Глухий губно-зубний фрикативний
Глухий губно-зубний фрикативний — тип приголосного звука, що існує в деяких людських мовах. Символ Міжнародного фонетичного алфавіту для цього звука — f, а відповідний символ X-SAMPA — f.
| Глухий губно-зубний фрикативний | |
|---|---|
| f | |
| Номер МФА | 128 |
| Кодування | |
| HTML (десяткове) |
f |
| Юнікод (hex) | U+0066 |
| X-SAMPA |
f |
| Кіршенбаум |
f |
| Брайль[en] |
 |
Назва ред.
- Глухий губно-зубний (лабіодентальний) фрикатив
- Глухий губно-зубний (лабіодентальний) фрикативний
- Глухий лабіо-дентальний фрикатив (англ. voiceless labiodental fricative)
- Глухий лабіо-дентальний фрикативний
Властивості ред.
Властивості «глухого губно-зубного фрикативного»:
- Тип фонації — глуха, тобто цей звук вимовляється без вібрації голосових зв'язок.
- Спосіб творення — фрикативний, тобто один артикулятор наближається до іншого, утворюючи вузьку щілину, що спричиняє турбулентність.
- Місце творення — губно-зубне, тобто він артикулюється нижньою губою проти верхніх зубів.
- Це ротовий приголосний, тобто повітря виходить крізь рот.
- Це центральний приголосний, тобто повітря проходить над центральною частиною язика, а не по боках.
- Механізм передачі повітря — егресивний легеневий, тобто під час артикуляції повітря виштовхується крізь голосовий тракт з легенів, а не з гортані, чи з рота.
Українська мова ред.
В українській мові цей звук передається на письмі літерою ф. Уживається переважно в словах іншомовного походження. Іншим слов'янським мовам також первісно невластивий, у деяких розвинувся пізніше зі звуків і звукосполучень «хв», «хп», «в». У праіндоєвропейській мові був відсутній, у давньогрецькій виник з праіндоєвроп. *bʰ (який у слов'янських мовах дав /b/), у латинській — також з *bʰ, у деяких випадках — з *dʰ. У германських мовах походить від праіндоєвроп. *p (що залишився незмінним у слов'янських).
Приклади ред.
| Мова | Слово | МФА | Значення | Примітки | |
|---|---|---|---|---|---|
| Абхазька мова | фы | [fə] | 'блискавка' | Див. Абхазька фонетика | |
| Адигейська | тфы | [tfə] | 'п'ять' | Відповідає [xʷ] у кабардинській і прачеркеській | |
| Албанська | faqe | [facɛ] | 'щока' | ||
| Англійська | Всі діалекти | fill | [fɪl] | 'наповнення' | Див. Англійська фонетика |
| Кокні[1] | think | [fɪŋk] | 'думаю' | Особливість говірки соціальної групи,[2] окремий випадок вільного варіювання, коли мовці вимовляють його замість нормативного θ.[3] Див. Діалектна вимова θ в англійській мові[en] | |
| Багато які британські міські діалекти[4] | |||||
| У мовленні багатьох молодих новозеландців[5][6] | |||||
| Характерна південноафриканська англійська[7] | Зазвичай наприкінці слів. | ||||
| Арабська | Стандартна[8] | ظرف | [ðˤɑrf] | 'оболонка' | Див. Арабська фонетика |
| Баскська | fin | [fin] | 'тонкий' | ||
| Валійська | ffon | [fɔn] | 'палиця' | Див. Валійська фонетика | |
| В'єтнамська[9] | pháo | [faːw˧ˀ˥] | 'феєрверк-вертушка' | Див. В'єтнамська фонетика | |
| Вірменска | Східновірменська[10] | ֆուտբոլ | [fut̪bol] | 'футбол' | |
| Галісійська | faísca | [faˈiska] | 'іскра' | ||
| Гінді | साफ़ | [sɑːf] | 'чистий' | Див. Фонетика гіндустані | |
