Грузинська писемність
Грузинські писемності – це три писемності, що використовуються для запису картвельських і кавказьких мов: асомтаврулі, нусхурі та мхедрулі. Попри те, що абетки сильно відрізняються зовнішнім виглядом, їхні букви є відповідниками одне одного: мають однакові назви, позначають однакові звуки, йдуть в одному порядку та, історично, мають лише один розмір.
Грузинська писемність დამწერლობა | |
---|---|
Грузинське слово "дамц'ерлоба" (груз. დამწერლობა – писемність), записане з використанням мхедрулі | |
Вид |
абетка |
Мови |
|
Період |
430 — сьогодення |
Походження |
Достеменно невідомо, ймовірно на основі грецької писемності
|
Сестринські системи |
Вірменська писемність, кавказька писемність, глаголиця, кирилиця |
Напрям | зліва направо |
| |
Ця стаття містить символи МФА та знаки описуваної системи письма. Якщо у Вас не встановлений відповідний шрифт, то замість юнікодівських символів Ви можете побачити знаки питання, квадратики або інші знаки. |
Мхедрулі (груз. მხედრული), станом на сьогодні, є стандартною писемністю як для запису грузинської мови, так і низки інших мов (насамперед, картвельських мов). Зазвичай усі букви записуються в одному розмірі, бо правопис грузинської мови передбачає використання літер лише одного регістру, проте інколи в оздоблювальних цілях використовують набір більших букв, мхедрулі мтаврулі (груз. მხედრული მთავრული – заголовні букви).[1][2]
Інші писемності вийшли з щоденного вжитку: асомтаврулі (груз. ასომთავრული) та нусхурі (груз. ნუსხური) використовуються лише Грузинською православною церквою у церемоніальних цілях: для запису священних текстів і в іконографії. Часто ці писемності застовуються не лише окремо, а й разом: асомтаврулі для запису великих букв, а нусхурі – малих букв. Таке поєднання двох писемностей зветься хуцурі (груз. ხუცური – церковне письмо).
Точне походження усіх трьох грузинських писемностей лишається нез'ясованим, проте порядок букв схожий на порядок грецьких букв (за винятком тих букв, що позначають унікальні грузинські звуки).
Історично усі писемності мали 38 букв, однак мхедрулі містить до 47 букв, з яких для запису грузинської мови використовують 33 з них, решту використовують в інших мовах за потреби.
Походження ред.
Згідно з вірменськими джерелами V—VII ст., перша грузинська писемність - прародителька сучасного алфавіту мрґвловані - була створена Месропом Маштоцем (тим же, що у 405 році створив вірменську абетку)[3]. Цю теорію активно підтримували також радянські вчені та академіки. Так Микола Марр, радянський антрополог та мовознавець, у своїй роботі «Про єдність задач вірмено-грузинської філології» («Об единстве задач армяно-грузинской филологии») вказував, що «грузинська церковна писемність, що до Х-ХІст. використовувалась виключно книжниками Грузії, дійсно проявляє неабияку схожість з вірменським алфавітом»[4].
Грузинський академічний світ притримується іншої думки. Згідно з недавніми археологічними розкопками, перші пам'ятки грузинської письменності датуються ще до появи християнства I—III ст.[5] Головний вплив на неї мала грецька мова. Звідси ж порядок буков: ті, що відображають суто грузинські звуки були додані в кінці алфавіту[6].
Букви ред.
Основні букви ред.
Сучасна абетка грузинської мови містить 33 букви. Зеленим кольором виділено сучасний вигляд букв (мхедрулі).
Числове значення |
Старе письмо | Сучасне письмо | Назва | Звук (за IPA) | ||
---|---|---|---|---|---|---|
асомтаврулі | нусхурі | мтаврулі | мхедрулі | |||
1 | Ⴀ | ⴀ | Ა | ა | ан | ɑ |
2 | Ⴁ | ⴁ | Ბ | ბ | бан | b |
3 | Ⴂ | ⴂ | Გ | გ | ґан | g |
4 | Ⴃ | ⴃ | Დ | დ | дон | d |
5 | Ⴄ | ⴄ | Ე | ე | ен | ɛ |
6 | Ⴅ | ⴅ | Ვ | ვ | він | v |
7 | Ⴆ | ⴆ | Ზ | ზ | зен | z |
9 | Ⴇ | ⴇ | Თ | თ | тан | t |
10 | Ⴈ | ⴈ | Ი | ი | ін | i |
20 | Ⴉ | ⴉ | Კ | კ | к'ан | kʼ |
30 | Ⴊ | ⴊ | Ლ | ლ | лас | l |
40 | Ⴋ | ⴋ | Მ | მ | ман | m |
50 | Ⴌ | ⴌ | Ნ | ნ | нар | n |
70 | Ⴍ | ⴍ | Ო | ო | он | ɔ |
80 | Ⴎ | ⴎ | Პ | პ | п'ар | pʼ |
90 | Ⴏ | ⴏ | Ჟ | ჟ | жан | ʒ |
100 | Ⴐ | ⴐ | Რ | რ | рае | r |
200 | Ⴑ | ⴑ | Ს | ს | сан | s |
300 | Ⴒ | ⴒ | Ტ | ტ | т'ар | tʼ |
– | ႭჃ | ⴓ | Უ | უ | ун | u |
500 | Ⴔ | ⴔ | Ფ | ფ | пар | p |
600 | Ⴕ | ⴕ | Ქ | ქ | кан | k |
700 | Ⴖ | ⴖ | Ღ | ღ | ган | ɣ |
800 | Ⴗ | ⴗ | Ყ | ყ | кар | qʼ |
900 | Ⴘ | ⴘ | Შ | შ | шин | ʃ |
1000 | Ⴙ | ⴙ | Ჩ | ჩ | чин | t͡ʃ |
2000 | Ⴚ | ⴚ | Ც | ც | цан | t͡s |
3000 | Ⴛ | ⴛ | Ძ | ძ | дзил | d͡z |
4000 | Ⴜ | ⴜ | Წ | წ | ц'ил | t͡sʼ |
5000 | Ⴝ | ⴝ | Ჭ | ჭ | ч'ар | t͡ʃʼ |
6000 | Ⴞ | ⴞ | Ხ | ხ | хан | x |
8000 | Ⴟ | ⴟ | Ჯ | ჯ | джан | d͡ʒ |
9000 | Ⴠ | ⴠ | Ჰ | ჰ | гае | h |
Застарілі букви ред.
Товариство поширення грамотності серед грузинів, засноване письменником Іллею Чавчавадзе у 1879 році, вилучило 5 букв з грузинської абетки, які стали зайвими.[7]
Числове значення |
Старе письмо | Сучасне письмо | Назва | Звук (за IPA) | ||
---|---|---|---|---|---|---|
асомтаврулі | нусхурі | мтаврулі | мхедрулі | |||
8 | Ⴡ | ⴡ | Ჱ | ჱ | хе | ɛj |
60 | Ⴢ | ⴢ | Ჲ | ჲ | йота | j |
400 | Ⴣ | ⴣ | Ჳ | ჳ | віє | wi |
7000 | Ⴤ | ⴤ | Ჴ | ჴ | кхар | q |
10000 | Ⴥ | ⴥ | Ჵ | ჵ | гое | oː
ɦ, ʔ |
- ჱ (хе), яка іноді називається «ei»[8] або «е-мерве» («8-е e»),[9] стала рівноцінною ეჲ «ей», як в ქრისტჱ ~ ქრისტეჲ кріст'ей 'Христос'.
- ჲ (йота), яка також називається йота,[9] вживалась замість ი (ін) після голосної, але з часом і сама стала звучати так само, як ი (ін), і була замінена нею. Тому ქრისტჱ ~ ქრისტეჲ кріст'ей «Христос» зараз записується як ქრისტეი кріст'еі.
- ჳ (віє)[9] стала звучати так само як ვი ві й була замінена цим буквосполученням, як в სხჳსი > სხვისი схвісі «інші'».
- ჴ (кхар, хар)[9] стала звучати так само як і ხ (хан), і була замінена нею. Наприклад, ჴლმწიფე стало ხელმწიფე «незалежний».
- ჵ (гое)[9] вживалася для вигуку хоі! (зараз записується як ჰოი), пізніше – для передачі подовженого звуку [oː]. У грузинській мові більше не використовується, у бацбійській мові позначає дзвінкий гортанний фрикативний звук [ɦ] (в українській мові позначається буквою г) або гортанне зімкнення [ʔ].
Попри це, дані літери й нині вживаються в інших картвельських мовах, де вони позначають подібні звуки.
Додаткові букви грузинської абетки ред.
Абетка мхедрулі застосовувалась також і для інших мов, окрім грузинської. Тому до неї були додані додаткові букви для передачі звуків цих мов.
Числове значення |
Старе письмо | Сучасне письмо | Назва | Звук (за IPA) | ||
---|---|---|---|---|---|---|
асомтаврулі | нусхурі | мтаврулі | мхедрулі | |||
– | Ⴧ | ⴧ | Ჷ | ჷ | юн | ə, ɨ |
– | – | – | Ჸ | ჸ | еліф | ʔ |
– | – | – | Ჶ | ჶ | фі | f |
– | – | – | Ჹ | ჹ | перевернута буква ґан | ɢ |
– | – | – | Ჺ | ჺ | айн | ʔ |
– | Ⴭ | ⴭ | Ჽ | ჽ | аен | æ |
– | – | – | Ჾ | ჾ | твердий знак | ◌ˠ |
– | – | – | Ჿ | ჿ | огублюючий знак | ◌ʷ |
- ჶ (фі) використовується в лазькій абетці, а також використовувалась в абхазькій та осетинській абетках[10]. Вона походить від грецької букви Φ (phi).
- ჷ (шва), також називається юн, використовується для звуку шва [ə] у сванській та мегрельській абетках, також використовувалась в абхазькій та осетинській абетках[10]. В осетинській абетці вона передавала звук [ɨ], є рівноцінною сучасній осетинській кириличній букві Ы, ы.
- ჸ (еліфі) використовується для гортанного зімкнення [ʔ] у сванській та мегрельській абетках[10]. Вона є оберненою ყ (к'ар).
- ჹ (перевернута ґан) колись використовувалась для звуку [ɢ] в євангельській літературі, написаній дагестанськими мовами[10].
- ჺ (айн) іноді використовується для звуку [ʕ] в бацбійській мові[10]. Вона походить від арабської букви ع (‘айн).
- ჽ (аен) використовувалась в осетинській абетці для передачі звуку [æ][11]. Є рівноцінною сучасній осетинській кириличній букві Ӕ, ӕ.
- ჾ (твердий знак) використовувалась в абхазькій абетці для позначення веляризації попереднього приголосного звук[11].
- ჿ (огублюючий знак) використовувалась в абхазькій абетці для позначення лабіалізації попереднього приголосного звуку[11].
Порівняльна таблиця ред.
Порівняльна таблиця усіх абеток грузинської мови. Зеленим кольором виділено вилучені букви, червоним кольором – додаткові букви картвельських мов, бузковим кольором – додаткові букви кавказьких мов.
Число | Букви | Unicode | Назва | Звуки (IPA) | Латиниця | ||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
асомтварулі | нусхурі | мтаврулі | мхедрулі | Державний стандарт | Лазська латиниця (лазурі) | ||||
1 | Ⴀ | ⴀ | Ა | ა | U+10D0 | ан | /ɑ/ сван. /a, æ/ |
A a | A a |
2 | Ⴁ | ⴁ | Ბ | ბ | U+10D1 | бан | /b/ | B b | B b |
