Дзвінки́й гло́тковий фрикати́вний звук — тип приголосного звука, що існує в деяких людських мовах. Символ Міжнародного фонетичного алфавіту для цього звука — ʕ, а відповідний символ X-SAMPA — ?\.
Дзвінкий глотковий апроксимант |
---|
ʕ̞ |
---|
ɑ̯ |
---|
Властивості
ред.
- Тип фонації — дзвінка, тобто голосові зв'язки вібрують від час вимови.
- Глоткове місце творення (звук утворюється при зближенні кореня язика й задньої стінки глотки)
- Фрикативний (утворюється струменем повітря у глотці; протиставлення центральний/боковий не стосується цього звука)
- Ротовий (повітря виходить крізь рот)
- Механізм передачі повітря — егресивний легеневий (під час артикуляції повітря виштовхується крізь голосовий тракт з легенів, а не з гортані, чи з рота)
Вживання
ред.
Фарингальні приголосні мало поширені. В багатьох мовах звук, що вважався глотковим фрикативним за ретельнішого вивчення виявляється надгортанним. Наприклад, арабський /ʕ/ деякі дослідники описують як надгортанний щілинний, надгортанний апроксимант або фарингалізовану гортанну змичку.[1]
Український звук г також описують як дзвінкий глотковий фрикативний. Місцем творення українського [г] вважали гортань, тому його називали гортанним приголосним [2]. Ларингоскопічні дослідження спростували цю поширену думку й довели, що місцем творення його слід вважати глотку — pharynx, отже, він є приголосним глотковим, або фарингальним. Рентгенокінематографічні дослідження переконливо розкривають механізм утворювання [г]. При творенні [г] виникає деяке зближення між задньою стінкою фаринкса й коренем язика, причому воно має не абсолютний, а відносний характер, тобто таке зближення не завжди найменше в порівнянні з творенням усіх голосних і приголосних, але воно завжди менше щодо наступного голосного або приголосного [3].
Примітки
ред.
- ↑ Thelwall, Robin (1990), "Illustrations of the IPA: Arabic", Journal of the International Phonetic Association 20 (2): 37–41
- ↑ Курс сучасної української літературної мови / За ред. Л. А. Булаховського, — КиївЖ Радянська школа, 1951 — том 1, с. 147
- ↑ Сучасна українська літературна мова. Вступ. Фонетика / За заг. ред. І. К. Білодіда — К: Наукова думка, 1969 — с. 176