Відкрити головне меню

Микола Якович Марр (груз. ნიკოლოზ მარი; рос. Марр Николай Яковлевич; 25 грудня 1864, Кутаїсі, Грузія — 20 грудня 1934, Ленінград, СРСР) — радянський лінгвіст-сходознавець, історик, етнограф, археолог, академік Петербурзької академії наук, віце-президент АН СРСР. Після Жовтневого перевороту став широковідомий як автор псевдонаукової яфетичної теорії, що панувала в радянському мовознавстві у 1930–1950-х роках.

Марр Микола Якович
груз. ნიკოლოზ მარი
Marr.jpg
Народився 25 грудня 1864 (6 січня 1865)[1]
Кутаїсі, Кавказьке намісництво, Російська імперія[2]
Помер 20 грудня 1934(1934-12-20)[2][1][3] (69 років)
Ленінград, РСФРР, СРСР[2]
Поховання Козацьке кладовище Олександро-Невської лаври[d]
Громадянство
(підданство)
Flag of Russia.svg Російська імперія
Flag of the Russian Soviet Federative Socialist Republic (1918–1937).svg Російська СФРР
Flag of the Soviet Union (1924–1955).svg СРСР
Діяльність антрополог, мовознавець, есперантист, armenologist, археолог, викладач університету, етнолог, письменник
Галузь сходознавство, етнографія, languages of the Caucasus[d], есперанто і Вірменознавство
Alma mater Східний факультет СПбДУ[d]
Відомі учні Boris Piotrovsky[d], Генко Анатолій Несторович[d], Іване Джавахішвілі, Ivan Meshchaninov[d], Joseph Orbeli[d] і Акакій Шанідзе
Володіє мовами есперанто, російська[1], грузинська, Вірменська, англійська і шотландська гельська
Заклад Санкт-Петербурзький державний університет і Institute of Linguistic Studies[d]
Членство Російська академія наук, Академія наук СРСР і Петербурзька академія наук
Партія КПРС
Нагороди
орден Леніна Орден Святого Володимира IV ступеня орден Святої Анни II ступеня орден Святого Станіслава II ступеня
Заслужений діяч науки РРФСР
Марр Микола Якович

Зміст

Біографічні відомостіРедагувати

Народився на Кавказі в місті Кутаїсі. У 1890 р. закінчив Петербурзький університет, згодом став професором цього ж університету. У 1912 р. обраний дійсним членом Петербурзької академії наук. Зробив вагомий внесок у вірмено-грузинську філологію, зокрема дослідив і опублікував низку давніх пам'яток вірменської та грузинської літератур, започаткував серію «Тексти та розвідки з вірмено-грузинської філології» (рос. Тексты и разыскания по армяно-грузинской филологии, 1900—1913). Досліджував також кавказькі мови (картвельські, абхазьку), історію, археологію й етнографію Кавказу.

НагородиРедагувати

БібліографіяРедагувати

  • Марр Н. Я. Избранные работы, тт. 1–5. М. — Л., 1933—1937;
  • Грамматика древнеармянского языка. Этимология, СПБ, 1903;
  • Основные таблицы к грамматике древнегрузинского языка с предварительным сообщением о родстве грузинского языка с семитическими, СПБ, 1908;
  • Грамматика чанского (лазского) языка с хрестоматией и словарем, СПБ, 1910.

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати

  • Миханкова В. А. Н. Я. Марр. Очерк его жизни и научной деятельности. М.–Л., 1948

ПосиланняРедагувати