Марк Корнелій Фронтон

Марк Корнелій Фронтон (лат. Marcus Cornelius Fronto; приблизно 100170) — консул-суффект 142 року, римський граматик, ритор і адвокат.

Марк Корнелій Фронтон
Народився 100
Цирта, Африка, Римська імперія[1][2][3]
Помер не раніше 166 і не пізніше 170
Рим, Стародавній Рим
·чума Антоніна
Країна Стародавній Рим
Діяльність письменник, політик, поет, адвокат, філософ, correspondent, військовослужбовець
Відомі учні Марк Аврелій[4][5]
Знання мов латина[6]
Посада давньоримський сенатор[d] і консул
Брати, сестри Quintus Cornelius Quadratusd
Діти Gratiad

Народився у Цирті, адміністративному центрі провінції Нова Африка (Нумідія). За його власними словами, походив з місцевого роду, хоча номен «Корнелій» свідчить, що рід цей щонайменше був цілком романізований. Освіту отримав у Карфагені та Римі. З часом здобув славу оратора і адвоката, що за вправністю поступався хіба що Цицерону. Статки Фронтона дозволили йому купити сади Мецената і за власний кошт зводити громадські споруди. У 142 році обіймав посаду консула-суффекта, але від подальшого керівництва Африкою як проконсула відмовився, мотивуючи поганим станом здоров'я. Натомість імператор Антонін Пій, призначив його наставником своїх названих синів — Марка Аврелія і Луція Вера. Помер Корнелій, ймовірно, від хвороби, що у вигляді пандемії вирувала на той час у Римській імперії та Римі. Її в подальшому назвали «чума Антоніна».

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати