Грузинська писемність

(Перенаправлено з Грузинська абетка)

В грузинській мові розвинулися три писемності: асомтаврулі (груз. ასომთავრული), нусхурі (груз. ნუსხური) і мхедрулі (груз. მხედრული). Їхні букви є еквівалентами одне одного, мають однакові назви і порядок, а також не мають відмінності між великими і малими буквами. Мхедрулі сьогодні є стандартним грузинським письмом, тоді як асомтаврулі та нусхурі тепер використовує лише Грузинська православна церква в церемоніальних релігійних текстах та іконографії (загальна назва цих писемностей хуцурі, тобто, «церковне письмо»).

Грузинська писемність
вид алфавіт
мови картвельські, деякі інші
період 430 - сьогодення
походження

змодельована на основі грецького алфавіту

  • на створення вплинув арамейський алфавіт
    • грузинський алфавіт
напрямок зліва направо
Юнікод

http://www.unicode.org/charts/PDF/U10A0.pdf

http://www.unicode.org/charts/PDF/U2D00.pdf
დამწერლობა означає писемність.

Грузинське письмо є унікальним і його точне походження лишається нез'ясованим. Водночас порядок букв є схожим до грецького, за винятком літер, що позначають унікальні грузинські звуки і які згруповано в кінці. Початково письмо складалося з 38 літер, а зараз містить 33. Інші картвельські мови також використовують грузинське письмо, адаптуючи кількість літер до своїх потреб.

Букви грузинських абетокРедагувати

Порівняльна таблицяРедагувати

Числове
значення
Асомтаврулі Нусхурі Мхедрулі Назва Транскрипція IPA
1 ан ɑ
2 бан b
3 ґан g
4 дон d
5 ен ɛ
6 він v
7 зен z
8 хе ɛj
9 тан t
10 ін i
20 к'ан
30 лас l
40 ман m
50 нар n
60 йота j
70 он ɔ
80 п'ар
90 жан ʒ
100 рае r
200 сан s
300 т'ар
400 віє wi
ႭჃ ун u
500 пар p
600 кан k
700 ган ʁ
800 кар
900 шин ʃ
1000 чин t͡ʃ
2000 цан t͡s
3000 дзил d͡z
4000 ц'ил t͡sʼ
5000 ч'ар t͡ʃʼ
6000 хан x
7000 кхар q
8000 джан d͡ʒ
9000 гае h
10000 гое hoe

Застарілі букви грузинської абеткиРедагувати

Товариство поширення грамотності серед грузинів, засноване князем Іллею Чавчавадзе у 1879 році, вилучило 5 літер з грузинської абетки, які стали зайвими[1]:


хе

йота

віє

кхар

гое
  • (хе), яка іноді називається "ei"[2] або "e-мeрвe" ("восьме e"),[3] стала рівноцінною ეჲ ей, як в ქრისტჱ ~ ქრისტეჲ крiст'eй 'Христос'.
  • (йота), яка також називається йота,[3] вживалась замість ი (ін) після голосної, але з часом і сама стала звучати так само, як ი (), і була замінена нею. Тому ქრისტჱ ~ ქრისტეჲ кріст'eй "Христос" зараз записується як ქრისტეი кріст'ei.
  • (віє)[3] стала звучати так само, як ვი вi і була замінена цим буквосполученням, як в სხჳსი > სხვისი схвісі "інші'".
  • (кхaр, хaр)[3] стала звучати так само, як ხ (хaн), і була замінена нею. Наприклад, ჴლმწიფე стало ხელმწიფე "незалежний".
  • (гoe)[3] використовувалася для вигуку хoi!, який зараз записується як ჰოი.

Але ჵ (гoe) продовжує використовуватись у сванській абетці; ჲ (йота) використовується у мегрельській та лазькій абетках для звуку [j].