3 | Ⴂ | ⴂ | Გ | გ | U+10D2 | ґан | /ɡ/ | G g | G g |
4 | Ⴃ | ⴃ | Დ | დ | U+10D3 | дон | /d/ | D d | D d |
5 | Ⴄ | ⴄ | Ე | ე | U+10D4 | ен | /ɛ/ | E e | E e |
6 | Ⴅ | ⴅ | Ვ | ვ | U+10D5 | він | /v/ | V v | V v |
7 | Ⴆ | ⴆ | Ზ | ზ | U+10D6 | зен | /z/ | Z z | Z z |
8 | Ⴡ | ⴡ | Ჱ | ჱ | U+10F1 | хе | /eɪ/ сван. /eː/ |
— | — |
9 | Ⴇ | ⴇ | Თ | თ | U+10D7 | тан | /t⁽ʰ⁾/ | T t | T t |
10 | Ⴈ | ⴈ | Ი | ი | U+10D8 | ін | /i/ | I i | I i |
20 | Ⴉ | ⴉ | Კ | კ | U+10D9 | к'ан | /kʼ/ | Kʼ kʼ | Ǩ ǩ |
30 | Ⴊ | ⴊ | Ლ | ლ | U+10DA | лас | /l/ | L l | L l |
40 | Ⴋ | ⴋ | Მ | მ | U+10DB | ман | /m/ | M m | M m |
50 | Ⴌ | ⴌ | Ნ | ნ | U+10DC | нар | /n/ | N n | N n |
60 | Ⴢ | ⴢ | Ჲ | ჲ | U+10F2 | йота | /je/ | — | Y y |
70 | Ⴍ | ⴍ | Ო | ო | U+10DD | он | /ɔ/ сван. /ɔ, œ/ |
O o | O o |
80 | Ⴎ | ⴎ | Პ | პ | U+10DE | п'ар | /pʼ/ | Pʼ pʼ | P̌ p̌ |
90 | Ⴏ | ⴏ | Ჟ | ჟ | U+10DF | жан | /ʒ/ | Zh zh | J j |
100 | Ⴐ | ⴐ | Რ | რ | U+10E0 | рае | /r/ | R r | R r |
200 | Ⴑ | ⴑ | Ს | ს | U+10E1 | сан | /s/ | S s | S s |
300 | Ⴒ | ⴒ | Ტ | ტ | U+10E2 | т'ар | /tʼ/ | Tʼ tʼ | Ť t̆ |
400[12] | Ⴣ | ⴣ | Ჳ | ჳ | U+10F3 | віє | /uɪ/ сван. /w/ |
— | — |
400[12] | Ⴓ | ⴓ | Უ | უ | U+10E3 | ун | /u/ сван. /u, y/ |
U u | U u |
— | Ⴧ | ⴧ | Ჷ | ჷ | U+10F7 | юн | мегр., сван. /ə/ осет. /ɨ/ |
— | — |
500 | Ⴔ | ⴔ | Ფ | ფ | U+10E4 | пар | /p⁽ʰ⁾/ | P p | P p |
600 | Ⴕ | ⴕ | Ქ | ქ | U+10E5 | кан | /k⁽ʰ⁾/ | K k | K k |
700 | Ⴖ | ⴖ | Ღ | ღ | U+10E6 | ган | /ɣ/ | Gh gh | Ğ ğ |
800 | Ⴗ | ⴗ | Ყ | ყ | U+10E7 | к'ар | /qʼ/ | Qʼ qʼ | Q q |
— | — | — | Ჸ | ჸ | U+10F8 | еліф | мегр., сван. /ʔ/ | — | — |
900 | Ⴘ | ⴘ | Შ | შ | U+10E8 | шин | /ʃ/ | Sh sh | Ş ş |
1000 | Ⴙ | ⴙ | Ჩ | ჩ | U+10E9 | чин | /tʃ⁽ʰ⁾/ | Ch ch | Ç ç |
2000 | Ⴚ | ⴚ | Ც | ც | U+10EA | цан | /ts⁽ʰ⁾/ | Ts ts | Ʒ ʒ |
3000 | Ⴛ | ⴛ | Ძ | ძ | U+10EB | дзил | /dz/ | Dz dz | Ž ž |
4000 | Ⴜ | ⴜ | Წ | წ | U+10EC | ц'ил | /tsʼ/ | Tsʼ tsʼ | Ǯ ǯ |
5000 | Ⴝ | ⴝ | Ჭ | ჭ | U+10ED | ч'ар | /tʃʼ/ | Chʼ chʼ | Ç̌ ç̌ |
6000 | Ⴞ | ⴞ | Ხ | ხ | U+10EE | хан | /χ/ | Kh kh | X x |
7000 | Ⴤ | ⴤ | Ჴ | ჴ | U+10F4 | кар | /q⁽ʰ⁾/ | — | — |
8000 | Ⴟ | ⴟ | Ჯ | ჯ | U+10EF | джан | /dʒ/ | J j | C c |
9000 | Ⴠ | ⴠ | Ჰ | ჰ | U+10F0 | hae | /h/ | H h | H h |
10000 | Ⴥ | ⴥ | Ჵ | ჵ | U+10F5 | гое | /oː/ бацб. /ʕ, ɦ/ |
— | — |
— | — | — | Ჶ | ჶ | U+10F6 | фі | лаз. /f/ | — | F f |
— | — | — | Ჹ | ჹ | U+10F9 | перевернута буква ґан | табас. /ɢ/ | — | — |
— | — | — | Ჺ | ჺ | U+10FA | айн | бацб. /ʕ/ | — | — |
— | — | — | — | ჼ | U+10FC | надрядковий знак нар | бацб. /◌̃/ назалізація попереднього звука |
— | — |
— | Ⴭ | ⴭ | Ჽ | ჽ | U+10FD | аен | осет. /æ/ | — | — |
— | — | — | Ჾ | ჾ | U+10FE | твердий знак | абх. /◌ˠ/ веляризація попереднього приголосного звука |
— | — |
— | — | — | Ჿ | ჿ | U+10FF | огублюючий знак | абх. /◌ʷ/ лабіалізація попереднього приголосного звука |
— | — |
Світлини ред.
