Вікіпедія

Капніст Василь Васильович

український поет
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Капніст.
Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. Капніст Василь.

Васи́ль Васи́льович Капні́ст (12 (23) лютого 1758(17580223), Обухівка, Миргородського полку — 28 жовтня (9 листопада) 1823, у тому ж селі) — український[4] та російський[5] письменник. Імовірний автор трактату «Історія Русів», що здобув значної популярності серед патріотично-налаштованих українців у ХІХ ст.[6][7] Маршалок шляхти Полтавської губернії в 1820—1822 роках.

Василь Васильович Капніст
Василь Васильович Капніст
Народився12 (23) лютого 1758(1758-02-23)
Обухівка Сорочинська сотня Миргородського полку
Помер28 жовтня (9 листопада) 1823(1823-11-09) (65 років)
там же
ПохованняМиргородський район
Громадянство Гетьманщина → Російська імперія
Національністьукраїнець (з грецьким корінням)
Діяльністьдраматург, поет
Мова творівросійська
Жанрода, п'єса, елегія
Magnum opus«Ода на рабство»
БатькоКапніст Василь Петрович[1][2][3]
МатиSofya Dunina-Borkovskayad[3]
У шлюбі зAlexandra Alexewna Djakowad
ДітиКапніст Семен Васильович, Капніст Іван Васильович і Капніст Олексій Васильович
Автограф
CMNS: Капніст Василь Васильович у Вікісховищі

Життєпис

ред.

Представник роду Капністів. Народився в Обухівці на Полтавщині по смерті батька. Мати, Софія Андріївна, походила з роду Дуніних-Борковських.

У шістнадцятирічному віці поступив на службу капралом в Ізмайловський полк. З 1775 року — офіцер Преображенського полку.[8]

У 1782–83 рр. — контролер головного поштового управління в Петербурзі.

1783 року після відставки з військової служби повернувся в Україну. Певний час був директором училищ Полтавської губернії.

Мав великий авторитет серед українського дворянства. Обіймав виборні посади предводителя дворянства Миргородського повіту (1782, ще до переїзду в Петербург), Київської губернії (1785–87), генерального судді Полтавської губернії (з 1802 року) та полтавського предводителя дворянства (з 1820 року). Перебуваючи на посадах, завжди обстоював інтереси українського народу.

Помер у рідному селі, де і похований біля могили батька.

Літературна творчість

ред.

Василь Капніст почав друкуватися в 1780 році. Писав оди, елегії, анакреонтичні вірші.

У 1783 році написав «Оду на рабство» (опубл. 1806), у якій виступив проти посилення колоніальної політики російського уряду в Україні, зокрема, остаточної ліквідації в 1783 році козацьких полків і запровадження кріпосного права у Слобідській і Лівобережній Україні.

1787 року В. В. Капніст разом з групою аристократів-автономістів підготував проєкт відновлення козацьких формувань в Україні («Положение, на каком может быть набрано и содержано войско охочих казаков»), який, незважаючи на підтримку П. Рум'янцева-Задунайського і Г. Потьомкіна, був відхилений царським урядом.

У квітні 1791 року Василь Капніст разом зі своїм братом Петром за дорученням українських патріотичних кіл перебував у Берліні. Він вів переговори з представниками прусських урядових кіл, зокрема з міністром закордонних справ (канцлером) Пруссії Е.-Ф.Герцбергом про можливість надання допомоги українському національно-визвольному рухові у випадку відкритого збройного виступу проти російського самодержавства.

У 1798 році опублікував поему «Ябеда», у якій у гострій формі критикував російську колоніальну політику на українських землях.

Василь Капніст переклав «Слово о полку Ігоревім» на російську мову і зробив цікавий коментар, у якому наголошено на українському походженні та на українських особливостях цього твору.

Переклади українською

ред.