| Гоемай | [fat] | 'дути' | |||
| Грецька | φύση fysī | [ˈfisi] | 'єство' | Див. Новогрецька фонетика | |
| Гуджараті | ફળ/faļ | [fəɭ] | 'плід' | Див. Фонетика гуджараті | |
| Еве[11] | eflen | [éflé̃] | 'виплювує' | ||
| Західнофризька | fol | [foɫ] | 'повний' | ||
| Іврит | סופר | [so̞fe̞ʁ] | 'письменник' | Див. Фонетика івриту | |
| Іспанська[12] | fantasma | [fã̈n̪ˈt̪äzmä] | 'привид' | Див. Іспанська фонетика | |
| Італійська | fantasma | [fän̪ˈt̪äzmä] | 'привид' | Див. Італійська фонетика | |
| Кабардинська | фыз | [fəz] | 'жінка' | Відповідає [ʂʷ] в адигейській і прачеркеській | |
| Кабільська | afus | [afus] | 'рука' | ||
| Каталонська[13] | fase | [ˈfazə] | 'фаза' | Див. Каталонська фонетика | |
| Китайська | Кантонська | 佛/fat6 | [fɐt˨] | 'Будда' | Див. Кантонська фонетика |
| Мандаринська | 飛 fēi | [feɪ̯˥] | 'літати' | Див. Мандаринська фонетика | |
| Коптська | ϥⲧⲟⲟⲩ | [ftow] | 'чотири' | ||
| Македонська мова | фонетика | [fɔnetika] | 'фонетика' | Див. Македонська фонетика | |
| Малайська | feri | [feri] | 'пором' | ||
| Мальтійська | fenek | [fenek] | 'кріль' | ||
| Нідерландська[14] | fiets | [fits] | 'велосипед' | Див. Нідерландська фонетика | |
| Німецька | fade | [ˈfaːdə] | 'прісний' | Див. Німецька фонетика | |
| Норвезька | filter | [filtɛɾ] | 'фільтр' | Див. Норвезька фонетика | |
| Носу | ꃚ/fu | [fu˧] | 'печеня' | ||
| Пенджабі | ਫ਼ੌਜੀ | [fɔːd͡ʒi] | 'солдат' | ||
| Польська[15] | futro | [ˈfut̪rɔ] | 'хутро' | Див. Польська фонетика | |
| Португальська[16] | fogo | [ˈfoɡʊ] | 'вогонь' | Див. Португальська фонетика | |
| Російська[17] | орфография | [ɐrfɐˈɡrafʲɪjə] | 'орфографія' | Протиставляється пом'якшеному варіанту («фь»). Див. Російська фонетика | |
| Румунська[18] | foc | [fo̞k] | 'вогонь' | Див. Румунська фонетика | |
| Сапотекська | Тількіапанська[19] | cafe | [kafɘ] | 'кава' | Вживається здебільшого в запозиченнях з іспанської |
| Словацька | fúkať | [ˈfuːkac] | 'хукати' | ||
| Сомалі | feex | [fɛħ] | 'бородавка' | Див. Сомалійська фонетика | |
| Турецька | saf | [säf] | 'чистий' | Див. Турецька фонетика | |
| Угорська | figyel | [fiɟɛl] | 'звертає увагу' | Див. Угорська фонетика | |
| Українська | Фастів | [ˈfɑ.sʲciu̯] | 'Фастів' | Див. Українська фонетика | |
| Урду | صاف | [sɑːf] | 'чистий' | Див. Фонетика гіндустані | |
| Французька[20] | fabuleuse | [fäbyˈløːz̪] | 'казковий' | Див. Французька фонетика | |
| Чеська | foukat | [ˈfoʊ̯kat] | 'хукати' | Див. Чеська фонетика | |
| Чеченська | факс / faks | [faks] | 'факс' | ||
| Шведська | fisk | [ˈfɪsk] | 'риба' | Див. Шведська фонетика | |
Примітки ред.
- ↑ Wells, (1982), p. 328.
- ↑ Altendorf, (1999), p. 7.
- ↑ Clark та Trousdale, (2010), p. 309.
- ↑ Britain, (2005), p. 1005.
- ↑ Wood, (2003), p. 50.
- ↑ Gordon та Maclagan, (2008), p. 74.
- ↑ Bowerman, (2004), p. 939.
- ↑ Thelwall (1990:37)
- ↑ Thompson (1959:458–461)
- ↑ Dum-Tragut (2009:18)
- ↑ Ladefoged (2005:156)
- ↑ Martínez-Celdrán et al. (2003:255)
- ↑ Carbonell & Llisterri (1992:53)
- ↑ Gussenhoven (1992:45)
- ↑ Jassem (2003:103)
- ↑ Cruz-Ferreira (1995:91)
- ↑ Padgett (2003:42)
- ↑ DEX Online : [1]
- ↑ Merrill (2008:109)
- ↑ Fougeron & Smith (1993:73)
Джерела ред.
