Відкрити головне меню

Глаго́лиця — поряд з кирилицею, одна з найдавніших слов'янських абеток. Вважається, що саме глаголицю створив св. Костянтин (Кирило) Філософ[1] в 862863 році для запису священних біблійних текстів слов'янською мовою, а кирилицю розробили його послідовники на основі грецького алфавіту.[джерело?]

Глаголиця
ⰽⱛⱃⰺⰾⰾⱁⰲⰻⱌⰰ
Glagolithic tablet.jpg
Дощечка з текстом, написаним глаголицею
Вид
алфавіт
Мови старослов'янська
Період
862/863 — сьогодення
Походження
змодельована на основі грецької абетки
  • Глаголиця
Напрям зліва направо
U+2C00–U+2C5F
Ця стаття містить символи МФА та знаки описуваної системи письма. Якщо у Вас не встановлений відповідний шрифт, то замість юнікодівських символів Ви можете побачити знаки питання, квадратики або інші знаки.

Зазвичай говорять про два види глаголиці: древнішу «круглу» (хорв. Obla glagoljica), також відому як болгарська, і пізнішу «ламану», хорватську (хорв. Uglata glagoljica), яка обмежено використовується в богослужінні дотепер. Алфавіт останньої поступово скоротився до 30 символів.

Також налічуються десятки тисяч рукописів, документів, книг писаних курсивною глаголицею. Найбільша робота має 22 томи. Використовувалася для скорого письма та укладання важливих документів і торгових угод.

Гіпотези виникнення глаголиціРедагувати

Глаголиця була створена майже в той же час, що й кирилиця. Найімовірніше, що в її основі лежав вже існуючий розподіл слов'янської мови на звуки. Можливими причинами створення глаголиці, або правильніше двох, а не одної абетки було існування двох чи кількох докирилівських слов'янських абеток. У всякому разі про існування докирилівських письмен говориться в VIII главі «Паннонського життя» Кирила: до створення кирилівської абетки слов'яни використовували для письма «риски і різи». Крім того Кирило, ще до створення азбуки, знаходив слов'янські книги і чоловіка, «глаголющого тою бесідою», котрий і навчив його читати ті книги. Найімовірніше, що ці книги були написані на основі грецького алфавіту, пристосованого до слов'янської мови і, можливо, доповненого новими літерами, необхідними для передачі звуків мови. Кирило ж переробив цей матеріал, створив азбуку (кирилицю), переклав ряд книг і активно сприяв просвітництву.

Іншою можливою причиною створення іншої азбуки — глаголиці було переслідування німецько-католицькими монахами слов'янських книг, оскільки вони були написані літерами, схожими на грецькі, тобто візантійським письмом. Боротьба між західною і східною церквами часто приймала жорсткі форми. Метою захистити слов'янські книги і могло бути створення глаголиці — азбуки, яка дуже відрізнялася від кирилівської і не схожа на грецьку. Літери глаголиці виглядають штучними і не дуже зручні для написання. Це створює враження, що ця абетка розроблялася протягом короткого проміжку й не пройшла випробування часом. Кирилиця ж, навпаки, була створена повністю на основі грецького письма, яке вже пройшло через століття і прийняло зручний для написання вигляд. Можна зазначити також, що й грецький алфавіт, в свою чергу, був створений з фінікійського письма. Більша зручність кирилиці і дозволила їй з часом витіснити глаголицю.

