Африканський національний конгрес

Африкáнський націонáльний конгрéс (АНК; англ. African National Congress) — найстаріша політична організація африканського населення ПАР, головною ціллю якої була ліквідація режиму апартеїду та боротьба за демократичну перебудову суспільства[2]. До організації могли входити всі охочі не залежно від походження та кольору шкіри. Основний метод боротьби полягав у ненасильницих методах — мирних демонстраціях та масових акціях[2]. Одним з перших став протест проти підвищення цін на проїзд в автобусі.

Африканський національний конгрес
Flag of the African National Congress.svg
Тип політична партія
Засновник John Langalibalele Dubed
Засновано 8 (21) січня 1912
Ідеологія African nationalismd і соціал-демократія
Країна Flag of South Africa.svg ПАР
Штаб-квартира Luthuli Housed
Членство Соціалістичний інтернаціонал[1]
Генеральний секретар Ace Magashuled
Керівник Матамела Сиріл Рамафоса (18 грудня 2017)
Членів 896 000 (2018)
Веб-сайт anc1912.org.za

CMNS: Африканський національний конгрес у Вікісховищі

ІсторіяРедагувати

Організація була заснована 8 січня 1912 року в місті Блумфонтейн (ПАР)[3].

Орґанізація довгий час знаходилась під ідейним впливом КПРС, маоіської КПК і троцкиського «четвертого інтернаціоналу». В АНК було інфільтровано багато активістів із забороненої Комуністичної партії ПАР. Вони мали підтримку та проходили різноманітну підготовку та інструктаж спочатку з боку Комінтерну, а потім із КДБ СРСР. АНК був офіційно присутнім на XXV з'їзді КПРС[2].

Оскільки ненасильницькі методи більше не працювали, з допомогою радянських спецслужб на території Мозамбіку на чолі з Манделою було сформоване військове крило (Umkhonto we Sizwe — Спис нації). Головна мета насильницького протистояння полягала у терористичних акціях — спланованих підривах державних та військових об'єктів, а в разі неефективності обговорювався можливий перехід до повномаштабної партизанської війни.

У 1960 році партія була заборонена, її члени репресовані[2]. 5 серпня 1962 року Нельсон Мандела був затриманий. Після довгого судового процесу 5 грудня 1964 його та 150 соратників було засуджено судом в Преторії до довічного ув'язнення. Виконувачем обов'язків голови конгресу призначений О. Тамбо[2]. У 1990 році заборона на діяльність партії була знята.

З серпня 1994 р. після перших демократичних виборів Африканський національний конгрес прийшов до влади, на чолі з президентом Нельсоном Манделою (з 1994 по 1999).

Друкований орган — журнал «Сечаба» («Нація»)[2].

ПриміткиРедагувати

  1. http://www.socialistinternational.org/viewArticle.cfm?ArticlePageID=931
  2. а б в г д е Африканський національний конгрес // Політичний словник. — К. : Головна редакція УРЕ, 1976. — 592 с.
  3. Південно-Африканська Республіка // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.

ПосиланняРедагувати