Додаткові букви грузинської абеткиРедагувати

Абетка мхедрулі застосовувалась також і для інших мов, окрім грузинської. Тому до неї були додані додаткові букви для передачі звуків цих мов:


фі

юн, шва

eлiфі

перевернута ґан

aйн
 
аен
 
твердий знак
 
лабіальний (огублюючий) знак
  • (фі) використовується в лазькій абетці, а також використовувалась в абхазькій та осетинській абетках[4]. Вона походить від грецької букви Φ (phi).
  • (шва), також називається юн, використовується для звуку шва [ə] у сванській та мегрельській абетках, також використовувалась в абхазькій та осетинській абетках[4]. В осетинській абетці вона передавала звук [ɨ], є рівноцінною сучасній осетинській кириличній букві Ы, ы.
  • (еліфі) використовується для гортанного зімкнення [ʔ] у сванській та мегрельській абетках[4]. Вона є оберненою ყ (к'aр).
  • (перевернута ґaн) колись використовувалась для звуку [ɢ] в євангельській літературі, написаній дагестанськими мовами [4].
  • (aйн) іноді використовується для звуку [ʕ] в бацбійській мові[4]. Вона походить від арабської букви ع (‘aйн).
  •   (аен) використовувалась в осетинській абетці для передачі звуку [æ][5]. Є рівноцінною сучасній осетинській кириличній букві Ӕ, ӕ.
  •   (твердий знак) використовувалась в абхазькій абетці[6].
  •   (лабіальний (огублюючий) знак) використовувалась в абхазькій абетці[7].

Походження грузинської писемностіРедагувати

Згідно з вірменськими джерелами V-VII ст., перша грузинська писемність - прародителька сучасного алфавіту мрґвловані - була створена Месропом Маштоцем (тим же, що у 405 році створив вірменську абетку)[8]. Цю теорію активно підтримували також радянські вчені та академіки. Так Микола Марр, радянський антрополог та мовознавець, у своїй роботі “Про єдність задач вірмено-грузинської філології” (“Об единстве задач армяно-грузинской филологии”) вказував, що “грузинська церковна писемність, що до X-XIст. використовувалась виключно книжниками Грузії, дійсно проявляє неабияку схожість з вірменським алфавітом”[9].

Грузинський академічний світ притримується іншої думки. Згідно з недавніми археологічними розкопками, перші пам’ятки грузинської письменності датуються ще до появи християнства I-III ст.[10]. Головний вплив на неї мала грецька мова. Звідси ж порядок буков: ті, що відображають суто грузинські звуки були додані в кінці алфавіту[11].

Зразки письмаРедагувати

Три грузинські писемності: асомтаврулі, нусхурі, мхедрулі.

ПриміткиРедагувати

  1. The World's Writing Systems, Peter T. Daniels, The Georgian Alphabet, p. 367
  2. Akaki Shanidze, The Basics of the Georgian language grammar, Tbilisi, 1973/1980, p. 18
  3. а б в г д Otar Jishkariani, Praise of the Alphabet, 1986, Tbilisi, p. 1
  4. а б в г д Unicode Standard, V. 6.3. U10A0, p. 3
  5. https://web.archive.org/web/20160131055608/http://std.dkuug.dk/jtc1/sc2/wg2/docs/n3775.pdf
  6. https://web.archive.org/web/20160131055608/http://std.dkuug.dk/jtc1/sc2/wg2/docs/n3775.pdf
  7. https://web.archive.org/web/20160131055608/http://std.dkuug.dk/jtc1/sc2/wg2/docs/n3775.pdf
  8. Lenore A. Grenoble. Language policy in the Soviet Union. Springer, 2003. — ISBN 1-4020-1298-5. — P. 116: «The creation of the Georgian alphabet is generally attributed to Mesrop, who is also credited with the creation of the Armenian alphabet».
  9. Н. Я. Марр. «Об единстве задач армяно-грузинской филологии» // Кавказский вестник, 1902. No 3. Цитируется по Тер-Саркисянц. История и культура армянского народа с древнейших времен до начала XIX в.. — 2-е издание. — С. 303-304.
  10. Levan Tchilashvili, The Pre-Christian Georgian Inscription from Nek'resi, in: "Burdzhi Erovnebisa" Fulcrum of the Nationality (Ed. Giorgi Gogolashvili), Tbilisi, 2001, N3-4,æ p. 7-8
  11. Gamkrelidze, Tamaz.1989: C'eris anbanuri sistema da dzveli kartuli damc'erloba, The alphabetic system of writing and the Old Georgian script, Tbilisi, Mecniereba

ПосиланняРедагувати


Грузинська писемність
 ·  ·  ·  ·  ·  ·  ·  ·  ·  ·  ·  ·  ·  ·  ·  ·  ·  ·  ·  ·  ·  ·  ·  ·  ·  ·  ·  ·  ·  ·  ·  ·
Додаткові літери :  ·  ·  ·  · Архаїчні літери :  ·  ·  ·  ·