Грузинська мова
Грузи́нська мо́ва, також картлійська мо́ва (груз. ქართული ენა, трансліт. картулі ена) — одна з картвельських мов, державна мова Грузії. Разом із мегрельською, сванською та лазською мовами вони утворюють картвельську сім'ю. Мова поширена у Грузії, частково в Азербайджані, Ірані, Туреччині та Росії. У сучасній мові виділяють до 20 говорів[2], а літературний стандарт створено на основі картлійського діалекту[3].
Грузинська мова | |
---|---|
ქართული ენა | |
Поширена в | Грузія, Туреччина, Іран, Росія |
Носії | 5 млн.[1] |
Писемність | Грузинська писемність |
Класифікація | Картвельська |
Офіційний статус | |
Державна | Грузія |
Офіційна | Грузія |
Коди мови | |
ISO 639-1 | ka |
ISO 639-2 | geo (B); kat (T) |
ISO 639-3 | kat |
Історія
ред.За дослідженнями вчених-мовознавців, грузинська мова відділилася від мегрельської і лазької мов близько першого тисячоліття до нашої ери.
Історія грузинської мови поділяється на наступні фази:
- Ранньостарогрузинська: 5–8 століття
- Класична старогрузинська: 9–11 століття
- середньогрузинська: 11/12–17/18 століття
- сучасна грузинська: 17/18 століття – сьогодні
Найраніші згадки про грузинську мову знаходяться в творах Марка Корнелія Фронтона, римського граматика з 2 століття н.е. Перші прямі засвідчення мови є написами та палімпсестами з 5 століття.
З поширенням християнства в Грузії у середині 4 століття здавалося, що грузинська мова стала писемною мовою, що призвело до заміни арамейської мови як літературної.
До 11 століття Старогрузинська мова розвинулася в Середньогрузинську. Найвідомішим твором цього періоду є епічна поема "Лицар у тигровій шкірі", написана Шота Руставелі у 12 столітті.
У 1629 році певний Ніколоз Чолокашвілі написав перші надруковані книги, написані (частково) грузинською мовою: "Alphabetum Ibericum sive Georgianum cum Oratione" та "Dittionario giorgiano e italiano". Вони призначалися для того, щоб допомогти західним католицьким місіонерам вивчати грузинську мову для евангелізаційних цілей.[9]
Грузинська абетка була створена у V столітті. У 864 році з'явився перший чітко датований рукопис «Мравалтаві». У 1629 році з'явилося перше видання грузинською мовою у Римі, а 1819 року — перше періодичне видання грузинською мовою — «Сакартвелос газеті».
Грузини мають багату давню традицію. Перша писемна пам'ятка «წამებაჲ წმიდისა შუშანიკისი დედოფლისაჲ» (Страсті святої цариці Шушанік) з'явилася між 476 і 483 роками.
Поширеність
ред.Грузинська мова є основною мовою спілкування для 3,9 мільйонів грузинів в самій Грузії (83 % від населення), та, приблизно, для 800 тис. за кордоном (переважно у Туреччині, Ірані, Росії, США, та Європі). Грузинська є літературною мовою для всіх етнічних спільнот Грузії.
Діалекти
ред.Грузинські діалекти:
- Імеретинський діалект
- Лечхумський діалект
- Ґурійський діалект
- Аджарський діалект
- Імерхевський діалект
- Картлійський діалект
- Кахетинський діалект
- Інґілойський діалект
- Тушський діалект
- Хевсурський діалект
- Рачинський діалект
- Пшавський діалект
- Джавахський діалект
- Ферейданський діалект
- Мтіульський діалект
- Месхський діалект
- Мохевський діалект
- Ґудамакарський діалект
- Тріалетський діалект
Фонетика
ред.Голосні звуки
ред.Передні | Задні | |
---|---|---|
Високі | [i] ი | [u] უ |
Середні | [ɛ] ე | [ɔ] ო |
Низькі | [ɑ] ა |
Приголосні звуки
ред.Губні | Зубні/ Альвеолярні |
Пост- альвеолярні |
Велярні | Увулярні | Гортанні | ||
---|---|---|---|---|---|---|---|
Носові | m მ | n ნ | |||||
Проривні | з придихом | pʰ ფ | tʰ თ | kʰ ქ | |||
дзвінкі | b ბ | d დ | g გ | ||||
абруптивні | pʼ პ | tʼ ტ | kʼ კ | qʼ ყ | |||
Африкати | глухі | ts ც | tʃ ჩ | ||||
дзвінкі | dz ძ | dʒ ჯ | |||||
абруптивні | tsʼ წ | tʃʼ ჭ | |||||
Фрикативні | глухі | s ს | ʃ შ | x1 ხ | h ჰ | ||
дзвінкі | v ვ | z ზ | ʒ ჟ | ɣ1 ღ | |||
Дрижачі | r რ | ||||||
Бокові | l ლ |
1 Щодо властивостей цих звуків немає єдиної думки. Їх описують як велярні, поствелярні, велярні з увулярними варіантами.
Графіка
ред.Впродовж своєї довгої історії грузинська мова мала багато різних систем писемності. Проте найкраще закріпився алфавіт мхедрулі. Нинішня грузинська абетка складається з 33 літер.
ა | ბ | გ | დ | ე | ვ | ზ | ჱ | თ | ი | კ | ლ | მ | ნ |
ჲ | ო | პ | ჟ | რ | ს | ტ | ჳ | უ | ფ | ქ | ღ | ყ | შ |
ჩ | ც | ძ | წ | ჭ | ხ | ჴ | ჯ | ჰ | ჵ |
Лексика
ред.Грузинська мова має багату систему словотвору. Використовуючи корінь і додаючи певні визначені суфікси та префікси, з одного кореня можна утворити дуже багато прикметників та прислівників. Наприклад, з кореня Карт можна утворити такі слова:
- Картвелі (грузин)
- Картулі (грузинська мова)
- Сакартвело (Грузія).
Грузинська мова має двадцяткову систему числення. Такі ж системи використовуються у старофранцузькій та баскській мовах, проте у більшості народів Європи переважає десяткова система числення, зокрема і в Україні. Для того, щоби назвати число більше 20 і менше ста, кажуть спочатку скільки двадцяток містить дане число і додають число, що залишається. Для прикладу, число 93 називають так: ოთხმოცდაცამეტი, (otkh-m-ots-da-tsamet'i) тобто чотири-рази-двадцять-і-тринадцять.
Морфологія
ред.Грузинська мова є аглютативною. Є спеціальні префікси та суфікси, які додаються у певному порядку для формування дієслів. У деяких випадках, слова можуть мати по 8 морфем. Для прикладу слово ageshenebinat (Вам слід було збудувати). Слово можна розкласти на частини: a-g-e-shen-eb-in-a-t. Кожна морфема у слово вносить певну ознаку: особу чи час.
Примітки
ред.- ↑ «Encyclopedia of the Languages of Europe By Glanville Price»
- ↑ Грузинский язык [Архівовано 20 грудня 2010 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ Georgian Dialects [Архівовано 2016-03-04 у Wayback Machine.], The ARMAZI project. Retrieved on March 28, 2007
- ↑ Shosted & Chikovani (2006:261)
- ↑ Shosted & Shikovani (2006:255)
Див. також
ред.Посилання
ред.- Грузинська мова на сайті Ethnologue: Georgian. A language of Georgia (англ.)
- Українсько-грузинський та грузинсько-український словник [Архівовано 4 липня 2019 у Wayback Machine.]
- Грузинська мова на сайті Glottolog 3.0: Language: Georgian [Архівовано 16 вересня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
- Грузинська мова на сайті WALS Online: Language Georgian [Архівовано 16 вересня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)