Літери глаголиціРедагувати

Символ в Unicode Малюнок Церковнослов'янська назва Звук Числове значення Припущення щодо походження Відповідники в кириличних абетках
  Азъ /ɑ/ 1 Символ хреста або гебрейська א A
  Боукы /b/ 2 Невідомо; Б
  Вѣдѣ /ʋ/ 3 Можливо з латинської V В
  Глаголи /ɡ/ 4 Грецька Γ γ Г; Ґ
  Добро /d/ 5 Грецька Δ δ Д
  Ѥсть /ɛ/ 6 Можливо самаритянська /ге/ Е; Є; Э
  Живѣте /ʒ/ 7 Можливо коптська Ϫϫ («жанжа») Ж
  Ѕѣло /dz/ 8 Можливо Ϛ ϛ Ѕ
  Землѧ /z/ 9 Варіант Θ θ З
Ⰺ, Ⰹ  ,   Ижеи /i/, /j/ 10 Грецька Ι ι з дієрезом И; Й
  И десѧтичноѥ /i/, /j/ 20 Невідомо, можливо комбінація християнських символів кола і трикутника І; Ї
  Гъерв [dʑ] 30 Невідомо Ћ; Ђ, Ѓ
  Како /k/ 40 Гебрейська ק К
  Людиѣ /l/, /ʎ/ 50 Грецька Λ λ Л; Љ
  Мыслите /m/ 60 Грецька Μ μ М
  Нашь /n/, /ɲ/ 70 Невідомо Н; Њ
  Онъ /ɔ/ 80 Невідомо О
  Покои /p/ 90 Грецька Π π П
  Рци /r/ 100 Грецька Ρ ρ Р
  Слово /s/ 200 Невідомо, можливо комбінація християнських символів кола і трикутника С
  Твердо /t/ 300 Грецька Τ τ Т
  Оук /u/ 400 Лігатура з Ⱁ і Ⱛ У
  Ферть /f/ 500 Грецька Φ φ Ф
  Хѣръ /х/ 600 Невідомо, можливо поєднання латинських g і h Х
  Ѡт, Ѡмега /ɔ/ 800 Лігатура Ⱁ зі своїм оберненим зображенням Ѡ
  Ци /ts/ 900 Гебрейська ץ (прикінцева форма) Ц
  Червь /ʧ/ 1000 Гебрейська צ (початкова і середня форма) Ч; Џ
  Ша /ʃ/ Гебрейська літера ש Ш
  Шта /ʃt/ 800 Лігатура з Ⱎ і Ⱍ (або з Ⱅ, що менш ймовірно) Щ
  Ѥръ /ɯ/ Можливо модифікована Ⱁ Ъ
ⰟⰊ   Ѥры /ɨ/ Ы
  Ѥрь /ɘ/ Можливо модифікована Ⱁ Ь
  Ѩть /æ/, /jɑ/ Можливо лігатура з грецьких E+I Ѣ
  Ѥ /jɛ/, /jo/ Ѥ
  Ю /ju/ Ю
  Юс малый /ɛ̃/ Ѧ, Я
  Малый йотированый юс /jɛ̃/ Ѩ
  Великий юс /ɔ̃/ Ѫ
  Великий йотированый юс /jɔ̃/ Ѭ
  Фита /θ/ Грецька Θ θ Ѳ
  Ижиця /ʏ/, /i/ Ѵ
  Трикутне а /ɑ/
  Юс малий з хвостом /ɛ̃/
  Павукоподібне ха /x/
  Пѣ /p/
  [ЛатиноподобныѨ] Мыслите /m/
  Ѥрь-штапикъ /ə/

Щоб побачити букви глаголиці, необхідно встановити шрифт, що підтримує глаголицю.

Хорватська глаголицяРедагувати

На території Далмації (частина сучасної Хорватії) у IX ст. глаголицю впроваджували учні Кирила й Мефодія, поширюючи там писемність хорватським ізводом старослов'янскої мови. Відоме використання глаголиці й у світських текстах. Уперше про це письмо згадують документи Сплітського собору 925 року. Він, разом з наступними соборами, намагався обмежити і навіть заборонити літературу і служби слов'янською мовою, проте, глаголисти все ж нарешті добитися прав на богослужіння за глаголичним обрядом[2]. Глаголичний обряд, поширений у певних місцевостях Хорватії (уздовж узбережжя і на островах), побутував до 1960-х років[3], коли церковнослов'янська мова богослужіння була змінена на хорватську — завдяки постанові ІІ Ватиканського собору, що дозволив служби рідними мовами.

 

Зображення тексту, написаного глаголицеюРедагувати

Цікаві фактиРедагувати

 
Пам'ятник глаголиці (стилізована літера «Аз»). Башчанська долина, острів Крк, Хорватія
 
Текст глаголицею на банкноті номіналом у 2 гривні

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

Джерела та літератураРедагувати

ПосиланняРедагувати