія конфедератів на чолі з Джозефом Джонстоном капітулювала перед союзними військами в битві під Дюрнгемом (Південна Кароліна)
1881 — через вибух боєприпасів затонув англійський паровий шлюп «Дотерель», 143 моряка загинули
1911 — французька армія зайняла столицю Марокко
1912 — створено перший в російській і світовій мультиплікації об'ємний мультфільм «Прекрасна Люканіда» (автор фільму В. А. Старевич)
1915
- — в Адріатичному морі австрійська субмарина торпедувала і потопила французький броненосний крейсер «Леон Гамбетта»
- — Італія підписала таємний Лондонський договір про умови війни на стороні Антанти
1918 — в Україні розформовані підрозділи «синьожупанників», утворені в Німеччині з полонених українців
1921 — у Лондоні на вулицях з'явився перший поліцейський патруль на мотоциклі
1923 — принц Йоркський Альберт одружився з Єлизаветою Боус-Лайон
1925 — обрання фельдмаршала П.Гінденбурга президентом Німеччини («Веймарської Республіки»)
1926 — уряд Веймарської республіки і уряд СРСР уклали міждержавну угоду про дружбу і співпрацю
1933 — у Німеччині створено Гестапо (таємну державну поліцію), сформовану на основі політичного і розвідувальних відділів прусської поліції
1936 — у радянській міліції введені військові звання
1937 — німецькі літаки з «Легіону Кондор», надісланого Адольфом Гітлером на допомогу націоналістичним силам генерала Франсіско Франко, провели тригодинне бомбардування баскського міста Ґерніка (Північна Іспанія)
1939 — уряд Великої Британії прийняв закон про обов'язкову військову службу
1942
- — Адольфа Гітлера проголосили «верховним суддею Райху», тож він отримав право видавати закони самостійно
- — у Хонкейко (Манчжурія) сталася наймасштабніша за жертвами катастрофа на шахті. Загинуло 1549 шахтарів
1944 — підрозділи англійських командос викрали командувача німецькими військами на Криті генерала Генріха Крайпе
1945
- — на франко-швейцарському кордоні заарештовано голову вішистського уряду Франції, маршала А.Петена
- — Україна увійшла до складу ООН як член-засновник
1954 — у Женеві за участю США, СРСР, КНР, Франції та Великої Британії розпочала свою роботу конференція, покликана знайти мирне рішення конфлікту Франції та В'єтнаму в Індокитаї, який тривав з 1946 року
1956 — в СРСР розпочато масовий випуск автомобіля «Москвич-402»
1961 — розірвані радянсько-албанські економічні відносини
1962
- — запущений у космос англо-американський супутник «Ariel», перший в історії міжнародний об'єкт у космосі
- — космічний зонд NASA «Ranger 4» розбився об поверхню Місяця
1964
- — надійшов у продаж перший диск «Rolling Stones»
- — бостонський баскетбольний клуб «Celtic» встановив безпрецедентний рекорд — шоста підряд перемога в чемпіонаті НБА
1965 — указом Президії ВР СРСР 9 травня (День Перемоги) оголошений неробочим днем
1965 — у Києві вперше вийшла в етер радіостанція «Промінь»
1966 — 8-бальний землетрус в Ташкенті (Узбекистан). За офіційними радянськими даними, загинуло 8 осіб, близько 150 отримали поранення, без житла залишились бл. 300 тисяч людей
1979 — у Брюховицькому лісі під Львовом було знайдено підвішеного працівниками КГБ Володимира Івасюка
1985 — у Варшаві вищі партійні і державні діячі країн Варшавського договору підписали угоду про продовження терміну його дії на 20 років

Фото зруйнованого реактора ЧАЕС з гвинтокрила, 27 квітня 1986

1986 — о 1 год. 23 хв. за київським часом сталася найбільша техногенна аварія в історії людства — вибухнув четвертий реактор Чорнобильської АЕС і сумарна радіація ізотопів, викинутих в повітря, склала 50 мільйонів кюрі, що в 30-40 разів більше, ніж при вибуху бомби в Хіросімі в 1945 році
1987 — тенісна зірка Кріс Еверт виграла свій 150-й професійний турнір — у фіналі змагань у Х'юстоні вона перемогла Мартіну Навратілову
1989
- — під час мітингу пам'яті жертв Чорнобиля у Львові вперше замайоріли синьо-жовті прапори
- — у місті Шатурія (Бангладеш), смерч забрав 1300 життів — рекордна кількість жертв унаслідок такого стихійного лиха
1991 — Верховна Рада РФ прийняла закон «Про реабілітацію репресованих народів», у якому передбачалася територіальна реабілітація
1994
- — американські вчені з Національної лабораторії ім. Фермі надали свідчення того, що ними був відкритий останній, шостий кварк («Top» або t-кварк), полювання на котрого тривало 20 років
- — у Південно-Африканській Республіці пройшли перші міжрасові парламентські вибори. 62,65 % з 22 мільйонів білих і чорношкірих виборців віддали перевагу партії Африканський національний конгрес (АНК)
- — недалеко від Токіо зазнав аварії аеробус A300-600 Тайванських авіаліній — загинуло 264 особи, вижило лише семеро
1998
- — у Х'юстоні (США) барбадосець Рон Кінг провів наймасовіший в історії сеанс одночасної гри в шашки, зігравши з 385 супротивниками і вигравши в усіх
1999 — Комп'ютерний вірус «Чорнобиль» ушкодив, за різними оцінками, до пів мільйона комп'ютерів по всьому світу
2000
- — президент України Леонід Кучма заявив, що Чорнобильська АЕС буде закрита до кінця 2000 року
- — футбольна збірна Андорри отримала першу в своїй історії перемогу (над Білоруссю — 2:0)
2001 — ВОІВ встановила Всесвітній день інтелектуальної власності

