Субота
Історичні аспекти
ред.У давніх римлян була присвячена Сатурну. Українська назва походить від єврейського «шабат» (відпочинок), яке поширилось разом з вавилонським календарем та християнством по всій Європі.
За традицією, що пішла від стародавнього юдаїзму, субота — останній день тижня, хоча зараз у більшості країн останнім днем тижня вважається неділя.
Субота є традиційним вихідним днем в Ізраїлі. У тих країнах, де традиційний вихідний припадає на неділю, субота зазвичай також оголошується вихідним днем для тих, хто має п'ятиденний робочий тиждень; це характерно і для України.
Працювати в суботу вважається гріхом в юдаїзмі, а також у деяких християнських конфесіях (наприклад, адвентисти).
Походження назви в мовах світу
ред.- У японській мові «субота» звучить, як «день землі» (土曜日).
- На санскриті Шанівар (день Шані).
- В англійській мові субота називається Saturday, тобто «день Сатурна».
- У німецькій мові у німців Північної і Східної Німеччини поширена назва суботи Sonnabend, дослівно «сонячний вечір». Ця назва іде з часів раннього Середньовіччя, коли за старонімецьким звичаєм день починався з вечора. У часи НДР назва Sonnabend була офіційною. На півдні ФРН, напр. у Баварії, а також в Швейцарії та Австрії така назва суботи є практично невідомою.
- Назви грузинською შაბათი (шабаті) та таджицькою шанбе, як і українська назва, походять від єврейського «шабат».
Субота в Біблії
ред.Вперше Біблія про особливий статус «дня сьомого» згадує у другому розділі книги Буття, коли Бог благословив день сьомий і освятив його. Надалі «сьомий день» був включений в число Десяти заповідей як регулярний дня відпочинку, присвяченого поклонінню Богу, інші шість днів були зайняті роботою.
(Бут. 2: 2–3) І скінчив Бог дня сьомого працю Свою, які Він робив, і спочив (шабат) в день сьомий від усіх справ Своїх, які робив. І благословив Бог сьомий день, і освятив його, бо в нім відпочив Він від усієї праці Своєї, які Бог був створив.
(Вих. 31: 13–16) Скажи синам Ізраїля: Тільки суботи Мої святкуйте, бо це — знак поміж Мною та поміж вами для ваших поколінь, щоб ви знали, що Я Господь, що освячує вас! …. І нехай бережуть сини Ізраїлеві суботу, святкуючи суботу із роду в рід, як заповіт вічний.
Субота у Вавілоні
ред.Розкопки дали можливість встановити наступні факти: 1) ассиро-вавилоняни також мали день суботній; 2) цей день вважався у них днем «примирення з богами»; Цей день називався у них «день бога» ( у Старому Завіті, виразом в устах Єгови є слова: «моя субота»). У знайденому вавилонському календарі, що містить вказівки щодо жертвоприношень та свят, 7, 14, 21 та 28 дні кожного місяця позначені, як дні, в які «пастух великих народів» не повинен їсти смаженого м'яса, міняти одяг, приносити жертву, не повинен сідати в колісницю, провадити суд, волхви не повинні пророкувати і навіть лікар не повинен торкатися хворого.Тобто, це були дні, несприятливі для будь-яких починань.[1]
Походження і значення назви
ред.Слово Шабат походить від єврейського дієслова шават (іврит: שָׁבַת). Хоча часто воно перекладається як «відпочинок» (іменник або дієслово), ймовірніше, більш точним перекладом було б — «припинення [роботи]». Інші споріднені слова: шевет (שֶּׁבֶת), що означає сидіти або залишатися, і шева (שֶׁבַע), що означає сім, оскільки Шабат є сьомим днем тижня (інші дні тижня не мають назв на івриті, а називаються за порядковими номерами).
Субота в українській культурі
ред.Субота була звичайним робочим днем. Проте саме цього дня не варто було починати ніякої роботи, хіба зажинки або закладини хати. Усяка справа, розпочата в суботу, тягтиметься довго, та й невідомо, чи закінчиться успішно. Та, коли вже щось важливе було розпочате на тижні, в суботу його слід було завершити. Щосуботи після праці милися, одягали чисті сорочки, чоловіки голилися, а дівчата розчісували волосся.
Поминальні дні, коли вшановували предків, також випадали на суботи: Хомину, перед Трійцею, Переддмитрову, Передкузьмину, Передмихайлову. Тому в суботу забороняли золити полотно, готувати відвар із дубової кори — щоб вичиняти шкіри, мазати чи білити в хаті. Усе це шкодило небіжчикам. У суботу напередодні Дмитра на Вінниччині до церкви несли калачі й роздавали жебракам, щоб ті помолилися за померлих родичів. Подекуди влаштовували обіди, на які запрошували сусідів, бідних, літніх людей.
«Суботники»
ред.У Росії наприкінці XVIII століття зародився релігійний рух «суботників», відмітним характером якого було дотримання суботи як заповіді. Суботники відкидали православне вчення і культ, в основі їх віровчення був Старий Заповіт, в якому їх залучали заборону довічного рабства, мотиви викриття панівних класів, а також ідея єдинобожжя (на противагу Трійці) і заперечення «кумирів» (ікон).
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ Деліч, Фрідріх. Біблія і Вавілон.
Джерела
ред.- Субота // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- Завадська В., Музиченко Я., Таланчук О., Шалак О. 100 найвідоміших образів української міфології. — К.: Орфей, 2002. — 448 с., ISBN 966-96200-0-7
Посилання
ред.- Субота // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1966. — Т. 8, кн. XV : Літери Ст — Уц. — С. 1856. — 1000 екз.
Дні тижня |
Понеділок • Вівторок • Середа • Четвер • П'ятниця • Субота • Неділя |