8 вересня 2023 року в газеті «Сурма» у статті про Василя Капніста «Забутий патріот Капніст» опубліковано перекладені українським поетом Станіславом Йосипенком уривки твору Василя Капніста «Оди на рабство»[9][значущість факту?].

Вшанування пам'яті

ред.
 
Пам'ятник у с.Велика Обухівка

У листопаді 2008 року в рідному селі Василя Капніста Великій Обухівці відбулися урочистості з нагоди відкриття пам'ятника поетові й громадському діячеві, спорудженого за проєктом харківського студента Сергія Лінника коштом заснованого в 2007 році нащадками давнього роду Капністів «іменного» фонду за сприяння районної та обласної влади[10]. На урочистих зборах згадували яскравий життєпис Василя Васильовича Капніста і відкрили йому погруддя.

20 травня 2015 року в Полтаві вулицю Іскровську було перейменовано на вулицю Василя Капніста[11].

2015 року в місті Дніпро вулицю Комітетську перейменували на вулицю Василя Капніста.

2016 року в Сумах вулицю 26 Бакинських комісарів перейменували на вулицю Василя Капніста.

26 липня 2024 року у місті Первомайськ вулицю Павла Пестеля перейменували на вулицю Василя Капніста[12].

Див. також

ред.

Джерела та примітки

ред.
  1. ↑ Капнист, Василий Петрович // Русский биографический словарь — СПб: 1897. — Т. 8. — С. 478–479.
  2. ↑ Капнист, Василий Петрович // Военная энциклопедия — СПб: Иван Дмитриевич Сытин, 1913. — Т. 12. — С. 363.
  3. ↑ а б В. Саитов Капнист, Василий Васильевич // Русский биографический словарь — СПб: 1897. — Т. 8. — С. 475–478.
  4. ↑ В. П. Колосова. [Капніст Василь Васильович] // Українська Літературна Енциклопедія. Т. 2: Д-К. — С. (1988). 576 стор.: С. 399—417 (html версія [Архівовано 7 травня 2021 у Wayback Machine.])
  5. ↑ Vasily Kapnist [Архівовано 30 вересня 2019 у Wayback Machine.] // The Oxford Encyclopedia of Theatre and Performance. Oxford: Oxford University Press. 2003. 1618 pp. ISBN 9780198601746 (англ.)
  6. ↑ Роман Пуйда. Історія української культури: конспект лекцій для студентів усіх спеціальностей і форм навчання [Архівовано 2 березня 2021 у Wayback Machine.]. Івано-Франківськ: ІФНТУНГ, 2017. 160 стор.: С. 73
  7. ↑ Тарас Дишкант. «Історія русов»: пошуки автора. day.kyiv.ua/uk. 13 жовтня, 2006
  8. ↑ Пузиківська сільська рада [Архівовано 21 лютого 2014 у Wayback Machine.]  — офіційний сайт Глобинської районної ради
  9. ↑ Забутий патріот Капніст » СУРМА. СУРМА (укр.). Процитовано 10 вересня 2023.
  10. ↑ Неїжмак Василь Тому, хто повстав проти рабства У рідному селі Василя Капніста видатному землякові відкрили пам'ятник [Архівовано 29 вересня 2009 у Wayback Machine.] // «Україна Молода», № 204 за 30 жовтня 2008 року
  11. ↑ ПРО ПЕРЕЙМЕНУВАННЯ ТОПОНІМІЧНИХ НАЗВ, ДЕМОНТАЖ МЕМОРІАЛЬНИХ ДОЩОК ТА ЗОБРАЖЕНЬ КОМУНІСТИЧНОЇ СИМВОЛІКИ У МІСТІ ПОЛТАВІ' (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 29 травня 2016. Процитовано 29 травня 2016.
  12. ↑ Як тепер називаються вулиці Первомайська: перейменовані 26 липня 2024 року. Гард.City (укр.). Процитовано 30 серпня 2024.

Посилання

ред.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Капніст_Василь_Васильович&oldid=43568812