Відкрити головне меню

Микола Якович Марр (груз. ნიკოლოზ მარი; рос. Марр Николай Яковлевич; 25 грудня 1864 (6 січня 1865), Кутаїсі, Грузія — 20 грудня 1934, Ленінград, СРСР) — радянський лінгвіст-сходознавець, історик, етнограф, археолог, академік Петербурзької академії наук, віце-президент АН СРСР. Після Жовтневого перевороту став широковідомий як автор псевдонаукової яфетичної теорії, що панувала в радянському мовознавстві у 1930–1950-х роках.

Марр Микола Якович
груз. ნიკოლოზ მარი
Marr.jpg
Народився 25 грудня 1864 (6 січня 1865)[1]
Кутаїсі, Кавказьке намісництво, Російська імперія[2]
Помер 20 грудня 1934(1934-12-20)[2][1][…] (69 років)
Ленінград, РСФРР, СРСР[2]
Поховання Козацьке кладовище Олександро-Невської лавриd
Громадянство
(підданство)
Flag of Russia.svg Російська імперія
Flag of the Russian Soviet Federative Socialist Republic (1918–1937).svg Російська СФРР
Flag of the Soviet Union (1924–1955).svg СРСР
Діяльність антрополог, мовознавець, есперантист, armenologist, археолог, викладач університету, етнолог, письменник
Галузь сходознавство, етнографія, languages of the Caucasusd, есперанто і Вірменознавство
Alma mater Східний факультет СПбДУd
Науковий керівник Viktor von Rosend
Відомі учні Boris Piotrovskyd, Генко Анатолій Несторовичd, Іване Джавахішвілі, Ivan Meshchaninovd, Joseph Orbelid і Акакій Шанідзе
Знання мов есперанто, російська[1], грузинська, Вірменська, англійська і Шотландська ґельська
Заклад Санкт-Петербурзький державний університет і Institute of Linguistic Studiesd
Членство Російська академія наук, Академія наук СРСР і Петербурзька академія наук
Партія КПРС
Нагороди
орден Леніна Орден Святого Володимира IV ступеня орден Святої Анни II ступеня орден Святого Станіслава II ступеня
Заслужений діяч науки РРФСР
Марр Микола Якович

Біографічні відомостіРедагувати

Народився на Кавказі в місті Кутаїсі. Закінчив кутаїську гімназію. Директором гімназії на той час був український педагог та етнограф, член Старої громади, Олександр Стоянов, який в умовах тотальної русифікації субсидіював видання гімназійного журналу грузинською мовою («Доля»), де відбувся літературний дебют Миколи Марра як історика[4]. У 1890 р. закінчив Петербурзький університет, згодом став професором цього ж університету. У 1912 р. обраний дійсним членом Петербурзької академії наук. Зробив вагомий внесок у вірмено-грузинську філологію, зокрема дослідив і опублікував низку давніх пам'яток вірменської та грузинської літератур, започаткував серію «Тексти та розвідки з вірмено-грузинської філології» (рос. Тексты и разыскания по армяно-грузинской филологии, 1900—1913). Досліджував також кавказькі мови (картвельські, абхазьку), історію, археологію й етнографію Кавказу.

НагородиРедагувати

БібліографіяРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. а б в ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. а б в Марр Николай Яковлевич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  3. Encyclopædia Britannica
  4. Віра Білоус. Громадівець Олександр Стоянов і Грузія: подвижництво в царині народознавства, націєзбереження та економічного поступу (друга половина ХІХ ст.) // Міжнародні зв'язки України: наукові пошуки і знахідки. — Інститут історії України НАН України, 2012, випуск 21. — С. 69-88.

ДжерелаРедагувати

  • Миханкова В. А. Н. Я. Марр. Очерк его жизни и научной деятельности. М.–Л., 1948

ПосиланняРедагувати