2002 — Роберт Штайнхаузер убив 16 людей у гімназії Гутенберга в Ерфурті, Німеччина, перш ніж скоїв самогубство
2005 — Кедрова революція: під міжнародним тиском Сирія відкликає останній військовий гарнізон в Лівані, поклавши край своєму 29-річному військовому домінуванню в цій країні
2015 — Нурсултан Назарбаєв переобраний президентом Казахстану

Народились ред.

Дивись також Категорія:Народились 26 квітня

Портрет імператора Марка Аврелія

121 — Марк Аврелій, римський імператор з 161 року, належав до династії Антонінів; філософ-стоїк.
1319 — Іоанн II Добрий, король Франції.
1538 — Джованні Паоло Ломаццо, італійський художник і теоретик мистецтва, представник міланського маньєризму.
1564 — Вільям Шекспір, англійський драматург, актор і поет, хрещений цього дня (точна дата народження невідома).
1575 — Марія Медічі, королева Франції з 1600 року. З 1610 до 1617 року — регентка Франції.
1710 — Томас Рід, засновник шотландської школи філософії «здорового глузду» (†1796).
1785 — Джон Джеймс Одюбон, американський натураліст, орнітолог і художник-анімаліст, автор праці «Птахи Америки».
1787 — Людвіг Уланд, німецький поет і літературознавець.
1798 — Ежен Делакруа, французький художник доби романтизму (†1863).
1803 — Іван Кулжинський, український педагог, письменник, історик, етнограф. Учитель Миколи Гоголя, Євгена Гребінки, Нестора Кукольника.
1812 — Альфред Крупп, німецький промисловець і винахідник, найбільший постачальник зброї своєї епохи.
1829 — Григорій Данилевський, український письменник і публіцист, чиновник, мандрівник, етнограф, історик, автор численних романів і наукових розвідок з минулого України.
1830 — Петро Капніст, прозаїк, драматург і поет. Внук українського поета і драматурга Василя Васильовича Капніста.
1836 — Марія Кречунєк «Чукутиха», видатна гуцульська співачка, також відома зі світлини Миколи Сеньковського «Стара гуцулка», що була відзначена премією «Гран-прі» на Міжнародній європейській фотовиставці в Парижі 1931 року.
1876 — Артур Меллер ван ден Брук, німецький історик, критик (ввів термін «третій рейх», який нацисти взяли для найменування своєї держави) (†1925).
1879 — Оуен Віланс Річардсон, англійський фізик, лауреат Нобелівської премії з фізики 1928 року.
1884 — Вадим Меллер, український художник-авангардист (кубофутурист, конструктивіст), сценічний художник, дизайнер театральних костюмів, ілюстратор та архітектор.
1886 — Габдулла Тукай, татарський поет (†1913).

Людвіг Вітгенштайн, один із засновників аналітичної філософії

1889 — Людвіг Вітгенштайн, австро-англійський філософ, один із засновників аналітичної філософії і один з найяскравіших мислителів XX століття.
1890 — Микола Зеров, український поет, літературознавець і перекладач (†1937).
1898 — Вісенте Алейксандре, іспанський поет, представник «покоління 1927». Лауреат Нобелівської премії з літератури за 1977 рік.
1900 — Чарльз Френсіс Ріхтер, американський фізик і сейсмолог, розробив шкалу для оцінки сили землетрусів.
1908 — Ширлі Гріффіт, американський блюзовий музикант
1915 — Джонні Шайнс, американський блюзовий музикант.
1932 — Майкл Сміт, канадський біохімік англійського походження, лауреат Нобелівської премії з хімії 1993, яку він розділив з Кері Маллісом.
1932 — Франсіс Ле, французький композитор, автор музики до фільмів («Чоловік і жінка», «Історія кохання»).
1933 — Арно Аллан Пензіас, американський фізик-експериментатор, радіофізик і астроном. Лауреат (Нобелівська премія за 1978 рік.
1940 — Джорджо Мородер, італійський композитор, один із «батьків» музики диско.
1943 — Петер Цумтор, швейцарський архітектор, лауреат Прітцкерівської премії 2009 року
1955 — Валерій Топій, учасник Євромайдану. Герой України.
1961 — Олександр Заваров, український футболіст і тренер, радник віце-прем'єра України з питань Євро-2012.
1968 — Олександр Оксанченко, український військовий льотчик, Герой України.
1970 — Меланія Трамп, словенсько-американська модель; 47-ма перша леді Сполучених Штатів.
1971 — Наокі Танака, японський комік і актор.
1977 — Том Веллінг, американський актор.
1978 — Стана Катич, канадська акторка.
1980 — Джордана Брюстер, американська актриса.
1980 — Анна Муха, польська акторка і журналістка.
1985 — Джон Ізнер, американський тенісист, учасник і переможець найдовшого матчу в історії тенісу.
1985 — Артем Федецький, український футболіст, захисник збірної України та ФК «Дніпро» (м. Дніпро).