-
Один з найдавніших зразків грузинської абетки - напис на церкві Болнісі Сіоні в Південній Грузії.
-
Осетинський текст, записаний грузинським письмом мхедрулі (осетинський збірник усної народної творчості, 1940 р., Південна Осетія).
-
Абхазька абетка на основі мхедрулі. Використовувалася в 1938 - 1953 роках.
Примітки ред.
- ↑ Razmadze, Akaki (11 червня 2018). Mtavruli Letters. Medium (англ.). Процитовано 21 липня 2023.
- ↑ Everson, Michael; Gujejiani, Nika; Razmadze, Akaki (24 січня 2016). Proposal for the addition of Georgian characters to the UCS (PDF). Unicode Technical Committee Document Registry. Архів (PDF) оригіналу за 11 вересня 2017. Процитовано 14 червня 2018.
- ↑ Lenore A. Grenoble. Language policy in the Soviet Union. Springer, 2003. — ISBN 1-4020-1298-5. — P. 116: «The creation of the Georgian alphabet is generally attributed to Mesrop, who is also credited with the creation of the Armenian alphabet».
- ↑ Н. Я. Марр. «Об единстве задач армяно-грузинской филологии» // Кавказский вестник, 1902. No 3. Цитируется по Тер-Саркисянц. История и культура армянского народа с древнейших времен до начала XIX в.. — 2-е издание. — М.: Вост. лит., 2008. 676 с. — С. 303—304.
- ↑ Levan Tchilashvili, The Pre-Christian Georgian Inscription from Nek'resi, in: «Burdzhi Erovnebisa» Fulcrum of the Nationality (Ed. Giorgi Gogolashvili), Tbilisi, 2001, N3-4,æ p. 7-8
- ↑ Gamkrelidze, Tamaz.1989: C'eris anbanuri sistema da dzveli kartuli damc'erloba, The alphabetic system of writing and the Old Georgian script, Tbilisi, Mecniereba
- ↑ The World's Writing Systems, Peter T. Daniels, The Georgian Alphabet, p. 367
- ↑ Akaki Shanidze, The Basics of the Georgian language grammar, Tbilisi, 1973/1980, p. 18
- ↑ а б в г д Otar Jishkariani, Praise of the Alphabet, 1986, Tbilisi, p. 1
- ↑ а б в г д Unicode Standard, V. 6.3. U10A0, p. 3
- ↑ а б в https://web.archive.org/web/20160131055608/http://std.dkuug.dk/jtc1/sc2/wg2/docs/n3775.pdf
- ↑ а б ჳ and უ have the same numeric value (400)
Посилання ред.
- асомтаврулі та мхедрулі в Юнікоді [Архівовано 25 вересня 2015 у Wayback Machine.] (англ.)
- нусхурі в Юнікоді [Архівовано 6 серпня 2015 у Wayback Machine.] (англ.)
- заявка на внесення додаткових букв для абхазької та осетинської мов в Юнікод (англ.)