- Altendorf, Ulrike; Watt, Dominik (2004), The dialects in the South of England: phonology, у Schneider, Edgar W.; Burridge, Kate; Kortmann, Bernd; Mesthrie, Rajend; Upton, Clive (ред.), A handbook of varieties of English, т. 1: Phonology, Mouton de Gruyter, с. 181—196, ISBN 3-11-017532-0
- Bowerman, Sean (2004), White South African English: phonology, у Schneider, Edgar W.; Burridge, Kate; Kortmann, Bernd; Mesthrie, Rajend; Upton, Clive (ред.), A handbook of varieties of English, т. 1: Phonology, Mouton de Gruyter, с. 931—942, ISBN 3-11-017532-0
- Britain, David (2005), Innovation diffusion: "Estuary English" and local dialect differentiation: The survival of Fenland Englishes, Linguistics, 43 (5): 995—1022
- Carbonell, Joan F.; Llisterri, Joaquim (1992), Catalan, Journal of the International Phonetic Association, 22 (1–2): 53—56, doi:10.1017/S0025100300004618
- Clark, Lynn; Trousdale, Graeme (2010), A cognitive approach to quantitative sociolinguistic variation: Evidence from th-fronting in Central Scotland, у Geeraerts, Dirk; Kristiansen, Gitte; Peirsman, Yves (ред.), Advances in Cognitive Linguistics, Berlin: Walter de Gruyter, ISBN 978-3-11-022645-4
- Cruz-Ferreira, Madalena (1995), European Portuguese, Journal of the International Phonetic Association, 25 (2): 90—94, doi:10.1017/S0025100300005223
- Dum-Tragut, Jasmine (2009), Armenian: Modern Eastern Armenian, Amsterdam: John Benjamins Publishing Company
- Fougeron, Cecile; Smith, Caroline L (1993), Illustrations of the IPA:French, Journal of the International Phonetic Association, 23 (2): 73—76, doi:10.1017/S0025100300004874
- Gordon, Elizabeth; Maclagan, Margaret (2008), Regional and social differences in New Zealand: Phonology, у Burridge, Kate; Kortmann, Bernd (ред.), Varieties of English, т. 3: The Pacific and Australasia, Berlin: Walter de Gruyter, с. 64—76, ISBN 3110208415
- Gussenhoven, Carlos (1992), Dutch, Journal of the International Phonetic Association, 22 (2): 45—47, doi:10.1017/S002510030000459X
- Jassem, Wiktor (2003), Polish, Journal of the International Phonetic Association, 33 (1): 103—107, doi:10.1017/S0025100303001191
- Ladefoged, Peter (2005), Vowels and Consonants (вид. Second), Blackwell
- Martínez-Celdrán, Eugenio; Fernández-Planas, Ana Ma.; Carrera-Sabaté, Josefina (2003), Castilian Spanish, Journal of the International Phonetic Association, 33 (2): 255—259, doi:10.1017/S0025100303001373, архів оригіналу за 8 березня 2021, процитовано 19 травня 2016
- Merrill, Elizabeth (2008), Tilquiapan Zapotec (PDF), Journal of the International Phonetic Association, 38 (1): 107—114, doi:10.1017/S0025100308003344, архів оригіналу (PDF) за 16 грудня 2019, процитовано 19 травня 2016
- Padgett, Jaye (2003), Contrast and Post-Velar Fronting in Russian, Natural Language & Linguistic Theory, 21 (1): 39—87, doi:10.1023/A:1021879906505
- Rogers, Derek; d'Arcangeli, Luciana (2004), Italian, Journal of the International Phonetic Association, 34 (1): 117—121, doi:10.1017/S0025100304001628
- Thompson, Laurence (1959), Saigon phonemics, Language, 35 (3): 454—476, doi:10.2307/411232, JSTOR 411232
- Thelwall, Robin (1990), Illustrations of the IPA: Arabic, Journal of the International Phonetic Association, 20 (2): 37—41, doi:10.1017/S0025100300004266
- Wells, John C. (1982), Accents of English, т. 2: The British Isles, Cambridge: Cambridge University Press, ISBN 0-521-24224-X
- Wood, Elizabeth (2003), TH-fronting: The substitution of f/v for θ/ð in New Zealand English, New Zealand English Journal, 17: 50—56